Ухвала суду № 89956871, 22.06.2020, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

22 червня 2020 року Справа № 915/826/20

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О.

розглянувши заяву №б/н від 19.06.2020 Фізичної особи - підприємця Карасьова Дмитра Володимировича про забезпечення позову у справі

за позовом: Фізичної особи - підприємця Карасьова Дмитра Володимировича, АДРЕСА_1

до відповідача: Миколаївської міської ради, 54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська, 20

про: - визнання поновленим договору оренди землі;

- визнання укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі

17.06.2020 Фізична особа - підприємець Карасьов Дмитро Володимирович звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №б/н від 16.06.2020 в якій просить суд:

- визнати поновленим договір оренди землі, укладений між Миколаївською міською радою та ФОП Карасьовим Дмитром Володимировичем, який зареєстрований Миколаївською міською радою 03.12.2007 за №5347, земельна ділянка загальною площею 36 кв.м: кадастровий номер - 4810137200:07:023:0003, для реконструкції та обслуговування тимчасово розміщеного зупиночного комплексу по вулиці Пушкінській ріг вулиці Адміральській міста Миколаєва;

- визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі на умовах, запропонованих позивачем.

В обґрунтування позову зазначає, що 03.12.2007 року між сторонами було укладено договір оренди землі № 5347 для реконструкції та обслуговування тимчасово розміщеного зупиночного комплексу по вулиці Пушкінській ріг вулиці Адміральській, загальною площею 63 кв.м. Строк дії договору п`ять років тобто до 03.12.2012 року. Зазначає, що 10.09.2012 року позивач надіслав письмову заяву про намір скористатися переважним правом на укладання договору оренди землі на новий строк. До сьогодні відповіді не отримано, додаткова угода не укладена, позивач до сьогодні користується земельною ділянкою по вулиці Пушкінській ріг вулиці Адміральській, загальною площею 63 кв.м., сплачує щомісячну орендну плату. Вказує, що відповідач всупереч вимогам закону, не розглянув заяву позивача, подану 10.09.2012, позивач після спливу договору оренди землі продовжує користуватись земельною ділянкою, а відповідачем не направлено протягом одного місяця після закінчення строку договору листа - повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі. 12.06.2020 року позивачу стало відомо, що 19 червня 2020 року Департамент внутрішнього фінансового контролю, нагляду та протидії корупції Миколаївської міської ради планує демонтувати зупиночний комплекс по вулиці Пушкінській ріг вулиці Адміральській у місті Миколаєві. Підстава-тимчасові споруди, розміщені без документів на право користування земельними ділянками.

19 червня 2020 року Фізична особа - підприємець Карасьов Дмитро Володимирович до Господарського суду Миколаївської області надав заяву про забезпечення позову в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь які дії, демонтаж, знесення реконструйованого зупиночного комплексу, яка знаходиться на земельній ділянці за кадастровим номером №4810137200:07:023:0003 по вулиці Пушкінській ріг вулиці Адміральській, загальною площею 63 кв.м у місті Миколаєві, які передані в оренду ФОП Карасьову О.М. за договором оренди №5347 від 03.12.2007року, заборонити Департаменту внутрішнього фінансового контролю, нагляду та протидії корупції Миколаївської міської ради до прийняття рішення по справі

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник (позивач) зазначає наступне.

12.06.2020 року позивачу стало відомо, що 19 червня 2020 року Департамент внутрішнього фінансового контролю, нагляду та протидії корупції Миколаївської міської ради планує демонтувати реконструкцію та тимчасово розміщеного зупиночного комплексу по вулиці Пушкінській ріг вулиці Адміральській, загальною площею 63 кв.м. Вказує, що в акті №3 від 14.05.2020 «Обстеження земельних ділянок комісією з питань упорядкування розміщення об`єктів торгівлі та сфери послуг на території м.Миколаєва» комісією було встановлено, що позивач звернувся до відповідача з приводу поновлення строку дії договору оренди землі №5347 через 3 місяці після спливу строку договору оренди землі. Також, комісією вирішено демонтувати зупиночний комплекс по вулиці Пушкінській ріг вулиці Адміральській, загальною площею 63 кв.м., про що було винесено припис, якого позивач не отримував. Позивач просить суд зупинити демонтаж Департаментом внутрішнього фінансового контролю, нагляду та протидії корупції Миколаївської міської ради реконструкції та обслуговування тимчасово розміщеного зупиночного комплексу по вулиці Пушкінській ріг вулиці Адміральській у місті Миколаєві, загальною площею 63 кв.м, так як позивач користується земельною ділянкою майже 20 років.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд ухвалив відмовити у задоволенні заяви з огляду на наступне.

У відповідності до ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст.137 ГПК України, позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Таким чином, із змісту вищенаведених процесуальних норм вбачається, що необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення.

Отже, інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання подальшого судового рішення.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Одночасно з цим, заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, в тому числі:

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Предметом спору у даній справі є визнання поновленим договору оренди землі, укладеного між Миколаївською міською радою та ФОП Карасьовим Дмитром Володимировичем, який зареєстрований Миколаївською міською радою 03.12.2007 за №5347 та визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди землі.

В заяві про забезпечення позову заявник просить забезпечити позов шляхом заборони Департаменту внутрішнього фінансового контролю, нагляду та протидії корупції Миколаївської міської ради вчиняти будь - які дії, демонтаж, знесення реконструйованого зупиночного комплексу, яка знаходиться на земельній ділянці за кадастровим номером №4810137200:07:023:0003 по вулиці Пушкінській ріг вулиці Адміральській, загальною площею 63 кв.м у місті Миколаєві, при цьому не вказує на наявність зв`язку між запропонованим заходом до забезпечення позову і предмету позовної вимоги, та як саме такий захід буде спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заявником не надано жодних належних, допустимих та вірогідних доказів в розумінні ст.ст.76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, із яким діюче законодавство пов`язує застосування заходів щодо забезпечення позову.

У зв`язку з вищевикладеним, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви Фізичної особи - підприємця Карасьова Дмитра Володимировича про вжиття заходів забезпечення позову.

Відмова у задоволенні заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку.

Керуючись ст.ст.76, 77, 79, 136, 137, 138, 140, 232, 234, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви №б/н від 19.06.2020 Фізичної особи - підприємця Карасьова Дмитра Володимировича про забезпечення позову - відмовити повністю.

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України набирає законної сили 22.06.2020.

Ухвала може бути оскаржена у відповідності п.4 ч.1 ст.255 ГПК України.

Ухвала господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256-259 ГПК України з урахуванням п.4 розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України та підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Суддя Н.О. Семенчук