Ухвала суду № 89956823, 16.06.2020, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

16 червня 2020 року Справа № 915/624/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши матеріали

за позовом: Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, а/с № 1; ідентифікаційний код 20915546)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Укрпромобладнання» (61001, Харківська обл., м. Харків, Майдан Повстання, буд. 7/8; ідентифікаційний код 30655877)

про: стягнення 15210,00 грн,

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

Суть спору:

05.05.2020 Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 32/95 від 22.04.2020, в якій просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «Укрпромобладнання» пеню в сумі 9750,00 грн, штраф в сумі 5460,00 грн, а також судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі Договору на постачання товару № 53-123-01-19-05188 від 18.03.2019 з додатком до нього; видаткових накладних № 630 від 26.04.2019, № 1087 від 21.08.2019; банківської виписки по рахунку; актів на забраковану продукцію від 03.06.2019, від 04.06.2019, від 05.06.2019; лист № 07/10021 від 10.06.2019; претензій № 32/6848 від 18.04.2019, № 32/971 від 17.01.2020; ярлика на придатну продукцію № 4-1044 від 04.09.2019; застосування норм статей 15, 525, 526, 530, 546, 611, 629, 712 Цивільного кодексу України, статтями 193, 231 Господарського кодексу України та мотивовані неналежним виконанням Приватним акціонерним товариством «Укрпромобладнання» зобов`язань за укладеним договором № 53-123-01-19-05188 від 18.03.2019, а саме зобов`язань щодо своєчасної та у повному обсязі поставки товару належної якості, передбаченого договором.

У зв`язку з введенням з 12.03.2020 на усій території України карантину постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (за змінами та доповненнями) ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.05.2020 було відкрито провадження у справі № 915/624/20 без зазначення дати проведення судового засідання.

Вказаною ухвалою, крім того, було встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи та зобов`язано позивача в п`ятиденний строк від дня отримання даної ухвали надати суду та направити іншим учасникам справи: якісну копію видаткової накладної № 1087 від 21.08.2019; докази направлення відповідачу листа № 07/10021 від 10.06.2019.

18.05.2020 до суду від позивача надійшла заява № 32/120 від 14.05.2020 про закриття провадження у справі № 915/624/20 у зв`язку з відсутністю предмету спору, мотивована тим, що 14.05.2020 від відповідача на розрахунковий рахунок позивача перераховані грошові кошти у розмірі 17420,00 грн.

Враховуючи прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про послаблення карантинних обмежень з 11.05.2020 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 № 343 Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України», ухвалою від 28.05.2020 суд повідомив учасників справи про те, що судове засідання з розгляду справи № 915/624/20 по суті відбудеться 16 червня 2020 року об 11:30.

03.06.2020 на офіційну електронну адресу суду від позивача надійшла така кореспонденція:

- клопотання № 32/147 від 01.06.2020 про розгляд справи без участі учасника судового процесу, в якому заявник просить суд розглянути справу без участі представника позивача за наявними в матеріалах справи документами;

- заява № 32/146 від 01.06.2020 (в порядку ст. 119 ГПК України), в якій позивач зазначаючи про обставини встановлення на всій території України карантину та посилаючись на п. 4 розділу Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, просить суд поновити строк для подання доказів зазначених в п. 5 ухвали суду від 07.05.2020;

- клопотання № 32/148 від 01.06.2020 про приєднання доказів до матеріалів справи № 915/624/20, з яким відповідач, на виконання вимог ухвали суду від 07.05.2020, надав суду якісну копію видаткової накладної № 1087 від 21.08.2019 та повідомив про неможливість надати докази направлення відповідачу листа № 07/10021 від 10.06.2019, оскільки лист було направлено на електронну адресу постачальника. За твердженням позивача доказом отримання електронного повідомлення відповідачем є лист останнього щодо повернення забракованої продукції та підписані накладні-вимоги, копії яких надано суду.

Суд відмічає, що оригінали відповідних клопотань та заяви додатково надійшли на адресу суду засобами поштового зв`язку 11.06.2020.

Станом на момент проведення судового засідання від учасників справи будь-яких інших заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, до суду не надходило.

В судове засідання 16.06.2020 повноважні представники сторін не з`явилися, про причини нез`явлення суд не сповістили, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується відмітками про отримання позивачем (01.06.2020, 02.06.2020) та відповідачем (03.06.2020) копій ухвали Господарського суду Миколаївської області від 28.05.2020 у справі №915/624/20 на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення зі штрихкодовими ідентифікаторами 5400140535105, 5400140535091, 5400140535083.

Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання за відсутності представників сторін.

В судовому засіданні 16.06.2020 судом щодо заяви № 32/146 від 01.06.2020 (в порядку ст. 119 ГПК України) та клопотання № 32/148 від 01.06.2020 про приєднання доказів до матеріалів справи № 915/624/20 зауважено таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS - CoV-2» (в редакції постанови від 04.05.2020 № 343), з 12.03.2020 по 22.05.2020 на всій території України встановлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS - CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» з 22 травня 2020 р. до 22 червня 2020 р. на території України встановлено карантин із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS -CoV -2».

Відповідно до приписів п. 4 розділу Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

За такого, відсутні підстави для ствердження позивачем про пропуск строку для виконання ухвали суду від 07.05.2020, а отже, відповідні докази були надані заявником у встановлений строк.

За результатами проведеного судового засідання, 16.06.2020 на підставі статей 233, 240 Господарського процесуального кодексу України суд підписав вступну та резолютивну частини ухвали.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд -

В С Т А Н О В И В:

18 березня 2019 року між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та Приватним акціонерним товариством «Укрпромобладнання» був укладений Договір на постачання товару № 53-123-01-19-05188, відповідно до предмету якого відповідач, як постачальник, зобов`язався передати покупцю, а позивач, як покупець, взяв на себе зобов`язання прийняти і сплатити товар - код CPV 38420000-5 по ДК 021:2015 - Прилади для вимірювання витрати, рівня та тиску рідин і газів (манометри) (далі товар), у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у специфікації № 1 (Додаток до договору № 1), що є невід`ємною частиною цього договору. Рік виготовлення товару - не раніше 2018 року.

За умовами наведеного Договору:

- місцем виконання цього договору є місто Южноукраїнськ (п. 1.3);

- загальна вартість товару складає: разом: 65000,00 грн без ПДВ, крім того ПДВ 20 %: 13000,00 грн. Всього з ПДВ: 78000,00 грн (п. 2.1);

- за даним договором оплата відбувається на протязі 45 робочих днів після постачання ТМЦ згідно специфікації № 1 (Додаток до договору № 1) та виконання постачальником умов п.п. 3.2, 5.1 цього Договору (п. 2.2);

- постачання здійснюється з дати публікації договору в системі ProZorro по 30.03.2019 на умовах DDP м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, Южноукраїнське відділення ВП «Складське господарство» відповідно до Правил Інкотермс-2010, з обов`язковою присутністю представника постачальника (п. 3.1);

- з товаром постачальник надає покупцю: видаткову накладну (в трьох примірниках); податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, з відображенням УКТЗЕД по-позиційно, електронного підпису уповноваженої платником особи, і зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), шляхом направлення її на електронну адресу покупця pdv1@atom.gov.ua та Yuaes_pdv2@sunpp.atom.gov.ua протягом терміну, визначеного чинною редакцією ПКУ. Разом з податковою накладною постачальник надає покупцю електронну квитанцію про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН; паспорт або формуляр, або керівництво з експлуатації, або сертифікат на товар, який підтверджує якість товару (п. 3.2);

- датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару (п. 3.3);

- у разі порушення зобов`язань за договором, а саме за порушення термінів постачання товару, які передбачені даним договором, постачальник зобов`язаний сплатити пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару у зазначений термін за кожен день прострочення. Крім того, у разі прострочення постачання понад 30 календарних днів постачальник зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару (п. 4.1);

- приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до інструкцій П-6 «Про порядок приймання продукції по кількості» і П-7 «Про порядок приймання продукції по якості», СОУ НАЕК 038:2017 «Управління закупівлями продукції. Організація Вхідного контролю продукції АЕС» (п. 5.1);

- всі спори і розбіжності, які можуть виникнути з цього договору або у зв`язку з ним, будуть вирішуватись сторонами згідно претензійного порядку. Сторона, яка порушила права і законні інтереси іншої сторони, зобов`язана поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову (п. 8.1);

- претензія підлягає розгляду в 10-ти денний строк, який обчислюється з дня її одержання (п. 8.2);

- у разі незадоволення претензії або неотримання відгуку у встановлений термін, а також неможливості врегулювання розбіжностей у претензійному порядку, спір вирішується в судовому порядку відповідно до чинного законодавства України (п. 8.3);

- покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари (п. 11.1.1);

- постачальник зобов`язаний: забезпечити постачання товарів у строки, встановлені цим договором (п. 11.3.1); забезпечити постачання товарів, якість яких відповідає умовам, установленим розділом 3 цього Договору (п. 11.3.2);

- договір вступає в силу з моменту підпису обома сторонами, та скріплення печаткою (п. 12.1);

- дія терміну цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 12.1 цього договору, та закінчується 31.12.2020 (п. 12.2);

- закінчення терміну дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії терміну цього договору, та виконання діючих зобов`язань (п. 12.3).

Договір скріплений підписами та печатками обох сторін.

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача, як покупця, до відповідача, як постачальника, про стягнення з останнього пені та штрафу, внаслідок порушення останнім строків здійснення постачання товару належної якості.

Отже, спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про поставку.

Так, згідно з приписами ч. ч. 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За умовами ч. 1 ст. 662 та ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

За умовами Договору, постачання мало бути здійснено з дати публікації договору в системі ProZorro по 30.03.2019 (п. 3.1 Договору).

Публікація вказаного договору на веб-порталі ProZorro відбулася 18.03.2019, що підтверджується роздруківкою інформації про закупівлю, розміщеною за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-12-28-000367-c.

За такого, з урахуванням дати публікації договору, постачання мало бути здійснено у період з 18.03.2019 по 30.03.2019.

Матеріали справи свідчать, що у зв`язку з порушенням відповідачем строків постачання товару за Договором, позивачем 23.04.2019 було скеровано на адресу відповідача претензію № 32/6848 від 18.04.2020 про перерахування 1404,00 грн пені та про постачання товару на суму 78000,00 грн.

Після чого, відповідач поставив позивачу, а останній прийняв у власність товар на суму 78000,00 грн, що підтверджується копією видаткової накладної № 630 від 26.04.2019. Постачання відбулося 06.05.2019, що підтверджується відбитком штампу Южноукраїнського відділення ДП НАЕК «Енергоатом» ВП «Складське господарство», із зазначенням дати 06.05.2019.

Крім того, 11.05.2020 Приватним акціонерним товариством «Укрпромобладнання» було перераховано Відокремленому підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» грошові кошти в сумі 1404,00 грн, що підтверджується наданою позивачем банківською випискою за дату 11.05.2019.

З матеріалів справи вбачається, що 03.06.2019, 04.06.2019 та 05.06.2019 позивачем були оформлені акти на забраковану продукцію, з яких вбачається, що поставлений відповідачем товар є браком, а постачальник зобов`язаний замінити неякісний товар в чотирьохтижневий строк.

З урахуванням наведеного позивач звернувся до відповідача з листом № 07/10021 від 10.06.2019, в якому, посилаючись на вказані акти просив замінити неякісний товар.

Суд відмічає, що матеріали справи не містять доказів направлення вказаного листа на адресу відповідача, разом із тим, із пояснень позивача вбачається, що відповідний лист було направлено постачальнику електронною поштою.

У подальшому, відповідач поставив позивачу, а останній прийняв у власність товар на суму 78000,00 грн, що підтверджується копією видаткової накладної № 1087 від 21.08.2019. Постачання відбулося 21.08.2019, що підтверджується відбитком штампу Южноукраїнського відділення ДП НАЕК «Енергоатом» ВП «Складське господарство», із зазначенням дати 21.08.2019.

З метою досудового врегулювання спору, у зв`язку порушенням відповідачем строків постачання товару за Договором, 28.01.2020 позивачем було скеровано на адресу відповідача претензію №32/971 від 17.01.2020 на суму 15210,00 про сплату пені в сумі 9750,00 грн та штрафу в розмірі 5460,00 грн.

За даними позивача, відповідь на вказану претензію від відповідача не надходила.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши обставини справи відносно норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов таких висновків.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов`язок доведення факту своєчасності здійснення поставки закон покладає на постачальника.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов`язань за договором не представив, доводи позивача не спростував.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, за висновками суду в спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені норми та приписи чинного законодавства в частині своєчасності поставки товару належної якості за договором № 53-123-01-19-05188 від 18.03.2019, у зв`язку із чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача пені та штрафу за прострочення виконання зобов`язання.

За приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4.1 Договору, у разі порушення зобов`язань за договором, а саме за порушення термінів постачання товару, які передбачені даним договором, постачальник зобов`язаний сплатити пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару у зазначений термін за кожен день прострочення. Крім того, у разі прострочення постачання понад 30 календарних днів постачальник зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару.

Таким чином, на підставі статей 549 ЦК України та 230 ГК України, положень п. 4.1 Договору позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню та штраф.

Так, з урахуванням прострочення поставки товару за Договором позивачем нараховано відповідачу штрафні санкції у загальній сумі 15210,00 грн: пеню в загальній сумі 9750,00 грн (за період прострочення з 18.04.2019 по 20.08.2019) та штраф у сумі 5460,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, розрахунок заявлених позивачем до стягнення сум відповідачем не спростовано.

Водночас, в період розгляду даної справи, з наданої позивачем банківської виписки від 14.05.2020 вбачається, що відповідач здійснив оплату претензійних вимог: платіж на суму 17420,00 грн (призначення платежу: «Оплата пені згідно претензії № 32/971 від 17.01.2020р. ПДВ не передбачен.»).

Відокремленим підрозділом «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» стверджується, що таким чином відповідачем задоволені позовні вимоги позивача (15210,00 грн штрафні санкції + 2102,00 грн = 17312,00 грн). Решту - 108,00 грн, як надлишково перераховані, будуть повернуті відповідачу.

Отже, враховуючи наявність банківської виписки, яка свідчить про повну сплату відповідачем позивачу за договором, на підставі якого заявлені позовні вимоги, грошових коштів в межах заявленого позову, та підтвердження даного факту позивачем заявою № 32/120 від 14.05.2020, суд доходить до висновку про те, що між сторонами не залишилось спірних питань по суті спору.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Тому, беручи до уваги наведені норми та обставини, оскільки відповідачем у повному обсязі погашено заявлену позивачем до стягнення з відповідача суму заборгованості за договором № 53-123-01-19-05188 від 18.03.2019, провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Згідно з приписами ч. ч. 3, 5 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Отже, керуючись ст. ст. 46, 73, 74, 86, 231, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у справі № 915/624/20 у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку та у строки, визначені статтями 255, 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано судом 22.06.2020.

Суддя О.Г. Смородінова