Ухвала суду № 89950718, 18.06.2020, Міловський районний суд Луганської області

Справа № 418/2206/20

1-кс/418/36/20

УХВАЛА

іменем України

18.06.2020 року Міловський районний суд Луганської області

у складі: слідчого судді Гуцола М.П.;

секретаря с/з Вороніної І.О.;

прокурора Архипова С.О.;,

слідчого Лук`янченко О.М.;

захисника Оробцова М.Ю.;

особа стосовно якої розглядається клопотання ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020130490000076 від 01.05.2020, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

ВСТАНОВИВ:

17.06.2020 року слідчий слідчого відділення Міловського ВП ГУНП в Луганській області старший лейтенант поліції Лук`янченко О.М. звернулась до Міловського районного суду Луганської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12020130490000076 від 01.05.2020 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, перебуваючи на іспитовому строці, на шлях виправлення не став та знову вчинив умисний злочин. Посилаючись на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України та наявності ризиків, передбачених п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також неможливості застосування до підозрбваного іншого більш м`якого запобіжного заходу, просить суд застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор Архипов С.О. та слідча Лук`янченко О.М. підтримала в судовому засіданні вимоги клопотання та просили суд його задовольнити.

Захисник Оробцов М.Ю., підозрюваний ОСОБА_1 заперечували проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та наполягали на застосування іншого запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою.

Захисник Оробцов М.Ю. зауважив, що застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту цілком забезпечить виконання його підзахисним покаладених на нього процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя, перевіривши доводи поданого клопотання наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, заслухавши думку учасників справи щодо заявленого клопотання, приходить до висновку про необхідність його задоволення виходячи із наступного.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що 30.04.2020, приблизно о 09 годині, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим, ОСОБА_2 прийшов до свого знайомого ОСОБА_3 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , для того, щоб зарядити свій мобільний телефон марки «ULEFON S 7», синього кольору. ОСОБА_2 залишив свій мобільний телефон на підвіконні в приміщенні коридору будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та пішов по своїм справам.

В цей день, приблизно о 09 годині 15 хвилин до ОСОБА_3 прийшов його знайомий ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з яким вони почали вживати спиртне. ОСОБА_1 побачивши на підвіконні мобільний телефон марки «ULEFON S 7», синього кольору, зацікавився хто є власником. ОСОБА_3 повідомив, що мобільний телефон належить ОСОБА_2 .

Через деякий час, до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 приєднався вживати спиртні напої ОСОБА_2 , який у подальшому вийшов з території вищевказаного домоволодіння у своїх справах, залишивши свій мобільний телефон на підвіконні.

В цей час, коли в кімнаті коридору залишились ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , у останнього раптово виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, а саме мобільного телефону марки «ULEFON S 7», синього кольору, що належить ОСОБА_2 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, керуючись корисливими мотивами, діючи умисно, протиправно, ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що його протиправні дії викриті ОСОБА_3 , який в свою чергу усвідомлював протиправні дії

ОСОБА_1 усвідомлюючи, що його дії помічені ОСОБА_3 , проігнорувавши цю обставину, переслідуючи мету наживи, взяв з підвіконня мобільний телефон «ULEFON S 7», синього кольору, з картою розширення пам`яті виробника «Kingston» моделі «MicroSDHC 8GB Class 4» що належить ОСОБА_2 , вартість якого згідно судової товарознавчої експертизи №19/113/15-258е від 05.06.2020 року складає 1 360 гривень 03 копійки, та з місця вчинення злочину зник, розпорядившись ним як своїм власним.

17.06.2020 ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

На переконання слідчого судді наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованому йому злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- протоколом прийняття заяви ОСОБА_2 від 30.04.2020;

- протоколом огляду місця події від 30.04.2020, за адресою: АДРЕСА_1 ;

- свідченнями потерпілого ОСОБА_2 ;

- свідченнями свідка ОСОБА_3 ;

- свідченнями свідка ОСОБА_4 ;

- висновком судово-товарознавчої експертизи №19/113/15-258е від 05.06.2020;

- протоколом огляду місця події від 10.06.2020 року в АДРЕСА_2 області;

- свідченнями свідка ОСОБА_5 ;

- свідченнями свідка ОСОБА_6 ;

- свідченнями підозрюваного ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

ОСОБА_1 є раніше судимою особою, при цьому, виходячи із зібраних стороною обвинувачення на даний час доказів, достатньо обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років, а тому, до підозрюваного можливо застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

У судовому засіданні знайшли своє підтвердження ризики, передбачені п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Зокрема слідчим суддею встановлено що, ОСОБА_1 , підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, за вчинення якого, згідно з ч. 2 ст. 186 КК України передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, а також враховуючи те, що, ОСОБА_1 , не працевлаштований, тобто немає постійного джерела доходів для забезпечення своїх потреб. Також, ОСОБА_1 не має стійких соціальних зв`язків, а саме не перебуває в подружжі, та не має дітей, веде антисоціальний спосіб життя у підозрюваного може виникнути умисел направлений на переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання.

Окрім цього, ОСОБА_1 неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів, а саме 05.02.1997 Біловодським районним судом Луганської області за ч. 2 ст. 140, ч. 1 ст. 215-3, ст. 42 КК України (у редакції 1960 року) до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців; 15.02.1999 Міловським районним судом Луганської області за ч.1 ст. 140, ч 3 ст. 140, ст. 42 КК України (у редакції 1960 року) до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки з конфіскацією Ѕ майна; 15.01.2002 Міловським районним судом Луганської області за ч.2 ст. 215-3, ч.3 ст. 185, ст. 70 КК України, до позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців; 13.09.2005 Міловським районним судом Луганської області за ч. 3 ст. 185, ст. 395 КК України, до позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців; 13.09.2005 Міловським районним судом Луганської області за ч. 3 ст. 185, ст. 395, ст.70 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців; 25.09.2009 Міловським районним судом Луганської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі; 07.09.2015 Міловським районним судом Луганської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, згідно ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з наданням 2 років іспитового строку; 20.01.2020 Міловським районним судом Луганської області за ч. 2 ст. 186, ст. 395 КК України до 5 років позбавлення волі, згідно ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання на 3 роки іспитового строку.

Згідно вироку Міловського районного суду Луганської області від 20.01.2020 року, ОСОБА_1 було визнано винним за ст.. 395 КК України, тобто ОСОБА_1 самовільно вже залишав місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Також, згідно вимоги про судимість, 22.04.2020 року до Міловського районного суду Луганської області направлено обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 , за ст.. 395 КК України (порушення правил адміністративного нагляду).

Згідно свідчень свідків, а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 характеризується з негативної сторони, який зловживає спиртними напоями. (Дані підтвердження також відображені в побутовій характеристиці, наданої Зориківською сільською радою). Під час допиту вищевказані свідки повідомили, що за місцем реєстрації ОСОБА_1 не проживає, місцезнаходження їм невідомо.

Згідно рапортів працівників Міловського ВП ГУНП в Луганській області від 01.05.2020, 03.05.2020, 05.05.2020, 07.05.2020, 11.05.2020, 13.05.2020, 15.05.2020, 19.05.2020, 23.05.2020, 25.05.2020, 30.05.2020, 31.05.2020, з метою опитування ОСОБА_1 було здійснено виїзд за місцем реєстрації останнього, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , однак останній за місцем реєстрації не проживав, та місцезнаходження останнього встановлено не було. Тобто, ОСОБА_1 переховувався від органів досудового розслідування, хоча достовірно знав, що працівники Міловського ВП ГУНП в Луганській області відшукували його.

Окрім цього, згідно довідки, наданої Міловським районним сектором філії Центру пробації в Луганській області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку Міловського районного сектору філії Центру пробації з 24.02.2020 року на підставі вироку Міловського районного суду від 20.01.2020 року, засуджений за ч. 2 ст. 186, ст.. 395 КК України, до 5 років позбавлення волі, ст.. 75,76 КК України 3 роки іспитового строку. Та під час перебування іспитового строку ОСОБА_1 , на шлях виправлення не став, та знову вчинив злочин, тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення покарання, а також може вчинити інший злочин, що свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, а вжиття менш суворих заходів не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

На переконання слідчого судді прокурором доведено, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не є можливим, а саме:

-застосування запобіжних заходів у виді особистого зобов`язання та домашнього арешту не є можливим, оскільки ОСОБА_1 самовільно залишав місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , при цьому перебуваючи під адміністративним наглядом, чим неодноразово вчиняв злочин, передбачених ст.395 КК України.

-застосування запобіжного заходу у виді особистої поруки не є можливим, оскільки в ході досудового розслідування до сторони обвинувачення не надходило жодної заяви від фізичних осіб про намір взяття підозрюваного на поруки;

-застосування запобіжного заходу у виді застави не є можливим, оскільки ОСОБА_1 не працює та не має жодного офіційного джерела доходу.

Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватись від органів досудового розслідування; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснювати дії передбачені частиною першою цієї статті.

За ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

Частиною 3 статті 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням досліджених обставин, суд вважає за доцільне визначити розмір застави для ОСОБА_1 у розмірі 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у розмірі 50 тис. 300 грн.

Крім цього, застосовуючи до обвинуваченого альтернативний запобіжних захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього ряд обов`язків.

З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до поереконання, щодо доводи сторони захисту стосовно можливості застосування до Підозрюваного ОСОБА_10 запобіжного заходу не пов`язаного із триманням під вартою не підтвердились під час судового розгляду, а відтак клопотання слідчого підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 29 Конституції України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 31, 177, 178, 197, 331, 369, 372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

клопотання слідчого СВ Міловського ВП ГУНП в Луганській області старшого лейтенанта поліції Лук`янченко О.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12020130490000076 від 01.05.2020 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України № 003177632, виданий Міловським РС УДМС України в Луганській області 29.03.2019, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів по 16.08.2020 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу у межах 25 (двадцяти п`яти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 50 300 (п`ятдесят тисяч триста) гривень у національній грошовій одиниці, як достатній для виконання підозрюваним обов`язків, а саме: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою внести заставу у визначеному розмірі на відповідний рахунок та надати документ код отримувача (Код ЄДРПОУ): 26297948 Банк отримувача: Держказначейська служба України в м.Київ Рахунок отримувача: НОМЕР_2 .

Роз`яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не явився за викликом до суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суддя вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Для утримання підозрюваний ОСОБА_1 підлягає направленню до слідчого ізолятора м. Старобільськ.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручається підозрюваному ОСОБА_1 негайно після її оголошення.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена через Міловський районний суд Луганської області до Луганського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення або отримання її копії.

Слідчий суддя: М.П. Гуцол