Ухвала суду № 89950208, 19.06.2020, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

19.06.2020

ЄУН 389/1619/20

Провадження 2-з/389/14/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2020 року місто Знам`янка

Кіровоградської області

Суддя Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області Український Віталій Валентинович, за участю секретаря судового засідання Гой І.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову в цивільній справі за її позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи на стороні відповідача які не заявляють самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Золорарьова Тетяна Валентинівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Свої вимоги мотивувала тим, в що виконавчим написом № НОМЕР_1 , що вчинений 13.03.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною запропоновано стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 11531002663315В від 24 травня 2012 року, укладеним із ПАТ «ВТБ Банк», право вимоги за яким перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія`Аланд» на користь відповідача заборгованості в розмірі 13 799,58 грн. Загальна сума, яка підлягає стягненню із Позивача з урахуванням плати за вчинення виконавчого напису складає 14 099,58 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьовою Т.В. про відкриття виконавчого провадження від 25 травня 2020 року, на підставі згаданого виконавчого напису було відкрито виконавче провадження № 62177048 про стягнення із Позивача на користь Відповідача заборгованості у розмірі 14 099,58 грн. Водночас постановою приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьовою Т.В. про стягнення з боржника основної винагород від 25 травня 2020 року в рамках виконавчого провадження № 62177048 постановлено стягнути з Позивача основну винагороду у сумі 1409,95 грн. Крім того постановою приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьовою Т.В. про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 25 травня 2020 року визначено для Позивача як боржника мінімальні витрати виконавчого провадження у розмірі 500,00 грн.

Проте позивач вважає, що вказаний виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. із порушеннями законодавства України, прав та законних інтересів Позивача, а тому, одночасно із поданням даної заяви, звертається до суду з позовною заявою немайнового характеру про визнання наведеного виконавчого напису таким, що не підлягає виконання. Таким чином, невжиття вказаного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Розгляд заяви про забезпечення позову проведено судом без повідомлення учасників справи, що не суперечить ч.1 ст.153 ЦПК України.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, матеріали цивільної справи справи та доданих до неї документів, суд вважає її такою, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Зі змісту постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вбачається, що забезпечення позову – це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно, що належать відповідачеві і знаходиться у нього чи в інших осіб.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Постановою Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких може бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України, - заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Отже, забезпечення позову — це вжиття судом, в провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом про присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Такий інститут цивільно-процесуального законодавства передбачений з метою попередження несумлінних дій відповідача, який може, наприклад, сховати або продати майно, тобто з метою усунення ускладнення або неможливості виконання рішення.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Приватним виконавцем виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьовою Т.В. 25.05.2020 відкрито виконавче провадження ВП №62177048 з виконання виконавчого напису нотаріуса, який позивач в своїй позовній заяві просить визнати таким, що не підлягає виконанню.

Позовна заява мотивована тим, що виконавчим написом № НОМЕР_1 , що вчинений 13.03.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною запропоновано стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 11531002663315В від 24 травня 2012 року, укладеним із ПАТ «ВТБ Банк», право вимоги за яким перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія`Аланд» на користь відповідача заборгованості в розмірі 13 799,58 грн. Загальна сума, яка підлягає стягненню із Позивача з урахуванням плати за вчинення виконавчого напису складає 14 099,58 грн. Позивач вважає, що зазначений виконавчий напис вчинено нотаріусом з порушенням вимог чинного законодавства, а тому він має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.

На обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач вказує, що при не вжитті заходів забезпечення позову, рішення суду у разі задоволення позовних вимог, неможливо буде виконати, оскільки, виконавчий напис вже може бути виконано в примусовому порядку.

Враховуючи предмет позову, а також те, що на виконання оскаржуваного позивачем виконавчого напису нотаріуса відкрито виконавче провадження, з`ясувавши відповідність виду забезпечення позову обсягу позовних вимог, беручи до уваги зміст заходу забезпечення та мету його застосування, яка полягає в захисті інтересів учасника процесу, а не в порушенні прав інших осіб, суд приходить до висновку, що невжиття такого заходу може істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся, тому такий захід забезпечення позову, як зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, є розумним, обґрунтованим, адекватним, логічним і справедливим до вирішення даного спору по суті, а також є співмірним із заявленими позивачем вимогами та спроможним відновити порушені права позивача, а тому подана заява про забезпечення позовної заяви підлягає задоволенню.

Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.149-153, 157, 258-260 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі задовольнити.

Зупинити стягнення у виконавчому провадженні ВП №62177048, відкритому за виконавчим написом нотаріуса, виданим 13 березня 2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною та зареєстрованим в реєстрі за №10752 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» боргу в сумі 14099 грн. 58 коп., до вирішення даного спору по суті.

Стягувач: ТОВ «Фінансова компанія «Аланд»» код ЄДРПОУ: 42642578, місце знаходження: вул. Саксаганського, 14 офіс 301, м.Київ.

Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду. Апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Суддя Знам`янського міськрайонного суду

Кіровоградської області В.В.Український