Ухвала суду № 89951148, 19.06.2020, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/3699/20

Провадження № 1-кс/524/1638/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2020 року, слідчий суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Рибалка Ю.В., при секретарі судового засідання Тараненко А.Г., за участю прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури Кравченка Я.Ю., слідчого СВ Кременчуцького ВП ГУ НП в Полтавській області Іщенка І.С., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Лашко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Кременчуцького ВП ГУ НП в Полтавській області Іщенка І.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Полтавської області, Глобинського району, с. Бориси, українця, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 29.11.2012 року Світловодським районним судом Кіровоградської області за ч.2 ст. 185, ч.1 ст. 122 КК України до 2 років обмеження волі,

- 07.09.2016 року Кременчуцьким районним судом Полтавської області за ч.2, 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік,

- 09.12.2016 року Глобинським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст.185 КК України до 3 років 1 місяці позбавлення волі,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, у кримінальному провадженні за № 12020170090002054 від 18.06.2020 року,

В С Т А Н О В И В :

Слідчий СВ Кременчуцького ВП ГУ НП в Полтавській області Іщенко І.С. звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12020170090002054 від 18.06.2020 року.

На обґрунтування клопотання зазначає, що 18.06.2020 року близько 18 години 15 хвилин, ОСОБА_1 , перебував поблизу будинку № 1/71, що розташований по АДРЕСА_3 , де побачив зелений кіоск з продажу овочів та фруктів та зайшов до нього під приводом купівлі продуктів, покликав продавчиню ОСОБА_2 , та в цей час у нього виник прямий злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів.

У подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, повторно, з корисливих мотивів, ОСОБА_1 , в той момент коли потерпіла ОСОБА_2 збирала йому овочі у пакет та нахилилася до нього, шляхом ривку, відкрито заволодів грошовими коштами у розмірі 2000 гривень, які знаходились у правому навісному кармані фартуха, після чого побіг у двір по вулиці АДРЕСА_3 .

З місця вчинення злочину, ОСОБА_1 , втік. Викраденим майном розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_2 , матеріального збитку на загальну суму 2000 грн.

18.06.2020 року о 22 год 58 хв. ОСОБА_1 затримано у порядку ст. 208 КПК України, про що складено відповідний протокол.

19.06.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, санкція статті якої передбачає позбавлення волі до 6 років, підозрюваний раніше судимий та на цей час притягується до кримінальної відповідальності за злочини проти власності, а тому є ризик того, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити новий злочин.

Підозра ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення доводиться зібраними в провадженні доказами, а саме: заявою ОСОБА_2 про вчинення кримінального правопорушення; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_2 ; протоколом впізнання особи за фото знімками з потерпілою ОСОБА_2 ; протоколом огляду місця події від 18.06.2020 року; протоколом затримання особи у порядку ст.. 208 КПК України; протоколом огляду місця події від 18.06.2020 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 ; протоколом впізнання особи за фото знімками зі свідком ОСОБА_3 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 ; протоколом впізнання особи за фото знімками зі свідком ОСОБА_4 ; постановами про визнання речовими доказами, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Заслухавши прокурора та слідчого, які підтримали внесене слідчим клопотання, підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника адвоката Лашко О.О., які заперечували щодо задоволення клопотання та просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час, повідомляли про застосування насильства під час затримання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, що відноситься до тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

В пункті «с» ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, у справі « ОСОБА_5 та інші проти України» (сaseOfVoykinandothersv.Ukraine), заява №47889/08,Страсбург,27березня 2018року,остаточне 27/06/2018,§136) суд нагадує, що з метою дотримання пункту 1 статті 5, тримання від вартою, яке розглядається, в першу чергу має бути «законним», у тому числі з дотриманням встановленого законом порядку; у зв`язку з цим Конвенція, по суті, відсилає до національного законодавства та встановлює обов`язок забезпечувати дотримання його матеріальних і процесуальних норм. Проте, вона також вимагає, щоб будь-яке позбавлення свободи відповідало меті статті 5, а саме захисту осіб від свавілля. Крім того, тримання особи під вартою є таким серйозним заходом, що воно може бути виправдане лише тоді, коли були розглянуті інші, менш суворі заходи, і вони були визнані недостатніми для гарантування інтересів особи або суспільства, які можуть вимагати тримання відповідної особи під вартою. Це означає, що відповідності позбавлення свободи вимогам національного законодавства недостатньо; воно також має бути необхідним за конкретних обставин.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_1 заперечував свою причетність до вчинення даного кримінального правопорушення, що йому інкримінується.

Однак, слідчий суддя вважає, що наявність обґрунтованої підозри підтверджується вищевказаними доказами, долученими до клопотання.

Під час розгляду клопотання прокурором доведено наявність підстав вважати, що існують ризики передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме – ризики того, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою ухиленні від покарання за інкриміноване кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України, оскільки санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років, а з місця злочину він зник; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_1 раніше судимий і на цей час притягується до кримінальної відповідальності за злочини проти власності (обвинувальні акти направлено до суду), обґрунтовано підозрюється у вчинені нового злочину після звільнення з місць позбавлення волі, що дає підстави вважати, що джерелом доходу підозрюваного є скоєння майнових злочинів.

Відповідно до п.36 рішення ЄСПЛ у справі « ОСОБА_6 проти України» суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину та враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

Крім того, вирішуючи питання про наявність зазначених вище ризиків та про те, який саме запобіжний захід забезпечить належну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 , згідно з вимогами ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, зважаючи, що забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Тому враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, конкретні обставини інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, відповідальність за його вчинення передбачає покарання у вигляді позбавлення волі, а також наявність ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 , з урахуванням обсягу підозри, покарання, яке загрожує у разі визнання його винним, у підозрюваного наявні підстави застосування усіх можливих способів та механізмів переховування та уникнення покарання у вигляді позбавлення волі. Також ураховуючи міцність соціальних зв`язків підозрюваного у місці його проживання, а саме те, що він офіційно не працює та не має постійного джерела доходу, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, раніше судимий та на цей час є обвинуваченим за злочини проти власності та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення та переховуватись від суду та органу досудового розслідування. Враховуються також вік та стан його здоров`я. Об`єктивних даних щодо стану здоров`я, які перешкоджають у перебуванні в місці попереднього ув`язнення слідчому судді не надано. Особа не позбавлена можливості звертатися до лікаря та отримати об`єктивні дані для зміни запобіжного заходу чи звільнення за станом здоров`я.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пивоварник проти України», рівень охорони здоров`я ув`язненого має бути сумісним з людською гідністю. Європейський суд з прав людини наголосив, що охорона здоров`я ув`язнених повинна здійснюватися належним чином, а відсутність належної медичної допомоги може вважатися жорстоким або нелюдським поводженням в значенні статті 3 Конвенції. ЄСПЛ підкреслив, що для того, щоб надана медична допомога могла вважатися належною, потрібно встановити сукупність наступних факторів: 1) факт огляду лікарем і призначення лікування; 2) докладне документування стану здоров`я ув`язненого; 3) оперативність та точність постановки діагнозу і лікування; 4) наявність регулярного і систематичного нагляду за станом здоров`я, розроблення плану лікування; 5) створення умов, необхідних для надання призначеного лікування; 6) медична допомога має відповідати тому рівню, на якому надається населенню в цілому.

Наявність місця проживання не переважає встановлених судом ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, не гарантує в подальшому належної процесуальної поведінки підозрюваного, з огляду на обставини та обсяг підозри, вагомості наданих доказів в обґрунтування підозри та не запобігає ризику вчинення нових кримінальних правопорушень.

Сторона захисту не позбавлена можливості ініціювання питання щодо зміни запобіжного заходу в порядку ст. 201 КПК України.

Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора та слідчого, що повідомлена ОСОБА_1 підозра станом на час розгляду даного клопотання, повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п.175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).

Аналіз представлених доказів об`єктивно зв`язують підозрюваного ОСОБА_1 з певним злочином на даному етапі, хоча і неможна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Відтак, на даний час у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Зважаючи на зазначені вище обставини, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, а для запобігання вказаних ризиків, з урахуванням наведених обставин, застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою буде не достатнім.

За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, слідчий суддя вважає за необхідне визначити мінімальний розмір застави відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 року, становить 42040 гривень, вважаючи вказану суму достатньою для запобігання переховуванню підозрюваного від слідства, а також - враховуючи ступінь тяжкості злочину, особу підозрюваного та для запобігання зазначеним ризикам. При внесенні застави на підозрюваного будуть покладатися наступні обов`язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти, слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, підозрюваний у судому засіданні заявив про застосування до нього насильства під час затримання.

Відповідно до ч. 6 ст. 206 КПК України якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов`язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи; доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи; вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.

Таким чином, слідчий суддя вважає за необхідне зобов`язати слідчого та прокурора забезпечити ОСОБА_1 невідкладне медичне обстеження з метою встановлення наявності у останнього будь-яких тілесних ушкоджень та хронічних захворювань та у разі встановлення такого діагнозу, вжити заходів з метою забезпечення відповідного лікування, а також доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві ОСОБА_1 щодо застосування до нього насильства під час затримання.

На підставі викладеного, керуючись ст. 131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 206, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Кременчуцького ВП ГУ НП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції Іщенка І.С. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , внесене у кримінальному провадженні № 12020170090002054 від 18.06.2020 року - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб на період досудового розслідування.

Визначити суму застави - двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 42 040, 00 грн.

Застава відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 року, становить 42040 гривень, може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: отримувач коштів – ТУ ДСА України в Полтавській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 26304855; банк отримувача – ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача - НОМЕР_1 ; в платіжному документі в призначені платежу ОБОВ`ЯЗКОВО зазначається для ЗАСТАВИ: назва суду; інформація про постанову (ухвалу) судді чи суду та прізвище, ім`я, по батькові підсудного (дана інформація необхідна для оперативного повернення застави в порядку передбаченому чинним законодавством).

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Полтавська УВП (№ 23)» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити письмово прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури Кравченка Я.Ю. та слідчого суддю Автозаводського районного суду м. Кременчука.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_1 зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Уповноважена службова особа Державної установи «Полтавська УВП (№ 23)» у разі внесення застави при звільненні ОСОБА_1 зобов`язана роз`ясняти йому обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , у разі внесення застави, наступні обов`язки:

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;

2) повідомляти, слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити протягом двох місяців з моменту внесення застави.

Відповідно до ст. 206 КПК України зобов`язати слідчого та прокурора забезпечити ОСОБА_1 невідкладне медичне обстеження з метою встановлення наявності у останнього будь-яких тілесних ушкоджень та хронічних захворювань та у разі встановлення такого діагнозу, вжити заходів з метою забезпечення відповідного лікування.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 206 КПК доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві ОСОБА_1 щодо застосування до нього насильства під час затримання.

Строк дії ухвали, відповідно до ч. 1, 2 ст. 197 КПК України, визначити з 18 год. 05 хв. 18 червня 2020 року по 18 год. 05 хв. 16 серпня 2020 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Повний текст ухвали буде оголошено о 16 год. 00 хв. 22.06.2020 року.

Слідчий суддя Ю. В. Рибалка