Рішення № 89953430, 16.06.2020, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/2523/20

Провадження №2/592/1469/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2020 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі:

головуючого-судді - Литовченка О.В.,

за участі секретаря судового засідання - Черей С.В.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – ОСОБА_2 ,

представника відповідача – ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: ОСОБА_5 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,

встановив:

21.02.2020 позивач звернулася до суду з вказаним позовом та свої вимоги мотивує тим, що вона та відповідач у даній справі перебували у шлюбі з 28.04.2001. 03.11.2005 шлюб розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу. Від шлюбу мають сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження. Син зареєстрований та проживає з позивачем за адресою проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою з місця проживання. ІНФОРМАЦІЯ_2 син досяг повноліття. У 2019 році син закінчив навчання у школі та вступив до Сумського національного аграрного університету, що підтверджується доданою довідкою та копією договору, де навчається на комерційній основі на денній формі ОС «Магістр» на факультеті ветеринарної медицини за спеціальністю 211 «Ветеринарна медицина», рік вступу 2019, рік закінчення - 30.06.2025 року. На сьогодні нею оплачена вартість навчання за 1 курс, що становить 11200 грн., але щороку вартість навчання збільшується. Загальна вартість навчання складає 102 000 грн. Син стипендії не отримує. За специфікою навчання він позбавлений можливості працювати з метою отримання додаткового доходу. А тому вимушена сама матеріально забезпечувати сина. Щомісяця несе витрати по утриманню сина, на придбання навчальних приналежностей, продуктів харчування, предметів гігієни, овочів, фруктів, ліків. Син часто хворіє, йде багато коштів на лікування. Щодня йому дає по 50 грн. на обід в університеті, на проїзд у транспорті 10 грн. У зв`язку з навчанням син потребує ноутбука, який вона не в змозі купити. Крім того, сином укладений обов`язковий договір додаткових освітніх послуг на поглиблене вивчення іноземної мови, вартість послуг за яким становить 3400 грн. Відповідач не надає ні моральної, ні матеріальної підтримки синові, він не цікавиться його життям, не спілкується з ним, навіть у телефонному режимі. На прохання матеріально підтримувати сина останній повідомив, що позивач може розраховувати тільки на аліменти, які будуть стягнуті на підставі судового рішення. У неї є ще одна дитина - син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який також знаходиться на її утриманні. Визначення аліментів у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% буде необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку сина, для забезпечення його потреб.

Ухвалою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 02.03.2020 позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 23.03.2020 в даній справі відкрите провадження у справі, залучено до участі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_5 та справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Представником відповідача 02.06.2020 до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги визнано частково, Відповідач не заперечує проти стягнення з нього аліментів на утримання повнолітнього сина на період його навчання, але не погоджується з розміром аліментів та вважає, що він є необґрунтовано завищеним. Позивачка не обґрунтувала, чому вона просить стягнути аліменти з відповідача саме у такому розмірі. Відповідач вважає, що аліменти мають стягуватися у меншому розмірі, ніж просить позивачка, враховуючи наступне. Перш за все, за рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 27.02.2015 зменшено розмір виплати аліментів, стягнутих з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до його повноліття з 1/4 частини до 1/6 частини з усіх видів доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на місяць, починаючи з дня набрання рішенням законної сили, до повноліття дитини (справа №592/13124/14-ц). Рішення суду було мотивоване тим, що за рішенням Зарічного районного суду м.Суми від 26.12.2014р. були стягнуті аліменти з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_9 на утримання дочки ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на місяць, щомісячно, до повноліття дитини (справа №591/9057/14-ц). Отже, з урахуванням того, що з відповідача були стягнуті аліменти на двох неповнолітніх дітей, суд вирішив за можливе зменшити розмір аліментів на утримання сина ОСОБА_8 з 1/4 до 1/6 частини. Таким чином, протягом 5-ти останніх років до досягнення сином повноліття, розмір аліментів становив 1/6 частину з усіх видів доходу відповідача. На даний час позивачка просить стягнути з нього аліменти в розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу, що перевищує розмір аліментів, що стягувався на утримання неповнолітнього сина. Відповідач вважає, що таке збільшення розміру аліментів є необґрунтованим, оскільки він продовжує сплачувати аліменти на неповнолітню дочку в розмірі 1/6 частини від усіх видів доходу. Отже, його сімейний стан не змінився, у відповідача на утриманні є неповнолітня дитина від другого шлюбу, а тому підстав для стягнення аліментів в більшому розмірі порівняно з розміром аліментів на утримання неповнолітньої дитини, немає. Не відповідає дійсності твердження позивачки про те, що відповідач не надає матеріальної допомоги сину. Як до, так і після досягнення ним повноліття, він щомісячно перераховує на рахунок виконавчої служби аліменти у розмірі 1500 грн. щомісячно. В такому же розмірі він сплачує аліменти на утримання неповнолітньої дочки. Таким чином, він належним чином виконує свої батьківські обов`язки по утриманню сина. Заборгованості по сплаті аліментів у нього не було. При визначенні розміру аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання, відповідач вважає за необхідне врахувати його незадовільний матеріальний стан на даний час. 30.08.2019 він звільнився з останнього місця роботи, що підтверджується записами в трудовій книжці. На початку березня 2019 виїхав за кордон з наміром працевлаштуватися, але через поширення пандемії та введення карантину в більшості країн Європи, він не знайшов роботи. На даний час він перебуває за кордоном, але не має там постійної роботи (лише періодичні невеликі заробітки) та проживає у своїх знайомих. Там він очікує закінчення карантину з тим, щоб або повернутися додому, або знайти постійну роботу. Представник позивачки надала суду інформацію про вакансії за кордоном з можливим розміром заробітної плати. Проте, це не є доказом того, що відповідач отримує саме такі доходи. Що стосується наявності у нього нерухомого майна, то будинок був побудований понад 5-ти років тому назад. На даний час в провадженні Ковпаківського районного суду м.Суми знаходиться цивільна справа №592/4064/20 за позовом ОСОБА_11 (матері відповідача) про визнання за нею права власності на 1/2 частину житлового будинку та земельної ділянки, в якому вона намагається довести, що будинок був побудований виключно за її кошти. Відносно кватири, то відсутні докази того, що відповідач отримує доходи від здачі житла в найм. Отже, з урахуванням наявності у відповідача на утриманні неповнолітньої дочки, відсутності у нього постійної роботи, він вважає, що розмір аліментів повинен становити 1/8 частину від усіх видів його доходу. Що стосується вимоги позивачки, що розмір аліментів повинен становити не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, то вона не ґрунтується на вимогах закону. Закон визначає мінімальний гарантований розмір аліментів тільки для дітей. Відповідно до ч.2 ст.182 СК України - мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Що стосується мінімального розміру аліментів на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, то такого розміру законом не встановлено (ст. 200 СК України). Крім того, з досягненням повноліття ОСОБА_5 набув повної цивільної дієздатності (ст.34 ЦК України) та втратив статус дитини, а тому на розмір аліментів, які мають стягуватися на період його навчання, не поширюються вимоги ч.2 ст.182 СК України. Просить ухвалити рішення, яким задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання, частково. Стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період навчання у розмірі 1/8 частини від всіх видів доходу, щомісячно, до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення 23-річного віку, а саме - до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Позивачка та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили задовольнити.

Третя особа ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, надав заяву від 02.06.2020 в якій просив розглянути справу у свою відсутність, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, зазначив, що не працює, потребує матеріальної допомоги, отримуємий матір`ю дохід не забезпечує в повному обсязі всі витрати, які вимушений нести у зв`язку з навчанням (а.с. 86).

Представник відповідача у судовому засіданні з вимогами, викладеними в позовній заяві згодна частково, зазначила, що від утримання сина відповідач не відмовляється, але просить стягнути аліменти у розмірі 1/8 доходу ОСОБА_4 .

Суд, заслухавши осіб, які з`явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Положеннями ст. ст. 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом при розгляді справи встановлено, що ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 та його батьком є відповідач ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 01.08.2014 (а.с. 8).

Позивач та відповідач перебували у шлюбі з 28 квітня 2001 року по 03 листопада 2005 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб та свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с.6,7)

ОСОБА_5 є студентом денної форми навчання ОС «Магістр» 1 курсу факультету ветеринарної медицини Сумського національного аграрного університету за спеціальністю 211 «Ветеринарна медицина», навчається на комерційній основі, рік вступу 01.09.2019, термін закінчення 30.06.2025. Розмір оплати за надання освітніх послуг за шість років складає 102000 грн. Згідно договору про надання додаткових освітніх послуг від 29.10.2019 розмір оплати складає 3400 грн. (а.с. 10-13, 16).

ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , разом з нею зареєстрований син ОСОБА_5 (а.с 9).

Згідно довідок про доходи ОСОБА_1 від 19.02.2020, працює в Сумській регіональній державній лабораторії Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на посаді лікаря ветеринарної медицини 1 категорії та її дохід за період лютий 2019 року – липень 2019 року становить - 27721,85 грн.; за період липень 2019 року- грудень 2019 року становить - 36405,12 грн. (а.с.12, 13).

ОСОБА_1 має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 14).

ОСОБА_4 згідно рішення Зарічного районного суду м. Суми від 26.12.2014 (справа № 591/9057/14-ц) сплачує аліменти на утримання доньки ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_7 в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до повноліття дитини (а.с. 77).

Відповідно до копії трудової книжки ОСОБА_4 30.08.2019 він звільнився з ТОВ СБМП «Енерготепломонтаж» з посади електрогазозварника 5 розряду за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України (а.с.73-75).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна ОСОБА_4 має у власності згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.03.2016 року житловий будинок загальною площею 164,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 17).

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_4 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 з 28.08.1996 року (а.с. 24).

Як вбачається з довідки Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 27.04.2020 № 0.184-13090/0/15-20-Вих. ОСОБА_4 13.01.2020 перетнув державний кордон України у напрямку м. Таллін (а.с. 55).

Відповідно до частин першої, другої статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

У п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», судам роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно до ч. 3 ст. 199 СК України, право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд виходить з того, що доведена належним чином і визнана самим відповідачем можливість надавати матеріальну допомогу сину, який продовжує навчання та доведена належним чином і не заперечується відповідачем та обставина, що ОСОБА_5 продовжує навчання і потребує матеріальної допомоги.

При вирішенні спору судом враховується, що відповідач є працездатною повнолітньою особою і повинен вживати заходів для забезпечення своїх життєвих потреб. Разом з цим, позивачка також повинна утримувати сина, так як кожен з подружжя рівною мірою несе обов`язки по утриманню дітей і повинен їх виконувати.

Судом було встановлено, що достатнім розміром аліментів буде 1/5 частини заробітку відповідача, оскільки такий розмір не буде надмірним тягарем для відповідача, оскільки в такому випадку з урахування сплачуваних аліментів на утримання іншої дитини у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу), загальна сума аліментів на дітей буде складати 11/30 частини заробітку (доходу), в нього залишається 19/30 частини заробітку (доходу), що є значно більше Ѕ частини заробітку (доходу).

Крім цього, суд зауважує, що позивач не надала доказів на підтвердження того, що стягнення з відповідача аліментів в розмірі 1/4 частини заробітку є необхідним.

Щодо застосування «мінімального гарантованого розміру аліментів» Категорія «мінімальний гарантований розмір аліментів» передбачена главою 15 СК і відноситься до аліментів на утримання дитини, а тому її розповсюдження на стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина і дочки (глава 16) є помилковим та задоволенню не підлягає.

Судом при визначенні розміру аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_4 враховано те, що він є особою працездатного віку, перебування у нього на утриманні неповнолітньої дитини. Тому, за встановлених обставин справи та вимог закону, суд дійшов висновку про спроможність відповідача сплачувати аліменти на утримання повнолітнього сина в розмірі 1/5 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення з 22.02.2020 на період навчання, але не довше, ніж до досягнення 23 років, такий розмір не порушує баланс інтересів сторін.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 430 ЦПК України слід допустити негайне виконання судового рішення у межах платежу за один місяць.

Згідно ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має врахувати пов`язаність цих витрат з розглядом справи, їх обґрунтованість та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, поведінку сторони під час розгляду справи, дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом.

Згідно договору про надання правничої допомоги № 18 від 21.02.2020, ордера на надання правничої допомоги від 15.05.2020 на підставі договору про надання правничої допомоги № 18 від 21.02.2020 позивачці ОСОБА_1 надавалася правнича допомога адвокатом Дубровною В.В. (а.с. 58, 96, 97).

21.02.2020 разом з позовною заявою до суду був поданий попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивачка понесла та очікує понести у зв`язку з розглядом справи на загальну суму 2000 грн. (а.с. 3).

Згідно п. 4.1 договору про надання правничої допомоги № 18 від 21.02.2020 гонорар складається з суми вартості наданої правової/правничої допомоги, тарифи яких узгоджені Сторонами.

Згідно п. 4.5 договору про надання правничої допомоги № 18 від 21.02.2020 детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, розрахунки за договором оформляються квитанцією, яка є додатком до Договору.

Згідно квитанції від 14.05.2020 ОСОБА_1 в рахунок оплати правової допомогу передано адвокату ОСОБА_2 . 2500 грн. Вартість наданих послуг з правничої допомоги складається з: складання адвокатських запитів в Сумське УПФ, в Державну прикордонну службу України, клопотання до суду, заяви на ухвалу про залишення без руху позову – 500 грн., участь у судовому засіданні – 2000 грн. (а.с. 67).

Згідно квитанції від 22.02.2020 ОСОБА_1 в рахунок оплати правової допомогу передано адвокату ОСОБА_2 . 1200 грн. Вартість наданих послуг з правничої допомоги складається з: вивчення нормативної бази та судової практики в аналогічних справах – 3 години – 300 грн., консультації, вивчення доказів – 3 години – 300 грн., складання позовної заяви – 4 години – 600 грн. (а.с.68).

Пунктом 12 статті 2 ЦПК України встановлено, що одним з основних принципів цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно частини 1 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до частин 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1-6 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року, № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 264 ЦПК України визначено питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду.

Позивачці підлягає відшкодуванню судові витрати, які вона понесла на оплату професійної правничої допомоги.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 137 ЦПК України).

У розумінні положень частини 5 статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, яку Верховний Суд виклав у постанові від 12 лютого 2020 року у справі №648/1102/19.

Суд вважає доводи відповідача про те, що позивачкою та адвокатом завищено час на підготовку позовної заяви та направлення запиту, необґрунтованими і такими, що не підтверджені належними доказами відповідно до вимог частини 6 статті 137 ЦПК України.

З позовної заяви вбачається, що предметом позову є стягнення аліментів на утримання дитини, яка проживає з позивачкою та перебуває на її утриманні, що свідчить про важливе значення вказаної справи для позивачки.

Суд вважає, що складність справи, виконані адвокатом роботи з підготовки позовної заяви та запиту та час, витрачений на їх виконання, є співмірними.

Отже, суд вважає, що позивач та його адвокат діяли відповідно до вимог частини 4 статті 137 ЦПК України. Визначаючи розмір гонорару суд дотримується положень статей 133, 137, 140, 141 ЦПК України, при цьому виходив з критерію реальності адвокатських послуг, розумності їх вартості у даній справі, а також клопотання відповідача про завищений їх розмір.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, в зв`язку із задоволенням позову та, оскільки позивач була звільнена від сплати судового збору, необхідно стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263, 264, 268, 430 ЦПК України, ст.ст. 182, 199 – 200 Сімейного кодексу України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1/5 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, на утримання повнолітнього сина ОСОБА_6 , на період навчання в Сумському національному аграрному університеті за спеціальністю 211 «Ветеринарна медицина» на денній формі навчання, починаючи стягнення з 22.02.2020, але не більше, ніж до досягнення ОСОБА_5 віку двадцяти трьох років.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3700,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст судового рішення складено 22.06.2020.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_4 - АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Третя особа: ОСОБА_5 - АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Суддя О.В. Литовченко