Рішення № 89953369, 11.06.2020, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/13538/19

Провадження №2/592/178/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Заочне)

11 червня 2020 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі:

головуючого - судді Литовченка О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Черей С.В.,

представника позивача - адвоката Сергеєвої С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Суми справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради, Сумський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про позбавлення батьківських прав,

встановив:

03.09.2019 ОСОБА_1 звернулася з позовом до суду і свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 11.11.2006 уклала в шлюб з ОСОБА_2 Шлюб зареєстрували у відділі РАЦСу Сумського міського управління юстиції, актовий запис № 2320. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3 . Шлюб розірваний на підставі рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 25.07.2011 справа № 1806/2-2288/11. За рішенням суду з відповідача на її користь стягнуті аліменти в розмірі 1/4 частки з усіх видів його доходів до досягнення сином повноліття. Зазначені обставини підтверджуються копією свідоцтва про шлюб, про народження дитини, рішення суду про розірвання шлюбу. Причиною розірвання шлюбу були ті обставини, що був випадок жорстокого поводження відповідача з сином, внаслідок чого син потрапив до лікарні, а позивач зверталась з відповідними заявами до правоохоронних органів. Відповідача було притягнуто до кримінальної відповідальності вироком Ковпаківського районного суду у справі № 1806/1-471/11 за насильницькі дії, пов`язані з побиттям сина. Після розірвання шлюбу разом з відповідачем не проживала, шлюб був припиненим як фактично так і юридично. В 2012 році позивач вступила до вищого навчального закладу в Чехії, потім продовжила там навчання в аспірантурі, працювала, на цей час має право на постійне проживання в Чехії та офіційно працевлаштована. Син мешкає разом з нею в Чехії з жовтня 2013 року, навчається в 7 класі середньої школи. Дозвіл на його постійне проживання за кордоном було надано відповідачем в 2013 році. В 2015 році позивач уклала новий шлюб. На цей час вони мешкають разом, однією сім`єю, її чоловік займається вихованням сина, відноситься до нього як до своєї дитини. Відповідач сплачує аліменти на утримання сина. Проте сину жодного разу не телефонував, жодного разу не зустрічався з ним, не намагався з ним зустрітись, або якимсь чином налагодити з ним контакт. З 2015 року жодних контактів з відповідачем не відбувалось. На телефонні дзвінки він не відповідає, відмовляється від будь-якого спілкування, в соціальних мережах не зареєстрований. В зв`язку з цим вимушена ставити питання про позбавлення його батьківських прав, т.я. незабаром буде необхідність міняти паспорт сина, отримувати документи для підтвердження його права на проживання в Чехії. Без дозволу батька, або без вирішення питання про позбавлення його батьківських прав це зробити неможливо. Відповідач не приймав участі в забезпеченні дозвілля сина, його відпочинку. З часу припинення шлюбних відносин відповідач жодного разу не поцікавився, як син живе, чи він здоровий. Він не бачив сина, не знає як він навчається, чим він займається, які в нього інтереси. Відповідач жодного разу не привітав сина та не передав йому подарунку на день народження, або будь-яке свято, не намагався з ним зустрітись або підтримувати стосунки будь-яким іншим чином.

Тому просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 10.09.2019 позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 03.10.2019 в даній справі відкрите провадження та справа призначена до підготовчого судового засідання на 31.10.2019.

Протокольними ухвалами головуючого від 31.10.2019, 20.11.2019 відкладено підготовче судове засідання у зв`язку з відсутністю доказів сповіщення відповідача.

Ухвалою суду від 20.12.2019 закрито підготовче провадження та справ призначена до судового розгляду.

Представник позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з зазначених в позові підстав та просила їх задовільнити. Не заперечувала проти винесення заочного рішення.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала просила задовольнити.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.

Представник третьої особи Управління «Служба у справах дітей" Сумської міської ради у судовому засіданні надала висновок про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача, який підтримала.

Представник третьої особи Сумського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), в судове засідання не з`явився про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Надали письмову заяву про розгляд справи без їх участі.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (заява N 3236/03) наголошував, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

На підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, заслухавши свідків, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено у судовому засіданні та підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_4 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Сумського міського управління юстиції Сумської області від 30 травня 2007 року, відповідач ОСОБА_2 , записаний батьком ОСОБА_4 , а позивач ОСОБА_1 , записана його матір`ю, про що в книзі реєстрації актів громадянського стану про народження зроблено актовий запис №1140 (а.с.13).

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 25.07.2011 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано. З ОСОБА_2 було присуджено стягнення аліментів на утримання сина в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с.17).

Вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 13.09.2011, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України за завдання умисно 25.02.2011 сину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 легких тілесних ушкоджень і призначено йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн. (а.с.18).

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 49 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. ст. 150, 180 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, її фізичний, духовний та моральний розвиток та утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Позивач, як на підставу для позбавлення відповідача батьківських прав посилалася на п. 2 ч.1 ст.164 СК України (ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини).

Ухилення від виконання батьківських обов`язків передбачає систематичне невиконання обов`язку турбуватись про дітей, в чому воно б не виражалось (не годувати, не забезпечувати необхідним одягом, медичною допомогою, не задовольняти життєво важливих потреб дитини).

Відповідно до ст. ст. 164, 170 СК України та п.п. 16, 18 Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Статтею 9 Конвенції про права дитини, що ратифікована постановою Верховної ради України від 27.02.1991 передбачено, що держави - учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалась з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосованого закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради надало висновок, в якому зазначили: «Відповідно до свідоцтва про народження дитини, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 25.07.2011 року шлюб між батьками дитини був розірваний. З батька дитини на користь матері були стягнуті аліменти в розмірі 1/4 частки з усіх видів доходів до досягнення дитиною повноліття. ОСОБА_1 разом з сином, ОСОБА_4 з 2013 року постійно проживають в Чехії, де мати офіційно працевлаштована, а дитина навчається. В м.Суми проживають дідусь та бабуся дитини, до яких періодично приїздять мати з сином. Відповідно до нотаріально посвідченої заяви від 31.07.2013 року, ОСОБА_2 не заперечував проти постійного проживання сина на території Чеської Республіки. З метою надання до суду висновку по суті справи, спеціалістом управління 09.01.2020 року була проведена бесіда з ОСОБА_1 та малолітнім ОСОБА_4 за адресою проживання родичів дитини. За результатами перевірки був складений відповідний акт. Під час бесіди з дитиною з`ясовано, що мати разом з сином постійно проживають в Празі, малолітній є учнем однієї зі шкіл міста. Зі слів ОСОБА_4 , з батьком він не спілкується тривалий час (декілька років), ОСОБА_2 не цікавиться його життям та навчанням, не запрошує до себе в гості, не приймає ніякої участі у вихованні. Слова ОСОБА_4 підтвердила й ОСОБА_1 . Під час бесіди з матір`ю дитини з`ясовано, що протягом останніх чотирьох років батько повністю самоусунувся від виховання сина, не телефонує, не цікавиться життям та успіхами сина, не намагається підтримувати з дитиною сімейні відносини. Зі слів ОСОБА_1 , під час перебування її та дитини в м.Суми вона неодноразово намагалася поспілкуватися з батьком дитини, але ОСОБА_2 всіляко уникав зустрічей як з нею, так і з сином. З метою з`ясування думки ОСОБА_2 щодо шляхів вирішення питань, порушених в позовній заяві, спеціалістом управління неодноразово направлялися виклики до управління на поштову адресу батька дитини, яка зазначена в позовній заяві. Але ОСОБА_2 до служби не приходив, про причини своєї неявки не повідомляв. До служби у справах дітей Сумської міської ради не надходило заяв від ОСОБА_2 щодо усунення перешкод у спілкуванні з сином або з інших питань щодо виховання малолітньої дитини. Враховуючи вищезазначене, керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», частиною першою ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», пунктом 2 ст. 150 та пунктом 2 ст. 164 Сімейного кодексу України, управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради вважає за можливе позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно його малолітнього сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Допитана у якості свідка ОСОБА_5 надала наступні пояснення. Вона є матір`ю позивачки ОСОБА_1 . Знає, що донька подавала позовну заяву про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, який судом був задоволений. Відповідач ОСОБА_2 поводив себе агресивно по відношенню до сина. Коли необхідно було отримати дозвіл відповідача на виїзд за кордон малолітнього сина, шукали відповідача дуже довго. Онук прописаний з батьком, претензій з цього приводу не надходило. Батько дитини не цікавиться дитиною взагалі. Онук практично нічого не пам`ятає про батька.

Допитана у якості свідка ОСОБА_6 надала наступні пояснення. Вона є подругою позивачки ОСОБА_1 вже близько 9 років. Спілкуються дуже гарно. Вона також спілкується з дитиною, дитина про батька нічого не каже. Питання дитині про батька позивач ОСОБА_1 прохала не ставити. Всі відносини між позивачем та відповідачем вона знає тільки зі слів позивачки ОСОБА_1 .

Належних та допустимих доказів існування обставин, які перешкоджають участі відповідача ОСОБА_2 в вихованні дитини, відповідачем суду не надано.

При вирішенні питання про позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 відносно неповнолітнього сина, суд враховує також інтереси дитини, необхідність забезпечення нормального психоемоційного стану дитини та створення сприятливих умов її нормального розвитку.

Відповідно до ст. 155 Сімейного Кодексу України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та їх людської гідності, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Суд вважає, що під час судового засідання достовірно встановлено, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, а саме - не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини її навчання, підготовку до самостійного життя, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не виявляє інтересу до внутрішнього світу дитини.

Оскільки, під час судового розгляду справи, знайшли своє підтвердження доводи позивачки про те, що відповідач не виконує своїх батьківських обов`язків, суд, на підставі п.2 ч.1 ст. 164, 165 СК України, вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.165 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до рішенні Ковпаківського районного суду м. Суми від 25.07.2011 з ОСОБА_2 вже стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача понесені судові витрати у розмірі 768,40 грн.

Керуючись ст. ст. 141, 150, 164, 165, 180-183, 192, 196 СК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради, Сумський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 768 грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Ковпаківським районним судом м. Суми за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем до Сумського Апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми в протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених законом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст судового рішення складено 22.06.2020.

Відомості про учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач - ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Третя особа - Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради: м. Суми вул. Харківська, 35, ЄДРПОУ 34743343.

Третя особа - Сумський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми): м. Суми вул. Петропавлівська, 75, ЄДРПОУ 42735143.

Суддя О.В. Литовченко