
справа № 415/2971/20
провадження № 3/415/746/20
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"15" червня 2020 р. м. Лисичанськ
Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Старікова М.М., розглянувши матеріали справи, що надійшли від Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Лисичанська, Луганської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП,-
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_1 , яка є матір`ю неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - ухиляється від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання неповнолітніх дітей, яка 04 квітня 2020 року приблизно о 02 годині 00 хвилин зачинила дітей вдома та була відсутня до 15 години 00 хвилин, тим самим залишила дітей на тривалий час без батьківського піклування.
У судове засідання, призначене на 20 травня 2020 року ОСОБА_1 не з`явилася, належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується телефонограмою від 07.05.2020, яка зареєстрована в журналі реєстрації телефонограм. Причини її неявки суду не відомі, клопотань, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
У зв`язку з чим, судом були винесені постанови від 20.05.2020 та 01.06.2020 про привід правопорушниці до суду, які органом внутрішніх справ (Національною поліцією), виконані не були.
Відповідно до рапортів від 02.06.2020 та 15.06.2020 ст. інспектора з ЮП СП Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області Сидоряк В.В., на виконання постанов Лисичанського міського суду про привід ОСОБА_1 , прибувши за місцем проживання правопорушниці за адресою: АДРЕСА_2 , двері ніхто не відчинив, на телефонні дзвінки остання не відповідає.
У рішеннях Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» (Заява N 8371/02) від 26.04.2007 (п.27) «Трух проти України" (заява N 50966/99) від 14 жовтня 2003 року наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Також, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарна Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Він не буде відповідальним за відкладення, викликані станом його здоров`я, оскільки вони пов`язані з форс-мажорними обставинами…Таким чином, неодноразова неявка позивача, яким було ініційовано судовий спір, без поважних причин у судове засідання цілком об`єктивно була розцінена судами, як зловживання сторони своїми процесуальними правами, що є неприпустимими.
З огляду на те, що при повідомленні судом про місце і час розгляду справи, та вжиття всіх заходів щодо унеможливлення порушення процесуальних прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить відмітка у ньому про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться у Лисичанському міському суді (протокол підписано ОСОБА_1 власноруч), з моменту складання протоколу (06.04.2020) по день винесення постанови суду, не дивлячись на достатність часу для того, щоб з`явитися до суду та дізнатися про рух справи, не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП та уникнення відповідальності за вчинене правопорушення, що посягає на громадський порядок і громадську безпеку.
Враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці Європейського суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
На думку суду неодноразова неявка особи, що притягається до адміністративної відповідальності до суду, яка повинна добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, свідчить про безпідставне умисне затягування справи, нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).
Статтями 251, 280 КупАП визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова) особа встановлює наявність чи відсутність складу та події адміністративного правопорушення.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, складеного ст. інспектором з ЮП СП Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області Сидоряк В.В. у відношенні ОСОБА_1 - з протоколом згодна, зі змістом ознайомлена, копію отримала, про що свідчить її підпис у протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.1).
З письмових пояснень ОСОБА_1 , наявних в матеріалах справи, вбачається що вона за адресою: АДРЕСА_2 , проживає зі своїми неповнолітніми дітьми: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
04.04.2020 в ранковий час вона знаходилася вдома зі своїми дітьми та ОСОБА_6 , з яким раніше проживала сумісно без реєстрації шлюбу. Між ними виник конфлікт і вона попросила, щоб ОСОБА_6 пішов з її квартири, він відмовлявся. Після чого, вона разом з ним, вийшли з її квартири та направилися до сусіднього будинку, де мешкає її знайомий, для того, щоб чоловіки поспілкувались між собою. Залишивши ОСОБА_6 зі своїм знайомим, вона направилася до себе додому, однак в цей час він наздогнав її і між ними знову виник конфлікт, для того, щоб заспокоїти ОСОБА_6 вона знову повела його до себе додому, відчинила двері і, коли Помиркований зайшов до квартири, вона швидко зачинила вхідні двері, залишив його у своєму житлі разом зі своїми дітьми, (а.с.4).
У судовому засіданні досліджені пояснення ОСОБА_6 , згідно яких, він на протязі двох років проживав разом з ОСОБА_1 та її дітьми за адресою: АДРЕСА_2 . 03 квітня 2020 року вони всі були вдома, де вживали спиртні напої, десь опівночі, коли діти заснули вони направилися в гості до його знайомого, де знаходилися приблизно дві години, після чого, повертаючись додому, коли він зайшов до їх квартири, ОСОБА_1 зачинила двері зовні, залишивши його разом з дітьми та пішла в невідомому напрямку, а вранці він подзвонив у поліцію і заявив про зникнення ОСОБА_1 (а.с.5).
Згідно копій свідоцтв про народження матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є ОСОБА_1 (а.с.6-10).
Вище перелічені докази у розумінні ст. 251 КУпАП України суд визнає належними, допустимими, та такими, які повністю доводять провину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі.
Таким чином, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності вважає, що провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП знайшла своє повне підтвердження в суді, і її дії органом поліції кваліфіковані правильно,
оскільки остання являючись матір`ю неповнолітніх дітей ухиляється від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання неповнолітніх дітей.
Вирішуючи питання про застосування до правопорушниці виду адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд враховує, що відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами.
При призначенні стягнення, суд відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер вчинених правопорушень, особу правопорушниці, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 згідно протоколу про адміністративне правопорушення – не працює, в письмових поясненнях провину визнала, має на утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася.
В якості обставин, що згідно зі ст. 34 КУпАП, пом`якшують відповідальність правопорушниці, суд приймає до уваги щире розкаяння винної.
Обставин, що згідно зі ст. 35 КУпАП, обтяжують відповідальність правопорушниці, суд не вбачає.
На підставі вищевказаного, з урахуванням особи та майнового стану правопорушниці, ступеню її вини, наявності обставин, що пом`якшують та відсутності обставин, що обтяжують її відповідальність, а також з урахуванням характеру вчиненого нею правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у вигляді попередження, в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.184 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою її виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Підстав для призначення правопорушниці штрафу, передбаченого санкцією ч. 1 ст.184 КУпАП, суд не вбачає.
На підставі ч. 5 ст. 4, ст. 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, у зв`язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір підлягає стягненню з правопорушника на користь держави в сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп.
Керуючись ст. ст. 13, 24-1, ч.1 ст.184, 221, 284, 285, 289, 294 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави – у сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп. (ККДБ 22030101 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)» Рахунок № UA 578999980313141206000012051 Отримувач: УК у м. Лисичанську/м. Лисичанськ/22030101 Код отримувача: 37800278 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)).
Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд.
Суддя: М.М. Старікова
Судове рішення № 89950643, Лисичанський міський суд Луганської області було прийнято 15.06.2020. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 415/2971/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: