Ухвала суду № 89959004, 12.06.2020, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/9157/20

Провадження № 1-кп/643/1144/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2020 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Харченко А.М.

за участю секретаря – Башкевіч Є.О.

прокурора – Баштенко А.С.

потерпілого – ОСОБА_1

захисника – адвоката Плотнікової І.Ю.

обвинуваченого – ОСОБА_2 ,

провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові підготовче судове засідання по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України,

в с т а н о в и в:

10.06.2020 року до Московського районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний акт в порядку ст. 291 КПК України по кримінальному провадженню за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України.

Ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 15.04.2020 року відносно ОСОБА_2 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» до 13.06.2020 року.

Ухвалою від 10.06.2020 року по кримінальному провадженню призначене підготовче засідання.

Заслухавши доводи прокурора, який просив призначити справу до судового розгляду, та потерпілого, захисника, обвинуваченого, які не заперечували проти призначення справи до судового розгляду, вивчивши обвинувальний акт та долучені до нього додатки, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав.

Угод про визнання винуватості чи примирення у порядку ст.ст.468-469 КПК України до суду не надходило. Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено відповідно до вимог КПК, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Московському районному суду м. Харкова.

Відповідно до ст. 27 КПК України, кримінальне провадження не потребує закритого судового засідання і може розглядатися у відкритому судовому засіданні.

Крім того, прокурор заявив клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого на 60 діб, посилаючись на те, що на теперішній час є необхідність продовження раніше обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки усі ті ризики, які існували на момент обрання зазначеного запобіжного заходу залишилися існувати. ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні злочину, за яке передбачено кримінальне покарання у вигляді тривалого позбавлення волі, свідки та потерпілі по справі не допитані, обвинувачений не має стійких соціальних зв`язків, у зв`язку з чим вважає, що існують ризики, передбачені п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду, оскільки обвинувачений офіційно не працевлаштований, не має міцних соціальних зв`язків, незаконно впливати на свідків та потерпілих у вказаному кримінальному провадженні, вчинення нових корисливих злочинів. Вважає, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 більш м`якого запобіжного заходу не зможе усунути встановлені ризики у зв`язку з чим застосування будь-якого запобіжного заходу окрім як тримання під вартою, є недоцільним. Потерпілий підтримав клопотання прокурора.

Захисник – адвокат Плотнікова І.Ю. вважала ризики, зазначені прокурором не обгрунтованими, та просила відмовити в задоволенні клопотання про продовження строків тримання обвинуваченого під вартою.

Обвинувачений підтримав позицію захисника.

Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження судом за клопотанням прокурора.

Виходячи з положень розділу ІІ КПК України, зокрема ст.ст. 131, 176 вказаного Кодексу, запобіжні заходи, в тому числі тримання під вартою, є одними з видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 333 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Як вбачається з структури розділу ІV КПК України, судове провадження у першій інстанції в якості однієї із стадій включає підготовче провадження.

Таким чином, застосування запобіжних заходів під час підготовчого провадження, в тому числі вирішення питання щодо продовження тримання обвинуваченого під вартою на стадії підготовчого провадження, здійснюється згідно з положеннями розділу ІІ КПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи, враховуючи конкретні обставини справи та особу обвинуваченого вважає, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 на стадії судового провадження запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню, оскільки останній обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, офіційно не працевлаштований, що свідчить про відсутність законних джерел отримання доходів, зареєстрований за межами м. Харкова, раніше судимий, в зв`язку з чим є ризики, що він може переховуватися від суду. Крім того, враховуючи, що діючим законодавством передбачений безпосередній допит в судовому засіданні потерпілих та свідків, суд вважає, що існують обгрунтовані ризики того, що обвинувачений ОСОБА_2 може незаконно впливати на потерпілих, свідків чи інших учасників процесу, які ще не допитані судом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 необхідно продовжити строк тримання під вартою на шістдесят днів.

Крім цього, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів. У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук. Йонкало проти України» №42310/04від 21.04.2011,«Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства»№№12244/86,12245/86,12383/86від 30.08.1990,«Мюррей проти Сполученого Королівства» №.°14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину, через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5&1(с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13.11.2007 р).

Керуючись ст. ст. 183 ч.2 п.4, 177, 178, 197, 205, 314-316, 331, 376 ч.2 КПК України, суд –

у х в а л и в:

Призначити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Московського районного суду м. Харкова на 18.06.2020 р. о 13.45 год.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

В судове засідання викликати учасників судового розгляду.

Роз`яснити учасникам судового провадження, що вони мають право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження (кримінальною справою).

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Вовчанськ, Харківської області, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на шістдесят днів, тобто до 10 серпня 2020 року включно.

Ухвала в частині продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня проголошення.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Харченко А.М.