Вирок № 89949525, 22.06.2020, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/5012/17

Провадження № 1-кп/359/43/2020

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2020 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарях судового засідання Тоцькій К.О., Пугач Д.О., Степаненко А.О., Петровій Я.А., Вітківському Є.О.,

за участю прокурорів: Сітаря Д.В., Білоуса О.Д., Сезонова Д.І., обвинуваченого ОСОБА_1 , його захисників - адвокатів Литвин А.О., Медвідя О.П., обвинуваченого ОСОБА_2 , його захисника - адвоката Родіна В.В., потерпілого ОСОБА_3 , його представника - адвоката Новоселецької О.А., свідків: ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_5 , ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_31, ОСОБА_66, ОСОБА_27,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду кримінальне провадження № 42017101070000093, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.04.2017 року, що найшло до суду з обвинувальним актом, по обвинуваченню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бориспіль Київської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей, непрацюючого, раніше судимого вироком Бориспільського районного суду Київської області від 25.02.2008 року за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч. 1 ст. 309 КК України до правлення волі строком на 6 років, звільнений 08.11.2013 року, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, а також

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Іванків Бориспільського району Київської області, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, працюючого ПП "ОСОБА_67 " , одруженого, маючого на утриманні чотирьох малолітніх дітей, в силу ст. 89 КК України, раніше судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 ,

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Так, в середині листопада 2016 року товариші ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в усній формі дійшли домовленості про наступне: ОСОБА_3 отримає у ОСОБА_2 гроші в сумі 400 доларів США, за які через свого знайомого ОСОБА_6 , що працює головою комісії з ліквідації ПП "Екватор-3000", протягом двох місяців виготовить проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_13, які ОСОБА_2 надійшли у спадщину. На виконання вказаної домовленості ОСОБА_2 передав ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 400 доларів США та документи: копії свого паспорта, 2 копії рішень сесії Бориспільської міської ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Після чого в кінці листопада 2016 року ОСОБА_3 передав ОСОБА_6 вказані документи з метою виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_13. В свою чергу ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_3 , що його підприємство ПП "Екватор-3000", зможе виготовити проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок не раніше січня, лютого 2017 року, оскільки анульовано сертифікат інженера-землевпорядника та вартість наданих послуг складатиме біля 4000-6000 грн., в залежності від змін в законодавстві щодо погодження проектної документації.

У січні 2017 року ОСОБА_6 , у зв`язку із складнощами в роботі, не зміг виготовити проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_13.

У невстановленому місці та часі з метою особистого збагачення ОСОБА_2 , будучи особою раніше засудженим за вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч. 1 ст. 309 КК України, вступив у попередню змову із своїм знайомим ОСОБА_1 , направлену на вчинення вимагання грошових коштів у ОСОБА_3 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, 16.03.2017 року, приблизно о 21:00 год., ОСОБА_2 разом із ОСОБА_1 за попередньою домовленістю зустрілись із ОСОБА_3 в більярдному клубі "Ланкастер", що на території ТРЦ "Аеромол", за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2/6.

Перебуваючи на території ТРЦ "Аеромол", ОСОБА_2 разом із ОСОБА_1 здійснили погрози застосуванням насильства відносно ОСОБА_3 , почав повторно вимагати у ОСОБА_3 передати їм грошові кошти в сумі 1 600 доларів США (на 24.04.2017, згідно курсу НБУ, складали грошову суму в розмірі 42 720 грн.), що втричі більше грошової суми в розмірі 400 доларів США, які ОСОБА_2 передав ОСОБА_3 в кінці листопада 2016 року щодо оформлення надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в м . Бориспіль , мотивуючи це тим, що ОСОБА_3 не виконав обіцяні перед ОСОБА_2 усні домовленості щодо оформлення земельних ділянок у строк в два місяці.

Крім того, ОСОБА_2 разом із ОСОБА_1 зазначили, що у разі відмови ОСОБА_3 від сплати вказаної суми, вони йому нанесуть тілесні ушкодження.

Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на вимагання передачі грошових коштів в сумі 1 600 доларів США (на 24.04.2017, згідно курсу НБУ, складали грошову суму в розмірі 42 720 грн.) до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 після 16.03.2017 неодноразово телефонував ОСОБА_3 на його мобільний телефон, погрожував йому та його близьким родичам застосуванням насильства, у разі відмови передати вказану суму грошових коштів.

В подальшому, 12.04.2017 року, приблизно о 20:00 год., на території ТРЦ "Аеромол", розташованого в м. Бориспіль Київська обл. по вул. Київський шлях, 2/6, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та інші невстановлені особи здійснили погрози застосуванням насильства до потерпілого, в ході яких ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_3 тілесні ушкодження, які згідно судово-медичної експертизи № 981 від 20.04.2017 року, відносяться до легких тілесних ушкоджень (за критерієм тривалості розладу здоров`я).

Крім того, 24.04.2017 р., приблизно о 23:50 год., за адресою: АДРЕСА_14, ОСОБА_3 , будучи заляканими та реально сприймаючи погрози в свій бік, на вимогу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , передав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 600 доларів США (на 24.04.2017 року, згідно курсу НБУ, складали грошову суму в розмірі 16 020 грн.) та 27 000 грн. (згідно курсу НБУ на 24.04.2017, складає суму у розмірі 1011 доларів США).

В період часу з 23:57 год. 24.04.2017 року до 00:44 год. 25.04.2017 року слідчим за адресою: АДРЕСА_14 у ОСОБА_2 вилучено грошові кошти в сумі 600 доларів США (на 24.04.2017, згідно курсу НБУ складали грошову суму в розмірі 16 020 грн.) та 27 000 грн.

Органами досудового розслідування зазначені дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 2 ст. 189 КК України - як вимагання передачі грошових коштів, з погрозою застосування насильства до потерпілого (вимагання), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Вищезазначені дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 189 КК України - як вимагання передачі грошових коштів, з погрозою застосування насильства до потерпілого (вимагання), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, ОСОБА_1 також пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Так, у невстановленому місці та в невстановлений час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на придбання та зберігання, без передбаченого законом дозволу, вогнепальної зброї.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 в невстановленому місці та в невстановлений час, у невстановленої слідством особи, придбав атипову вогнепальну зброю та перемістив її за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_7 , де помістив у особистий сейф, та почав її зберігати без передбаченого законом дозволу.

25.04.2017 року, на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва Васильченко О.В. від 20.04.2017 року, за місцем проживання ОСОБА_1 , в АДРЕСА_7 , проведено обшук, в ході якого в кімнаті ОСОБА_1 , із його сейфу, виявлено та вилучено металевий предмет зовні схожий на ручку, в якому знаходився предмет зовні схожий на патрон. Вилучені, металевий предмет зовні схожий на ручку та предмет зовні схожий на патрон, направлено для проведення судово-балістичної експертизи.

Згідно висновку експерта № 8-5/768 від 17.05.2017 року, наданий на дослідження предмет, - є атиповою короткоствольною гладкоствольною вогнепальною зброєю. Наданий на дослідження пістолет-авторучка, працездатний та придатний для стрільби. Наданий предмет, виготовлений саморобним способом за типом однозарядних пістолетів, замаскованих під авторучку (пістолет-авторучка) під 5,6 мм спортивно-мисливський патрон кільцевого запалення. Стосовно переробленої саморобним способом зброї питання про справність не вирішується. Наданий патрон - є боєприпасом до нарізної вогнепальної зброї, спортивно-мисливським патроном кільцевого спалаху гвинтівочного типу калібру 5,6 мм (22 LR), що споряджений безоболонковою свинцевою кулею. Наданий патрон справний та придатний для стрільби.

Зазначені дії ОСОБА_1 орган досудового розслідування кваліфікував за ч. 1 ст. 263 КК України, як умисні дії, які виразились у незаконному придбанні, зберіганні вогнепальної зброї, без передбаченого законом дозволу.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 у пред`явленому обвинуваченні і вчиненні інкримінованого йому злочину своєї вини не визнав повністю, категорично заперечуючи свою участь у вчиненні будь-яких злочинних дій, наявність будь-якої злочинної змови із ОСОБА_1 на вимагання грошових коштів у ОСОБА_3 .. Так, обвинувачений показав, що з ОСОБА_3 він знайомий більше 10 років, десь із 2004 року, та підтримував з ним товариські відносини, вважав його своїм товаришем. У 2013 р. йому в спадщину надійшла земельна ділянка, розташована по АДРЕСА_1 , яка потім була розподілена на дві ділянки, на одній із яких знаходиться приватний будинок. Земельна ділянка з приватним будинком зареєстрована на нього, а друга земельна ділянка - на його матір ОСОБА_7 . Йому необхідно було виготовити державні акти на вказані земельні ділянки. В нього були всі документи для оформлення, однак йому необхідно було це зробити як найшвидше, оскільки в нього вже був потенційний покупець для подальшої забудови на його земельній ділянці. Спочатку він звернувся до свого знайомого ОСОБА_8 , який працює приватним підприємцем в агентстві нерухомості ТОВ "Скала" з метою виготовлення державних актів на вказані земельні ділянки. Для цього він передав ОСОБА_8 всі необхідні документи, попросив його оформити документи в найкоротший термін, а також передав на це йому 400 доларів США. Однак, пройшов деякий час, і йому зателефонував ОСОБА_8 та повідомив, що швидко виготовити державні акти не виходить. Під час цієї телефонної розмови був присутній ОСОБА_3 , який, почувши його розмову, сам запропонував йому, за гроші в сумі 800 доларів США, швидко, виготовити два державних акти на вказані земельні ділянки через свого знайомого. Він погодився на вказану пропозицію. При цьому з ОСОБА_3 вони домовилася, що 400 доларів США він дає йому із самого початку, а ще 400 доларів США, пізніше, вже як будуть готові державні акти. Він зателефонував до ОСОБА_8 та сказав, щоб він передав всі документи, які він йому надав для оформлення документів на земельні ділянки ОСОБА_3 , а гроші в сумі 400 доларів США - йому. Папери на оформлення державних актів ОСОБА_8 передав ОСОБА_3 власноручно, а кошти в сумі 400 доларів США, він сам забрав у ОСОБА_8 та передав їх ОСОБА_3 через ОСОБА_9 , який являється сином його брата, оскільки останній був на роботі. Після цього, пройшов десь місяць, потім ще 15 днів, після чого вже наступили новорічні свята, однак ОСОБА_3 протягом цього всього часу, державних актів так і не зробив, не зважаючи на те, що обіцяв вже їх зробити. Враховуючи, що пройшов певний проміжок часу, він зателефонував до ОСОБА_3 , щоб поцікавитись, коли будуть вже готові державні акти на земельні ділянки, на що останній повідомив йому, що треба трохи почекати, у зв`язку зі зміною в земельному законодавстві та святами, документи ще не готові. Пізніше була ще одна аналогічна розмова між ними. При цьому ОСОБА_3 заспокоїв його, сказавши, щоб він не квапився оформлювати так документи, оскільки його брат ОСОБА_10 хотів би викупити в нього ці земельні ділянки для подальшої забудови. Він був дуже радий, оскільки ОСОБА_3 оформить йому документи, і він відразу продасть земельні ділянки. Час спливав, однак документи так і не були ще готові. Пройшло близько чотирьох з половиною місяців, і він вже став переживати, що документи на земельні ділянки досі не готові. Він зателефонував ОСОБА_3 , і попросив, щоб останній звів його із тією людиною, яка займається виготовленням його документів, бо оформлення документів занадто затягнулось, і він піде з ним сам поговорить, розбереться в чому причина. Також зазначив, що якщо документів не буде найближчим часом, то він втратить забудовника. ОСОБА_3 повідомив йому, що вже все добре, і залишилось занести документи в реєстраційну службу. Він його попросив повідомити йому кадастрові номери земельних ділянок, щоб він зміг укласти договори із забудовником. На що він повідомив, що чоловік, що займається виготовленням документів, вже поїхав з офісу і надасть номери вже після вихідних, як буде на роботі. Будучи впевненим, що це відповідає дійсності, трохи згодом він зустрівся із ОСОБА_3 , який передав йому два папери, які до державних актів, як потім виявилось, жодного відношення не мають. Він домовився про зустріч із забудовником через ОСОБА_1 , який їх звів за грошову винагороду, з яким він у зв`язку із цим і познайомився. В нього вже навіть розпочався конфлікт з ОСОБА_1 , якому він повідомив, що державних актів ще не має, на що останній повідомив, що документи виготовлялися занадто довго, з перевищенням всіх строків, і останній вже почав думати, що він його хоче якось обдурити. Він розповів ОСОБА_1 про ситуацію в якій він опинився та попросив в нього вибачення. Однак, допомоги йому вирішити ситуацію, яка в нього склалася із ОСОБА_3 у ОСОБА_1 він не просив. Нервуючи, що документів не має, ОСОБА_3 передав йому ті ж документи, які він йому сам і надавав, він почав вимагати зустрічі у ОСОБА_3 Зустрівшись із ним, почав скандалити і вимагати в нього контактні дані особи, яка займається його документами, оскільки вважав, що останній їх вводить в оману. ОСОБА_3 назвав його прізвище, а саме: ОСОБА_11 , який працює у фірмі, що знаходиться у ТЦ "Вулику", що знаходиться поряд із ринком "Зоряний" у м. Бориспіль, а потім зателефонував йому, однак в останнього був відключений телефон, і він почав просити його адресу проживання, чи його близьких родичів, на що останній сказав, що йому невідомо, і що він проживає десь в с. Гора. Він дуже злякався, оскільки в нього, окрім даних земельних ділянок нічого не має, перебував у збудженому стані, і не знав, що йому робити. Він зателефонував ОСОБА_1 , все розповів, на що останній його почав заспокоювати, сказавши, що завтра розберуться, поїдуть на вказану фірму. Наступного дня він зустрівся із ОСОБА_1 і вони поїхали разом в приміщення "Вулику", де знайшли лише офіс ОСОБА_12 , який, як потім виявилось і займався виготовленням його документів, а не ОСОБА_13 , як йому повідомив ОСОБА_3 Далі відбулась бесіда з ОСОБА_14 , в ході якої, він повідомив, що ОСОБА_3 звертався до нього в листопаді 2016 року, але на той час у нього не було можливості виготовити документи, і лише 5 днів назад він подав документи на оформлення державних актів на його земельні ділянки. Ніяких грошей він від ОСОБА_3 не отримував. Його це обурило, він набрав ОСОБА_3 , який йому не відповів. Потім він розповів ОСОБА_14 про свою ситуацію з ОСОБА_3 , та попросив ніяких відносин з приводу його документів з ним не мати, повідомляти про подальший хід подій лише йому особисто, і потім гроші за роботу він йому заплатить сам, на що останній погодився. Ввечері, він все таки додзвонився до ОСОБА_3 і вони домовилися про зустріч у більярдному клубі " Ланкастер ", що знаходиться у ТЦ "Аеромолл" у м. Бориспіль, після 20:00 год., бо він був на роботі. Потім близько 20:00-21:00 год. вони зустрілися у "Ланкастері", він йому розповів про зустріч із ОСОБА_15 , зазначивши, що йому відомо, що останній не давав нікому гроші, що документи на землю не зрозуміло де знаходились, на що ОСОБА_3 зробив вигляд, що він про це вперше чує, що його обурило ще більше, і він, перебуваючи в емоційному стані, почав з`ясовувати відносини з ОСОБА_3 , виясняючи, чому він так поступив із ним. Між ними розпочався конфлікт, який припинив ОСОБА_1 , який в нього втрутився, заспокоївши їх. Вони всі разом сіли за стіл і почали розмовляти між собою. ОСОБА_1 сказав ОСОБА_3 , що він разом із ним був у ОСОБА_12 , він в курсі всієї ситуації. Також ОСОБА_1 повідомив, що в нього є забудовник, і що ОСОБА_3 дуже всіх підвів своїм обманом і попросив його, щоб він повернув ОСОБА_2 його грошові кошти у сумі 400 доларів США, які були надані ним для оформлення документів, і щоб в подальшому не займався оформленням вказаних земельних ділянок. На що ОСОБА_3 повідомив, що документи вже робляться, і йому не потрібно давати ще 400 доларів США після виготовлення державних актів. Вони знову попросили ОСОБА_3 повернути 400 доларів США, оскільки він їх нікому не передавав. Між ним і ОСОБА_3 знову розпочався конфлікт, який припинив ОСОБА_1 , сказавши, що все необхідно вирішувати мирним шляхом. Вони так і не змогли із ОСОБА_3 домовитися з приводу даної ситуації, але домовилися зустрітися на наступний день, разом з братом ОСОБА_3 , і вже вирішити остаточно. Наступного дня вони бачилися із ОСОБА_3 в більярдному клубі, однак останній повідомив, що брата не має зараз, і вони домовились зустрітися в неділю. Однак, в неділю ОСОБА_3 не відповідав на його дзвінки, в ніч на понеділок він полетів відпочивати, тому вони так і не зустрілися. Повернувшись із відпочинку, він почав активно шукати зустрічі з ОСОБА_3 , однак останній в будь-який спосіб уникав із ним зустрічі та ігнорував його. Він навіть пішов до нього додому, подзвонив в домофон, хтось взяв трубку на домофоні та повідомив, що це ОСОБА_16 , а ОСОБА_3 на роботі, але йому здалось, що це був голос ОСОБА_3 . На прохання вийти, поговорити з ним ніхто не вийшов, а через дві хвилини йому подзвонив ОСОБА_3 та повідомив, що він на роботі. Після цього, на протязі кількох тижнів, він постійно дзвонив ОСОБА_3 , зазвичай додзвонитись до нього не вдавалось, він його ігнорував. Він був у дуже розлюченому стані через цю ситуацію із ОСОБА_3 та через таку його поведінки. Потім, йому зателефонував товариш, і повідомив про те, що ОСОБА_3 прийшов до більярдного клубу. Він відразу поїхав туди, де побачив також ОСОБА_1 , який сидів із невідомими йому людьми, за столиком. Вони привіталися, і ОСОБА_1 , попросив його не чіпати ОСОБА_3 . Потім він направився до ОСОБА_3 , який був поряд із більярдним столом, та тримав у руках кий. Підійшовши до нього, він запитав його за гроші, на що останній в грубій формі йому щось відповів і якось так махнув києм в його сторону, що йому здалось, що він хоче його вдарити, а також враховуючи стан в якому він перебував, то це все його спровокувало та розгнівало ще більше, і він вдарив його декілька разів в область обличчя. Після чого він присів та він йому наніс ще декілька ударів. Після цього ОСОБА_3 піднявся та вони почали розмовляти про те, що він не виконує свої обіцянки, і що справа не в грошах, а справа у відношенні та вчинках по відношенню до нього. Він йому сказав, що він повинен йому повернути гроші. Після чого вони домовилися із ОСОБА_3 , що він віддасть йому гроші наступного дня, та розійшлися. Наступного дня, вони зідзвонилися із ОСОБА_3 , він в цей час перебував поряд із кафе "Маріанна", і вони домовилася, що останній під`їде із братом і віддасть йому кошти. Він його досить довго чекав, але все таки дочекався, і вони зустрілися на парковці біля кафе "Маріанна". Він спочатку вибачився за вчорашню свою поведінку, і вони почали розмовляти. Він запитав у ОСОБА_3 , де його гроші, на що останній відповів, що брат вже під`їжджає і гроші скоро будуть. В процесі їхньої розмови він ОСОБА_3 не погрожував, проте він вів себе якось незрозуміло, що проявлялась в маніпулюванні перекручуванням фактів. ОСОБА_3 .. в процесі розмови постійно запитував, де ОСОБА_1 . Він йому відповів, що ОСОБА_1 ніякого відношення до його грошей (400 доларів СПІА) немає. ОСОБА_3 почав казати, що ОСОБА_1 говорив йому, що він повинен ще додатково передати якісь гроші, окрім вказаних 400 доларів США. На це він йому відповів, що це якась нісенітниця, що такого не може бути. Після цього, він зателефонував ОСОБА_1 , в присутності ОСОБА_3 , і спитав в нього за які гроші говорить ОСОБА_3 , останній обізвав ОСОБА_3 хворим та сказав, що не розуміє про що йде мова, і передав телефон ОСОБА_3 , щоб вони самі говорили. Через секунд 10 ОСОБА_3 повернув йому телефон, і ОСОБА_1 сказав, щоб він із останнім більше говорити не буде, бо він ненормальний і посадить його за його ж гроші. Після цього вони ще, хвилин 30, чекали брата ОСОБА_3 , який так і не приїхав. Він вже не міг чекати, і ОСОБА_3 сказав йому, що він сам візьме у брата гроші і віддасть пізніше йому. Йшов час, однак ОСОБА_3 так гроші йому і не повернув. Потім 24 квітня 2017 року йому самостійно зателефонував ОСОБА_3 та повідомив, що сьогодні він віддасть йому гроші. На протязі дня вони декілька разів зідзвонювались, за ініціативою ОСОБА_3 , і в ході даних телефонних розмов ОСОБА_3 весь час змінював час їхньої зустрічі. Потім близько 22:00 год. йому зателефонував знову ОСОБА_3 сказав, що може віддати гроші. Враховуючи, що вже було пізно, він був вдома, то він запитав у ОСОБА_3 з приводу того, щоб грошові кошти він передав їхньому спільному знайомому ОСОБА_17 , який жив поруч із ОСОБА_3 , на що останній погодився. Він зателефонував ОСОБА_18 , і попросив, щоб останній пішов забрав його гроші у ОСОБА_3 . Через певний час, йому передзвонив ОСОБА_18 та сказав, що дзвонив ОСОБА_3 і останній сказав, що гроші віддавати йому не буде. Після цього, він декілька разів зателефонував ОСОБА_3 , останній не брав трубку, потім він вже написав йому смс, з приводу того, що він йде до нього по гроші. Через хвилину йому зателефонував ОСОБА_3 та повідомив, що можемо зустрітися через 15 хвилин біля його під`їзду. Він прийшов до будинку ОСОБА_3 , де став на дитячому майданчику його чекати. В цей час біля сусіднього будинку він зустрів товариша ОСОБА_19 , з яким вони разом покурили і він йому все розповів. Потім йому зателефонував ОСОБА_3 , сказав, що він виходить, і він відразу пішов до його під`їзду. Це було десь о 23:30 год. Підійшовши до під`їзду, вони привітались з ОСОБА_3 , і останній стоячи на порозі, протягнув йому гроші. Він протягнув руку, щоб забрати їх, проте побачив, що там дуже багато грошей, та забрав руку назад і сказав, що це не та сума, яку він йому винен, а саме 400 доларів СІНА, а чужі гроші йому не потрібні. На що ОСОБА_3 повідомив, що тут ще гроші для ОСОБА_1 , та щоб він їх йому передав. Він сказав віддати йому лише його 400 доларів США, а інші гроші він брати не буде. Їхня розмова тривала близько однієї хвилини, гроші він не взяв, і він не встиг договорити з ОСОБА_3 та забрати своїх 400 доларів США, як розпочалось його затримання працівниками правоохоронних органів. Його почали бити, він не розумів, що відбувається, втратив свідомість, і лежав вже обличчям на асфальті. Не встиг він прийти до тями, як йому заламали руку за спину та потягли до машини, змусивши сісти на заднє сидіння. Перебуваючи в шоковому стані, на задньому сидінні автомобіля, особа, яка сіла поряд із ним повідомила, що вони з СБУ, та почав йому щось говорити. Пам`ятає, що в нього запитували, чи він зрозумів, що йому необхідно говорити. Потім його витягнули із автомобіля, він побачив, що було близько 4 автомобілів та дуже багато осіб, близько 15, серед яких були особи в масках, деякі з автоматами, але майже всі вдягнені у цивільний одяг. На нього здійснювали психологічний тиск, виражалися нецензурною лайкою, погрожували, почали знову бити, били в область тіла та по ногам. Також його знімали на телефон та відбувалася відеозйомка на професійну відеокамеру. Потім на нього вдягнули кайданки, поставили на розтяжку, підійшов слідчий разом із понятими. До цього понятих і слідчого він не бачив. Його почали обшукувати, і нічого не знайшли, і почали питати: "Де гроші?". На що він відповів, що в нього не має ніяких грошей і він нічого не брав. Після недовгої метушні, була пауза 2-3 хвилини, і один з працівників правоохоронного органу побіг до під`їзду. Невдовзі він повернувся. Стоячи на розтяжці, з руками за спиною в наручниках, він відчув кінчиками пальців, що до них йому було прикладені грошові купюри. Потім їх було покладено йому до кишень штанів та жилетки. Він обурився, і почав при всіх говорити, що йому підкинули гроші, за що його ще раз вдарили. Потім провели ще раз обшук, в присутності понятих, і виявили вже ці кошти. Потім в нього забрали мобільний телефон та почали вимагати захисний код від телефону. На слова відмови повідомити код його почати бити в область печінки та ребер. Приблизно після п`ятого удару він згадав код та повідомив людині з його телефоном. Потім сказали, що зараз наберуть ОСОБА_1 , і щоб він йому повідомив, що все нормально. Однак, ОСОБА_1 не взяв трубку. Він також бачив, що ОСОБА_20 був пристебнутий кайданками до дверей бойлерної. Потім його запихнули до автомобіля, кудись його вози, а потім вони поїхали до будинку, де проживає ОСОБА_1 . Там також було дуже багато автомобілів, близько 5, і багато людей. Пізніше поїхали вже до нього додому, провели там обшук, однак нічого не знайшли. Потім його посадили до автомобіля, в якому сиділи вже ОСОБА_1 та ОСОБА_20 , і їх повези до Подільського УП в м. Києві. Йому весь час нав`язували якогось адвоката, від якого він відмовлявся. При затриманні та у подальшому працівниками СБУ та Подільського УП в м. Києві було грубо порушено його права, і право на захист, створено ними неналежні умови утримання та ненадання йому медичної допомоги, у зв`язку із його незадовільним станом здоров`я, через його побиття працівниками СБУ, оскільки швидку лише викликали, коли приїхав адвокат ОСОБА_1 Лише після цього його доставили до ізолятору в лікарні швидкої допомоги № 1 в місті Києві, де було надано медичну допомогу. В подальшому йому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, і весь час, який він перебував у СІЗО до нього приходив лікар, і йому надавалася медична допомога вже на належному рівні. Зазначив, що із скаргами на незаконні дії працівників правоохоронного органу до відповідних органів не звертався, оскільки його адвокат ОСОБА_21 йому пояснив, що дані події відбувались в нічний час, свідків, які б бачили його побиття не має, окрім ОСОБА_19 , якого також затримували, поняті ненадійні людини, які приїхали разом із працівниками СБУ, аудіо-, відеофіксації в справі немає і довести далі, що він не чинив опору, не намагався втекти або ще щось зробити, в нього не вийде, а звернення із заявою про злочин могло б зашкодити в майбутньому: вплинути на результат даної справи. Зазначив, що він ніяких коштів у сумі 1600 доларів США у ОСОБА_3 ніколи не вимагав, лише просив віддати йому його кошти у сумі 400 доларів США. Будь-яких погроз в адресу ОСОБА_3 він не висловлював, він намагався все вирішити по дружньому, однак останній постійно його провокував, своєю поведінку. Крім того, він повністю йому довіряв, а останній його обманув. У зв`язку з цим, враховуючи його емоційний стан, в цей момент, можливо казав ОСОБА_3 якісь фрази, але в будь-якому разі це не погрози, а лише емоції. Державні акти він оформив самостійно, в чому йому допоміг ОСОБА_6 . За оформлення вказаних документів заплатив близько 7000 грн. Грошові кошти у сумі 400 доларів, станом на теперішній момент, ОСОБА_3 так йому і не повернув. ОСОБА_1 ОСОБА_3 ніколи не погрожував, а навпаки ще десь і захищав його. Будь-якої змови між ним і ОСОБА_1 не було, останній також хотів як найшвидше виготовити документи на земельні ділянки, оскільки забудовника привів саме ОСОБА_1 , і відсутність вказаних документів, виключала можливість укладення будь-яких договорів. ОСОБА_1 лише казав, щоб ОСОБА_3 повернув ОСОБА_2 належні йому грошові кошти у сумі 400 доларів США, а документи вони оформлять самостійно. Також додав, про те, що вказана справа є сфальсифікованою. За показаннями обвинуваченого, оскільки ОСОБА_3 хотів відібрати в нього земельну ділянку, то останній через своїх знайомих та друзів у правоохоронних органах вирішив це зробити шляхом вчинення щодо нього провокації злочину та незаконного притягнення його до кримінальної відповідальності. Крім того, по це свідчить і те, що він йому самостійно пропонував звернутися до правоохоронних органів, щоб вирішити їхній конфлікт з приводу коштів, які він дав ОСОБА_3 , однак останній відмовився в категоричній формі.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 у пред`явленому обвинуваченні і вчиненні інкримінованих йому злочинів своєї вини не визнав повністю, та показав, що точної дати не пам`ятає, десь у 2016 чи 2017 році, він перебував у більярдному клубі " Ланкастер ", грав у більярд, де зустрівся із ОСОБА_2 . Він його особисто не знав, але йому стало відомо, що останній хоче продати дві земельні ділянки у м. Бориспіль. В нього були знайомі, яких ці земельні ділянки зацікавили, оскільки останні планували на них збудувати "Таунхаус". Зустрівшись із ОСОБА_2 , поспілкувалися з цього приводу, останнього влаштовувала його пропозиція, і він повинен був принести документи на земельні ділянки з метою укладення відповідного договору, щоб розпочати будівництво. Пройшло близько двох місяців, а документи на земельні ділянки ОСОБА_2 так і не приніс. У зв`язку з цим він поцікавився у ОСОБА_2 , в чому полягає проблема надати документи на земельні ділянки. На що останній йому повідомив, що в нього документів ще не має, оскільки його знайомий як раз оформлює державні акти на вказані земельні ділянки, за що він йому передав 400 доларів США, і найближчим часом все буде готово. Пройшло ще близько місяця, однак документи так і не були готові. Потім вже йому зателефонував ОСОБА_2 і запитав, чи не відома йому фірма, що знаходиться в приміщенні "Вулику", що знаходиться поряд із ринком "Зоряний" в м. Бориспіль, оскільки саме вказана фірма займаються виготовленням державних актів на його земельні ділянки. При цьому ОСОБА_2 повідомив, що його мабуть дурять, так як документи на земельні ділянки не виготовлені. Він відповів, що йому відома лише одна фірма, що знаходиться у ТЦ "Вулик", в якій працює ОСОБА_22 , до якого він особисто раніше звертався за аналогічними послугами, і вони до нього можуть сходити, поспілкуватися. Після чого, він разом із ОСОБА_2 пішли до ОСОБА_12 поцікавитися з приводу документів, які йому повинен був принести ОСОБА_3 ОСОБА_68 підтвердив, що до нього звертався ОСОБА_3 з приводу виготовлення державних актів, однак він нічого не оформлює, оскільки ніхто йому не заплатив за це. Будь-яких грошей від ОСОБА_3 він не отримував. Пізніше, дати вже не пам`ятає, вони разом із ОСОБА_2 були в "Ланкастері", і в цей час туди прийшов також ОСОБА_3 . Він його особисто не знав, лише чув про нього як про особу, що також грає в більярд. Він запитав у ОСОБА_3 з приводу того, чи вже готові документи на земельні ділянки, на що він відповів, що ні. Після цього він сказав йому, що не потрібно більше займатися виготовленням державних актів, він самостійно цим займеться, і щоб він повернув ОСОБА_2 400 доларів США, які останній йому передав за виготовлення державних актів. ОСОБА_3 сказав, що скоро приїде його брат, який або віддасть гроші, або придбає ці земельні ділянки і все вирішиться. Потім пройшов ще певний проміжок часу, ОСОБА_3 гроші так і не віддав ОСОБА_2 . При цьому ОСОБА_2 постійно шукав із ОСОБА_3 зустрічі, однак останній від нього переховувався. Пізніше хтось зателефонував ОСОБА_2 та повідомив, що ОСОБА_3 знаходиться у "Ланкастері". Він в цей день як раз також був у "Ланкастері", сидів разом зі своїми друзями за столиком, спілкувалися. Він побачив як до "Ланкестера" забіг ОСОБА_2 , і пробігаючи його, він сказав йому, щоб останній не чіпав та не бив ОСОБА_3 , а лише з ним поговорив та вирішив все мирним шляхом. Однак, в подальшому між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відбувся якісь конфлікт, однак він його не бачив. Після чого до нього підійшов ОСОБА_3 і почав казати: "За що? Я віддам гроші". Кричав, що його побили. На що він йому сказав, щоб останній віддав гроші і на цьому все закінчиться. Будь-яких тілесних ушкоджень на ОСОБА_3 не бачив. Потім вони почали всі разом спілкуватися між собою, та між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 знову виникла якась суперечка, на що він сказав, щоб вони йшли звідти і розбиралися між собою самостійно. Пройшло декілька днів, і ОСОБА_2 повинен був зустрітися із ОСОБА_3 біля кафе "Маріанна". Він з ними не спілкувався, пішов звідти, щоб вони самі вирішували свої питання. Через декілька хвилин йому зателефонував ОСОБА_2 , та передав трубку ОСОБА_3 , який йому сказав, що хоче віддати гроші. Він сказав, щоб останній віддав гроші ОСОБА_2 , йому він нічого не винен, і щоб вони взагалі його не чіпали та розбирались самостійно. Пройшов певний час, точної дати він не пам`ятає, близько 01:20 год. ночі, до нього додому, де він проживає із жінкою, її матір`ю, та маленькою дитиною, увірвалися працівники СБУ, почали його бити по голові, сказали лягати на підлогу, що він і зробив, вдягнули кайданки і затримали його. Будь-якого опору він не чинив. Почали проводи обшук в його будинку, і в сейфі вилучили пістолет-ручку. Вказаний пістолет-ручка, а також патрон, який в ньому був, йому не належать, їх походження йому невідомо, вважає, що йому його підкинули працівники правоохоронного органу, оскільки участь в обшуку приймала велика кількість осіб. Ключі від сейфа лежали на полиці, їх працівники СБУ взяли та самостійно відкрили сейф. Момент того, як обшукували сейф він не бачив, і не міг бачити, оскільки був у кайданках і була велика кількість людей. Його підвели до сейфа, вже тоді, коли начеб то там виявили пістолет-ручку. Понятих привели ще пізніше, вказаний предмет у їх присутності не було виявлено. Під час обшуку працівники правоохоронних органів поводили себе незаконного, грубо порушуючи вимоги законодавства, його права та його родини. Участь адвоката не забезпечили, хоча він вимагав. В нього дійсно є зброя (рушниця, пістолет), які оформленні у встановленому законом порядку і він має на неї необхідні дозволи. Також були мисливські патрони до його рушниці. Тому будь-якого пістолета-ручки в нього не має. Обшук тривав десь до 4 години ранку, в ході якого він був затриманий. Потім вони поїхали на проведення обшуку до с. Іванків, за місцем проживання його матері та брата. Однак, там нічого не знайшли. Також в цей день було затримано ОСОБА_2 , якого дуже сильно побили, і їх разом повезли до Подільського УП в м. Києві. Категорично заперечуючи свою участь у вчиненні будь-яких злочинних дій, наявність будь-якої злочинної змови із ОСОБА_2 на вимагання грошових коштів у ОСОБА_3 . Будь-яких коштів в розмірі 1600 доларів США у ОСОБА_3 він ніколи не вимагав і ніколи йому не погрожував. Він був лише зацікавлений в тому, щоб ОСОБА_2 оформив документи на земельні ділянки, оскільки в нього був забудовник, який вже був готовий їх викупити та розпочати на них будівництво. Також хотів, щоб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вирішили все мирним шляхом, без будь-яких конфліктів. Вважає, що відносно нього була вчинена провокація злочину, а матеріали кримінальної справи фактично сфальсифіковані працівниками правоохоронних органів. Зазначив, що якісь фрази зафіксовано на аудіо записах, це не погрози, а лише його емоції, які були спровоковані поведінкою ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які ніяк не могли розібратися, у ситуації, що склалася, і втягували його у цю ситуацію.

При розгляді кримінального провадження в межах пред`явленого обвинувачення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , безпосередньо допитавши обвинувачених, потерпілого, свідків, вивчивши документи як докази, на які посилався прокурор, вивчивши всі матеріали кримінального провадження, провівши дебати у яких прокурор просив: ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України; ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189; ч. 1 ст. 263 КК України, а обвинувачені, які не визнали своєї вини у вчиненні даних кримінальних правопорушень, та їх захисники просили їх виправдати, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, в результаті повного, об`єктивного і всебічного їх дослідження в судовому засіданні, суд дійшов висновку про відсутність доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за висунутим їм обвинуваченням з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Судом були допитані потерпілий та свідки обвинувачення, які на думку прокурора, підтверджують винуватість ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , в інкримінованих їм злочинах.

Так, допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 показав, що ОСОБА_2 він знає давно, більше 10 років, вони перебували з ним у товариських відносинах. ОСОБА_1 знає наглядно. В листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернувся до нього з проханням допомогти зробити йому документи на земельну ділянку через його знайомого ОСОБА_12 , який являється директором земельного агентства. Вони між собою про все домовились в усній формі. ОСОБА_2 через його племінника ОСОБА_14 передав йому грошові кошти у сумі 400 доларів США, для оплати послуг. Документи, які необхідні для виготовлення державних актів ОСОБА_2 передав особисто, які він в подальшому заніс ОСОБА_23 . Зазначив, що допомагав ОСОБА_2 безкоштовно, по товариські, тобто наміру заробити в нього не було. Потім він періодично телефонував до ОСОБА_12 та цікавився з приводу виготовлення документів на землю для ОСОБА_2 . При цьому зазначив, що гроші за роботу він ОСОБА_6 не передавав, за домовленістю з ним, він мав заплатити вже після того як робота буде зроблена. Потім йому зателефонував ОСОБА_2 та почав цікавитись з приводу того, коли будуть готові його документи. Він повідомив, що виготовити документи в обумовлений термін було неможливим, оскільки у ОСОБА_12 виникли якісь проблеми із ліцензією, а тому він не міг зробити вказані документи. Десь через 2 місяці, як сплив термін виконання їхньої усної домовленості, ОСОБА_2 почав надзвонювати йому, висловлюючи погрози в його бік та в бік його сім`ї. Погрози були з приводу застосування насильства до нього, однак, як саме йому погрожував ОСОБА_2 , точно вже не пам`ятає. Погрози розпочалися десь з кінця лютого або на початку березня 2017 року. Спочатку ОСОБА_2 не вимагав в нього повернути ні гроші, ні документи. Він йому повідомив, що трохи треба почекати, і документи будуть готові, на що він погодився. Потім точної дати не пам`ятає, десь в березні 2017 року, ОСОБА_2 назначив йому зустріч в більярдному клубі "Ланкастер". Близько 20:00 чи 21:00 год. він прийшов у "Ланкастер", де вони зустрілися із ОСОБА_2 , та трохи згодом до них приєднався ОСОБА_1 . Вони всі разом сіли за стіл, та останні почали висловлювати в його адресу претензії щодо невиконаних домовленостей, та сказали, щоб він повернув кошти. Він погодився повернути кошти, які він брав у ОСОБА_2 , сказавши, що вони можуть поїхати до нього додому, і він віддасть 400 доларів США. На що, ОСОБА_1 йому сказав, що він довго займався документами на землю, аж 4 місяці, а тому повинен був за кожен місяць прострочки повернути по 400 доларів США, а загалом 1600 доларів США, і документи вони будуть робити самостійно. Він відповів, що 1600 доларів США повертати не буде, і може повернути лише 400 доларів США, які він брав. Однак, останні почали вимагати повернути 1600 доларів США, погрожуючи йому при цьому фізичною розправою, зокрема казали, що поламають йому руки та ноги, голову відріжуть, прострелять ногу. Ці погрози в його адресу висловлював ОСОБА_1 . Після цієї зустрічі і почалися висловлюватися погрози в його бік та вимагання грошових коштів, до цього такого не було. Так, ОСОБА_2 телефонував йому, майже кожного дня, вимагав повернути кошти, однак суму не уточнював, і при цьому погрожував йому. Також ОСОБА_2 почав вимагати в нього контактні дані особи, яка займається виготовленням документів, і він, переплутавши прізвище, випадково, замість " ОСОБА_24 " сказав " ОСОБА_11 ", який в нього працював. Контактні дані ОСОБА_12 не повідомив, оскільки на наступний день збирався йти до нього, щоб дізнатися інформацію з приводу документів, яку б тоді повідомив вже ОСОБА_2 . Потім, десь в кінці березня, точної дати не пам`ятає, він прийшов до більярдного клубу "Ланкастер", щоб потренуватися. В залі майже нікого не було, однак за столиком як раз сидів ОСОБА_1 разом із ОСОБА_25 та ще якимось незнайомими йому чоловіками. ОСОБА_1 його покликав, і коли він підійшов, то останній почав казати, щоб він повернув гроші, однак суму не уточнював. Також йому сказали, що зараз прийде ОСОБА_2 і вони будуть розбиратися. Він пішов, почав грати в більярд, і десь хвилин через 20-30, прийшов ОСОБА_2 , який відразу підійшов до нього, щось йому сказав, після чого вдарив його із ззаду, в потилицю, та почав його бити. При цьому кричав: "Коли віддаси гроші?", а також висловлював погрози в його бік, які саме не пам`ятає. Він ніяким чином не провокував ОСОБА_2 . Останній побив його, а після вони домовились про зустріч на наступний день на парковці біля кафе "Маріанна". Після того, десь в кінці березня чи на початку квітня, точно не пам`ятає, звернувся до правоохоронних органів, оскільки переживав за себе та свою родину, бо всі погрози він сприймав як реальні. Наступного дня він сам прибув на зустріч з ОСОБА_2 , і на ньому була "прослушка", однак грошових коштів в нього не було. Можливо у працівників СБУ на той момент не було коштів, щоб йому вручити. Не віддав грошові кошти у розмірі 400 доларів США, бо в нього їх не було. Крім того, з нього вимагали 1600 доларів США. Під час зустрічі, ОСОБА_2 попросив у нього вибачення за те, що вчора побив його. На зустріч прийшов, щоб поговорити з ОСОБА_2 з приводу нанесених йому тілесних ушкоджень напередодні, кошти віддавати не збирався. Потім вони говорили. ОСОБА_2 в ході цієї розмови казав йому: "Віддай кошти". Однак, суму не уточнював. Також ОСОБА_2 зателефонував ОСОБА_1 , і передав йому телефон. Однак, останній не захотів з ним говорити, і кинув трубку. 26 квітня, в день, коли він приймав участь у негласній слідчій дії, спочатку йому зателефонував ОСОБА_2 , а потім вже пізніше, десь ввечері, він зателефонував ОСОБА_2 та повідомив, що готовий повернути кошти. Повинен був повернути 1600 доларів США, однак під час вказаної розмови суму він не конкретизував. ОСОБА_2 сказав, щоб кошти він передав йому через їхнього спільного знайомого ОСОБА_26 . Однак, він йому сказав, що передасть кошти лише йому особисто і вони вже домовились про зустріч, яка відбулась біля під`їзду будинку, де він проживає, за адресою: АДРЕСА_6 . Він передав ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 600 доларів США та 26 000 гривень, останній їх взяв, куди саме він їх поклав не бачив, оскільки в цей момент відбулось його затримання працівниками СБУ. На ОСОБА_2 вдягнули кайданки і потягли до автомобіля. Він весь час був на місці події та затримання ОСОБА_2 . Він не бачив чи били ОСОБА_2 , чи ні, а також не бачив на ньому тілесних ушкоджень. Також на місці затримання було декілька працівників СБУ, слідчий ОСОБА_27 , ОСОБА_20 , на якого також вдягнули кайданки, пристебнувши до дверей бойлерної. Коли у ОСОБА_2 вилучали грошові кошти, то він бачив там двох понятих. Під час затримання ОСОБА_2 понятих він не бачив. Це були грошові кошти, які були вручені йому співробітниками СБУ для проведення процесуальної дії, особистих коштів його там не було. Підтвердив, що підписував документи про вручення даних коштів. Також ОСОБА_3 повідомив, що бачив як грошові кошти, які він передав ОСОБА_2 , були вилучені особисто в нього з карманів, в присутності понятих. Відповідаючи на запитання сторони захисту доповнив свої показання, зазначивши, що в нього весь час були грошові кошти у розмірі 400 доларів США, і він міг їх віддати ОСОБА_2 . Десь в березні місяці 2017 року, після того як ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вперше почали в нього вимагати 1600 доларів США та погрожувати йому, він звернувся до Бориспільського відділення СБУ. При цьому повідомив суду, що не звернувся до Бориспільського ВП, а звернувся до Бориспільського управління СБУ, оскільки в нього там був знайомий ОСОБА_28 , якого йому порадив один з його родичі. В усній формі він звернувся за допомогою до ОСОБА_28 , який сказав йому, що необхідно написати заяву про злочин в Подільську прокуратуру. До ОСОБА_28 звертався десь у кінці лютого 2017 року. Також ОСОБА_28 сказав ОСОБА_3 номер кабінету прокурора до якого потрібно йому звернутись з приводу написання цієї заяви, до кого саме, вже не пам`ятає. На наступний день чи через день він, прибувши до потрібного кабінету прокуратури, надав письмові пояснення прокурору. Після чого він підписав протокол допиту. Це було десь на початку квітня 2017 року. Ні чого з приводу того, що в нього вимагають кошти невстановлені особи в Подільському районі м. Києва не повідомляв. Він сказав, що ОСОБА_2 разом із ОСОБА_1 вимагали в нього грошові кошти на території м. Бориспіль, при цьому погрожуючи йому. З приводу того, яка інформація зазначена у рапорті оперуповноваженого ОСОБА_29 , йому нічого невідомо.

Судом, за клопотанням сторони захисту, було допитано повторно потерпілого ОСОБА_3 в судових засіданнях 31.07.2018 року та 24.09.2018 року. Повторно допитий потерпілий ОСОБА_3 показав, що в день затримання ОСОБА_2 він повернув йому 1 600 доларів США, як він в нього вимагав. Серед цієї суми було 400 доларів США його власних, а інші кошти належали СБУ. В той же час пізніше повідомив, що всі грошові кошти, а саме в розмірі 600 доларів США та 26 000 гривень вручалися йому працівниками СБУ. ОСОБА_2 не знав хто буде займатись безпосередньо виготовленням для нього документів на землю та навіть не цікавився цим. Він раніше вже допомагав людям з виготовленням документів на землю через свого знайомого ОСОБА_12 . Всі висловлені погрози були в його бік. ОСОБА_2 підходив до його дружини, однак не пам`ятає чи він погрожував їй чи ні. Зазначив, що контакти ОСОБА_28 дав його знайомий, прізвище якого він назвати не може. З ОСОБА_28 він зустрічався біля приміщення управління СБУ в м. Бориспіль, під час даної зустрічі останній повідомив йому, що не займається такими справами та йому треба їхати до м. Києва. ОСОБА_28 йому не допомагав, лише дав адресу прокуратури до якої потрібно звернутися. Спочатку він приїхав до СБУ у м. Києві, що знаходиться по Аскольдовому провулку, метро "Арсенальна", де його зустрів працівник СБУ, який направив його до Подільської прокуратури, щоб написати заяву про злочин. Приїхавши до прокуратури, там йому повідомили в якій саме кабінет потрібно звернутися. Прийшовши до вказаного кабінету, він побачив там прокурора, який в подальшому надрукував заяву про злочин із його слів. Після чого він її роздрукував, дав йому її на підпис та зазначив, щоб він написав також свої анкетні дані. Він є юридично не обізнаним, тому в текст заяви не вникав, вважав, що саме так і повинно бути написано. В той же час підтвердив, що прокурору не повідомляв про те, що кошти в нього вимагають невстановлені особи, а зазначив, що саме: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вимагають в нього кошти, погрожуючи йому при цьому. Також нічого не казав з приводу того, що в нього вимагають кошти у Подільському районі м. Києва, а конкретно вказав, що вимагали кошти лише в м. Бориспіль. Підтвердив, що відомості викладені у заяві про залучення до провадження як потерпілого (т.1 а.с.11), а саме: "невстановлені особи", "на території Подільського району міста Києва", "близьких родичів", не відповідають дійсності та є неправдивими. Будь-яких пояснень з приводу того, чого підписав заяву, в якій викладено неправдиві відомості, та не зробив зауваження прокурору з цього приводу, надати суду не зміг. Також ОСОБА_3 зазначив, що 12 квітня 2017 під час зустрічі в "Ланкастері" на ньому "прослушки" не було. Разом з тим, після уточнюючих питань сторони захисту, сказав можливо і була, однак він точно не пам`ятає. Зазначив, що під час вказаної зустрічі, в нього були при собі, в кишені, 400 доларів США, однак не повернув він їх, оскільки спочатку йому сказали чекати ОСОБА_2 , який прийшовши розбив йому голову, наніс йому тілесні ушкодження, і йому вже було не до тих грошей. На зустріч 13 квітня 2017 року він приїхав самостійно, на таксі. Грошових коштів у нього при собі не було. На вказаній зустрічі наполягав ОСОБА_2 , він йому попередньо дзвонив, і хотів зустрітися саме в цей день. З приводу подій 24.04.2017 р. зазначив, що зустріч відбулась близько опівночі, оскільки вдень він був зайнятий, в нього були справи в Києві. Їхня зустріч із ОСОБА_2 тривала декілька хвилин. В цей момент на ньому були вдягнені аудіозаписуючи засоби. Він дістав із карману 1600 доларів США, та передав їх ОСОБА_2 , після чого ОСОБА_2 затримали. Працівників правоохоронних органів було багато, скільки саме не пам`ятає. Вони приїхали на декількох автомобілях. На місці події був не весь час, оскільки працівники СБУ сказали йому йти, і він пішов. Не зміг відповісти з приводу того, чи чинив ОСОБА_2 опір, однак точно пам`ятає, що останній щось кричав, був обурений. На скільки пам`ятає, то велася відеозйомка, оскільки бачив, що хтось все знімав на відеокамеру. ОСОБА_3 повідомив, що грошові кошти у розмірі 400 доларів США не повернув ОСОБА_2 , оскільки не було зручної можливості. При цьому, може повернути йому ці кошти, оскільки всі кошти були вилучені у ОСОБА_2 працівниками СБУ. Тому він йому їх так і не повернув.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_29 показав, що він працює на посаді оперуповноваженого ГУ СБУ. Десь півтора роки назад (березень-квітень 2017 року) під час виконання своїх посадових обов`язків, в ході проведення оперативних заходів ним було отримано інформацію про незаконну діяльність осіб, які здійснюють вимагання грошових коштів з підприємств, серед яких були ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Пізніше, вже до них звернувся громадяни ОСОБА_3 , який повідомив, що в нього вказані особи вимагають грошові кошти. Він відібрав у нього письмові пояснення з даного приводу. Деталі зустрічі із ОСОБА_3 він не пам`ятає. Де саме та коли він відбирав пояснення у ОСОБА_3 також вже не пам`ятає. При цьому зазначив, що не може повідомити, чи хтось йому поперньо телефонував з цього приводу, оскільки не пам`ятає. Суть пояснень ОСОБА_3 так само не пам`ятає, а також чи повідомляв він з приводу того, що грошові кошти в нього вимагали на території Подільського району м. Києва. В подальшому ним було складено рапорт про виявлення кримінального правопорушення, який направлено до прокуратури для прийняття відповідних процесуальних рішень. В рапорті відображена інформація, яка була отримана ним оперативним шляхом. Форми та методи роботи служби безпеки є державною таємницею, а тому він не може розголошувати вказану інформацію. Також не пам`ятає, чи надавалися ним до рапорту якісь додатки. Після ознайомлення зі змістом рапорту про виявлення кримінального правопорушення від 03.04.2017 року (т.1 а.с.5) підтвердив, що він його складав та він підписаний особисто ним. Пізніше йому вже було надано доручення слідчого на проведення НСРД та слідчих дій в рамках даного кримінального провадження. Він проводив негласні слідчі (розшукові) дії: аудіо-, відео контроль та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж. Один раз, дату не пам`ятає, проводив аудіо-, відео контроль відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Складені за результатами проведення НСРД, протоколи разом із матеріалами НСРД були передані прокурору. Зазначив, що в рамках даного кримінального провадження були і інші фігуранти, які зазначені як невстановлені особи. Йому доручення на їх встановлення не надавалось, тому їх не встановлював. Мабуть, встановлюють даних осіб і станом на теперішній час, однак йому цього невідомо. Також, в рамках даного кримінального провадження, ним проводилася слідча дія - вручення грошових коштів потерпілому, з метою їх передачі в подальшому ОСОБА_2 . За результатами проведення даної слідчої дії, ним було складено відповідний протокол. Вказані грошові кошти належать СБУ і перебувають там на зберіганні. Під час затримання обвинувачених він присутнім не був. Вперше побачив обвинувачених у лікарні. З ними постійно спілкувався слідчий, тому їх стан не пам`ятає. У ОСОБА_1 був синець під оком. Де він його отримав йому невідомо. Також під час виконання своїх посадових обов`язків, була отримана інформація, що ОСОБА_1 може бути причетний до зберігання та розповсюдження зброї, а ОСОБА_2 - до незаконного збуту наркотичних засобів. Вказана інформація була отримана ним оперативним шляхом. Форми та методи роботи служби безпеки, як він вже зазначав, є державною таємницею, а тому він не може розголошувати вказану інформацію. Вказав, що відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 оперативно-розшукова справа ним не заводилася. Чому не було повідомлено керівництво про виявлення даних кримінальних правопорушень, до яких могли бути причетні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вже не пам`ятає.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_30 показав, що точної дати не пам`ятає, близько 21:00 год. він разом зі своїм товаришем ОСОБА_5 перебували на метро Харківська в м. Києві, де до них підійшли працівники СБУ, і запропонували бути понятим під час проведення обшуку, на що вони погодилися. Разом із працівниками СБУ вони поїхали до м. Бориспіль. Приїхавши на місце обшуку, вони спочатку залишились у автомобілі, сиділи чекали, приблизно 2 години. Потім, десь в період часу з 23:00 год. до 01:00 год., вони зайшли до будинку обвинуваченого ОСОБА_1 (впізнав його в залі судових засідань, вказавши на нього), де розпочали проводити обшук. ОСОБА_1 опору не чинив, поводив себе спокійно, нормально. Начеб то у ОСОБА_1 були якісь легкі тілесні, однак, щоб працівники СБУ наносили йому якісь тілесні ушкодження, він не бачив. В будинку також була дружина, маленька дитина, яка плакала. Коли вони зайшли до будинку, то вже частина правоохоронних органів була всередині. Перед проведення обшуку слідчий щось говорив з приводу дозволу на проведення обшуку, а також про добровільну видачу якихось речей. Представляли їх як понятих, та роз`яснювали їхні права. З приводу того, чи вручалися ОСОБА_1 будь-які документи перед проведення обшуку, зазначив, що він не бачив. Участь в обшуку брало багато осіб, працівників правоохоронних органів, точну кількість не пам`ятає, але було близько 10 осіб, можливо навіть більше, майже всі вдягнені у цивільний одяг. Обшук проводився у всіх кімнатах будинку, ходили вони всі разом, з однієї кімнати в іншу, по черзі. В ході проведення обшуку нічого не знайшли. Іноді працівники правоохоронних органів закривали йому кут зору, враховуючи,щ їх була значна кількість. Тому, не зважаючи на те, що він був весь час поруч, кожну дію працівників правоохоронного органу, він фізично не мав змоги контролювати, бо було багато людей, а тому міг щось не побачити. В одній із кімнат був сейф, в якому було виявлено мисливську зброю. Вказаний сейф відкривали у його присутності, на скільки пам`ятає, то його не зламували. Хто саме його відкрив не пам`ятає. Більше ніяких предметів та речей працівниками правоохоронного органу під час проведення обшуку виявлено не було. Не пам`ятає, щоб взагалі вилучалися якісь речі чи предмети. Ніякого предмету схожого на ручку-пістолет разом із патроном він не бачив, в його присутності його не виявляли та не вилучали. Патронів також він не бачив. При цьому зазначив, що він проставляв підпис на конверті, однак його вміст він не бачив, оскільки його не показували, сказали підписати і він його підписав. Обшук тривав близько 2 годин, вдома він був о 03:30 год. За результатами процесуальної дії складено протокол, його зміст він не перевіряв, оскільки є юридично необізнаною людиною, а тому нічого не розумів. Дали йому підписати протокол, то він і підписав, бо так було потрібно. Пізніше його викликали до Подільського УП в м. Києві з для допиту. Коли він приїхав на допит, то трохи почекав, а потім його завели в кабінет, і протокол вже був надрукований. Йому сказали, що його необхідно підписати, що це стосується обшуку проведеного за його участю. Він зміст вказаного протоколу не читав, ніхто йому його зміст не зачитував, і він його лише формально підписав.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показав, що точної дати не пам`ятає, близько 19:00 год. він разом зі своїм товаришем ОСОБА_30 перебували на метро Харківська в м. Києві, де до них підійшли працівники СБУ, і запропонували бути понятим під час проведення обшуку, на що вони погодилися. Разом із працівниками СБУ вони поїхали до якось будинку, де в подальшому було проведено обшук. Куди саме необхідно їхати, їм не повідомляли. Адресу знаходження будинку не знає. Зазначив, що деталі вказаного обшуку він майже не пам`ятає, оскільки пройшов значний проміжок часу. Відповідаючи на питання учасників судового процесу показав, що приїхавши до будинку, там було багато автомобілів та людей. Близько 5 хвилин вони посиділи в автомобілі, і потім вже їм сказали заходити всередину будинку. Перед ними спочатку зайшла певна частина працівників правоохоронного органу, а потім через 1-2 хвилину покликали їх. Вони заходили через хвіртку, як її відкривав, він не бачив. Відразу пішли всередину будинку. Хто відкрив не пам`ятає. Слідчий показав ОСОБА_1 рішення суду про дозвіл на обшук, після чого щось йому ще роз`яснював, що саме не пам`ятає. Також пропонували видати якісь речі ОСОБА_1 добровільно. ОСОБА_1 опору не чинив, зауважень не висловлював, і щоб йому наносили тілесні ушкодження, заламували його, клали на підлогу, не бачив. Однак, не заперечував з приводу того, що можливо і застосовували до ОСОБА_1 фізичну силу. Тілесних ушкоджень на ОСОБА_1 не пам`ятає. Можливо ОСОБА_1 був у кайданках, і поряд з ним перебував якісь співробітник, вже не пам`ятає. В обшуку приймали участь значна кількість осіб, до 10 чоловік. Всі співробітники були вдягнені у куртки, майже всі були у цивільному одязі, лише в одного чи двох був надпис: "СБУ". Обшук розпочався з прихожої, де вони перебували всі разом. Потім їх провели до великої кімнати, і далі, на скільки він пам`ятає, їх розділи з іншим понятим, і розвели по різним кімнатам. В одній із кімнат знаходився сейф з металу чи темно-зеленого, чи металевого кольору. У вказаній кімнаті перебувало близько 2-3 співробітників правоохоронного органу. Вказаний сейф відкривав співробітник правоохоронного органу, то який проводив обшук, мабуть слідчий. Він перебував у кімнаті, поруч, стояв з тієї сторони в яку відкриваються дверцята сейфу. Тому, частково кут обзору йому закривали дверцята сейфа, а також - співробітник, який відкривав сейф, своєю спиною. У зв`язку з чим безпосередньо момент відкриття сейфу та його середину він не бачив. На скільки йому було видно, то він не побачив, щоб щось підкинули до сейфа. Також він бачив руки слідчого. Відкрили сейф, і повідомили, що зараз будуть дивитися його вміст. Потім він вже побачив, що в середині сейфу знаходилися декілька ножів та предмет схожий на ручку-пістолет чи металевого, чи золотистого кольору, довжиною близько 15 см, який йому добре запам`ятався, бо такого предмету він раніше не бачив. Коли його роз`єднали, то в ньому було ще виявлено, маленький патрон. Рушниці та вогнепальної зброї у сейфі він не бачив. При цьому уточнив, що безпосередньо всередині сейфу предмет схожий на ручку-пістолет він не бачив. Так, спочатку відкрили сейф, ножі виклали зверху на сейф чи на підлогу, точно не пам`ятає, а предмет схожий на ручку-пістолет дістали із сейфу та показали йому, тримаючи в руці. Він не бачив, щоб вказана ручка-пістолет лежала в середині сейфу. Після чого покликали слідчого. Чи відбувалося це все у присутності іншого понятого ОСОБА_30 він не знає, оскільки не пам`ятає, щоб останній перебував у кімнаті. Після проведення обшуку було вилучено предмет схожий на ручку-пістолет. Більше нічого не вилучалось. Де ділися ножі, та чи вилучалися вони взагалі, він не пам`ятає. Також було складено протокол слідчим, який був підписаний учасниками, зауважень не було. Відеофіксації він не бачив. Обшук тривав близько 3 годин. У подальшому його викликали для допиту до Подільського УП в м. Києві. В ході допиту слідчий задавав йому запитання, він на них відповідав, та останній друкував його відповіді. Детально зміст протоколу він не читав, формального його продивився та відразу підписав.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_31 показав, що точної дати не пам`ятає, десь в травні 2018 року, він разом зі своїм товаришем ОСОБА_32 перебував на метро Бориспільська в м. Києві. До них підійшли працівники СБУ і запропонували бути понятими. Вони із товаришем не бажали приймати участь у будь-яких процесуальних діях, однак так склалися обставини, що у добровільно-примусовому порядку погодилися. Пояснити причини не зміг, зазначивши, що тиску і погроз не було. Вони разом із працівниками СБУ поїхали до м. Бориспіль, адресу не знає, де хвилин через 30-40 відбулися всі процесуальні дії. На місці події було багато працівників СБУ та поліції. Там відбулося затримання особи, однак особисто присутнім на затриманні вони не були. Їх покликали, коли вже затримана особа, поряд із автомобілем, стояла на розтяжці та на нього були вдягнені кайданки. Потім в їх присутності, було проведено обшук вказаної особи, в ході якого з кишені куртки та штанів, були вилучені грошові кошти, а саме: долари США та гривні. На скільки він пам`ятає, то затриманого обшукували лише один раз. Коли вони прийшли, то процесуальна дія тривала вже 10-15 хвилин. Тому можливо був ще якісь обшук. В їхній присутності затриманого обшукували один раз. В той же час зазначив, що кошти були вилучені, коли він перебував за авто, а ще був обшук з боку авто. Затриманий казав, що виявлені гроші не його та йому не належать. Також казав, що йому боляче. В подальшому, на багажнику автомобіля, були викладені кошти, які були вилучені у затриманого, які були переписані та вилучені. Особа в якої вони були вилучені перебувала поряд, однак його обличчя він не пам`ятає. Також в нього було ще вилучено мобільний телефон. При цьому він чув, як у затриманого просили сказати код від телефону. У який спосіб це робили він не знає, бо не бачив, а лише чув. Також чув як при цьому затриманий ойкав, наче йому було боляче. Щоб хтось бив затриманого не бачив. Обличчя та стан в якому перебував ОСОБА_2 не пам`ятає. Момент затримання він не бачив, на місці події було темно, тому і затриманого він майже не бачив. Потерпілого на місці події не бачив. Будь-які гроші в його присутності нікому не вручали. Після обшуку затриманого було складено протокол, який він підписав, бо все відповідало дійсності, вилучено гроші та мобільний телефон. Через 1-2 місяці його викликали для допиту до Подільського УП в м. Києві. Протокол допиту друкував слідчий з його слів.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показав, що обвинувачених знає давно, перебуває з ними в товариських відносинах. Потерпілий знає, але відносин ніяких з ним не підтримує. Десь восени 2016 року він допомагав ОСОБА_2 у вирішенні питання щодо виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, що знаходяться на території АДРЕСА_1 , і належать ОСОБА_2 та його матері. ОСОБА_2 передав йому пакет документів: паспорт, ідентифікаційний код, рішення міської ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Також вже перед реєстрацією земельних ділянок ОСОБА_2 передав йому 400 доларів США. Однак, вирішення даного питання затягувалося, приблизно на 3 місяці, а ОСОБА_2 необхідно було виготовити державні акти терміново, бо хтось хотів придбати вказані земельні ділянки. Йому зателефонував ОСОБА_2 , та повідомив, що вказані в нього забере ОСОБА_3 , оскільки саме він буде займатися виготовленням державних актів. Потім вони здзвонились із ОСОБА_3 , зустрілися, він передав йому документи ОСОБА_2 . Також він повернув ОСОБА_2 назад 400 доларів США. З приводу вимагання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 грошей у ОСОБА_3 йому нічого невідомо, очевидцем вказаних подій не був. Лише, зі слів ОСОБА_2 , відомо, що останній передав ОСОБА_3 гроші для оформлення документів на земельні ділянки, однак ОСОБА_3 не виконав їх домовленість.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав, що обвинувачених знає, познайомилися через робочі питання. ОСОБА_1 знає давніше, оскільки останній звертався до нього за послугами до цього. Потерпілого також знає, навчалися в одній школі, відносини товариські. Станом на кінець 2017 року являється директором земельного агентства "Екватор-3000". До нього звернувся ОСОБА_3 , який знав ким він працює, з проханням оформити державні акти на земельні ділянки, які належали ОСОБА_2 передав йому пакет документів: копію паспорта, ідентифікаційного коду, рішення міської ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Однак, він йому відразу повідомив, що наданий час він не зможе оформити державні акти, оскільки їхня фірма не могла здійснювати свою діяльність, через те, що у серпні-вересні 2016 року у них скасували сертифікат інженера-землевпорядника. При цьому також зазначив, що вони оскаржують вказане рішення у судовому порядку. Можливо зможе оформити документи з нового 2017 року. Жодного договору він з ОСОБА_3 не укладав і грошових коштів за оформлення документів, зрозуміло, не брав. ОСОБА_3 документи залишив у нього. Оформлення державного акту на земельну ділянку державного акту близько 4000 гривень, про що він також повідомив ОСОБА_3 . Час від часу ОСОБА_3 телефонував йому, цікавився вказаним питанням. Раніше ОСОБА_3 з таким питанням до нього не звертався. Як він вже пізніше зрозумів ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_2 якусь суму коштів за оформлення державних актів на вказані земельні ділянки. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були начебто товаришами, і ОСОБА_3 йому допомагав. Потім між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з цього приводу виник конфлікт, зокрема щодо отриманих ОСОБА_3 грошей для оформлення документів. Про це йому стало відомо під час досудового розслідування даного кримінального провадження в Подільській прокуратурі. До прокуратури його викликали, десь на весні 2017 року, точної дати не пам`ятає. Йому офіційно повістка з прокуратури не надходила, а його повідомили його знайомі із СБУ, сказали, що необхідно з`явитися до Подільської прокуратури. У зв`язку з чим не уточнювали, повідомили, що необхідно приїхати з приводу якось справи, що стосується його роботи. Хто саме, він не пам`ятає. Того дня він відразу і поїхав, і тоді вже і дізнався підстави, у зв`язку з якими його викликали. Після цього, також десь на весні 2017 року, до нього вже приїхав ОСОБА_2 , мабуть, разом із ОСОБА_1 , вже точно не пам`ятає, цікавився з приводу оформлення державних актів на його земельні ділянки. Вони поспілкувалися, він пояснив, у зв`язку з чим він не може виготовити вказані документи. Підтвердив, що до нього приходив ОСОБА_3 , і він повідомляв йому аналогічну інформацію. Розмова була нормальна, спокійна, ніхто йому не погрожував. На той момент вже почалися займатися виготовлення документів, які необхідні ОСОБА_2 . Домовилися із ОСОБА_2 , що він оформить державні акти, і за вказані документи платив особисто ОСОБА_2 близько 8 800 грн. У вказаному суму входили і послуги фірми, яка займалася виготовленням документів. Однак, оскільки його фірма так і не отримала дозволу на продовження здійснення діяльності, то документи ОСОБА_2 він передав своїй знайомій, яка в подальшому і оформила вже державні акти на землю. Періодично бачилися із ОСОБА_2 .

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_34 показав, що із ОСОБА_2 , так із ОСОБА_3 він добре знайомий, і він підтримує з ними товариські відносини. Точної дати він не пам`ятає, десь ввечері, близько 22:00-23:00 год. йому зателефонував ОСОБА_2 , і запитав, чи зможе він зайти до ОСОБА_3 , який проживає поряд із ним, і забрати в нього його грошові кошти у сумі 400 доларів США, оскільки він вже був вдома, на що він погодився. Він відразу зателефонував до ОСОБА_3 , щоб домовитися з ним про зустріч. Однак, ОСОБА_3 , у категоричній формі, сказав йому, що гроші він віддасть лише особисто ОСОБА_2 , і йому нічого віддавати не буде. Після цього він зателефонував до ОСОБА_2 , передав те, що йому сказав ОСОБА_3 , і щоб вони все вирішували самостійно. Як він зрозумів, це були грошові кошти, які ОСОБА_2 дав ОСОБА_3 для вирішення питання щодо оформлення документів на його земельні ділянки. Йому було відомо, що ОСОБА_2 шукав зустрічі із ОСОБА_3 , оскільки останній не повертав йому його гроші у розмірі 400 доларів США. Відомо лише, що ОСОБА_2 казав ОСОБА_3 повернути йому 400 доларів США, і все.

Судом було безпосередньо досліджено письмові докази сторони обвинувачення, які на думку прокурора, доводять вину обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , у вчиненні, інкримінованих їм, злочинів, а саме:

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42017101070000093 (т.1 а.с.1), згідно якого до реєстру 03.04.2017 року внесено дані про те, що на території Подільського району м. Києва, діє група осіб, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які займаються вимаганням грошових коштів за попередньою змовою групою осіб, з погрозою насильства та нанесення тілесних ушкоджень, у фізичних осіб. Дії вказаних осіб кваліфіковані за ч. 2 ст. 189 КК України. Джерело інформації зазначене як: матеріали правоохоронних органів та контролюючих державних органів про виявлення факті вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень. Орган досудового розслідування: Подільське УП ГУ НП к м. Києві;

- постанови про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 42017101070000093, за підписом першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 7 Вдовиченка М.С., від 03.04.2017 року (т.1 а.с.2) та від 10.04.2017 року (т.1 а.с.3);

-рапорт прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_53., на ім`я першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 7 Вдовиченка М.С., зареєстрований за № 36 від 03.04.2017 року (т.1 а.с.4), щодо внесення відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення та доручення проведення досудового розслідування СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві, на підставі отриманої оперативної інформації, зазначеної у листі ГВ БКОЗ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області № 51/7/3/2582 від 03.04.2017 року щодо можливого вчинення кримінального правопорушення, з приводу того, що злочинне угрупування на чолі з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та іншими членами угрупування має на меті здійснити вимагання грошових коштів у сумі 1600 доларів США у ОСОБА_3 із застосуванням стосовного його погроз насильства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень останньому та близьким родичам;

-рапорт про виявлення кримінального правопорушення, за підписом ст. о/у в ОВС 3 відділу ГВ БКОЗ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області Миця О., на ім`я т.в.о. начальника ГВ БКОЗ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_50 , зареєстрований за № 2023 від 03.04.2017 року (т.1 а.с.5), в якому констатується отримання оперативних даних щодо діяльності злочинного угрупування у складі, приблизно 10 осіб, до якого входять ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та інші невстановлені особи, на території Київського регіону, які займаються вимаганням грошових коштів, викраденням людей та розбійними нападами. Також, за отриманою оперативною інформацією, дане злочинне угрупування на чолі з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та іншими членами угрупування має на меті здійснити вимагання грошових коштів у сумі 1600 доларів США у ОСОБА_3 із застосуванням стосовного його погроз про вбивство та насильства, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень останньому та близьким родичам. Враховуючи викладене, порушено питання про організацію участі співробітників органу досудового розслідування у документуванні вищезгаданого факту відповідно до вимог ст. ст. 214, 216 КПК України. При цьому, у змісті рапорту відсутня будь-яка конкретизація щодо протиправної діяльності злочинного угрупування, певних осіб, зокрема ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , у рапорті зазначено, що за отриманими оперативними даними вимагання грошових коштів з можливим викраденням або заподіянням тяжких тілесних ушкоджень здійснюється на території Подільського району м. Києва.;

-повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, за підписом т.в.о. начальника ГВ БКОЗ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_50, адресоване керівнику Київської місцевої прокуратури № 7 Прокудіну Д.В., № 51/7/3-2582 від 03.04.2017 року, зареєстрованого за № 993вх-17 від 03.04.2017 року (т.1 а.с.6) про направлення до Київської місцевої прокуратури № 7 матеріалів щодо кримінального правопорушення за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, для прийняття рішення про внесення вказаних відомостей до ЄРДР та початку розслідування. Додаток на одному аркуші, а саме вищезазначений рапорт;

-копія доручення про проведення слідчих (розшукових) дій (у порядку ст. 36 КПК України), прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_53. № 77-1375вих17 від 03.04.2017 року (т.1 а.с.7), відповідно до якого, т.в.о. начальника ГВ БКОЗ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області Булоусу О.П. надано доручення провести слідчі (розшукові) дії, в рамках кримінального провадження, внесеного до з ЄРДР за № 42017101070000093 від 03.04.2017 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, за фактом вимагання невстановленими особами, за попередньо змовою групою осіб, на території Подільського району м. Києва, грошових коштів з погрозами насильства та заподіяння тяжких тілесних пошкоджень у фізичних осіб;

-доручення про проведення слідчих (розшукових) дій (у порядку ст. 36 КПК України), першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 7 Вдовиченка М. № 77-1376 вих17 від 03.04.2017 року (т.1 а.с.8), відповідно до якого начальнику СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві Баженовій Н.В. надано доручення організувати проведення досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до з ЄРДР за № 42017101070000093 від 03.04.2017 р.. Відомості про реєстрацію вказаного доручення в СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві, у встановленому законом порядку, відсутні;

-лист, за підписом т.в.о. начальника ГВ БКОЗ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_50, № 51/7/3-2634 від 04.04.2017, прокурору Київської місцевої прокуратури № 7 Сітару Д.В. щодо виконання доручення (т.1 а.с.9-10) з якого вбачається, що на виконання вищезазначеного доручення, проведеними слідчими (розшуковими) діями встановлено щодо злочинного угрупування, що діє на території Київського регіону, яке займається вимаганням грошових коштів, викраденням людей та розбійними нападами, входять ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та інші невстановлені члени злочинного угрупування. Так, за отриманими оперативними даними, вимагання грошових коштів з можливим викраденням або заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у гр. ОСОБА_3 планується в середині квітня 2017 року на території Подільського району м. Києва;

-заява про залучення до провадження як потерпілого у кримінальному провадженні, внесеного до з ЄРДР за № 42017101070000093 від 03.04.2017 р., за підписом ОСОБА_3 від 04.04.2017 року, прийнята прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_53 (т.1 а.с.11), відповідно до якої, в період часу з 15.03.2017 р. по 04.04.2017 р. невстановлені особи, на чолі з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на території м. Бориспіль Київської області та Подільського району м. Києва, вимагають у ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 1600 доларів США, із застосуванням стосовно нього та близьких родичів погроз насильства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень;

-пам`ятка про процесуальні права та обов`язки потерпілого, підписана ОСОБА_3 04.04.2017 року (т.1 а.с.12-13) та постанова прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_53. про визнання особи потерпілою від 04.04.2017 року (т.1 а.с.14);

-доручення про проведення досудового розслідування, за підписом керівника Київської місцевої прокуратури № 7 Прокудіна Д.В. № (10-57) 1942 вих-17 від 13.04.2017 року (т.1 а.с.15), відповідно до якого т.в.о. начальника СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві Баженовій Н.В. надано доручення на проведення досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до з ЄРДР за № 42017101070000093 від 03.04.2017 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України. Вказане доручення зареєстроване в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчиненні кримінальні правопорушення та інші події Подільського УП ГУ НП у місті Києві за № 15054 13.04.2017 року;

-постанови про призначення групи слідчих у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за № 42017101070000093 від 03.04.2017 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, від 13.04.2017 року (т.1 а.с.16), від 18.04.2017 року (т.1 а.с.17) та від 25.04.2017 року (т.1 а.с.18), зі змісту яких вбачається, що вони винесені від імені начальника СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві підполковника поліції ОСОБА_45, однак нею особисто не підписані, а фактично підписані заступником начальника ОСОБА_36 ;

-лист, за підписом заступника начальника ГВ БКОЗ ГУ СБУ у м. Києві та Київської області Марчука О., № 51/7/-3072 від 24.04.2017, щодо розсекречення матеріалів (т.1 а.с.19), з якого вбачається, що на виконання клопотання № 57-571т від 21.04.2017 року по кримінальному провадженню, внесеного до ЄРДР за № 42017101070000093 від 03.04.2017 р., прокурору Київської місцевої прокуратури № 7 Сітару Д.В., направляються розсекречені матеріали проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо, - відеоконтроль за особою з додатками;

-лист, за підписом прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 Сітара Д.В., № 77-1678 вих-17 від 24.04.2017 (т.1 а.с.20), з якого вбачається, що слідчому СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_44 направляються розсекречені матеріали проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо, - відеоконтроль за особою з додатками;

-протокол про результати аудіо- відеокотролю за особою від 13.04.2017 року (т.1 а.с.21-26) з додатком до нього - диск CD-R Verbatim, № 51/6231 від 07.02.2017 року (т.1 а.с.27), на якому міститься аудіозапис, прослуханий в ході судового розгляду на якому зафіксовано дані, що відображені у даному протоколі, складений ст. оперуповноваженим в ОВС 3 відділу ГВ БКОЗ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області Мицем О.М., на виконання доручення прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 Шевчука С.А. № 57-543т від 11.04.2017 р. (т.2 а.с.59-60), на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва Крижанівської Г.В. № 01-7009т/НСД від 11.04.2017 року (т.3 а.с.172-174), з якого вбачається, що 12 квітня 2017 року, за участю ДОД СБУ, проведено аудіо-, відео контроль за особою, а саме: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Матеріали НСРД надійшли з ДОД СБ України і знаходиться на диску CD-R Verbatim, № 51/6231 від 07.02.2017 року (т.1 а.с.27). У вказаному протоколі зафіксовано аудіо-зміст розмови, у роздрукованому вигляді, що відбувалася 12.04.2017 року, при зустрічі в більярдному клубі, між ОСОБА_3 та обвинуваченими ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , за участю невідомого чоловіка (М), невідомої особи (Н) та невідомої жінки (Д). При цьому проведення відео контролю відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не вдалося за можливе;

-протокол огляду місця події від 24.04.2017 року - ділянки місцевості, яка розташована по АДРЕСА_6 (т.1 а.с.28-31), який почато о 23 год. 57 хв., закінчено о 00 год. 44 хв. 25.04.2017 р., проведеного ст. слідчим СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві капітаном поліції ОСОБА_27, на підставі заяви ОСОБА_3 , в присутності понятих: ОСОБА_31 та ОСОБА_37 , за участю підозрюваного ОСОБА_2 та співробітників ГВ БКОЗ ГУ СБУ у м. Києві, з використанням електричного освітлення. В ході даної слідчої дії, на оглядаємій ділянці місцевості знаходиться службовий автомобіль "Шкода Октавія", чорного кольору, біля якого знаходиться чоловік, який представився ОСОБА_2 . Під час огляду у ОСОБА_2 , із кишені жилетки, вилучено грошові кошти в сумі 600 доларів США, купюрами - номіналом по 100 доларів США, кожна, із зазначенням їх серії та номеру, а також 19 500 гривень, купюрами - номіналом по 500 гривень, кожна, із зазначенням їх серії та номеру. Крім того, із задньої кишені джинсів ОСОБА_2 виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 7 500 гривень, купюрами - номіналом по 500 гривень, кожна, із зазначенням їх серії та номеру. Також у ОСОБА_2 вилучено його особистий мобільний телефон марки "Iphone 4S" IMEI: НОМЕР_1 з абонентським номером: НОМЕР_2 , пін-код до телефону "1285" та квитанція № ID НОМЕР_4 від 22.04.2017 року, які поміщені до спецпакету експертної служби № 3446475, який опечатано. Вилучені, грошові кошти, у сумі 600 доларів США та 27 000 гривень, поміщені до спецпакету експертної служби № 3446476, який опечатано;

-доручення на проведення слідчих (розшукових) дій (у порядку ст. 36 КПК України), прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 Сітара Д.В. № 77-1660 вих-17 від 21.04.2017 року (т.1 а.с.32-33), яким слідчому СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_44 доручено провести обшуки, в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42017101070000093 від 03.04.2017 р., на підставі ухвал Подільського районного суду м. Києві від 20.04.2017 року;

-протокол обшуку від 25 квітня 2017 року (т.1 а.с.35-40), відповідно до якого, в період часу з 01:20 год. до 02:45 год., ст. слідчим СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_27, на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва № 758/5478/17 від 20.04.2017 р. (т.1 а.с.34), за участю співробітників ГВ БКОЗ ГУ СБУ у м. Києві, у присутності понятих: ОСОБА_30 та ОСОБА_5 , а також громадянина ОСОБА_1 , проведено обшук в приміщенні приватного будинку АДРЕСА_7 . Як вбачається з протоколу обшуку, при вході до будинку ліворуч знаходиться кухня, праворуч - приміщення ванної кімнати, а прямо по коридору кімнати №: 1, 2, 3 та 4. В ході проведення обшуку, в кімнаті під номером 3, в якій ночують ОСОБА_1 з дружиною, вилучено: мобільний телефон марки "Samsung", модель "SM J710FN", IMEI: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , з сім-картами оператора мобільного зв`язку "Life", "МТС"; мобільний телефон марки "MI CMIIT" ID 2015 НОМЕР_7 ; мобільний телефон марки "Iphone 7"; мобільний телефон марки "Samsung", IMEI: НОМЕР_8 , які поміщено до спецпакету експертної служби № 3446478, який опечатано. Також, з кімнати № 3, із сейфу, вилучено металевий предмет схожий на ручку, всередині з предметом схожим на патрон, які поміщено до спецпакету експертної служби № 2527640, який опечатано. Також, в ході проведення даної слідчої дії виявлено договір № 341 від 06.04.2012 року на право користування земельною ділянкою та гаражним боксом, який додається до вказаного протоколу. Під час проведення даної слідчої дії у ОСОБА_1 були зауваження щодо часу проведення обшуку. Від підпису протоколу обшуку ОСОБА_1 відмовився;

-протокол затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину від 25.04.2017 року (т.1 а.с.41-44), складений ст. слідчим СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві капітаном поліції ОСОБА_27, у службовому кабінеті № 119 Подільського УП ГУНП в м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Хорива, 20, у присутності адвоката Ордін О.В., про те, що 25.04.2017 р. о 01 год. 20 хв. за адресою: АДРЕСА_12, відповідно до ст. ст. 40, 104, 131, 132, 208-211, 213 КПК України, здійснено затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, ОСОБА_1 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , зі змісту якого вбачається, що підставою для затримання ОСОБА_1 є та обставина, що його застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення;

-повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, від 25.04.2017 року, складеного ст. слідчим СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві капітаном поліції ОСОБА_27, за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 Сітара Д.В. (т.1 а.с.45-47), на якому відсутній підпис ОСОБА_1 , оскільки вказане повідомлення про підозру йому було вручено за відсутності його адвоката. Вказані обставини були підтверджені обвинуваченим ОСОБА_1 в ході судового розгляду;

-протокол затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину від 25.04.2017 року (т.1 а.с.48-50), складений слідчим СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві старшим лейтенантом поліції Борцем І.В., у службовому кабінеті № 233 Подільського УП ГУНП в м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Хорива, 20, у присутності адвоката Гребенника М.О., про те, що 24.04.2017 р. о 23 год. 55 хв. за адресою: Київська область, м . Бориспіль , вул . Головатого , 7, відповідно до ст. ст. 40, 104, 131, 132, 208-211, 213 КПК України, здійснено затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, ОСОБА_2 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі змісту якого вбачається, що підставою для затримання ОСОБА_2 є та обставина, що його застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення. При цьому, як слідує зі змісту вказаного протоколу, особистий обшук затриманої особи - ОСОБА_2 не проводився;

-повідомлення про підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, від 25.04.2017 року, складеного ст. слідчим СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві капітаном поліції ОСОБА_27, за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 Сітара Д.В. (т.1 а.с.51-53);

-висновок експерта № 981 від 20.04.2017 року (т.1 а.с.55-56), який зроблений на підставі постанови ст. слідчого СВ Подільського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_27 про призначення судово-медичної експертизи від 19.04.2017 року (т.1 а.с.54), наданого лікарем судово-медичним експертом ОСОБА_38 , на підставі матеріалів кримінального провадження № 42017101070000093, внесеного до ЄРДР 03.04.2017 р., згідно якого, при судово-медичній експертизі ОСОБА_3 , виявлено: синці - в правій підочній ділянці, на ліктьовій та долонній поверхнях правого передпліччя в верхній третині; садно - в правій вилицевій ділянці. Вказані ушкоджені спричинені тупим предметом (предметами), могли утворитись 12.04.2017 року та відносяться до легких тілесних ушкоджень (за критерієм тривалості розладу здоров`я);

-довідка № 2248 міської клінічної лікарні швидкої допомоги м. Київ від 12.04.2017 року (т.1 а.с.57), згідно якої ОСОБА_3 в період часу з 21:30 год. по 22:00 год. перебував у прийомному відділенні КМЛШМД;

-супровідний лист № 51/7/3-3155 від 25.04.2017 року, за підписом заступника т.в.о. начальника ГВ БКОЗ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області Марчука О., на ім`я прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 Сітара Д.В. щодо виконання доручення № 55-552т від 13.04.2017 року, в рамках даного кримінального провадження, - НСРД - контроль за вчинення злочину(т.1 а.с.58);

-протокол огляду та вручення грошових коштів від 24.04.2017 року з додатком до нього (т.1 а.с.59-61, 62-77), згідно якого старшим оперуповноваженим спецпідрозділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю ГУ СБ України у м. Києві та Київської області Мицем О.М., на виконання доручення № 57-552т від 13.04.2017 року (т.2 а.с.63-64) та постанови № 57-551т від 13.04.2017 року прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 Сітара Д.В. про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту з використанням спеціальних імітаційних засобів - заздалегідь ідентифікованих засобів (грошових коштів) з тимчасовим обмеженням конституційних прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,(т.2 а.с.61-62), із залученням до вказаної НСРД ОСОБА_3, відповідно до ст. ст. 104, 271 КПК України, в адміністративному приміщенні ГУ СБ України у м. Києві та Київській області за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 55/2, в присутності понятих: ОСОБА_39 та ОСОБА_40 , оглянуто грошові кошти в сумі 27 000 гривень: 54 купюри номінальною вартістю по 500 гривень кожна, та 600 доларів США: 6 купюр номінальною вартістю по 100 доларів США кожна, із відображенням у протоколі серійних номерів вказаних купюр. Вказані грошові кошти належать ГУ СБ України та необхідні для отримання фактичних даних про вчинення вимагання грошових коштів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у громадянина ОСОБА_3 . Після чого, було проведено особистий огляд ОСОБА_3 та його речей. Під час огляду даного громадянина встановлено, що в передній правій кишені синіх джинсів, знаходився його мобільний телефон марки "Iphone", зв`язка ключів від домашнього господарства. Інших сторонніх речей та предметів у ОСОБА_3 не виявлено. В подальшому, грошові кошти у розмірі 27 000 грн. та 600 доларів США, були передані ОСОБА_3 та роз`яснено останньому ст. 60 КПК України. До даного протоколу додано ксерокопії цих купюр;

-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.04.2017 року з довідкою до даного протоколу (т.1 а.с.78-79), відповідно до якого потерпілому ОСОБА_3 для впізнання за фотознімками була надана фото таблиця, на якій зображено чотири фотознімки осіб чоловічої статі для впізнання, що виконані за допомогою електрографічного друку, на якій ОСОБА_3 впізнав громадянина ОСОБА_1 , зображеного на фотознімку № 2;

-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.04.2017 року з довідкою до даного протоколу (т.1 а.с.80-81), відповідно до якого потерпілому ОСОБА_3 для впізнання за фотознімками була надана фото таблиця, на якій зображено чотири фотознімки осіб чоловічої статі для впізнання, що виконані за допомогою електрографічного друку, на якій ОСОБА_3 впізнав громадянина ОСОБА_2 , зображеного на фотознімку № 3;

-ухвала слідчого судді Подільського районного суду м. Києва № 758/5833/17 від 27.04.2017 року (т.1 а.с.82-87), згідно якої до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави в розмірі 80 мінімальних заробітних плат, що становить 128 000 грн., з покладенням відповідних обов`язків, визначених КПК України;

-ухвала слідчого судді Подільського районного суду м. Києва № 758/5832/17 від 27.04.2017 року (т.1 а.с.88-93), згідно якої до підозрюваного ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави в розмірі 80 мінімальних заробітних плат, що становить 128 000 грн., з покладенням відповідних обов`язків, визначених КПК України;

-рапорт старшого оперуповноваженого в ОВС 1 сектора 3 відділу ГВ БКОЗ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області Савчука А . від 26.04.2017 року, на ім`я т.в.о. начальника ГВ БКОЗ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_50 (т.1 а.с.94) щодо проведеного санкціонованого обшуку в приміщенні будинку АДРЕСА_7 , 24.04.2017 року, за його участю. Відомості про реєстрацію вказаного рапорту у передбаченому законом порядку відсутні;

-ухвала слідчого судді Подільського районного суду м. Києва № 758/5786/17 від 26.04.2017 року (т.1 а.с.95-98), згідно якої накладено арешт на майно ОСОБА_1 , яке було вилучено в ході проведення обшуку 25.04.2017 року за адресою: АДРЕСА_15;

-ухвала слідчого судді Подільського районного суду м. Києва № 758/5786/17 від 26.04.2017 року (т.1 а.с.99-101), згідно якої накладено арешт на грошові кошти в сумі 600 доларів США, купюрами номіналом по 100 доларів США; в сумі 27 000 гривень, купюрами номіналом по 500 гривень; мобільний телефон марки "Iphone 4S" IMEI: НОМЕР_1 з абонентським номером: НОМЕР_2 , пін-код до телефону "1285", квитанцію № ID НОМЕР_4 від 22.04.2017 року, які було вилучено під час проведення огляду 24.04.2017 року за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Головатого , 7;

-витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12017100070001859 (т.2 а.с.1), згідно якого до реєстру 03.05.2017 року внесено дані про те, що в ході досудового розслідування кримінального провадження № 42017101070000093 від 03.04.2017 року, 25.04.2017 року, на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 20.04.2017 року, проведено обшук за адресою: АДРЕСА_7 , за місцем проживання ОСОБА_1 , під час якого, в кімнаті ОСОБА_1 вилучено металевий предмет зовні схожий на ручку, в якому знаходився предмет зовні схожий на патрон. Правова кваліфікація за ч. 1 ст. 263 КК України. Орган досудового розслідування: Подільське УП ГУ НП к м. Києві;

-дані, що містяться у рапорті старшого слідчого СВ Подільського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_27 від 03.05.2017 року, зареєстрованого в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Подільського УП ГУНП у м. Києві 03.05.2017 року за № 18127 (т.2 а.с.2), згідно з яким в ході досудового розслідування кримінального провадження № 42017101070000093 від 03.04.2017 року, 25.04.2017 року, на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 20.04.2017 року, проведено обшук за адресою: АДРЕСА_7 , за місцем проживання ОСОБА_1 , під час якого, в кімнаті ОСОБА_1 вилучено металевий предмет зовні схожий на ручку, в якому знаходився предмет зовні схожий на патрон. Враховуючи викладене, порушено питання про реєстрацію даного рапорту до ЖЄО Подільського УП з метою прийняття рішення, згідно закону;

-постанова про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12017100070001959, за підписом першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 7 Вдовиченка М.С., від 04.05.2017 року (т.2 а.с.3);

-постанова про об`єднання кримінальних проваджень, за підписом прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 Сітара Д.В. від 16.06.2017 року (т.2 а.с.4-5), згідно якої кримінальне провадження, внесеного до ЄРДР за № 42017101070000093 від 03.04.2017 р., та кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12017100070001959 від 03.05.2017 р., об`єднано в одне провадження, якому присвоєно номер 42017101070000093;

-висновок судової балістичної експертизи № 8-5/768 від 17.05.2017 р., який зроблений на підставі постанови старшого слідчого СВ Подільського УП ГУ НП в м. Києві капітана поліції ОСОБА_27 від 04.05.2017 року (т.2 а.с.6), наданого головним судовим експертом відділу дослідження зброї лабораторії криміналістичних видів досліджень КНДЕКЦ МВС України Головком Б.Б. (т.2 а.с.9-13), з якого вбачається, що наданий на дослідження предмет - є атиповою короткоствольною гладкоствольною вогнепальною зброєю. Наданий на дослідження пістолет-авторучка, працездатний та придатний для стрільби. Наданий предмет, виготовлений саморобним способом за типом однозарядних пістолетів, замаскованих під авторучку (пістолет-авторучка) під 5,6 мм спортивно-мисливський патрон кільцевого запалення. Стосовно переробленої саморобним способом зброї питання про справність не вирішується. Наданий патрон - є боєприпасом до нарізної вогнепальної зброї, спортивно-мисливським патроном кільцевого спалаху гвинтівочного типу калібру 5,6 мм (22 LR), що споряджений безоболонковою свинцевою кулею. Наданий патрон справний та придатний для стрільби;

-протокол огляду від 26.04.2017 (т.2 а.с.17), згідно з яким старший слідчий СВ Подільського УП ГУ НП в м. Києві капітан поліції ОСОБА_27, в приміщенні службового кабінету № 120 Подільського УП ГУ НП в м. Києві, провів огляд спецпакету експертної служби № 3446475, та спецпакету експертної служби № 3446476, які опечатані та на яких є пояснювальний напис. При розпечатуванні в спецпакету № 3446475 виявлено: мобільний телефон марки "Iphone 4S" IMEI: НОМЕР_1 з абонентським номером: НОМЕР_2 , квитанція # ID 2696251913126917 від 22.04.2017 року. Слідчим було проведено огляд мобільного телефону, належного обвинуваченому ОСОБА_2 , увімкнувши який, він ввів захисний код "1285", в контактах, якого виявлено абонентський номер НОМЕР_10 , підписаний як "Рем". При розпечатуванні в спецпакету № 3446476 виявлено: грошові кошти в сумі 600 доларів США, купюрами номіналом по 100 доларів США, та 27 000 гривень, купюрами номіналом по 500 гривень, з подальшим відображенням серії та номерів кожної купюри. Оглянуті грошові кошти скопійовано на ксероксі на 16 аркушах, які додаються до протоколу (т.2 а.с.21-36);

-мобільного телефону, належного обвинуваченому з подальшим відображенням списку вхідних/вихідних дзвінків, номерів абонентів, їх найменування та часу, коли здійснювались вказані дзвінки;

-лист, за підписом начальника Подільського УП ГУ НП у м. Києві підполковника Іщенка В.М., № 8405/125/53/03-17 від 19.06.2017 року, на адресований начальникові ГУ СБ України у місті Києві та Київської області полковнику Семочку С.О. (т.2 а.с.37), з якого вбачається, що направлені на зберігання грошові кошти у сумі 600 доларів США, купюрами номіналом по 100 доларів США, та 27 000 гривень, купюрами номіналом по 500 гривень, із зазначенням серії та номеру кожної купюри, які були вилучені 24.04.2017 року за адресою: АДРЕСА_10 , під час проведення огляду у ОСОБА_2 , на які накладено арешт та вони визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за № 42017101070000093 від 03.04.2017 року. Вказані грошові кошти були отримані співробітником ОСОБА_29 ;

-протокол огляду від 26.04.2017 (т.2 а.с.38), згідно з яким старший слідчий СВ Подільського УП ГУ НП в м. Києві капітан поліції ОСОБА_27, в приміщенні службового кабінету № 120 Подільського УП ГУ НП в м. Києві, провів огляд спецпакету експертної служби № 3446478, який опечатаний та на якому є пояснювальний напис. При розпечатуванні вказаного спецпакету виявлено: мобільний телефон марки "Samsung", модель "SM J710FN", IMEI: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , з сім-картами оператора мобільного зв`язку "Life" з абонентським номером НОМЕР_10 та "МТС" з абонентським номером НОМЕР_11 ; мобільний телефон марки "MI CMIIT" НОМЕР_12 без сім карти, при включенні якого виявлено, що він заблокований; мобільний телефон марки "Iphone 7" з сім картою мобільного оператора "Київстар" з абонентським номером НОМЕР_13 , при включенні якого виявлено, що він заблокований; мобільний телефон марки "Samsung", IMEI: НОМЕР_8 у неробочому стані;

-постанови старшого слідчого СВ Подільського УП ГУ НП в м. Києві капітана поліції ОСОБА_27 від 08.06.2017 року, від 26.04.2017 року про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за № 42017101070000093 від 03.04.2017 року (т.2 а.с.14-15, 18-19, 39);

-квитанції № 002357 (т.2 а.с.16), № 002402 (т.2 а.с.20) та № 002356 (т.2 а.с.40) про отримання речових доказів на зберігання у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за № 42017101070000093 від 03.04.2017 року;

-супровідний лист прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 Сітара Д.В. № 77-2250 вих-17 від 14.06.2017 року, адресований старшому слідчому СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_44 (т.2 а.с.41) щодо направлення розсекречених носіїв інформації по кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за № 42017101070000093 від 03.04.2017 року, з додатками;

-лист, за підписом заступника начальника ГУ - начальника ГВ БКОЗ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області Марчука О., № 51/7/3-3980 від 14.06.2017 року, зареєстрований у Київській місцевій прокуратурі № 7 за № 1708вх-17 від 14.06.2017 року щодо виконання доручення (т.2 а.с.42);

- протокол про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 25.04.2017 року (т.1 а.с.43-47), з додатком до нього - диск DVD-R Verbatim, № 51/5732 від 15.11.2016, на якому зафіксовані аудіо записи телефонних розмов, прослухані в ході судового розгляду на яких зафіксовані дані, що відображені у даному протоколі (т.2 а.с.48), складений ст. оперуповноваженим в ОВС 3 відділу ГВ БКОЗ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області Мицем О.М., на виконання доручення прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 Шевчука С.А. № 57-543т від 11.04.2017 р. (т.2 а.с.59) та на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва Крижанівської Г.В. № 01-7009т/НСД від 11.04.2017 (т.3 а.с.172-174) за результатами проведення НСРД - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж мобільного абоненту НОМЕР_14 (картка мобільного оператора "Лайфселл"), яким користується ОСОБА_2 . У вказаному протоколі містяться аудіозаписи та стенограми проведеної НСРД по зняттю інформації з мобільного номеру НОМЕР_14 , де зафіксовані: телефонна розмова ОСОБА_2 з ОСОБА_1 , яка відбулася 13.04.2017 року; телефонні розмови ОСОБА_2 із потерпілим ОСОБА_3 , які відбувалися 24.04.2017 року: о 20:29 год., о 22:35 год., о 22:38 год., о 22:50 год., о 22:56 год., о 23:28 год., о 23:42 год., а також дві телефонні розмови ОСОБА_2 з невстановленою особою, яка користується номер мобільного телефону НОМЕР_15 , які відбулися 24.04.2017 року о 22:37 год. та о 22:38 год.;

- протокол за результатами контролю за вчиненням злочину від 25.04.2017 року (т.2 а.с.49-51), складений ст. оперуповноваженим в ОВС 3 відділу ГВ БКОЗ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області Мицем О.М., на виконання доручення прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 Шевчука С.А. № 57-552тт від 13.04.2017 р. (т.2 а.с.63-64), та постанови № 57-551т від 13.04.2017 року прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 Сітара Д.В. про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту з використанням спеціальних імітаційних засобів - заздалегідь ідентифікованих засобів (грошових коштів) з тимчасовим обмеженням конституційних прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , із залученням до вказаної НСРД ОСОБА_3, відповідно до якого відображено встановлені та отримані фактичні дані за результатами проведення НСРД - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту. Зокрема, зазначено, що у ході проведення НСРД, 24.04.2017 року в адміністративному приміщенні ГУ СБ України у м. Києві та Київської області, в присутності понятих, здійснено огляд грошових коштів, які являють собою банкноти НБУ номіналом по 500 гривень, в кількості 54 штуки, на загальну суму 27 000 гривень, та банкноти американські долари США, номіналом по 100 доларів США, в кількості 6 штук, на загальну суму 600 доларів США, із відображенням їх серійних номерів. Після чого, було проведено особистий обшук ОСОБА_3 та його речей. В подальшому в присутності понятих, оглянуті грошові кошти, які належать ГУ СБ України у м. Києві та Київській області та необхідні для отримання фактичних даних про вчинення вимагання грошових коштів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , були передані ОСОБА_3 . Після чого було складено протокол огляду та вручення грошових коштів. Потім ОСОБА_3 та співробітники СБ України у м. Києві та в Київській області, разом на службовому автомобілі прибули до автомобільної заправки "Сокар", що розташована на Бориспільському шосе Київської області, а через деякий час - до ТЦ "Аеромолл" в м. Бориспіль, де ОСОБА_3 зайшов до вказаного торгового комплексу. Через деякий час ОСОБА_3 та співробітники СБ України у м. Києві та в Київській області, разом на службовому автомобілі прибули до його місця проживання ( АДРЕСА_6 ), де ОСОБА_3 зайшов до під`їзду № 1. Приблизно о 23:35 год. ОСОБА_3 вийшов із під`їзду та почав очікувати. Хвилин через 10 до ОСОБА_3 підійшов ОСОБА_2 , та вони разом зайшли до під`їзду. Приблизно через 2 хвилини ОСОБА_2 вийшов з даного під`їзду, після чого був затриманий. Потім, слідчий СВ Подільського УП ГУ НП в м. Києві, в присутності двох понятих та учасників почав проводити огляд місця події;

-супровідний лист прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 Сітара Д.В. № 77-2254 вих-17 від 14.06.2017 року, адресований старшому слідчому СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_44 (т.2 а.с.52) з якого вбачається, що протоколом експертної комісії № 39 від 14.06.2017 року, актом № 3 від 13.06.2017 року скасовано грифи секретності МНІ у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за № 42017101070000093 від 03.04.2017 року, які направляються для приєднання до матеріалів кримінального провадження, з додатками;

-клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 Шевчука С.А., від 10.04.2017 року (т.2 а.с.59-55, 56-58);

-доручення на проведення негласних слідчих розшукових) дій, прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 Шевчука С.А., від 11.04.2017 року, адресоване т.в.о. начальникаГВ БКОЗ ГУ СБУ в м. Києві та Київської області Білоусу О.П. (т.2 а.с.59-60);

-постанова про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину (спеціального слідчого експерименту), винесена старшим прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 Шевчуком С.А., 13.04.2017 року (т.2 а.с.61-62), зі змісту якої вбачається, що прокурором прийнято рішення про здійснення у кримінальному провадженні № 42017101070000093 від 03.04.2017 року негласну слідчу (розшукову) дію - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту з використанням спеціальних імітаційних засобів - заздалегідь ідентифікованих (помічених) грошових коштів у сумі 600 доларів США та 27 000 гривень, з тимчасовим обмеженням конституційних прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , із залученням до вказаної негласної слідчої (розшукової) дії ОСОБА_3 , проведення якої доручено співробітникам ГВ БКОЗ ГУ СБ України в м. Києві та Київській області;

-доручення на проведення негласних слідчих розшукових) дій, прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 Шевчука С.А., від 13.04.2017 року, адресоване т.в.о. начальникаГВ БКОЗ ГУ СБУ в м. Києві та Київської області Білоусу О.П. (т.2 а.с.63-64);

-акт № 3 скасування грифів секретності матеріальних носіїв секретної інформації від 14.06.2017 року у кримінальному провадженні № 42017101070000093 від 03.04.2017 року (т.2 а.с.65-66);

-протокол засідання експертної комісії № 39 від 14.06.2017 року (т.2 а.с.67) щодо розсекречення матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 42017101070000093 від 03.04.2017 року (т.2 а.с.65-66);

-постанова про розсекречення матеріальних носіїв інформації прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 Сітара Д.В. від 14.06.2017 року (т.2 а.с.68-69);

-наказ № 17рсо-7 керівника Київської місцевої прокуратури № 7 Прокудіна Д.В. від 14.06.2017 року про створення експертної комісії (т.2 а.с.70);

-рапорт прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 Сітара Д.В. від 20.06.2017 року (т.2 а.с.79), згідно якого станом на 20.06.2017 року процедура розсекречення ухвал слідчого судді апеляційного суду м. Києва № 01-7009т/НСД від 11.04.2017 року, № 01-7010т/НСД від 11.04.2017 року, на підставі яких надано дозволи на проведення НСРД, не завершена;

-ухвала слідчого судді Апеляційного суду м. Києва Крижанівської Г.В. № 01-7009т/НСД від 11.04.2017 року (т.3 а.с.172-174), якою надано дозвіл прокурору Київської місцевої прокуратури № 7 Шевчуку С.А. в кримінальному провадженні № 42017101070000093 від 03.04.2017 року на проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо-, відеокотроль особи, а саме за ОСОБА_2 , з використанням аудіо- або аудіо- та відеозапису його розмов або інших звуків, рухів, дій, пов`язаних з його діяльністю, або місцем його перебування; зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж мобільного абоненту НОМЕР_14 (картка мобільного оператора "Лайфселл"), якою користується ОСОБА_2 ; візуальне спостереження за ОСОБА_2 та тих, з ким він контактує у публічно доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування та спеціальних технічних засобів для спостереження, терміном на 60 діб з дня винесення ухвали;

-ухвала слідчого судді Апеляційного суду м. Києва Крижанівської Г.В. № 01-7009т/НСД від 11.04.2017 року (т.3 а.с.175-177), якою надано дозвіл прокурору Київської місцевої прокуратури № 7 Шевчуку С.А. в кримінальному провадженні № 42017101070000093 від 03.04.2017 року на проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо-, відеокотроль особи, а саме за ОСОБА_1 , з використанням аудіо- або аудіо- та відеозапису його розмов або інших звуків, рухів, дій, пов`язаних з його діяльністю, або місцем його перебування; зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж мобільного абоненту НОМЕР_11 (картка мобільного оператора "МТС"), якою користується ОСОБА_1 ; візуальне спостереження за ОСОБА_1 та тих, з ким він контактує у публічно доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування та спеціальних технічних засобів для спостереження, терміном на 60 діб з дня винесення ухвали;

-повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України, від 16.06.2017 року, складеного ст. слідчим СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві капітаном поліції ОСОБА_27, за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 Сітара Д.В. (т.2 а.с.71-74);

-повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, від 17.06.2017 року (т.2 а.с.75-78), та від 21.06.2017 року (т.2 а.с.83-85. 86), складених ст. слідчим СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві капітаном поліції ОСОБА_27, за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 Сітара Д.В.;

-повідомлення про проведення негласних слідчих дій відносно особи, за підписом прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 Сітара Д.В., від 21.06.2017 року, адресованих підозрюваним ОСОБА_2 (т.2 а.с.80) та ОСОБА_1 (т.2 а.с.81);

-доручення про надання захисникам, підозрюваним та потерпілому доступу до матеріалів досудового розслідування (відповідно до ст. 290 КПК України) від 21.06.2017 року (т.2 а.с.82);

-повідомлення про завершення досудового розслідування, ст. слідчого СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві капітана поліції ОСОБА_27, адресоване потерпілому ОСОБА_3 від 21.06.2017 року (т.2 а.с.87) та протокол про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування потерпілому ОСОБА_3 від 21.06.2017 року (т.2 а.с.88);

-протокол про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування підозрюваному ОСОБА_1 та його захиснику від 21.06.2017 року (т.2 а.с.89-95) та від 16.04.2018 року (т.3 а.с.194);

-протокол про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування підозрюваному ОСОБА_2 та його захиснику від 21.06.2017 року (т.2 а.с.96-102) та від 16.034.2018 року (т.3 а.с.193);

-повідомлення про завершення ст. слідчого СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві капітана поліції ОСОБА_27, адресоване підозрюваним від 21.06.2017 року (т.2 а.с.103);

-повідомлення за підписом ст. слідчого СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві капітана поліції ОСОБА_27, стороні захисту, щодо доступу до доказів сторони захисту (т.2 а.с.104) та відповіді на них (т.2 а.с.105, 106).

Також в судовому засіданні судом були дослідженні докази, що свідчать про осіб обвинувачених та письмові докази, надані стороною захисту.

Крім того, в судовому засіданні також були досліджені матеріали кримінального провадження, надані стороною обвинувачення, за клопотанням сторони захисту, яке було задоволено судом а саме:

-рапорт, зареєстрований в ЖЄО Подільського УП ГУ НП у м. Києві за № 16849 від 25.04.2017 року (т.3 а.с.171) щодо повідомлення лікаря бригади № 1, з приводу стану ОСОБА_2 , в якому він перебував на момент виклику швидкої допомоги, наданий до виконання слідчому ОСОБА_44;

-рапорт, зареєстрований в ЖЄО Подільського УП ГУ НП у м. Києві за № 16853 від 25.04.2017 року (т.3 а.с.195) та його копія (т.3 а.с.196) щодо повідомлення лікаря бригади № 12, з приводу стану ОСОБА_1 , в якому він перебував на момент виклику швидкої допомоги, наданий до виконання слідчому ОСОБА_44;

-витяг з наказу ГУ НП у м. Києві НП України № 448 о/с від 29.04.2016 року по Подільському управлінню поліції (т.4 а.с.110), з якого вбачається, що майора поліції Когутка В .С. призначено заступником начальника слідчого відділу Подільського УП;

-клопотання адвоката Родіна В.В. про допит понятих у якості свідків (т.4 а.с.58-59);

-протокол допиту свідка ОСОБА_43 (т.4 а.с.19-20) та протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_43 (т.4 а.с.64-68); протокол допиту свідка ОСОБА_37 (т.4 а.с.203-206);

-копія клопотання адвоката Родіна В.В. про закриття кримінального провадження від 21.06.2017 року (т.4 а.с.70-73);

-копія постанови про повну відмову в задоволенні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 Сітара Д.В. від 21.06.2017 року (т.4 а.с.74-75),

-письмові пояснення ОСОБА_3 , відібрані 03.04.2017 року ст. о/у в ОВС ГВ БКОЗ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області Мицем О.М., в приміщенні Бориспільського МРВ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області (т.4 а.с.216-217);

-протокол допиту потерпілого ОСОБА_3 від 04.04.2017 року (т.5 а.с.2-4) та протокол додаткового допиту потерпілого ОСОБА_3 від 26.04.2017 року (т.5 а.с.5-7);

-протокол допиту в якості свідка ст. о/у в ОВС ГВ БКОЗ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_29 від 04.04.2017 року (т.4 а.с.218-222);

-доручення на проведення слідчих (розшукових) дій (у порядку ст. 36 КПК України) прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 Сітара Д.В. № 77-1538 від 13.04.2017 року (т.4 а.с.223-224), яким співробітникам ГВ БКОЗ ГУ СБУ в м. Києві та Київській області залучити співробітників ЦСО "А" СБ України для забезпечення охорони місця проведення слідчих дій, забезпечення проникнення з використанням спеціальних засобів до житлових та нежитлових приміщень, автотранспорту, забезпечення збереження речових доказів та затримання осіб, причетних до кримінального правопорушення, з використанням спеціальних засобів, що приховують зовнішність, а також зброї чи спеціальних засобів під час проведення у вказаний період невідкладних обшуків житлових та нежитлових приміщень та інших слідчих дій на території м. Києва та Київської області;

-лист, за підписом заступника т.в.о. начальника ГВ БКОЗ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області Марчука О. № 51/7/3-2952 від 19.04.2017 року щодо виконання доручення (т.4 а.с.225);

-лист, за підписом заступника т.в.о. начальника ГВ БКОЗ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області Марчука О. № 51/7/3-3072 від 24.04.2017 року щодо розсекречення матеріалів (т.4 а.с.226);

-протокол про результати спостереження за особою від 25.04.2017 року (т.4 а.с.227), з якого вбачається, що проведення спостереження за особою - ОСОБА_2 не вдалося за можливе, у зв`язку із змінами в оперативній обстановці та відсутності сил та засобів.

При цьому, суд звертає увагу, що приєднані до матеріалів кримінального провадження, стороною обвинувачення, за клопотанням сторони захисту, протоколи допиту: свідка ОСОБА_37 (т.4 а.с.203-206), який був понятим під час проведення огляду місця події від 24.04.2017 року, а також свідка ОСОБА_43 (т.4 а.с.19-20, а.с.64-68), які були дослідженні судом в ході судового розгляду, оскільки на момент розгляду кримінального провадження в суді, вказані свідки померли (т.4 а.с.127, т.3 а.с.205), а тому їх показання не могли безпосередньо сприйматися в судовому засіданні, суд, виходячи із ст. 84 КПК України, до уваги не приймає, так як показання, які були надані ОСОБА_37 та ОСОБА_43 слідчому, не мають доказового значення. Так, вказані протоколи допитів в якості свідків, не місять необхідної доказової інформації, оскільки фактичні дані, які знаходяться в них, не підтверджують будь-яку із обставин, яка підлягає доведенню в ході кримінального провадження.

Так, свідок ОСОБА_37 в своїх показаннях зазначив з приводу обставин проведення слідчої дії - огляду місця події 24.04.2017 року, в якій він приймав участі в якості понятого, так само як свідок ОСОБА_43 показав з приводу даної слідчої дії, протокол за результатами якої визначється судом недопустимим доказом, про що буде зазначено нижче у мотивувальній частині вироку.

Крім того, слід зазначити, що дослідження протоколів допиту свідків, наданих останніми в ході досудового розслідування, не свідчить про порушення принципу безпосередності дослідження доказів за даних обставин. Вказана правова позиція також викладена у Постанові Верховного Суду від 22.02.2018 року у справі №286/282/16-к, яка відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

За клопотанням сторони захисту, в судовому засіданні 05.03.2019 року, судом було допитано свідка захисту ОСОБА_27 , який показав, що він працює та раніше працював старшим слідчим СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві. Обвинувачені та потерпілий відомі, виключно як учасники по даному кримінальному провадженню. Він, виконуючи свої посадові обов`язки, проводив досудове розслідування даного кримінального провадження. В рамках даного кримінального провадження, десь весною 2017 року, він, за участю співробітників СБУ, проводив слідчу дію - огляд місця події в м. Бориспіль по вул. Головатого , точної адреси не пам`ятає, близько дванадцятої години ночі. На проведення даної слідчої дії він їхав на службовому автомобілі разом із працівниками СБУ, по дорозі не за ким не заїжджали. Разом з ним поняті на місце події не їхали, більше всього, що вони їхали окремо. Спочатку приїхали вони на місце події, а вже десь через 10 хвилин, прибули поняті. Поняті весь час перебували на місці події, поряд із ним. В ході даної слідчої дії у ОСОБА_2 були вилучені грошові кошти: долари США та гривні, а також мобільний телефон марки "Iphone 4". На запитання працівника СБУ ОСОБА_2 повідомив пароль від телефону. Він особисто із телефону ОСОБА_2 не телефонував, і не бачив, щоб хтось із співробітників СБУ також з нього телефонував. Спочатку у ОСОБА_2 знайшли мобільний телефон, а потім вже гроші. Гроші знаходилися в кишені, де саме і скільки не пам`ятає. Не бачив, щоб ОСОБА_2 хтось обшукував до нього. Був єдиний обшук ОСОБА_2 , проведений ним, за участю понятих. ОСОБА_2 було затримано. Під час затримання до ОСОБА_2 застосовувалися поліцейські заходи примусу, вдягали на нього кайданки. Однак, він не бачив, щоб ОСОБА_2 хтось наносив тілесні ушкодження. Він побачив ОСОБА_2 вже після його затримання, безпосередньо момент його затримання, не бачив, так само як і момент передачі ОСОБА_3 грошових коштів ОСОБА_2 . Коли він підійшов, то ОСОБА_2 був затриманий, перебував біля автомобіля. ОСОБА_2 майже з ними не спілкувався, тому жодних пояснень щодо вилучених у нього коштів та їх походження, останній, на місці події, не надавав. ОСОБА_2 лише зазначав щось з приводу того, що йому підкинули гроші. На місці події було не менше ніж 2 автомобілі. Точно він пам`ятає, що було три оперативних працівники СБУ. Також на місці події був потерпілий ОСОБА_3 , однак останній безпосереднім учасником даної слідчої дії. Він не знає, де саме перебував потерпілий, коли проводив огляд. Також на місці події знаходився ще свідок ОСОБА_43 , до якого була приставлена співробітник, з метою обмеження його руху під час проведення огляду місця події. Відеофіксація слідчої дії не здійснювалась. З приводу наявності на потерпілому спеціальних аудіо-, відеозаписуючих пристроїв невідомо, оскільки він їх особисто не встановлював. Йому відомо, що в рамках даного кримінального провадження надавався дозвіл на проведення НСРД, тому можливо і була на потерпілому спецтехніка. Після чого, в рамках даного кримінального провадження, він проводив слідчу дію - обшук за місцем проживання ОСОБА_1 , на підставі ухвали слідчого судді. Обшук проводився вночі, з метою збереження доказів та запобігти втечі ОСОБА_1 , оскільки останній, відповідно до оперативної інформації працівників СБУ, був у попередній змові з ОСОБА_2 , якого на той момент вже було затримано. На територію подвір`я потрапили через паркан. Під час обшуку було вилучено: мобільний телефон та предмет схожий на ручку-пістолет, інші речі, які саме не пам`ятає. Ручка-пістолет лежала у сейфі, що знаходився в одній із кімнат будинку. Він особисто сейф не відкривав. Деталі відкриття сейфу не пам`ятає. Мабуть, вказаний сейф їм самостійно, ключами, відкрив ОСОБА_1 . Можливо відкривали працівники СБУ, однак за участі ОСОБА_1 . Відкривши сейф, там була виявлена ручка-пістолет та ще якісь речі, в присутності понятих. ОСОБА_1 також було затримано. В подальшому ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були доставлені до Подільського УП, де було складено протоколи про затримання в порядку ст. 208 КК України. Враховуючи, що останні погано себе почували, було викликано швидку допомогу та надано їх медичну допомогу. В подальшому ним була вручена підозра ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також відносно них було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Не пам`ятає, чи розписався ОСОБА_1 про те, що отримав підозру, можливо останній відмовився. Участь адвоката при врученні підозри за ч. 2 ст. 189 КК України, не є обов`язковою, тому було вручено за його відсутності. При цьому зазначив, що адвоката ОСОБА_1 було повідомлено про час та місце вручення підозри ОСОБА_1 , однак останній не зміг прибути на призначений час. Крім того, свідок ОСОБА_44 показав, що в рамках даного кримінального провадження ним проводилася слідча дія - пред`явлення для впізнання за фотознімками. З приводу необхідності проведення впізнання за фотознімками, пояснив, що було важко знайти, серед осіб, статистів, які зовні були схожі на обвинувачених, і тому ним було прийнято таке рішення. Крім того, у ОСОБА_2 були наявні тілесні ушкодження на обличчі, тому не можливо було проводити впізнання в живу. НСРД в рамках даного провадження проводили оперативні співробітники СБУ, на підставі доручення, за результатами проведення яких, ними були складені відповідні протоколи. З приводу підслідності даного кримінального провадження повідомив, що він особисто підслідність не визначає, це є повноваженнями прокурора. Оскільки прокурором не була визначена підслідність за іншим органом досудового розслідування, то він і проводив досудове розслідування в даному кримінальному провадженні. У письмовій формі він прокурора не повідомляв про те, що злочин вчинений у м. Бориспіль. Можливо усно щось йому казав, вже не пам`ятає. Зазначив, що станом на квітень 2017 року ОСОБА_45 або була в.о. начальника СВ Подільського УП, або вже була призначена на посаду начальника. Чи була вона в цей час на роботі, не пам`ятає. ОСОБА_36 у 2017 році був в.о. начальника Подільського УП. Проект постанови про призначення групи слідчих у даному кримінальному провадженні робив він, яку в подальшому надав керівнику, який її перевірив, вніс свої корективи та підписав. Хто саме на той момент був керівником не пам`ятає. Також свідку ОСОБА_27 в судовому засіданні було надано для ознайомлення постанову про призначення групи слідчих від 13.04.2017 року (т.1 а.с.16). Ознайомивсь зі вказаної постанови свідок ОСОБА_27 зазначив, що вказана постанова відповідає вимогам законодавства і є правомірною. Також зазначив, що станом на 13.04.2017 року ОСОБА_45 була начальником СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві, а ОСОБА_36 її заступником. З приводу, отриманих рапортів щодо нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , нічого повідомити не зміг. Зазначив, що їх доля йому невідома, та чи вживалися якісь процесуальні дії, після отримання вказаних рапортів, він не пам`ятає. Заяви про вчинення злочину, передбаченого ст. 125 КК України не було від обвинувачених, а відомості по даній статті до ЄРДР вносяться лише на підставі заяви потерпілого. Зазначив, що будь-яких дій щодо провокації вказаного злочину він не вчиняв, жодних вказівок потерпілому ОСОБА_3 не давав та його діями не керував.

При цьому, в ході судового розгляду, за клопотаннями сторони захисту, яке було задоволено судом, до матеріалів кримінального провадження було долучено та досліджено судом: копія рапорту, зареєстрованого в ЖЄО Подільського УП ГУ НП у м. Києві за № 16849 від 25.04.2017 року (т.3 а.с.143) щодо повідомлення лікаря з приводу стану ОСОБА_2 ; копія відповіді Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги вих. 772 від 22.05.2017 року на адвокатський запит ОСОБА_21 щодо стану здоров`я ОСОБА_2 (т.3 а.с.144, т.4 а.с.62); письмові пояснення свідка ОСОБА_43 , надані адвокату Родіну В.В. (т.4 а.с.69); дані за результатами тимчасового доступу до речей та документів, на підставі ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області справа № 359/10533/18, провадження № 1-кс/359/3093/2018 (т.4 а.с.211-214), які знаходяться у володінні операторів мобільного зв`язку ТОВ "Лайфселл" щодо номеру телефону, яким користуються ОСОБА_3 , що містяться на електронному носії CD-R з 00562ВК (т.4 а.с.215), та сформовані у витягах з файлу " НОМЕР_16 .03.2017 _21 .06.2018 (т.4 а.с.208, 209, т.5 а.с.20, 21), в яких серед іншого, зафіксовано місце перебування ОСОБА_3 ( НОМЕР_18 ) 03.04.2017 року, а саме: м. Бориспіль Київської області, та інші докази, приєднані до матеріалів кримінального провадження, за клопотанням сторони захисту (т.3 а.с.141-153, т.5 а.с.22-24). Дані докази були відкриті сторонам кримінального провадження, відповідно до ст. 290 КПК України, що було підтверджено ними в судовому засіданні.

Також, судом було досліджено: лист ГУ СБ України № 51/27/708 від 17.04.2018 року (т.3 а.с.203), з якого вбачається, інформація щодо здійснення органами та підрозділами Служби безпеки України оперативно-розшукової діяльності становить державну таємницю, та лист ГУ СБУ у м. Києві та Київський області № 51/12-3817 від 16.04.2018 року (т.4 а.с.16), відповідно до якого у слідчому відділі ГУ інформація щодо наявності, запитуваної оперативно-розшукової справи, відсутня, направлені на запит суду, зроблений за клопотанням сторони захисту (т.3 а.с.123-а); лист заступника керівника Київської місцевої прокуратури Годуєва В. № 7 № 77-2648вих19 від 29.05.2019 року (т.5 а.с.42), направлений на виконання ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08.05.2019 року, якою клопотання сторони захисту про витребування доказів задоволено (т.5 а.с.28-29).

Також, в судовому засіданні 03.12.2018 року, за клопотанням сторони захисту, було досліджено речовий доказ - мобільний телефон марки "Iphone 4S", який належить обвинуваченому ОСОБА_2 , який не вмикався, а тому перевірити його працездатність не виявилось можливим.

Крім того, стороною захисту у даному кримінальному проваджені заявлялося клопотання про допит свідка ОСОБА_46 , однак надалі адвокат Родін В.В., у судовому засіданні 05.03.2019 року, відмовився від клопотання щодо допиту вказаного свідка.

Отже, допитавши обвинувачених, свідків, дослідивши, надані стороною обвинувачення та стороною захисту, докази, керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.17, 22, 23 КПК України щодо презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини поза розумним сумнівом, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, забезпечуючи відповідно до вимог ст. 321 КПК України здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямувавши судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, надавши сторонам кримінального провадження можливість подання ними до суду доказів, самостійного обстоювання стороною обвинувачення та стороною захисту їхніх правових позицій, провівши судовий розгляд у відповідності до вимог ст. 337 КПК України лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд приходить до висновку про необхідність виправдування обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за висунутим їм обвинуваченням з наступних підстав.

Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінально процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення "поза розумним сумнівом", п. 53 рішення ЄСПЛ у справі " Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 року, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів. Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (п. 86 рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 року у справі "Вєренцов проти України").

У ст. 91 КПК України встановлено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.

Згідно ч. 2 ст. 91 КПК України д оказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

В частині 2 ст. 17 КПК України закріплено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Всебічно дослідивши всі обставини кримінальної справи та оцінивши кожний зібраний під час досудового розслідування доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність доказів обвинувачення з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про те, що їх не можна покласти в основу обвинувального вироку, оскільки частина із них здобута з грубим порушенням норм чинного законодавства, а інші - як самі по собі, так і в сукупності - прямо чи опосередковано не підтверджують існування обставин, про які зазначено в обвинувальному акті.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

В статті 85 КПК України закріплено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Критеріями допустимості доказів є: належне процесуальне джерело (ч. 2 ст. 84 КПК містить вичерпний перелік процесуальних джерел доказів, який розширеному тлумаченню не підлягає); належний суб`єкт збирання доказів (докази можуть бути зібрані тільки тими суб`єктами, які згідно з нормами КПК мають на це право); належна процесуальна форма (встановлений КПК порядок здійснення кримінального провадження в цілому і проведення окремих процесуальних дій).

Отже, допустимість доказів як ознака їх якості визначається нормами кримінального процесуального закону. Недодержання вказаних вимог має наслідком визнання доказів недопустимими, вони не можуть бути використані при прийнятті процесуальних рішень, на них не може послатися суд при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Європейський суд з прав людини, ухвалюючи рішення у справах "Шенк проти Швейцарії" від 12.07.1988 року, "Тейксейра де Кастро проти Португалії" від 09.06.1998 року, "Яллог проти Німеччини" від 11.07.2006 року, "Шабельник проти України" від 19.02.2009 року, зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя, на недоторканість житла тощо.

З рішення Конституційного Суду України № 12рп/2011 від 20.10.2011 року слідує, що визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог Кримінально-процесуального кодексу. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Згідно приписів ст. 87 КПК недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, в тому числі, внаслідок порушення права особи на захист та шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених КПК, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень.

Тобто здійснення досудового розслідування неуповноваженими на те особами (органами) визнається істотним порушенням прав людини і основоположних свобод та має наслідком визнання отриманих доказів недопустимими.

Даючи оцінку, наданим прокурором доказам винуватості ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у інкримінаванах їм злочинах, суд, безпосередньо дослідивши наведені вище докази сторони обвинувачення у їх сукупності, дійшов до наступного висновку.

Так, відповідно до положень ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається.

Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Згідно з даними, що містяться у витягу з кримінального провадження № 42017101070000093 від 03.04.2017 року, до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено дані про те, що на території Подільського району м. Києва, діє група осіб, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які займаються вимаганням грошових коштів за попередньою змовою групою осіб, з погрозою насильства та нанесення тілесних ушкоджень, у фізичних осіб (приватних підприємців). Дії вказаних осіб кваліфіковані за ч. 2 ст. 189 КК України.

При цьому, в графі "Заявник або потерпілий" зазначеного витягу міститься інформація: "Матеріали правоохоронних органів та контролюючих державних органів про виявлення факти вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень".

Як свідчать дані, що містяться у повідомленні про вчинення кримінального правопорушення т.в.о. начальника ГВ БКОЗ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області Білоуса О . № 51/7/3-2582, зареєстрованого у Київській місцевій прокуратурі № 7 за № 993вх-17 від 03.04.2017 року, ГВ БКОЗ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області, в ході виконання оперативно-службової діяльності по лінії протидії діяльності на території м. Києва та Київської області транснаціональних співтовариств насильницького спрямування, так званих "пост кримінальних груп", транснаціональних співтовариств так званих "злодіїв у законі" та їх ланок на території Київського регіону, виявлено можливі факти вимагання грошових коштів з погрозою насильства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у приватних підприємців. Згідно отриманих оперативних даних, на території Київського регіону діє злочинне угрупування у складі приблизно 10 осіб, до складу якого входять особи, на чолі з кримінальним авторитетом на прізвисько " ОСОБА_69 ", ОСОБА_2 , а також інші невстановлені члени злочинного угрупування, які займаються вимаганням грошових коштів, викраденням людей та розбійними нападами із застосуванням насильства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень. Зазначену інформацію повідомлено, в порядку ст. ст. 214, 216 КПК України, для початку досудового розслідування та внесення відомостей в ЄРДР. Додаток: рапорт про виявлення кримінального правопорушення.

Згідно з рапортом ст. о/у в ОВС 3 відділу ГВ БКОЗ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області Миця О. від 03.04.2017 року до т.в.о. начальника ГВ БКОЗ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_50 , відповідно до отриманих, оперативних даних, на території Київського регіону діє злочинне угрупування у складі приблизно 10 осіб, які займаються вимаганням грошових коштів, викраденням людей та розбійними нападами. До складу даного злочинного угрупування входять: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та інші невстановлені особи. Крім того, за отриманими оперативними даними, вимагання грошових коштів з можливим викраденням або заподіянням тяжких тілесних ушкоджень здійснюється на території Подільського району м. Києва.

Як слідує із рапорту прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_53. № 36 від 03.04.2017 року (т.1 а.с.4), на підставі якого були внесені відомості до ЄРДР за № 42017101070000093 вказаний рапорт був складений прокурором, саме на підставі відомостей, викладених у повідомленні про вчинення кримінального правопорушення т.в.о. начальника ГВ БКОЗ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області Білоуса О . № 51/7/3-2582.

З огляду на вищезазначені докази, суд приходить до висновку, що відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017101070000093 було внесено на підставі матеріалів, зібраних Головним відділом по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області, відповідно Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність", а не на підставі відомостей про вчинення кримінального правопорушення, повідомлених ОСОБА_3 під час надання пояснень 03.04.2017 року (т.4 а.с.216-217).

Також свідок ОСОБА_29 , в ході його допиту підтвердив, що під час виконання своїх посадових обов`язків, в процесі оперативної роботи шляхом проведення оперативно-розшукових заходів, на підставі ЗУ "Про Службу безпеки України" та ЗУ "Про оперативно-розшукову діяльність", ним було отримано інформацію про незаконну діяльність осіб, які здійснюють вимагання грошових коштів з підприємств, серед яких були ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , і саме вказана інформація стала підставою для внесення відомостей до ЄРДР. Вже пізніше до них звернувся громадяни ОСОБА_3 , який повідомив, що в нього вказані особи також вимагають грошові кошти.

З огляду на вищевикладене, в ході судового розгляду, беззаперечно встановлено, що відомості до ЄРДР за № 42017101070000093 від 03.04.2017 року, внесено на підставі матеріалів правоохоронних та контролюючих органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень, які містилися у повідомленні про вчинення кримінального правопорушення т.в.о. начальника ГВ БКОЗ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області Білоуса О. № 51/7/3-2582.

Суд звертає увагу, що при детальному дослідженні витягу з кримінального провадження № 42017101070000093 від 03.04.2017 року, слідує, що до ЄРДР було внесено відомості про вчинення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України на території Подільського району м. Києва. При цьому, відомості носять виключно загально інформаційний характер з приводу того, що останні вчиняють вимагання грошових коштів на території Подільського району м. Києва, без будь-якої конкретизації, і не містять конкретної, достатньої інформації, яка мала б свідчила про те, що вони мають будь-яке відношення до потерпілого ОСОБА_3 . А саме відсутня інформація з приводу того, де, коли, в кого, скільки і при яких обставинах ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вимагали грошові кошти у ОСОБА_3 .

В той же час, як вбачається із письмових пояснень ОСОБА_3 , наданих 03.04.2017 року ст. о/у в ОВС 3 відділу ГВ БКОЗ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_29 (т.4 а.с.216-217) останній чітко та конкретно повідомляє, що в березні 2017 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вимагають у нього грошові кошти у сумі 1600 доларів США з погрозою застосування насильства на території м. Бориспіль Київської області, та жодних відомостей з приводу вчинення відносно нього протиправних дій на території м. Києва, зокрема Подільського району, ОСОБА_3 не вказує.

Аналогічні показання були надані потерпілим ОСОБА_3 і під час його допиту в ході судового розгляду, в яких він підтвердив, що повідомляючи правоохоронним органом, зокрема працівнику СБУ та прокурору Подільської прокуратури (Київська місцева прокуратура № 7), про обставини вчиненого відносного нього кримінального правопорушення - вимагання, він лише зазначав, що вказаний злочин відносно нього вчиняють ОСОБА_2 разом із ОСОБА_1 на території м. Борисполя. Жодних відомостей з приводу того, що в нього вимагають кошти інші якісь особи, так само як із приводу того, що вказані протиправні дії вчинялися на території Подільського району м. Києва, він не повідомляв.

Ці обставини в сукупності свідчать про те, що ОСОБА_3 , надаючи 03.04.2017 року пояснення ст. о/у в ОВС 3 відділу ГВ БКОЗ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_29, повідомив про зовсім новий злочин, вчинений відносно нього ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на території м. Бориспіль Київської області, однак відомості в ЄРДР за цим повідомлення внесені не були.

Досудове розслідування було продовжено в рамках кримінального провадження № 42017101070000093 від 03.04.2017 року, зареєстрованим геть зовсім за іншим фактом, а саме за фактом вчинення вимагання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на території Подільського району м. Києва, до якого ОСОБА_3 будь-якого відношення взагалі не має, про що він особисто підтвердив в ході його допиту в судовому засіданні, зазначивши, що ОСОБА_2 та ОСОБА_52 жодного разу в нього кошти на території Подільського району м. Києва не вимагали, і будь-які інші особи в нього гроші не вимагали.

В той же час, не зважаючи на це, постановою за підписом прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_53. від 04.04.2017 року (т.1 а.с.14) ОСОБА_3 визнається потерпілим в рамках кримінального провадження № 42017101070000093 від 03.04.2017 року, на підставі його заяви про залучення до провадження як потерпілого від 04.04.2017 року (т.1 а.с.11) та пам`ятки про процесуальні права та обов`язки потерпілого (т.1 а.с.12-13).

Так, як вбачається із заяви про залучення до провадження як потерпілого від 04.04.2017 року за підписом ОСОБА_3 (т.1 а.с.11) в ній зазначено, що в період часу з 15.03.2017 року по сьогоднішній день невстановлені особи, на чолі з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на території м. Бориспіль Київської області та Подільського району м. Києва вимагають у ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 1600 доларів США із застосуванням стосовно нього та близьких родичів погроз насильства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.

Разом з тим, допитаний в ході судового розгляду потерпілий ОСОБА_3 підтвердив, що відомості, викладені у заяві про залучення до провадження як потерпілого від 04.04.2017 року, не відповідають дійсності, оскільки він повідомив прокурору лише те, що ОСОБА_2 разом із ОСОБА_1 вимагали в нього грошові кошти на території м. Бориспіль, при цьому погрожуючи йому. Нічого з приводу того, що в нього вимагають кошти якісь невстановлені особи або, що кошти в нього вимагають в Подільському районі м. Києва, він не повідомляв. При цьому зазначив, що він особисто заяву не писав, а її друкував прокурор, яку він лише підписав. З приводу того, чому в його заяві містяться відомості, які не відповідають дійсності, нічого пояснити не зміг, обґрунтовуючи це тим, що він являється юридично необізнаною особою, і йому невідомо, що саме повинно міститись в таких заявах.

Дані показання потерпілого ОСОБА_3 повністю узгоджуються із матеріалами кримінального провадження, оскільки в представлених на дослідження в судовому засіданні письмових матеріалах кримінального провадження, відсутні будь-які докази на підтвердження того факту, що у ОСОБА_3 вимагали грошові кошти, окрім ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , інші невстановлені особи, а також, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вимагали грошові кошти у ОСОБА_3 , не лише в м. Бориспіль, а ще і на території Подільського району м. Києва

Крім того, суд звертає увагу, що стороною обвинувачення в судовому засіданні не було надано будь-якого обґрунтування, у зв`язку з чим у заяві про залучення до провадження як потерпілого від 04.04.2017 року за підписом ОСОБА_3 (т.1 а.с.11) містяться відомості з приводу того, що невстановлені особи на чолі з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вимагали у ОСОБА_3 грошові кошти, серед іншого, на території Подільського району м. Києва, не зважаючи на те, що в ході судового розгляду безумовно встановлено, що ОСОБА_3 вказаним відомостей правоохоронним органам не повідомляв.

Тому, з огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_3 про залучення до провадження як потерпілого від 04.04.2017 року (т.1 а.с.11) несе наявну інформацію, що не відповідає дійсності, в частині того, що у ОСОБА_3 вимагали грошові кошти невстановлені особи, на чолі із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також, що грошові кошти вимагали в нього на території Подільського району м. Києва, оскільки вона суперечать показання потерпілого ОСОБА_3 , наданими в ході його допиту, в яких він це підтвердив, а також матеріалам кримінального провадження, в яких відсутні будь-які докази на підтвердження вказаних фактів, а тому виходячи із положень, закріплених у ч. 1 ст. 86 КПК України, вказаний доказ визнається судом недопустимим.

Недостовірність відомостей, викладених у заяві ОСОБА_3 про залучення до провадження як потерпілого від 04.04.2017 року (т.1 а.с.11) беззаперечно вказує на те, що відомості, зазначені прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_53 у постанові про визнання особи потерпілою від 04.04.2017 року, є також недостовірними, що є неприпустимим.

Про це також додатково вказує той факт, що у постанові про визнання особи потерпілою від 04.04.2017 року прокурор взагалі зазначає, що вимагання грошових коштів у ОСОБА_3 вчиняється на території Подільського району м. Києва, навіть не зазначаючи про м. Бориспіль Київської області.

При цьому, як встановлено в ході судового розгляду, із показань потерпілого ОСОБА_3 , заява про залучення до провадження як потерпілого ОСОБА_3 , була написана не ним особисто, а надрукована прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_53 Про це також свідчить і той факт, що вказана заява виконана змішаним друковано-рукописним способом, зокрема віддруковано не лише бланк, а й повністю зміст заяви, як описова, так і прохальна її частини, і рукописно вписано лише анкетні дані ОСОБА_3 , його прізвище, дата, а також проставлено його підпис, що ОСОБА_3 і підтвердив в ході судового розгляду. В подальшому, на підставі вказаної заяви, саме прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_53 і була винесена постанова про визнання особи потерпілою від 04.04.2017 року.

Як беззаперечно встановлено в ході судового розгляду, і заява про залучення до провадження як потерпілого, і постанова про визнання особи потерпілою від 04.04.2017 року, тести яких були виготовлені прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_53 містять недостовірні відомості з приводу того, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 189 КК України, вчинено відносно ОСОБА_3 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на території Подільського району м. Києва. В той же час, вказані обставини можуть свідчити лише про те, що дані процесуальні документи були складені прокурором з метою надання видимості, що ОСОБА_3 являється потерпілим саме у кримінальному ппровадженні, внесеному до ЄРДР за № 42017101070000093 від 03.04.2017 року, як того вимагає кримінальний Закон, оскільки наявність потерпілого є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 189 КК України.

Про це також свідчить і той факт, що будь-яких інших потерпілих у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42017101070000093 від 03.04.2017 року, в ході досудового розслідування встановлено не було, оскільки сторона обвинувачення будь-яких фактичних даних за результатами процесуальних та слідчих дій для встановлення осіб, які потерпіли чи могли потерпіти від будь-яких протиправних дій ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , вчинених на території Подільського району м. Києва, суду не надала.

В той же час, вищезазначені обставини в сукупності, свідчить про істотне порушення норм кримінального процесуального закону, оскільки інформація з приводу того, що невстановлені особи на чолі з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вимагали грошові кошти у ОСОБА_3 на території Подільського району м. Києва, отримана у спосіб не передбачений КПК України та не зафіксована у встановленому законом порядку, оскільки безпосередньо допитаний в ході судового розгляду потерпілий ОСОБА_3 заперечував, що він повідомляв правоохоронним органом таку інформацію, так як вона не відповідала дійсності.

Таким чином, постанова про визнання особи потерпілою від 04.04.2017 року (т.1 а.с.14) фактично є немотивованою та містить у собі посилання на обставини, що не відповідають дійсності та чинному законодавству, у тому числі в частині зазначення підстав для визнання ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42017101070000093 від 03.04.2017 року.

З огляду на вищевикладене, ці обставини в сукупності беззаперечно свідчать про недопустимість, вищезазначених доказів, а саме: заяви ОСОБА_3 про залучення до провадження як потерпілого від 04.04.2017 року (т.1 а.с.11) та постанови про визнання особи потерпілою у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР № 42017101070000093 від 03.04.2017 року (т.1 а.с.14), оскільки, внаслідок викладених порушень кримінального процесуального закону була порушена форма кримінального процесу, як основна гарантії принципу законності, що згідно презумпції невинуватості має трактуватися на користь обвинуваченого.

Таким чином судом, не встановлено, яка саме достатня, конкретна інформація, одержана в установленому законному порядку, стала підставою для прийняття прокурором рішення про те, що ОСОБА_3 являється потерпілим у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР № 42017101070000093 від 03.04.2017 року, за фактом вимагання грошових коштів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на території Подільського району м. Києва, а тому суд позбавлений можливості перевірити з якого відомого незабороненого законом джерела зібрані дані в установленому законному порядку та з дотримання встановленої форми, що гарантує захист прав і законних інтересів громадян.

В той же час, враховуючи наявність суттєвих протиріч, у представлених стороною обвинувачення доказах, стосовно визначення потерпілої особи - ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження № 42017101070000093 від 03.04.2017 року, не спростування цих протиріч прокурором у судовому засіданні та непредставлення ним будь-яких інших доказів з цього приводу, суд вважає, що прокурором фактично не встановлені особа чи особи, фізичні чи юридичні, які б могли та повинні були бути визнані потерпілими у даному кримінальному провадженні у розумінні ст. 55-57 КПК України, а лише формально винесено постанову про визнання особи потерпілою ОСОБА_3 від 04.04.2017 року, з метою виконання вимог чинного законодавства України, оскільки будь-які інші потерпілі в рамках даного кримінального провадження не встановлювалися та встановлені не були.

Таким чином, в ході судового розгляду було встановлено, що ОСОБА_3 не має жодного відношення до кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42017101070000093 від 03.04.2017 року, по факту вимагання грошових коштів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на території Подільського району м. Києва, що було ним особисто підтверджено під час судового розгляду в ході його допиту, де ОСОБА_3 показав, що грошові кошти в нього вимагали ОСОБА_2 та ОСОБА_1 лише на території м. Бориспіль Київської області, і він ніяким чином не взаємопов`язаний з фактами вимагання грошових коштів на території Подільського району м. Києва.

Разом з тим, не зважаючи на це, ст. о/у в ОВС 3 відділу ГВ БКОЗ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області Миць О.М., 03.04.2017 року, отримавши від ОСОБА_3 інформацію про вчинення відносно нього злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, на території м. Бориспіль, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , тобто достовірно знаючи, що вказаний злочин вчинений у м. Бориспіль Київської області, в цей же день відразу складає рапорт про виявлення кримінального правопорушення від 03.04.2017 року (т.1 а.с.5), зазначаючи в ньому неправдиву інформацію, з метою надання видимості, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 причетні до вчинення вимагання на території Подільського району м. Києва, зазначає, що за отриманими оперативними даними, вимагання грошових коштів здійснюється на території Подільського району м. Києва, в той же час про вчинення злочину в м. Бориспіль Київської області, жодних відомостей не вказує, що в подальшому було відображено у повідомленні про вчинення кримінального правопорушення № 51/7/-3-2582 (т.1 а.с.6). Саме на підставі вказаного повідомлення і були внесені відомості до ЄРДР за № 42017101070000093 від 03.04.2017 року.

При цьому, суд відхиляє доводи сторони обвинувачення про те, що оскільки повідомлення про вчинення кримінального правопорушення т.в.о. начальника ГВ БКОЗ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області Білоуса О. № 51/7/3-2582, на підставі якого було складено рапорт прокурором ОСОБА_53 № 36 від 03.04.2017 року, стосувалося систематичної протиправної діяльності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , реєстрація кожного окремого злочину в ЄРДР не є необхідною. Вказаний висновок грунтується на тому, що такі доводи прокурора суперечать наведеним вище приписам процесуального права, а сама систематична протиправна діяльність не знайшла свого відображення у досліджуваних обставинах, які були б обгрунтовані відповідними доказами.

Так само, в матеріалах кримінального провадження відсутні процесуальні документи щодо виділення в окреме провадження матеріалів досудового розслідування за фактом вимагання грошових коштів у ОСОБА_3 з кримінального провадження № 42017101070000093 від 03.04.2017 року.

З огляду на це, а також як беззаперечно встановлено в ході судового розгляду, згадане кримінальне провадження № 42017101070000093 від 03.04.2017 року жодним чином не стосувалось ОСОБА_3 , оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 жодних протиправних дій відносно нього на території Подільського району м. Києва не вчиняли, відтак станом на момент визнання ОСОБА_3 потерпілим в рамках даного кримінального провадження, у прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_53. були відсутні будь-які законні підстави для винесення відповідної постанови від 04.04.2017 року, а тому, як беззаперечно встановлено в ході судового розгляду, її винесено без врахування вищезазначених обставин та без дотримання вимог процесуального законодавства, що є неприпустимим.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Не потрібно окремо вносити відомості отримані з різних джерел, заяв, повідомлень про вчинення одного і того самого кримінального правопорушення.

Згідно з Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, реєстр ведеться відповідно до вимог КПК України з метою забезпечення єдиного обліку кримінальних правопорушень та прийнятих під час досудового розслідування рішень, осіб, які їх учинили, та результатів судового провадження; оперативного контролю за додержанням законів під час проведення досудового розслідування; аналізу стану та структури кримінальних правопорушень, вчинених у державі.

Формування Реєстру розпочинається із внесення до нього слідчим, прокурором відповідних відомостей про кримінальне правопорушення, зазначених в заяві чи повідомленні про його вчинення або виявлених ними самостійно з будь-якого джерела.

Облік кримінальних правопорушень за заявами, повідомленнями, які надійшли прокурору або органу досудового розслідування, або виявленими з інших джерел обставинами, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення, здійснюється за дорученням керівника прокуратури або органу досудового розслідування шляхом внесення до Реєстру відомостей, визначених ч. 5 ст. 214 КПК України.

Після внесення та перевірки цих даних керівником прокуратури або органу досудового розслідування у Реєстрі автоматично фіксується дата обліку інформації та присвоюється номер кримінального провадження.

За умови встановлення обставин, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, проводиться досудове розслідування відповідно до вимог статті 214 КПК України. При цьому внесення до Єдиного реєстру відомостей щодо правової кваліфікації є обов`язковим.

У разі виявлення безпосередньо прокурором, слідчим чи працівником іншого підрозділу незалежно від часу їх учинення, наявності осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, декількох вчинених кримінальних правопорушень відомості про них заносяться до Реєстру за кожним правопорушенням окремо.

На виявлене під час досудового розслідування кримінальне правопорушення в рамках одного кримінального провадження слідчий за довідником 1 "Перелік інших джерел, з яких виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення" заносить відомості до Реєстру про джерело, з якого виявлено кримінальне правопорушення, та відомості про кримінальне правопорушення. Кримінальному провадженню за цим правопорушенням присвоюється новий номер.

В той же час, вказані вище обставини свідчать про те, що в ході здійснення оперативно-розшукової діяльності працівниками ГВ БКОЗ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області 03.04.2017 року була отримана інформація про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відносно ОСОБА_3 лише на території м. Бориспіль Київської області.

Не зважаючи на це, начальник ГВ БКОЗ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області, в порушення вимог, закріплених у п. 7 ч. 1 ст. 7 ЗУ "Про оперативно-розшукову діяльність", в якому закріплено, що у разі виявлення ознак злочину оперативний підрозділ, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, зобов`язаний невідкладно направити зібрані матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, до відповідного органу досудового розслідування для початку та здійснення досудового розслідування в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, не направив до Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області (за місцем вчинення злочину) відповідні матеріали, що є неприпустимим.

При цьому, вищезазначені положення кримінального процесуального закону щодо обов`язкового внесення відомостей до ЄРДР щодо кожного правопорушення окремо, зокрема щодо вимагання грошових коштів у ОСОБА_3 , не були виконані прокурором, після отримання відповідних матеріалів від т.в.о. начальника ГВ БКОЗ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області Білоуса О. від 03.04.2017 року.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 214 КПК України здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається.

Також, суд звертає увагу, що під час судового розгляду стороною обвинувачення не були спростовані і інші протиріччя, в частині відомостей, зазначених у витягу з ЄРДР № 42017101070000093 від 03.04.2017 року, який єдиний був представлений стороною обвинувачення та досліджений судом.

Так, як зазначалося вище, зі змісту витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні № 42017101070000093 від 03.04.2017 року, вбачається, що на території Подільського району м. Києва, діє група осіб, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які займаються вимаганням грошових коштів за попередньою змовою групою осіб, з погрозою насильства та нанесення тілесних ушкоджень, у фізичних осіб (приватних підприємців). Дії вказаних осіб кваліфіковані за ч. 2 ст. 189 КК України.

Як встановлено в ході судового розгляду, вищезазначені відомості до ЄРДР були внесені на підставі рапорту прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_53., зареєстрованого за № 36 від 03.04.2017 року (т.1 а.с.4), складеного за результатами опрацювання повідомлення про вчинення кримінального правопорушення № 51/7/-3-2582, за підписом т.в.о. начальника ГВ БКОЗ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області Білоуса О. (т.1 а.с.6), в якому відомості про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 причетні до вимагання грошових коштів на території Подільського району м. Києва, відсутні.

При цьому прокурор не надав, та суду взагалі не відомий зміст документів, на підставі яких прокурор Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_53, під час складання вищезазначеного рапорту, прийшов до висновку, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 займаються вимаганням грошових коштів на території Подільського району м. Києва, про що було внесено відповідні відомості до ЄРДР за № 42017101070000093 від 03.04.2017 року.

Суд звертає увагу, що процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. У ст. 86 КПК визначено, що доказ вважається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому Кодексом. Отже, недотримання цього порядку є визначальним при вирішенні питання про недопустимість цього доказу.

Із системного аналізу чинного кримінального процесуального законодавства України, випливає, що допустимість доказу визначається насамперед його надійністю (достовірністю), для чого потрібно знати джерело походження інформації, можливість її перевірки й спростування. Вважається, що до критеріїв допустимості слід віднести етичність тактичних прийомів, за допомогою яких одержано ці фактичні дані, їх одержання суб`єктом, який має право проводити процесуальні дії. Зміст фактичних даних повинен бути надійним, та при їх отриманні повинна бути дотримана відповідна процесуальна форма. Дотримання процесуальної форми отримання доказу як установленого кримінальним процесуальним законом порядку, що забезпечує можливість перевірки процесу його отримання, й робить доказ допустимим.

У пункті 8 ч. 1 ст. 25 ЗУ "Про Службу безпеки України" закріплено, що Службі безпеки України, її органам і співробітникам для виконання покладених на них обов`язків надається право: проводити гласні і негласні оперативні заходи у порядку, визначеному ЗУ "Про оперативно-розшукову діяльність".

Також відповідно до ст. 5 ЗУ "Про оперативно-розшукову діяльність" оперативно-розшукова діяльність здійснюється оперативними підрозділами, зокрема, Служби безпеки України.

У ч. 1, ч. 3 ст. 9 вказаного закону закріплено, що у кожному випадку наявності підстав для проведення оперативно-розшукової діяльності заводиться оперативно-розшукова справа. Без заведення оперативно-розшукової справи проведення оперативно-розшукових заходів, крім випадку, передбаченого частиною четвертою цієї статті, забороняється.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 даного Закону закріплено, що у разі виявлення ознак злочину оперативний підрозділ, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, зобов`язаний невідкладно направити зібрані матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, до відповідного органу досудового розслідування для початку та здійснення досудового розслідування в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.

Сукупність зазначених нормативних приписів однозначно вказує на те, що пошук і фіксація фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена КК України, повинні здійснюватися в рамках оперативно-розшукової справи.

При цьому, статтею 6 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" чітко регламентовано, що підставами для проведення оперативно-розшукових дій є наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-технічних заходів. При цьому забороняється приймати рішення про проведення ОРЗ при відсутності підстав, передбачених у цій статті. Як вбачається із цієї статті, серед підстав для проведення ОРД немає поняття "оперативної інформації" і це цілком закономірно, адже в противному випадку - можливість заводити ОРС на підставі оперативної інформації, може призвести до свавільного обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина.

В той же час, допитаний в судовому засіданні в якості свідка співробітник ГВ БКОЗ ГУ Служби безпеки України в м. Києві та Київській області Миць О .М. підтвердив факт того, що ним оперативно-розшукова справа по даному факту відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , не заводилася, не зважаючи на те, що відповідно до вищезазначених вимог законодавства, без заведення оперативно-розшукової справи проведення оперативно-розшукових заходів забороняється, а останні зазначив, що він діяв виключно у порядку, регламентованому ЗУ "Про оперативно-розшукову діяльність".

Так само стороною обвинувачення не було надано до суду будь-яких доказів на підтвердження того, що по вказаному факту заводилася оперативно-розшукова справа відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , та навпаки в матеріалах справи міститься лист, за підписом заступника начальника СВ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області Скрипки М., № 51/12-3817 від 16.04.2018 року (т.4 а.с.16), зі змісту якого слідує, що оперативно-розшукова справа відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , відсутня.

З огляду на вищевикладене, суд позбавлений можливості перевірити те, чи в передбачений законом спосіб, зокрема шляхом здійснення оперативно-розшукової діяльність, у процесі якої було здобуто об`єктивну інформацію про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 можуть бути причетні до вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, а саме: що останні на території Подільського району м. Києва займаються вимаганням грошових коштів у фізичних осіб (приватних підприємців), за попередньою змовою групою осіб, з погрозою насильства та нанесення тілесних пошкоджень, які в подальшому стали підставою для внесення відповідних відомостей до ЄРДР за № 42017101070000093 від 03.04.2017 року.

Ці обставини в свою чергу можуть свідчити лише про надуманість інформації, яка містилась у повідомленні про вчинення кримінального правопорушення т.в.о. начальника ГВ БКОЗ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області Білоуса О . № 51/7/3-2582, зареєстрованого у Київській місцевій прокуратурі № 7 за № 993вх-17 від 03.04.2017 року, виходячи із фактичних обставин оперативної інформації, яка була отримана оперуповноваженим працівником ГВ БКОЗ ГУ Служби безпеки України в м. Києві та Київській області Мицем О.М . , у невідомий спосіб, оскільки будь-яких доказів щодо законності та обґрунтованості її отримання стороною обвинувачення надано не було, яка в свою чергу послугувала підставою для направлення повідомлення до Київської місцевої прокуратури № 7, для початку та здійснення досудового розслідування. Це також підтверджується тим, що при направленні оперативним підрозділом повідомлення, в якому містилася інформація про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, жодних матеріалів, в яких зафіксовано вказані фактичні дані, до Київської місцевої прокуратури № 7, окрім рапорту ст. о/у в ОВС 3 відділу ГВ БКОЗ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області Миця О. від 03.04.2017 року, направлено не було.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що інформація з приводу того, що на території Подільського району м. Києва, діє група осіб, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які займаються вимаганням грошових коштів за попередньою змовою групою осіб, з погрозою насильства та нанесення тілесних ушкоджень, у фізичних осіб, була отримана оперативним підрозділом з порушенням процесуальних норм, що регламентують порядок одержання та фіксування даних при здійсненні ОРД, оскільки будь-які докази, що вказана інформація була отримана в рамках проведення оперативно-розшукових дій в матеріалах кримінального провадження відсутні.

Також стороною обвинувачення не надано до суду жодного доказу, на підтвердження того, що вищезазначена інформація, була отримана у спосіб передбачений кримінальним процесуальним законодавством, тобто з дотримання процесуальної форми проведення окремих заходів із отримання доказу, яка відповідає загальним правилам фіксації кримінального провадження.

Таким чином, наведене дає підстави вважати, що вказана "оперативна інформація", була лише формальною підставою для внесення відомостей до ЄРДР, яка в подальшому, в свою чергу, була використана правоохоронними органами як надуманий привід для визначення підслідності даного кримінального провадження за органом досудового розслідування Подільським УП ГУ НП у м. Києві.

Про це також свідчить і той факт, що як зазначалося вище, у витягу з кримінального провадження № 42017101070000093, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.04.2017 року, будь-які відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відносно ОСОБА_3 , відсутні.

Також, суд враховує, що свідком ОСОБА_29 в судовому засіданні не повідомлено, яким саме чином ним було отримано інформацію з приводу причетності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до вимагання грошових коштів на території Подільського району м. Києва, окрім відомостей з приводу протиправної діяльності вказаних осіб відносно ОСОБА_3 , в ході відібрання в останнього письмових пояснень, посилаючись на те, що форми та методи роботи служби безпеки є державною таємницею, а тому інформація отримана під час виконання ним своїх обов`язків розголошенню не підлягає.

Статтею 9 ЗУ "Про оперативно-розшукову діяльність" передбачено заборону оприлюднювати або надавати зібрані відомості, а також інформацію щодо проведення або непроведення стосовно певної особи оперативно-розшукової діяльності лише до прийняття рішення за результатами такої діяльності. Питання оприлюднення або надання такої інформації після прийняття рішення регулюється законом.

Відповідно ж до ст. 8 Закону України "Про державну таємницю" забороняється віднесення до такої таємниці будь-яких відомостей, якщо цим можуть звужуватися зміст і обсяг конституційних прав та свобод людини і громадянина.

Також, суд звертає увагу, що відповідно до абзацу третього п. 4 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про державну таємницю", ст.ст. 4.4.1, 4.4.3 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом СБУ від 12.08.2005 № 440, зареєстрованого в Мін`юсті України 17.08.2005 за № 902/11182, відомості за окремими показниками про зміст, форми, методи, організаційні положення, оперативну тактику здійснення органами СБУ контррозвідувальної діяльності, а також відомості про організацію, завдання, результати оперативно-розшукової, контррозвідувальної чи розвідувальної діяльності, розголошення яких створює загрозу національним інтересам і безпеці, становлять державну таємницю. Тобто не всі відомості, отримані в ході здійснення оперативними підрозділами СБУ своїх обов`язків та виконання завдань, покладених на них законом, становлять державну таємницю.

В той же час стороною обвинувачення не надано до суду будь-яких доказів на підтвердження того, що вищезазначена інформація відносить до державної таємниці. Так само, як оперативна інформація з приводу того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на території Подільського району м. Києва, діючи за попередньою змовою групою осіб, займаються вимаганням грошових коштів з погрозою насильства та нанесення тілесних пошкоджень, у фізичних осіб, про яку зазначено вище.

Таким чином, безпідставна відмова сторони обвинувачення у наданні таких відомостей стороні захисту та суду з посиланням на те, що вони становлять державну таємницю, призводить до обмеження права обвинуваченої особи на справедливий судовий розгляд, що передбачає належну перевірку законності джерел отримання доказів, якими обґрунтовано обвинувачення. Такої ж позиції притримується і Європейський суд, зокрема у справі "Мірілашвілі проти Росії" рішення від 11.12.2008 року.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що орган досудового розслідування, на момент внесення відомостей до ЄРДР за № 42017101070000093 від 03.04.2017 року, не мав у своєму розпорядженні об`єктивні відомості, що підтверджують вчинення обвинуваченими протиправних дій на території Подільського району м. Києва, за яке вони в подальшому переслідувалися. При цьому відповідно до практики Європейського Суду з прав людини будь-яка інформація, що стосується існуючого наміру вчинити злочин або вчинюваного злочину, має бути такою, що може бути перевіреною, та державне обвинувачення повинно мати змогу продемонструвати на будь-якій стадії, що в його розпорядженні наявні достатні підстави для проведення оперативного заходу. Проте таких даних суду не надано і стороною обвинувачення продемонстровано не було.

Так, стороною захисту ставиться під сумнів можливість проведення досудового розслідування даного кримінального провадження Подільським УП ГУ НП у м. Києві, з огляду на те, що стороні обвинувачення було достеменно відомо, що злочин, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був вчинений на терторії м. Бориспіль Київської області, про що постійно стверджував потерпілий ОСОБА_3 , як і в під час повідомлення обставин, вчиненого відносно нього злочину, правоохоронним органом, так і під час його безпосереднього допиту в ході судового розгляду.

В той же час, вищезазначені твердження сторони захисту прокурором в ході судового розгляду не спростовані, та суду не було надано для дослідження жодного процесуального документу, винесеного у спосіб та у порядку, передбаченому КПК України, на підставі якого досудове розслідування даного кримінального провадження було проведено Подільським УП ГУ НП у м. Києві.

За таких обставин, провівши аналіз лише єдиного витягу з ЄРДР за № 42017101070000093 від 03.04.2017 року та представлених прокурором інших доказів, суд вважає за необхідне зазначити, що злочин у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , згідно пред`явленого їм обвинувачення, не має жодного відношеня до даного витягу з ЄРДР, оскільки відомості до ЄРДР за № 42017101070000093 від 03.04.2017 року були внесені не на підставі інформації повідомленої ОСОБА_3 щодо вчинення відносно нього кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України на території м. Бориспіль, так як інформація, яка міститься у вказаному витягу стосується зовсім іншого злочину, відповідальність за який хоч і передбачена тією ж нормою кримінального Закону, проте вчиненого ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на території Подільського району м. Києва. А відтак, наведене дає підстави вважати, що проведення досудового розслідування кримінального провадження, інкримінованого ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , згідно пред`явленого обвинувачення в рамках даного кримінального провадження, Подільським УП ГУ НП у м. Києві, одночасно узгоджується з доводами сторони захисту про провокаційний характер дій слідчих органів, в частині "штучного" створення правоохоронними органами підстав, шляхом внесення до ЄРДР інформації щодо вчинення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, на території Подільського району м. Києва, яка в подальшому, в свою чергу була використана правоохоронними органами як надуманий привід для визначення органу досудового розслідування - Подільське УП ГУ НП у м. Києві.

Про це також свідчить і той факт, що як беззаперечно встановлено в ході судового розгляду, потерпілий ОСОБА_3 не самостійно і не за власною ініціативою звернувся із повідомлення про вчинення відносно нього кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до Київської місцевої прокуратури № 7, а за вказівкою та порадами працівників правоохоронних органів.

Так, під час допиту потерпілого ОСОБА_3 останній показав, що із повідомленням про вчинення відносно нього злочину, він спочатку звернувся до Бориспільського відділу СБУ, оскільки в нього там був знайомий ОСОБА_28 , якому він в усній формі повідомив про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вимагали гроші в нього гроші. ОСОБА_28 сказав, що йому необхідно їхати до м. Києва, зазначивши адресу, куди йому саме необхідно звернутися. Спочатку він приїхав до СБУ у м. Києві, що знаходиться по Аскольдовому провулку, метро "Арсенальна", де його зустрів працівник СБУ, який вже направив його до Подільської прокуратури, щоб написати заяву про злочин. Приїхавши до прокуратури, там йому повідомили в якій саме кабінет звернутися, де знаходився прокурор, який надрукував заяву про злочин із його слів. Після чого він її роздрукував, дав йому її на підпис та зазначив, щоб він написав свої анкетні дані.

Вищезазначені показання потерпілого ОСОБА_3 , узгоджуються із показаннями свідка ОСОБА_29 , в яких останні підтвердив факт того, що саме він відбривав письмові пояснення у ОСОБА_3 , за результатами чого, ним було складено рапорт про виявлення кримінального правопорушення, та не заперечував того факту, що ОСОБА_3 до нього звернувся за вказівкою когось із осіб, що працюють у правоохоронних органах, зазначаючи, що він не пам`ятає обставини зустрічі із ОСОБА_3 під час якої були відібрані письмові пояснення.

Отже, з огляду на вищевикладене, судом встановлено, що потерпілий ОСОБА_3 звернувся із повідомленням про вчинення відносно нього кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, до Київської місцевої прокуратури № 7, тобто не за місцем безпосереднього вчинення кримінального правопорушення, за вказівкою правоохоронних органів, що суттєво знижує його добросовісність і належну обачність щодо відстоювання своїх інтересів, а відтак достовірність його показань вцілому. В той же час, це лише додатково свідчить про те, що відомості до ЄРДР за № 42017101070000093 від 03.04.2017 року, були внесені після отримання інформації про вчинення злочину саме від ОСОБА_3 , однак жодної інформації, що стосується ОСОБА_3 у вказаному витягу не зазначено.

Таким чином, встановлені під час судового розгляду обставини, не дозволяють прийти до переконання, "поза розумним сумнівом", що процедура звернення ОСОБА_3 із повідомленням про вчинення відносно нього злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , не у порядку передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, а саме не із заявою про вчинення відносно нього кримінального правопорушення до правоохоронного органу за місцем його вчинення - Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області, яка б була у встановленому законом порядку зареєстрована, а спочатку усне звернення до начальника Бориспільського МВ ГУ СБУ в м. Києві та Київській області Кононенка С .В. (станом на момент звернення) з подальшим його направленням до ГУ СБУ в м. Києві та Київській області та Київської місцевої прокуратури № 7, яка в свою чергу здійснювала процесуальне керівництво по даному кримінальному провадженню, з врахуванням того, що ОСОБА_3 не був позбавлений можливості надати відповідну заяву до Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області, не призвела до порушення вимог глави 19 КПК України. Тобто, стороною обвинувачення не доведено в судовому засіданні, що досудове розслідування внесене до ЄРДР за № 42017101070000093 від 03.04.2017 року з дотриманням правил підслідності, згідно принципу диспозитивності.

В той же час, проведений аналіз наданих сторонами доказів беззаперечно свідчить про те, що ОСОБА_3 , повідомляючи правоохоронним органом, зокрема як і працівникам СБУ, так і прокурору Київської місцева прокуратура № 7, про обставини вчиненого відносного нього кримінального правопорушення - вимагання, вказав, що злочин відносно нього вчиняє ОСОБА_57 разом із ОСОБА_1 на території м. Борисполя, а також, що і рапот ст. о/у в ОВС 3 відділу ГВ БКОЗ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_29 від 03.04.2017 року, і рапорт прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_53., зареєстрований за № 36 від 03.04.2017 року містять недостовірні відомості, з приводу того, що злочинне угрупування на чолі із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та іншими невстановленими членами угрупування, мають на меті здійснити вимагання грошових коштів у сумі 1600 доларів США у ОСОБА_3 на території Подільського району м. Києва, оскільки останній жодних відомостей з приводу того, що в нього вимагають кошти інші якісь особи, так само як із приводу того, що вказані протиправні вчинялися на території Подільського району м. Києва, правоохоронним органам, не повідомляв.

Суд звертає увагу, що положеннями ч. 1, 2, 5 ст. 218 КПК України визначено, що досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення. Якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він проводить розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність. Спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 КПК України, слідчі органів Національної поліції здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування, а тому уповноваженими на здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні є виключно слідчі органи Національної поліції.

За таких обставин, відповідно до вимог кримінального процесуального закону досудове розслідування у цій справі повинно було проводитись слідчими органами Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області.

Разом з тим, після отримання підрозділом, який здійснює оперативно-розшукову діяльність - ГВ БКОЗ ГУ СБУ у м. Києві та Київської області, інформації від ОСОБА_3 про вчинення відносно нього кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, на території м. Бориспіль Київської області, начальником ГВ БКОЗ ГУ СБУ у м. Києві та Київської області за результатами розгляду даних матеріалів, не прийнято рішення і останній не діяв в порядку, визначеному КПК України, оскільки відповідні матеріали не були спрямовані до відповідного органу досудового розслідування для початку та здійснення досудового розслідування в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, а саме: до Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області, а були надіслані до керівника Київської місцевої прокуратури № 7, а прокурор, в свою чергу, в порушення вимог ч. 7 ст. 214 КПК України, не виніс постанову про визначення територіальної підслідності і не передав матеріали кримінального провадження в інший орган, якому підслідно вказане кримінальне правопорушення.

При цьому, суд враховує, що стороною обвинувачення під час судового розгляду не було представлено достатніх та достовірних відомостей, коли та яким саме чином прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_53 було встановлено, що ОСОБА_3 є потерпілим у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за № 42017101070000093 від 03.04.2017 року, оскільки в судовому засіданні беззаперечно встановлено, що ОСОБА_3 прокурору жодних відомостей з приводу вчинення кримінального правопорушення на території Подільського району м. Києва, не повідомляв.

Крім того, в матеріалах кримінального провадження навпаки містяться докази, які підтверджують те, що ОСОБА_3 не являвся потерпілим у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за № 42017101070000093 від 03.04.2017 року. Так, прокурору Київської області місцевої прокуратури № 7 було направлено лист № 51/7/3-2634 від 04.04.2017 року щодо виконання доручення, за підписом т.в.о. начальника ГВ БКОЗ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області Білоуса О. (т.1 а.с.9-10), додатком до якого були письмові пояснення громадянина ОСОБА_3 , на двох аркушах (т.4 а.с.216-217). Як зазначалося вище, у вказаних письмових поясненнях ОСОБА_3 лише повідомив про вимагання в нього грошових коштів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на території м. Бориспіль Київської області.

В той же час, не зважаючи на це, т.в.о. начальником ГВ БКОЗ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області Білоусом О., у вищезазначеному листі (т.1 а.с.9-10), зазначаються відомості, які прямо суперечать письмовим поясненням ОСОБА_3 , а саме, останній зазначає, що за отриманими даними, вимагання грошових коштів з можливим викраденням або заподіянням тяжких тілесних ушкоджень у гр. ОСОБА_3 планується в середині квітня 2017 року на території Подільського району м. Києва.

Ці обставини, на думку суду свідчать про те, що вищезазначений лист було складено т.в.о. начальником ГВ БКОЗ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_58 лише формально, оскільки інформація, викладене у вказаному листі, не відповідала дійсності, так як у своїх письмових поясненнях ОСОБА_3 нічого з приводу вимагання в нього грошових коштів на території Подільського району м. Києва, не повідомляв.

Більш того, ознайомившись із матеріалами, направленеми оперативним підрозділом, а саме: письмовими поясненнями ОСОБА_3 , оскільки будь-які інші додатки відсутні, прокурор Київської місцевої прокуратури № 7 бачачи, що ОСОБА_3 повідомляє про вчинення відносно нього злочину ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на території м. Бориспіль Київської області, тобто встановивши за своїми висновками, що відомості викладені у листі № 51/7/3-2634 від 04.04.2017 року не відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_3 повідомляє про вчинення відносно нього зовсім іншого злочину, аніж той, відомості про який внесені до ЄРДР за № 42017101070000093 від 03.04.2017 року, які стосувалась злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, вчиненого ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на території Подільського району м. Києва, сторона обвинувачення жодних дій у відповідності до вимог, закріплених у ст. 214, 216, 218 КПК України не вчиняє. Разом з тим, з метою надання видимості, що ОСОБА_3 являється потерпілим у вказаному кримінальному провадженні, прокурор виносить постанову про визнання особи потерпілою від 04.04.2017 року, як того вимагають кримінальні процесуальні норми, зазначаючи в ній відомості, які, як встановлено в ході судового розгляду, не відповідають дійсності, а саме, що злочин відносно ОСОБА_3 вчинений ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на території Подільського району м. Києва, що є неприпустимим.

Так, наявність вищезазначених обставин в їх сукупності, на думку суду, свідчить про невідповідність вимогам КПК України матеріалів кримінального провадження, які стали передумовою для початку проведення досудового розслідування відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , на підставі відомостей, які не відповідали дійсності, а саме, що останні причетні до вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, на території Подільського району м. Києва, що в свою чергу, у відповідності до норм КПК України, надавало повноваження СВ Подільського УП ГУ НП в м. Києві для здійснення досудового розслідування, оскільки під його юрисдикцією знаходилося місце вчинення кримінального правопорушення З огляду на це, доводи сторони захисту з цього приводу, залишилися стороною обвинувачення не спростовані.

Таким чином, судом однозначно встановлено, що в порушення вимог, закріплених у ст. 214, 216, 218 КПК України, прокурор Київської місцевої прокуратури № 7, отримавши відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, відносно ОСОБА_3 , не вніс вказані відомості до ЄРДР, та не вирішив питання про спрямування даного кримінального провадження для розслідування до належного правоохоронного органу, що є недопустимим, а відтак усі процесуальні та слідчі дії, що були здійснені слідчими Подільського УП ГУ НП у м. Києві, не можна визнати законними.

Про це також, беззаперечно свідчить і той факт, що як зазначалося вище до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за матеріалами правоохоронних та контролюючих державних органів, які містять дані про протиправну діяльність ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на території Подільського району м. Києва, що на переконання суду, однозначно спростовує факт внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, відносно ОСОБА_3 , оскільки вказаний злочин було вчинено на території м. Бориспіль Київської області.

Таким чином, в порушення положень ст. 214 КПК України та Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, відомості щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, вчиненого відносно ОСОБА_3 не були внесені до ЄРДР, то відповідно до положень ч. 2 ст. 214 КПК України здійснення досудового розслідування щодо нього було неможливе. Тобто, на переконання суду, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні фактично проведено без внесення відомостей до ЄРДР щодо протиправної діяльності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відносно ОСОБА_3 .

Крім того, всупереч положенням ст.ст. 214, 37, 39 КПК України не були призначені прокурор і слідчий у кожному конкретному кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189 КК України, вчинених на території Подільського району м. Києва та на території м. Бориспіль Київської області. За таких обставин прокурори і слідчі не мали законних підстав здійснювати повноваження щодо проведення досудового розслідування зазначеного кримінального правопорушення.

У разі необхідності, відповідно до ст. 217 КПК України, матеріали досудових розслідувань щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, можуть бути об`єднані на підставі рішення прокурора. Крім того, відповідно до п. 3.1. Розділу І Положення протягом 24 годин з моменту прийняття рішення про об`єднання матеріалів досудового розслідування до Реєстру вносяться відомості про це рішення.

Проте, як вбачається з матеріалів провадження, рішення про об`єднання матеріалів досудового розслідування щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , підозрюваних у вчиненні кількох окремих кримінальних правопорушень, прокурором не приймалося і відомості про це рішення до Реєстру не вносилися, що також є суттєвим порушенням вимог кримінального процесуального закону.

При цьому, як беззаперечно встановлено в ході судового розгляду, докази, отримані органами досудового слідства в межах даного кримінального провадження, стосуються злочину, який повинен був розслідуватись в межах іншого кримінального провадження, відомості до державного реєстру про реєстрацію якого так і не було внесено. Натомість, стороною обвинувачення ОСОБА_3 було визнано потерпілим у кримінальному провадженні, яке вже було зареєстрованим у ЄРДР, яке і є предметом дослідження в межах даного провадження.

В той же час, суд звертає увагу, що та обставина, що ОСОБА_3 було визнано потерпілим у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за № 42017101070000093 від 03.04.2017 року, сама по собі не свідчить про відсутність обов`язку правоохоронних органів вненести відповідні відомості, повідомлені ОСОБА_3 з приводу вчиненого відносно нього злочину, до ЄРДР та розпочати досудове розслідування, так само і не змінює підслідності справи слідчим Подільського УП ГУ НП у м. Києві, та будь-яким чином не вказує на те, що підслідність у вказаному кримінальному провадженні не потрібно визначити, у відповідності до зазначених норм КПК України, з врахуванням тієї обставини, що в подальшому, під час досудового розслідування вказаної справи слідчими органами та розгляду її судом по суті, обставини причетності ОСОБА_59 та ОСОБА_1 до протиправної діяльності на території Подільського району м. Києва, про яку було внесено відомості до ЄРДР за № 42017101070000093 від 03.04.2017 року, не знайшла свого відображення у досліджуваних обставинах, які були б обгрунтовані відповідними доказами.

З огляду на наведене, а також беручи до уваги наведені вище приписи процесуального законодавства, докази, отримані в межах іншого кримінального провадження не можуть бути визнані судом належними та допустимими при доведенні іншого злочину, кримінальне провадження за фактом вчинення якого не зареєстроване.

Таким чином, судом встановлено, що кримінальне провадження за фактом вимагання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 грошових коштів у ОСОБА_3 взагалі не розпочиналось у порядку передбаченому КПК України, а усі слідчі дії, негласні слідчі (розшукові) дії стосовно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зібрані (здобуті) поза межами кримінального провадження, тому, відповідно до вимог ст. 86, 87 КПК України, є недопустимими доказами, оскільки слідчі та прокурори отримали їх шляхом реалізації своїх повноважень, які не передбачались КПК України, а дані, які містяться в них, не можуть бути використані при прийнятті процесуального рішення і на них не може посилатись суд при ухваленні судового рішення.

При цьому, як встановлено в ході судового розгляду, прокурору було достеменно відомо, що злочин відносно ОСОБА_3 було вчинено на території м. Бориспіль Київської області, тому навіть, розпочавши кримінальне провадження, прокурор, на підставі ч. 7 ст. 214 КПК зобов`язаний був невідкладно, але не пізніше наступного дня з дотриманням правил підслідності, передати наявні у нього матеріали до слідчих органів Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області та доручити проведення досудового розслідування.

Разом із тим, в даному випадку кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , розпочате за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КПК Україна, в порушення приписів ч. 7 ст. 214 КПК України, не передавалось з дотриманням правил підслідності слідчим органам Національної поліції, а саме до Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області для здійснення досудового розслідування. Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у своїй постанові від 14.04.2020 року у справі № 761/34909/17, провадження № 51-10064 км 18.

Отже, всупереч приписам процесуального закону, органи прокуратури, визнавши ОСОБА_3 потерпілим в рамках даного кримінального провадження, здійснювали досудове розслідування з порушенням визначеної ст. 216 КПК підслідності, в ході чого провели ряд слідчих дій, спрямованих на отримання доказів, у тому числі й негласні слідчі (розшукові) дії, результати яких було покладено в основу обвинувачення.

Тому, за встановлених в ході судового розгляду обставин суд вважає, що органом досудового розслідування однозначно були порушені правила територіальної підслідності даного кримінального провадження, а тому усі процесуальні дії здійснені не уповноваженими на те особами.

Таким чином враховуючи, що слідчі та органи прокуратури діяли поза межами, наданих їм процесуальним законом повноважень, то відповідно усі зібрані в ході проведення слідчих (розшукових) дій та негласлих слідчих (розшукових) дій, докази, тобто фактичні дані, що містяться у письмових та речових доказах, наданих стороною обвинувачення на підставі ст. 87 КПК України, є недопустимими. Це в свою чергу є додатковою підставою для визнання всіх доказів, наданих стороною обвинувачення, на підтвердження винуватості ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , у вчиненні інкримінованих їм злочинів, недопустимими доказами.

При цьому, детально дослідивши зміст протоколу огляду місця події від 24.04.2017 року (т.1 а.с.28-31), з огляду на його допустимість, судом також беззаперечно встановлений той факт, що слідча (розшукова) дія - огляд місця події, була проведена ст. слідчим СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_27 з грубим порушенням вимог КПК України, виходячи із наступного.

За змістом статтей 223, 237 КПК огляд є слідчою (розшуковою) дією, спрямованою на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, яка проводиться в межах досудового розслідування кримінального провадження. Перед проведенням слідчої (розшукової) дії особам, які беруть у ній участь, роз`яснюються їх права і обов`язки, передбачені КПК, а також відповідальність, встановлена законом. Підставою для проведення огляду місця події слугує інформація про вчинення кримінального правопорушення, зафіксована у певній процесуальній формі. Без наявності такої інформації проведення огляду місця події не допускається.

При цьому, згідно зі ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Як вбачається зі змісту протоколу огляду місця події від 24.04.2017 року, проведеного ст. слідчим СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_27 в період часу з 23:57 год. 24.04.2017 року по 00:44 год 25.04.2017 року, в присутності понятих ОСОБА_31 та ОСОБА_37 , за участю підозрюваного ОСОБА_2 , під час огляду останнього, із кишені жилетки, вилучено грошові кошти в сумі 600 доларів США, купюрами - номіналом по 100 доларів США, кожна, із зазначенням їх серії та номеру, а також 19 500 гривень, купюрами - номіналом по 500 гривень, кожна, із зазначенням їх серії та номеру. Крім того, із задньої кишені джинсів ОСОБА_2 виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 7 500 гривень, купюрами - номіналом по 500 гривень, кожна, із зазначенням їх серії та номеру. Також у ОСОБА_2 вилучено його особистий мобільний телефон марки "Iphone 4S" IMEI: НОМЕР_1 з абонентським номером: НОМЕР_2 , пін-код до телефону "1285" та квитанція № ID 2696251913126917 від 22.04.2017 року. На цьому слідча дія завершена.

Таким чином, зі змісту протоколу огляду місця події слідує, що об`єктом огляду фактично був громадянин ОСОБА_2 , який перебував на ділянці місцевості за адресою: АДРЕСА_6 , поряд із службовим автомобілем "Шкода Октавія", а не ділянка місцевості.

Це також повністю підтверджується показаннями свідка ОСОБА_31 , в яких останній зазначив, що в його присутності було проведено обшук затриманої особи, який стояв на розтяжці та був в кайданках, в ході якого з кишені куртки та штанів, були вилучені грошові кошти, а саме: долари США та гривні, а також допитаного в якості свідка ОСОБА_27 , в яких він зазначив, що він проводив слідчу дію - огляд місця події, в ході якої ним було проведено обшук ОСОБА_2 , під час якого в останнього були вилучені грошові кошти: долари США та гривні, а також мобільний телефон марки "Iphone 4".

З огляду на вищевикладене судом встановлено, що під час проведення огляду місця події ст. слідчим СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_27 в період часу з 23:57 год. 24.04.2017 року по 00:44 год 25.04.2017 року було фактично проведено особистий обшук ОСОБА_2 .

При цьому, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що фактично затримання обвинуваченого ОСОБА_2 відбулося 24 квітня 2017 року о 23 год. 55 хв. по АДРЕСА_10 , що випливає зі змісту протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 25 квітня 2017 року о 07:41 год., відповідно до якого моментом затримання ОСОБА_2 , є 24 квітня 2017 року о 23:55 год. (т.1 а.с.48-50).

Так, виходячи із змісту ч. 1 ст. 237 КПК України, якою регламентується порядок проведення огляду, а саме з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Проведення огляду чи обшуку особи цією нормою закону не передбачено. Відповідно ч. 3 ст. 208 КПК, уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманої особи, але з дотриманням правил, передбачених ч. 7 ст. 223 та ст. 236 КПК України.

Однак, як вбачається зі змісту протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_2 від 25 квітня 2017 року (т.1 а.с.50), в ньому чітко зазначено, що особистий обшук затриманої особи ОСОБА_2 не проводився.

З урахуванням наведеного, провівши аналіз вищезазначених доказів в їх сукупності, судом беззаперечно встановлено, що ст. слідчиий СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_27 фактично провів особистий обшук затриманого ОСОБА_2 , у ході огляду місця події, який в подальшому було оформлено протоколом огляду місця події, порушив вимоги кримінального закону, якими не передбачено можливості проведення такої процесуальної дії, а отже обшук ОСОБА_2 був проведений із грубим порушенням норм КПК України.

У зв`язку з викладеним, протокол огляду місця події від 24.04.2017 року необхідно вважати недопустимим доказом, оскільки характер дій працівників поліції вказує на підміну ними однієї слідчої дії іншою, яка є різною за своєю правовою природою (процесуальною суттю) від проведеної, так як ОСОБА_2 фактично був затриманим працівниками поліції і відбувся його особистий обшук, що регламентується іншою нормою закону, тому цей доказ отриманий внаслідок істотного порушення основоположних прав та свобод людини.

При цьому, суд звертає увагу, що у протоколі огляду місця події від 24 квітня 2017 року за участю ОСОБА_2 останній вказаний, як підозрюваний.

Згідно з вимогами КПК України затримання особи в порядку ст. 208 КПК України є процесуальним актом, який офіційно ставить особу в становище підозрюваного. При цьому, про кожний випадок затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, негайно складається протокол із зазначенням підстав і мотивів затримання; року, місяця, дня і години затримання; осіб, які затримали підозрюваного; часу складання протоколу і результатів особистого обшуку; місце утримання підозрюваного, який оголошується підозрюваному, та йому роз`яснюються права і обов`язки, з`ясовується, чи бажає він мати захисника з моменту затримання, про що робиться відмітка в протоколі. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим, та його копія з переліком прав та обов`язків підозрюваного негайно вручається затриманому.

Таким чином, ОСОБА_2 фактично був затриманий о 23:55 год. 24.04.2017 року, тобто набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні (ч. 1 ст. 42 КПК) і відповідно мав беззаперечне право на захист (правову допомогу), але права останньому роз`яснені лише о 07:41 год. 25.04.2017 року.

Отже, як встановлено з матеріалів кримінального провадження, уповноважена службова особа, яка здійснила 24 квітня 2017 року о 23:55 год. затримання ОСОБА_2 , не роз`яснила та не забезпечила обвинуваченому у встановленому законом порядку надання правової допомоги, що є безумовним порушенням права на захист.

Також в ході судового розгляду беззаперечно встановлено, що у проведенні огляду місця події приймали участь, окрім зазначених у протоколі огляду місця події від 24.04.2017 року, і інші особи, що слідує зі змісту протоколу, де вказано, що огляд проводився за участю співробітників ГВ БКОЗ ГУ СБУ у м. Києві. Ці обставини також підтвердили під час допиту в судовому засіданні свідок ОСОБА_44 , зазначивши, що до проведення даної слідчої дії були залучені працівники оперативні працівники СБУ.

Вказані показання свідка ОСОБА_44 повністю узгоджуються і з показаннями обвинуваченого ОСОБА_2 , який зазначив, що обшук проводила значна кількість працівників правоохоронних органів, показаннями потерпілого ОСОБА_3 , в яких він зазначив, що під час проведення огляду місця пожії та затримання ОСОБА_2 були працівники СБУ, а також свідка ОСОБА_31 , в яких він стверджував, що під час проведення огляду місця події були працівники СБУ.

З огляду на вищевикладене судом безсумнівно встановлено, що під час проведення 24.04.2017 року огляду місця події, у вказаній слідчій дії приймали участь оперативні працівники ГУ СБУ в м. Києві та Київській області. Крім того, навіть сторона обвинувачення не заперечувала вказаного факту.

В той же час як вбачається зі змісту протоколу огляду місця події від 24.04.2017 року, в ньому лише в загальному зазначено, що вказана слідча дія проводилася за участю ГВ БКОЗ ГУ СБУ у м. Києві, однак без зазначення анкетних даних вказаних осіб, їх посад, і даний протокол ними не підписаний як учасниками вказаної процесуальної дії, що в свою чергу однозначно свідчить про порушення правил складання протоколу слідчої (розшукової) дії - огляд, а тому викликає у суду сумніви у дійсності та вірогідності, викладених у вказаному протоколі відомостей.

Крім того, із норми ч. 7 ст. 223 КПК України випливає, що понятими мають бути незаінтересовані особи. Однак, як встановлено під час допиту свідка ОСОБА_31 , останній показав, що він разом зі своїм товаришем ОСОБА_32 перебував на метро Бориспільська в м. Києві, де до них підійшли працівники СБУ і запропонували бути понятими. Вони із товаришем не бажали приймати участь у будь-яких процесуальних діях, однак так склалися обставини, що у добровільно-примусовому порядку погодилися, то такі обставини дають підстави для висновків про залежність та підконтрольність понятих ОСОБА_31 та ОСОБА_37 правоохоронним органам і такі обставини не спростовані в суді прокурором, що в свою чергу дають суду підставу сумніватися у незаінтересованості, зокрема.ю понятого ОСОБА_31 та наданні достовірних показань щодо обставин справи.

З огляду на наявність зазначених обставин в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що слідча (розшукова) дія - огляд місця події, та процесуальна фіксація (оформлення) ходу і результатів даної слідчої дії, яка відображена у згаданому протоколі огляду місця події, була проведена ст. слідчим СВ Подільського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_27, з грубим порушенням вищезазначених вимог КПК України.

Таким чином, оскільки основний доказ - протокол огляду місця події від 24.04.2017 року, здобутий внаслідок істотного порушення гарантій отримання доказів, передбачених Конституцією України, міжнародними договорами щодо прав та свобод людини, цей доказ є безумовною підставою для визнання його недопустимим.

Наведені обставини тягнуть за собою визнання недопустимими доказами даних, які містяться у протоколі огляду місця події від 24.04.2017 року та речей виявлених та вилучених в ході такого огляду місця події, які були слідчим визнані речовими доказами, на підставі постанови ст. слідчого СВ Подільського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_27 про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 26.04.2017 року (т.1 а.с.18-19), а також у протоколі огляду від 26.04.2017 року (т.2 а.с.17) з додатком до нього (т.2 а.с.21-36), в якому відображено огляд даних речових доказів.

При цьому, суд звертає увагу, що всі інші докази, надані стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, є похідними, оскільки є фактичними даними, отриманими внаслідок проведення слідчих дій з речами та предметами, вилученими під час проведення огляду місця події 24.04.2017 року.

Разом з тим, вирішуючи питання допустимості інших, надананих стороною обвинувачення доказів, на підтвердження винуватості ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , в порядку ст. 89 КПК України, суд встановив наступне.

Так, як на докази на підтвердження вини ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні, інкримінованого їх кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, сторона обвинувачення, посилається на протоколи пред`явлення для впізнання за фотознімками від 26.04.2017 р. за участю потерпілого ОСОБА_3 (т.1 а.с.78-79, 80-81).

Так, відповідно до положень ч. 6 ст. 228 КПК України за необхідності впізнання може провадитися за фотознімками, матеріалами відеозапису з додержанням вимог, зазначених у частинах першій і другій цієї статті.

При цьому, ч. 1, ч. 2 ст. 228 КПК України визначено, що перед тим, як пред`явити особу для впізнання, слідчий, прокурор попередньо з`ясовує, чи може особа, яка впізнає, впізнати цю особу, опитує її про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу, про що складає протокол. Особа, яка підлягає впізнанню, пред`являється особі, яка впізнає, разом з іншими особами тієї ж статі, яких має бути не менше трьох і які не мають різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі.

В ч. 7 цієї ж статті закріплено, що фотознімок з особою, яка підлягає впізнанню, пред`являється особі, яка впізнає, разом з іншими фотознімками, яких повинно бути не менше трьох. Фотознімки, що пред`являються, не повинні мати різких відмінностей між собою за формою та іншими особливостями, що суттєво впливають на сприйняття зображення. Особи на інших фотознімках повинні бути тієї ж статі і не повинні мати різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі з особою, яка підлягає впізнанню.

Так, з протоколу пред`явлення ОСОБА_3 особи для впізнання за фотознімками від 26.04.2017 р. (т.1 а.с.78-79) вбачається, що ОСОБА_3 впізнав особу під № 2 ( ОСОБА_1 ) як особу, який разом із ОСОБА_2 погрожував застосуванням насильства, вимагав передати гроші в сумі 1600 доларів США в період часу з 16.03.2017 року по 24.04.2017 року в м. Бориспіль. ОСОБА_3 впізнав ОСОБА_1 по загальним рисам обличчя, зачісці.

Відповідно до протоколу пред`явлення ОСОБА_3 особи для впізнання за фотознімками від 26.04.2017 р. (т.1 а.с.80-81) вбачається, що ОСОБА_3 впізнав особу під № 3 ( ОСОБА_2 ) як особу, який разом із ОСОБА_1 погрожував застосуванням насильства, вимагав передати гроші в сумі 1600 доларів США в період часу з 16.03.2017 року по 24.04.2017 року в м. Бориспіль. Крім того, 12.04.2017 року приблизно о 20:00 год. в ТЦ "Аеромолл" в м. Бориспіль, останній спричинив йому тілесні ушкодження. ОСОБА_3 впізнав ОСОБА_2 по загальним рисам обличчя.

Таким чином, зі змісту вказаних протоколів слідує, що обидва протоколи містять ідентичні ознаки, за якими відбувалось це впізнання. В обох протоколах міститься загальна ознака - "риси обличчя", які в жодному із протоколів взагалі не конкретизовано та не розкрито їх зміст, за якими саме рисами обличчя потерпілий ОСОБА_3 , впізнав як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_2 , які відрізняють їх від інших осіб, що пред`являлися для впізнання. Крім того, зі змісту даних протоколів слідує, що перед пред`явлення особи для впізнання, слідчим навіть і не встановлювалось за якими ознаками потерпілий зможе упізнати особу. Це в свою чергу безумовно свідчить про недотриманням слідчим вимог, закріплених у ст. 228 КПК України під час проведення даної слідчої дії.

Також матеріали кримінального провадження не містять відомостей щодо анкетних даних статистів та їх згоди на використання їх фотознімків у даному провадженні.

При цьому, як зазначалося вище у ч. 6 ст. 228 КПК України впізнання по фотознімкам може проводитись за необхідності. Законодавець передбачив таку можливість лише у тому разі, якщо саму особу пред`явити не можливо, у зв`язку із перебуванням у розшуку, тривалому відрядженні, місцезнаходження її не відомо, або якщо ця особа відмовилась взяти участь у впізнанні.

Натомість, в протоколі особою, яка проводила слідчу дію, не наведено мотивів в чому полягала необхідність проведення впізнання саме по фотознімкам та з яких таке впізнання не видалось за можливе провести наживо. Так само, і у судовому засіданні стороною обвинувачення, не було доведено наявності необхідності проведення впізнання саме за фотознімками, як це вимагається положеннями ч. 6 ст. 228 КПК України.

Також матеріали кримінального провадження не містять мотивування підстав, які б завадили слідчому безпосередньо пред`явити обвинувачених, які на той час були затримані, що підтверджується протоколами затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 25.04.2017 року (т.1 а.с.41-44, 48-50), зі статистами наживо, з метою швидкого і об`єктивного з`ясування істини.

Крім того, слід зазначити, що метою проведення такої слідчої дії як впізнання особи за фотознімками є не лише встановлення причетності конкретної особи до певних подій, а і виявлення здатності особи, яка впізнає, за конкретними індивідуальними ознаками відрізнити особу, яку впізнають, він інших, схожих на неї осіб, що і забезпечується тим, що особі, яка впізнає, пред`являється щонайменше чотири фотознімки схожих осіб без різких відмінностей у зовнішності та віці для обрання фотознімку тієї особи, причетність якої до певних подій, перевіряється.

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду, потерпілий ОСОБА_3 був раніше знайомий як із обвинуваченим ОСОБА_2 , так із обвинуваченим ОСОБА_1 , вони неодноразово спілкувалися, і він їх добре знав, як зовнішні риси, так і за анкетними даними. Це в свою чергу свідчить про недоцільність проведення даної слідчої дії, оскільки необхідність пред`явлення для впізнання раніше знайомої особи, яку він знає, із зазначенням її анкетних даних, виходячи із мету проведення слідчої дії - пред`явлення для впізнання, відсутня.

Ці обставини в сукупності, з урахуванням, встановлених обставин в ході судового розгляду даного кримінального провадження, виключно свідчать про те, що впізнання за участю потерпілого ОСОБА_3 мало суто формальний характер, фактично виконувалось без дотриманням встановленого порядку, тож відповідно до ст. 86 КПК України, не може бути визнаний допустимим та використовуватись судом в якості доказу, адже такий доказ отриманий з грубим порушенням встановленої КПК України процедури.

Тому суд не приймає як докази протоколи пред`явлення осіб для впізнання від 26.04.2017 року, а саме впізнання потерпілим ОСОБА_3 обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , так як вони отриманні з порушенням вимог КПК України, а тому є недопустимими доказами.

Також, як вбачається зі змісту протоколу огляду та вручення грошових коштів від 24.04.2017 року (т.1 а.с.59-61, 62-77), протоколу про результати аудіо, - відеоконтролю за особою від 13.04.2017 року (т.1 а.с.21-26), протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 25.04.2017 року (т.2 а.с.43-47), протоколу за результатами контролю за вчиненням злочину від 25.04.2017 року (т.2 а.с.49-51), вони складені старшим оперуповноваженим спецпідрозділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю ГУ СБ України у м. Києві та Київській області підполковником Мицем О.М., на виконання доручення прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 Шевчука С.А. № 57-543т від 11.04.2017 року або доручення прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 Сітара Д.В. № 57-552т від 13.04.2017 року. Тобто співробітник спецпідрозділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю ГУ СБ України у м. Києві та Київській області Миць О.М . , 13.04.2017 року, 24.04.2017 року та 25.04.2017 року, фактично виконував повноваження слідчого: здійснював такі слідчі дії як огляд та вручення грошових коштів, та негласні слідчі дії як: контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, аудіо- відеоконтроль та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, раніше - 4 квітня 2017 року, був допитаний як свідок прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 Сітарем Д.В., що підтверджуються копією протоколу допиту свідка його в якості свідка (т.4 а.с.218-222) та реєстрацією цієї процесуальної дії в реєстрі матеріалах досудового розслідування за номером 10 Розділу 1 (т.3 а.с.11).

За правилами ч. 1 ст. 41 КПК України оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки тощо, здійснюють слідчі (розшукові) та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, прокурора. Частиною другою цієї статті передбачено, що під час виконання доручень слідчого, прокурора співробітник оперативного підрозділу користується повноваженнями слідчого.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 77 КПК України прокурор, слідчий немає права брати участь у кримінальному провадженні, якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що свідок ОСОБА_29 як співробітник оперативного спецпідрозділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю ГУ СБ України у м. Києві та Київській області не мав законних підстав та повноважень здійснювати такі процесуальні дії, як: огляд та вручення грошових коштів 24.04.2017 року; контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту 25.04.2017 року, аудіо- відеоконтроль 13.04.2017 року та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж 25.04.2017 року, в даному кримінальному провадженні. Ці обставини в сукупності однозначно вказують на те, що вказані слідчі та негласні слідчі дії проведені з істотним та очевидним порушенням порядку їх проведення, а тому протоколи за результатами проведення цих слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій, в розумінні ст. ст. 84, 86 КПК України, не можуть бути допустимими доказами.

З огляду на наявність зазначених обставин в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що слідча дія - огляд та вручення грошових коштів, та негласні слідчії (розшукової) дії - контроль за вчинення злочину, аудіо- відеоконтроль та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, та процесуальна фіксація (оформлення) ходу і результатів даних слідчої дії та негласних слідчих (розшукових) дій, які відображені у вищезазначених протоколах за результатами їх проведення, була проведена органом досудового розслідування, з грубим порушенням вищезазначених вимог КПК України.

Таким чином, оскільки протоколи за результатами проведення: слідчої дії - огляд та вручення грошових коштів від 24.04.2017 року (т.1 а.с.59-61, 62-77), та негласних слідчих (розшукових) дій: аудіо, - відеоконтролю за особою від 13.04.2017 року (т.1 а.с.21-26), зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 25.04.2017 року (т.2 а.с.43-47), та контроль за вчиненням злочину від 25.04.2017 року (т.2 а.с.49-51), здобуті внаслідок істотного порушення гарантій отримання доказів, передбачених Конституцією України, міжнародними договорами щодо прав та свобод людини, що є безумовною підставою для визнання їх недопустимими.

Наведені обставини тягнуть за собою визнання недопустимими доказами даних, які містяться у протоколі огляду та вручення грошових коштів від 24.04.2017 року (т.1 а.с.59-61, 62-77), протоколі про результати аудіо, - відеоконтролю за особою від 13.04.2017 року (т.1 а.с.21-26), протоколі про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 25.04.2017 року (т.2 а.с.43-47) та протоколі за результатами контролю за вчиненням злочину від 25.04.2017 року (т.2 а.с.49-51), з додатками у виді CD-R-диску "Verbatim" № 51/6231 від 07.02.2017 року (т.1 а.с.27) та DVD-диску Verbatim" № 51/5732 від 15.11.2016 року (т.2 а.с.48).

В той же час, суд звертає увагу, що детально аналізуючи дані, що містяться, у наданих прокурором, як доказів обвинувачення, протоколах за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме: аудіо-, відеоконтролю за особою - ОСОБА_2 від 13.04.2017 року (т.1 а.с.21-26, 27), та про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 25.04.2017 року (т.2 а.с.43-47, 48), судом не встановлено жодної розмови, де б ОСОБА_2 чи ОСОБА_1 вимагали з потерпілого ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 1600 доларів США. Тобто у вказаних доказах відсутні відомості, які б мали значення для кримінального провадження та підтверджували б або спростовували б обставини, що підлягають доказуванню, а також вони не вказують на достовірність чи можливість використання інших доказів в кримінальному провадженні, а тому суд вважає їх також і неналежними доказами.

Таким чином, з огляду на наведене раніше, усі представлені стороною фактичні дані, що містяться у протоколах за результатами проведених НСРД, якими прокурор обґрунтовує висунуте ОСОБА_2 та ОСОБА_1 обвинувачення, суд не може покласти в основу обвинувального вироку, оскільки вони є неналежними та недопустимими доказами.

Згідно зі ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Склад злочину - це сукупність встановлених у кримінальному законі об`єктивних та суб`єктивних ознак, які визнають вчинене суспільно небезпечне діяння як злочин, тобто включає в себе наступні елементи: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона.

Суб`єктивна сторона вимагання характеризується прямим умислом. Вимагання - це корисливий злочин. При його вчиненні винний має за мету незаконно одержати чуже майно, право на нього або домогтися вчинення потерпілим інших дій майнового характеру.

З об`єктивної сторони вимагання характеризується двома взаємопов`язаними діями: 1) пред`явленням майнової вимоги; 2) погрозою застосування насильства, знищення або пошкодження майна, заподіяння іншої шкоди.

Пред`явлена майнова вимога утворює ознаку об`єктивної сторони цього злочину тільки за умови, що вона є завідомо протиправною. При вимаганні винна особа прагне заволодіти не належним їй майном чи правом на таке майно або бажає вчинення на її користь дій майнового характеру. Вимога задовольнити законні майнові претензії не утворює складу вимагання.

Не є вимаганням (стаття 189 КК) примушування особи до оплати (вимоги оплати), наданих їй за угодою чи домовленістю послуг, наприклад: з перевезення особи чи майна, оплати переданого особі майна чи виконаних на її користь робіт тощо. Такі дії, за наявності для того підстав, мають кваліфікуватись як примушування до виконання цивільно-правового зобов`язання.

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що підтверджується і покащаннями потерпілого ОСОБА_3 , і показаннями обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що в листопаді 2016 року, згідно попередньої усної домовленості між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , останній отримав у ОСОБА_2 гроші в сумі 400 доларів США, за які через свого знайомого ОСОБА_6 , що працює головою комісії з ліквідації ПП "Екватор-3000", протягом двох місяців виготовить проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок за адресою: м. Бориспіль , вул . Маяковського, 4, які ОСОБА_2 надійшли у спадщину. В той же час, вказана усна домовленість виконана ОСОБА_3 не було, оскільки через 2 місяці вказані документи готові так і не були. В свою чергу ОСОБА_3 повідомляв ОСОБА_2 , що документи на земельні ділянки будуть готові трохи пізніше, через певні труднощі на фірмі, яка займається їх виготовленням. Станом на весну 2017 року проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розташованих за адресою: м. Бориспіль , вул . Маяковського, 4, не були виготовлені і грошові кошти у сумі 400 доларів США ОСОБА_3 назад не повернув. Цей факт не заперечується і повністю визнається потерпілим ОСОБА_3 , що він особисто підтвердив в ході його допиту в судовому засіданні. Так, само останній підтвердив, що вказані грошові кошти ОСОБА_2 він не повернув, і на момент його допиту в суді. При цьому, як вбачається із показань свідка ОСОБА_6 , останній підтвердив, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розташованих за адресою: м. Бориспіль , вул . Маяковського, 4, станом на квітень 2017 року, виготовлені не були і його фірма не мала змоги їх виготовити, оскільки в серпні 2016 року в них було анульовано сертифікат інженера-землевпорядника, і будь-які гроші ОСОБА_3 йому не передавав.

З оглялу на вищевикладене, в ході судового розгляду беззаперечно встановлено, що ОСОБА_3 не виконав умов усної домовленості між ним та ОСОБА_2 щодо виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розташованих за адресою: АДРЕСА_13, які надійшли ОСОБА_2 у спадщину, і грошові кошти у сумі 400 доларів США, які ОСОБА_2 йому передав на виготовлення вказаних документів, назад ОСОБА_2 не повернув.

В той же час, на думку сторони обвинувачення, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вимагази з ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 1600 доларів США.

Водночас, це суперечить встановленим у судовому засіданні фактам та дослідженим матеріалам. Згідно відомостей, що містяться у протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукових) дії, а саме: аудіо-, відеоконтролю за особою - ОСОБА_2 від 13.04.2017 року (т.1 а.с.21-26, 27), які не заперечується ні обвинуваченими, ні потерпілим, розмова ведеться постійно лише про грошові кошти у розмірі 400 доларів США, які він попередньо отримав від ОСОБА_2 , і саме цю суму грошових коштів просять повернути потерпілого ОСОБА_3 . Також на фразу потерпілого ОСОБА_3 : "ОСОБА_70, давай я привезу сейчас 400", обвинувачений ОСОБА_1 відповідає: "Вези, поговорим, руки пожмем, вези сейчас", і не каже жодної фрази, з приводу того, що необхідно віддати 1600 доларів США, чи що 400 доларів США його не влаштовує, взагалі нічого такого не зазначає, а лише стверджує, щоб ОСОБА_3 повернув саме 400 доларів США і все. Тобто, з таких розмов та дій ОСОБА_1 не вбачається, що останній вимагав у ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 1600 доларів США.

За встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що в даному випадку об`єктом посягання є не правовідносини у сфері чужої власності, а встановлений законом порядок виконання цивільно-правових зобов`язань, які виникли між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі їх усної домовленості.

Отже, з огляду на вищевикладене, суд вважає, що обвинуваченням не доведено факту того, що мало місце вимагання. У відповідності до ст. 189 КК України, вимагання - це вимога передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці. Пред`явлена суб`єктом майнова вимога утворює ознаку об`єктивної сторони цього злочину тільки за умови, що вона є завідомо протиправною. При вимаганні винна особа прагне заволодіти не належним їй майном чи правом на таке майно або бажає вчинення на її користь дій майнового характеру. Вимога задовольнити законні майнові претензії не утворює складу вимагання, як не утворює його вимога вчинити інші, крім передбачених у ст. 189 КК України, дії.

З цього приводу, як органом досудового розслідування, так і прокурором у судовому засіданні, не доведено умисел на вимагання обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_1 чужого майна, що узгоджується з показами потерпілого ОСОБА_3 , який ці обставини підтвердив вказуючи, що дійсно йому ОСОБА_2 передав грошові кошти у сумі 400 доларів США для виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розташованих за адресою: м. Бориспіль , вул . Маяковського, 4, через свого знайомого ОСОБА_6 , які він назад ОСОБА_2 не повернув, не заважаючи на те, що вказані документи виготовлені не були.

Також в судовому засіданні не доведена вина обвинувачених у висловлення погроз застосування насильства у відношенні потерпілого ОСОБА_3 .

Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 не зміг вказати чітке місце та час застосування до нього зі сторони ОСОБА_2 вимагання з погрозами застосування насильства відносно нього, зазначаючи, що погрози розпочалися десь з кінця лютого, на початку березня 2017 року. Разом з тим не зміг вказати, коли саме та за яких обставин вказані погрози були висловлені ОСОБА_2 в його бік. Також, вказуючи, що ОСОБА_2 погрожував йому, потерпілий жодного разу не навів суті таких погроз. Потім, потерпілий ОСОБА_3 зазначив, що після зустрічі, яка відбулася десь у березні 2017 року в клубі "Ланкастер", що розташований в м. Бориспіль, розпочалися погрози в його бік, а саме, ОСОБА_2 телефонував йому, майже кожного дня, казав повернути кошти, при цьому постійно погрожуючи йому, знову ж таки суті погроз потерпілий не навів.

Водночас, суд звертає увагу, що незважаючи на наявність з 11.04.2017 року дозволу слідчого судді Апеляційного суду м. Києва на комплекс негласних слідчих (розшукових) дій щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , із застосуванням засобів негласного отримання інформації, а також зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, враховуючи, що за цей період часу (до 24.04.2017 року), відповідно до вищезазначених показань потерпілого ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_2 неодноразово, майже кожного дня, телефонував йому, вимагаючи грошові кошти та висловлюючи при цьому погрози, а також обвинувачені декілька разів зустрічалися із потерпілим, будь-які аудіо-відео записи, а також телефонні розмови, які б свідчили про вимагання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з ОСОБА_3 грошових коштів у сумі 1 600 доларів США з висловленням в його адресу погроз, відсутні.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що показання потерпілого, в частині висловлення в його адресу погроз з боку обвинувачених, є непослідовними, нелогічними, суперечливими, які не узгоджуються із матеріалами кримінального провадження, і при цьому, останній в ході його допиту обмежився лише загальною фразою, зазначаючи, що в його адрес обвинувачені висловлювали погрози, не розкриваючи суть вказаних погроз, що в свою чергу свідчить про недоведеність об`єктивної реальності будь-яких погроз, що зі слів ОСОБА_3 йому висловлювались, а відтак будь-якої суспільної небезпечності діянь по відношенню до нього.

В той же час, ці обставини свідчать про те, що вищезазначені показання потерпілого базуються на власних припущеннях, власному сприйнятті виниклої обстановки, покликані на ухилення від виконання усної домовленості з ОСОБА_2 щодо оформлення земельних ділянок у строк в два місяці, а тому показання потерпілого у сукупності з іншими доказами у достатній мірі не можуть бути доказом наявності у діях обвинувачених фактів вимагання з погрозою застосування насильства як об`єктивної сторони інкримінованого їм злочину.

Таким чином, стороною обвинувачення не представлено суду будь-яких допустимих та належних доказів про те, що потерпілий ОСОБА_3 перебував у заляканому стані та реально усвідомлював, що якщо він не виконає вимоги обвинувачених, то небезпека заподіяння шкоди здоров`ю, якою погрожує винний, може стати дійсністю.

Навпаки, як встановлено в ході судового розгляду, під час зустрічі потерпілого ОСОБА_3 та обвинувачених у більярдному клубі "Ланкастер" 12.04.2017 року, останній мав при собі грошові кошти у розмірі 400 доларів США, разом з тим він їх не повернув ОСОБА_2 . Також, на наступний день, йдучи на зустріч із обвинуваченим ОСОБА_2 поряд із кафе "Маріанна" в м. Бориспіль, навіть не зважаючи на спричинення йому на передодні тілесних ушкоджень, останній все рівно не взяв із собою грошові кошти, щоб повернути ОСОБА_2 , не зважаючи на те, що вони в нього були і він міг би їх віддати, але не віддав і не збирався віддавати в той день, що він особисто підтвердив в ході його допиту. Відтак, така поведінка та дії потерпілого ОСОБА_3 беззаперечно свідчить про те, що обвинуваченими не висловлювалися в бік потерпілого будь-які погрози застосування насильства, які б об`єктивно давали підстави потерпілому сприймати їх як такі, що дійсно можуть бути реалізовані.

Крім того, показання потерпілого ОСОБА_3 , в частині того, що під час зустрічі, десь у березні 2017 року, в більярдному клубі "Ланкастер", обвинувачений ОСОБА_1 , вимагав повернути 1600 доларів США, погрожуючи йому при цьому фізичною розправою, зокрема казав, що поламає йому руки та ноги, голову відріже, прострелить ногу, суд вважає неналежним доказом, з урахуванням положень ст. 85 КПК України, оскільки обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, не інкриміновано за кваліфікуючою ознакою: "з погрозою вбивством чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень", а тому згадана обставина не є предметом доказування у даному кримінальному провадженні.

При цьому також не є доведеним, що 12.04.2017 року, приблизно о 20:00 год., на території ТРЦ "Аеромол", розташованого в м. Бориспіль Київська обл. по вул. Київський шлях, 2/6, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та інші невстановлені особи здійснили погрози застосуванням насильства до потерпілого, в ході яких ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_3 тілесні ушкодження, які згідно судово-медичної експертизи № 981 від 20.04.2017 року, відносяться до легких тілесних ушкоджень (за критерієм тривалості розладу здоров`я), у зв`язку з пред`явленням ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до нього майнових вимог про повернення грошових коштів у сумі 1600 доларів США, оскільки як вбачається зі змісту протоколу про результати аудіо-, відео контролю за особою від 13.04.2017 року, ні ОСОБА_1 , ні ОСОБА_2 під час вказаної зустрічі не вимагають з ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 1600 доларів США. Також під час нанесення ударів ОСОБА_3 Ющенко І.В. жодних погроз в його адресу не висловлював. Тому такі твердження сторони обвинувачення є безпідставними та не ґрунтуються на допустимих та належних доказах.

Також, суд враховує те, що як вбачається із показань обвинуваченого ОСОБА_2 , останній не заперечує, що дійсно 12.04.2017 року, приблизно о 20:00 год., на території ТРЦ "Аеромол", розташованого в м. Бориспіль Київська обл. по вул. Київський шлях, 2/6, він завдав ОСОБА_3 декілька ударів в область обличчя, чим міг спричинити легкі тілесні ушкодження, однак не у зв`язку із вимаганням у нього 1600 доларів США. Такі його дії були спровоковані поведінкою самого потерпілого ОСОБА_3 , який декілька тижнів його ігнорував, він не міг з ним зв`язатися, останній не повернув йому його грошові кошти у сумі 400 доларів США, у зв`язку з чим він перебував у розлюченому стані, і побачивши ОСОБА_3 у більярдному клубі, він відразу підійшов до нього, і запитав за свої гроші, на що останній в грубій формі йому відповів і якось так махнув києм в його сторону, що йому здалось, що він хоче його вдарити, а тому злякавшись, він і завдав йому декілька ударів.

В той же час, дані твердження обвинуваченого ОСОБА_2 стороною обвинувачення залишились не спростовані. При цьому, як вбачається зі змісту протоколу про результати аудіо-, відео контролю за особою від 13.04.2017 року, було проведено аудіо-, та відео контроль стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , однак, стороною обвинувачення не було надано до суду, для безпосереднього дослідження в ході судового розгляду, відеозапису даної НСРД, оскільки проведення відеокотролю відносно вказаних осіб не вдалося за можливе, тому судом остаточно втрачена можливість перевірити поведінку потерпілого ОСОБА_3 по відношенню до обвинуваченого ОСОБА_2 під час їхньої даної зустрічі. Виходячи із положень, закріплених у ст. 62 Конституції України, всі сумніви щодо доведеності вини обвинуваченого тлумачаться на його користь.

Крім того, судом враховується поведінка потерпілого ОСОБА_3 , яка передувала вказаній зустрічі, а саме, що останній не виконав обіцяні перед ОСОБА_2 усні домовленості щодо оформлення земельних ділянок в строк два місяці, а також не повернув назад йому грошові кошти у сумі 400 доларів США. Також, відповідно до показань потерпілого ОСОБА_3 , під час вказаної зустрічі, в нього при собі були грошові кошти у розмірі 400 доларів США, разом з тим він їх не віддав ОСОБА_2 . Це в свою чергу може лише свідчити про те, що станом на 12.04.2017 року потерпілий ОСОБА_3 , будучи під контролем правоохороних органів сам змоделював свою віктимну поведінку, не повертаючи ОСОБА_2 його грошові кошти, яка спровокувала дії обвинуваченого ОСОБА_2 щодо нанесення потерпілому ОСОБА_3 легких тілесних ушкоджень.

Також, як встановлено, із досліджених в ході судового розгляду доказів, наступного дня, 13.04.2017 року, під час зустрічі ОСОБА_3 із ОСОБА_2 останній вибачився перед потерпілим за завдані йому напередодні тілесні ушкодження. Що в свою чергу спростовує твердження сторони обвинувачення, що вказані ушкодження були завданні з метою примусити потерпілого віддати йому 1600 доларів США.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що спроба сторони обвинувачення пов`язати обставини, які відбулися 12.04.2017 року, приблизно о 20:00 год., на території ТРЦ "Аеромол", розташованого в м. Бориспіль Київська обл. по вул. Київський шлях, 2/6, ОСОБА_2 , під час яких ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_3 легкі тілесні ушкодження, з вимаганням в останнього грошових коштів у сумі 1600 доларів США, судом не приймається до уваги, оскільки не надано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження вказаного факту.

Отже, в ході судового розгляду не встановлено наявності у ОСОБА_2 корисливого мотиву на заподіяння потерілому ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, обумовленого наміром на заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами у сумі 1600 доларів США. Дії ОСОБА_2 щодо нанесення ОСОБА_3 легких тілесних ушкоджень, з огляду на наявні докази, були спонтанними, та вчинені внаслідок недобросовісної поведінки потерпілого ОСОБА_3 по відношенню до останнього щодо не виконання умов їхньої усної домовленості та неповерненні йому грошових коштів у сумі 400 доларів США, що обурювало ОСОБА_2 та спровокувало його відповідну реакцію, та були направлені виключно на з`ясування особистих відносин, які між ними склалися, у зв`язку із виниклою ситуацією.Тому такі дії ОСОБА_2 не були спрямовані на вимагання грошових коштів у ОСОБА_3 , що виключає наявність у його діянні корислового мотиву, що є обов`язковою юридичною ознакою злочину, передбаченого статтею 189 КК України. З огляду на це, суд вважає, що висновок експерта № 981 від 20.04.2017 року є неналежним доказом.

Крім того, суд звертає увагу, що жоден із допитаних, в ході судового розгляду свідків обвинувачення, не підтвердив того факту, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вимагали з ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 1600 доларів США, висловлюючи при цьому в його бік погрози застосування насильства по відношенню до останнього, так як безпосередніми очевидцями таких подій вони не були. Тобто, будь-які фактичні дані, які підтверджували наявність корисливого мотиву та мету дій ОСОБА_2 та ОСОБА_1 спрямованих на заволодіння чужим майном - грошовими коштами в сумі 1600 доларів США, в показання всіх свідків обвинувачення, відсутні.

Крім того, показання свідка ОСОБА_31 , будь-яких фактичних даних, які б підтверджували суть обвинувачення, пред`явленого обвинуваченим за ч. 2 ст. 189 КК України, не містять, оскільки він не був безпосереднім свідком скоєння кримінального правопорушення, а останній надавав показання щодо здійснення процесуальних дій, при яких він був залучений в якості понятого, і по результатам яких були складені протоколи слідчих (розшукових) дій, що визнані судом недопустимими доказами, а тому показання цього свідка судом не приймаються.

Тому, суд, враховуючи положення ст. 96 КПК України, надавши оцінку достовірності показань потерпілого ОСОБА_3 , яка залежить від співвідношення його показань з іншими доказами у провадженні з метою виявлення суперечностей або неузгодженостей, оцінює критично показання потерпілого, в частині того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вимагали в нього грошові кошти в сумі 1600 доларів США з погрозою застосування насильства, оскільки вони об`єктивно не підтверджується жодними іншими належними, допустимими та достовірними доказами, зібраними у спосіб, передбачений законом.

Таким чином, ті обставини, які сторона обвинувачення вважала доведеними, жодними належними та допустимими доказами в судовому засіданні не підтверджені та спростовуються показаннями допитаних судом обвинувачених та дослідженими матеріалами справи в їх сукупності. А тому ці обставини є лише припущенням обвинувачення і нічим об`єктивно не підтверджені та не свідчать про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Також, досліджені в ході судового розгляду, клопотання та доручення слідчого, прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, ухвали слідчих суддів, не є доказами обставин, що складають об`єктивну сторону діяння, яке інкримінується обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні. Так, суд звертає увагу, що процесуальні документи про надання дозволу на проведення НСРД не є самостійним доказом у кримінальному провадженні. Відповідно до статті 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Процесуальні ж документи, які стали підставою для проведення НСРД, не є документами у розумінні частини другої статті 99 КПК України, оскільки не містять зафіксованих та зібраних оперативними підрозділами фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб або групи осіб.

Крім того, приєднані стороною обвинувачення до матеріалів справи протоколи слідчих дій, а саме: протокол допиту потерпілого ОСОБА_3 (т.5 а.с.2-4), протокол додаткового допиту потерпілого ОСОБА_3 (т.5 а.с.5-7), протокол допиту свідка ОСОБА_29 (т.4 а.с.218-222), з огляду на те, що в цих протоколах містяться показання свідків, які суд безпосередньо не сприймав під час судового засідання, ці показання були надані слідчому та оперативним працівникам під час досудового розслідування, враховуючи положення ч. 4 ст. 95 КПК України, про те, що суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору або посилатися на них, тому судом дані докази оцінюються критично та не приймаються до уваги.

Також, суд приходить до висновку, що й всі інші, надані стороною обвинувачення докази, як самі по собі так і в сукупності, не доводять вину обвинувачених у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

З огляду на вищевикладене, надані стороною докази не можуть бути застосовані як докази винуватості обвинувачених у скоєні зазначеного та інкримінованого їм злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Отже, суду не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження наявності корисливого умислу обвинувачених. Зазначене дає підстави для висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , висловлюючи до ОСОБА_3 вимоги повернути грошові кошти, діяли з метою заволодіння чужим майном, що є обов`язковою юридичною ознакою злочину, передбаченого статтею 189 КК України.

В той же час, показання потерпілого ОСОБА_3 як доказ наявності обставин щодо вимагання обвинуваченими в нього грошових коштів у сумі 1600 доларів США з висловленням в його адресу погроз, суд оцінює кричино, з підстав наведених вище, у мотивувальній частині вироку. Окрім цього, при оцінці показань потерпілого ОСОБА_3 , суд враховує, що він є заявником у цьому кримінальному провадженні, звернувся до правоохоронних органів не за місцем вчинення кримінального провадження, а за порадами працівників правоохоронних органів, до Київської місцевої прокуратури № 7, і це не спостовує сумнівів сторони захисту, щодо їх правдивості і наявності у нього особистої заінтересованості в результатах розгляду кримінального провадження, враховуючи, що саме потерпілий ОСОБА_3 не виконав умови усної домовленості з ОСОБА_2 , не повернув йому назад його гроші у сумі 400 доларів США, постійно тягнув час, щоб як найдовше не повертати ці кошти, які він не повернув і на момент розгляду справи, його поведінку, за обставин його безпосередньої участі під час досудового розслідування у проведенні негласних слідчих дій.

Крім того, факти того, що дії ОСОБА_3 по відношенню до ОСОБА_2 були направлені не на виконання умов їхньої усної домовленості, оскільки останній достовірно знаючи, що його знайомий ОСОБА_60 не зможе виготовити проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, що належать ОСОБА_2 , через відсутність необхідної ліцензії, нічого з цього приводу не повідомив ОСОБА_2 , а навпаки запевняв останнього, що документи виготовляються і вже скоро будуть готові, і так само не повернення грошових коштів назад ОСОБА_2 , на його вимогу, які, як було встановлено в ході судового розгляду, перебували безпосередньо в ОСОБА_3 , оскільки ОСОБА_6 він їх не передав, лише додатково свідчить про особисту заінтересованість потерпілого у наслідках розгляду даного кримінального провадження.

При цьому, за відсутності інших об`єктивних підтверджень обставин, про які суду показав потерпілий ОСОБА_3 , сторона обвинувачення в умовах змагальності судового процесу не довела перед судом переконливості показань останнього та його добросовісності, тому його показання, суд оцінює критично та не може покласти в основу обвинувального вироку, оскільки засудження обвинуваченого не може ґрунтуватися виключною мірою на показаннях особи, які доказами з інших джерел, досліджених у судовому засіданні, не підтверджуються або визнані судом недопустимими.

Таким чином, під час судового розгляду не встановлено достатніх, належних та допустимих доказів для доведення винуватості обвинувачених поза розумним сумнівом, оскільки самих лише показань ОСОБА_3 , що в нього ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вимагали грошові кошти, недостатньо для спростування доводів сторони захисту про непричетність обвинувачених до злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Також, суд відмічає, що вказаний злочин вважається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо в його вчиненні як співвиконавці брали участь дві і більше особи, які заздалегідь, тобто до його початку, домовилися про це.

Щодо наявності попередньої змови групи осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , згідно досліджених судом доказів, то таких взагалі не вбачається і жодним чином не підтверджується. Правильність встановлення фактичних обставин справи, як на досудовому слідстві, так і у суді надало б можливість суду правильно дійти висновку про наявність такої кваліфікуючої ознаки як "попередня" змова групи осіб.

Таким чином, стороною обвинувачення не надано жодних належних та допустимих доказів вимагання обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з корисливих мотивів у ОСОБА_3 грошових коштів у сумі 1600 доларів США та відповідної змови на це, у зв`язку з чим у суду виникли обґрунтовані розумні сумніви щодо винуватості останніх у вчиненні, інкримінованого їм злочину.

Крім того, суд враховує, що прокурором в суді не спростовані доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 лише просили повернути ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 400 доларів США, які він отримав від ОСОБА_2 відповідно до їхньої усної домовленості щодо оформлення земельних ділянок у строк два місяці, у зв`язку з тим, що останній не виконав умов вказаної домовленості, що вочевидь знайшло своє об`єктивне підтвердження. Так, як встановлено в ході судового розгляду, що особисто підтвердив потерпілий ОСОБА_3 умов усної домовленості із ОСОБА_2 він не виконав, і грошові кошти у сумі 400 доларів США, які передав йому ОСОБА_2 , він останньому не повернув.

За таких обставин суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом, винуватість ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їм злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Стосовно пред`явленого обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, то об`єктивно з`ясувавши обставини та дослідивши під час судового розгляду докази, надані сторонами кримінального провадження, суд вважає, що обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні даного кримінального правопорушення також, не знайшло свого підтвердження, у зв`язку з недоведеністю стороною обвинувачення, вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим, з таких підстав.

Згідно п. 10 статті 216 КПК України якщо під час досудового розслідування буде встановлено інші злочини, вчинені особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов`язані із злочинами, вчиненими особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, і які не підслідні тому органу, який здійснює у кримінальному провадженні досудове розслідування, прокурор, який здійснює нагляд за досудовим розслідуванням, у разі неможливості виділення цих матеріалів в окреме провадження своєю постановою визначає підслідність всіх цих, злочинів.

Як встановлено в ході судового розгляду даного кримінального провадження, обшук в приміщенні будинку АДРЕСА_12 проводився слідчим органу досудового розслідування 25 квітня 2017 року, в межах кримінального провадження, відомості про яке були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 3 квітня 2017 року за № 42017101070000093, за правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 189 КК України.

В той же час, під час проведення вказаного обшуку слідчим було виявлено та вилучено: металевий предмет схожий на ручку, всередині якого виявлено предмет схожий на патрон. Тобто, слідчим було самостійно виявлено обставини, що могли свідчити про вчинення кримінального правопорушення, що зобов`язало слідчого невідкладно внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, і тільки після цього розпочати розслідування.

Проте, слідчим органу досудового розслідування, в порушення вимог ч. 1 ст. 214 КПК України, відомості за правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 263 КК України були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань лише 03.05.2017 року, що підтверджується витягом з кримінального провадження за № 12017100070001859 (т.2 а.с.1), тобто через десять днів після виявлення обставин, що свідчили про вчинення вказаного кримінального правопорушення.

Крім того, як вбачається із матеріалів кримінального провадження, ст. слідчий СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_44 лише 03.05.2017 року, а не наступний день, після проведення обшуку, написав рапорт на ім`я в.о. начальника Подільського УП ГУ НП в м. Києві, який було зареєстровано в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Подільського УП ГУ НП в місті Києві за № 18177 від 03.05.2017 року (т.2 а.с.2), в якому повідомив про обставини, що могли свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, на підставі якого і були вже внесені відомості до ЄРДР.

Таким чином, з вищевикладеного, однозначно слідує, що ст. слідчий СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_44, порушив вимоги статті 214 КПК України та не виконав, покладених на нього обов`язків. Він, виявивши 25 квітня 2017 року, під час проведення обшуку в приміщенні будинку АДРЕСА_12 , обставини, що могли свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 КК України, не вніс відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань в строки, передбачені законом (не пізніше 24 годин після виявлення), і не розпочав досудове розслідування за ст. 263 КК України.

При цьому стороною обвинувачення в судовому засіданні не було надано будь-якого вмотивованого обґрунтування, у зв`язку з чим, після виявленя слідчим ОСОБА_44 під час проведення обшуку 25.04.2017 року, за місцем проживання ОСОБА_1 , обставин, що могли свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 КК України, жодне процесуальне рішення, у відповідності до кримінального процесуального законодавства, останнім прийнято не було, та не виконані вимоги, закріплені у ст. 214 КПК України, а вказані дії були виконані останнім лише через 10 днів. Це в свою чергу лише додатково свідчить про не дотримання органом досудового розслідування вимог, закріплених у ст. 214 КПК України.

Також, законодавець, визначаючи межі територіальної підслідності, у частині 1 статті 218 КПК України визначив місце проведення досудового розслідування, відповідно до якої досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається із пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення за ч. 1 ст. 263 КК України, місце вчинення даного кримінального правопорушення знаходиться у м. Бориспіль Київської області, яке знаходиться під юрисдикцією Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області.

При цьому, навіть у разі виявлення іншого злочину, вчиненого ОСОБА_1 , при непідслідності останнього одному й тому ж органу досудового слідства, чинне законодавство передбачає обов`язок прокурора (за умови неможливості виділення цих матеріалів в окреме провадження) визначати підслідність справи.

В той же час, в матеріалах кримінального провадження відсутня постанова про визначення підслідності кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12017100070001859 від 03.05.2017 року, за органом досудового розслідування - Подільським УП ГУ НП у м. Києві, а тому підслідність у даному кримінальному провадженні не визначалася.

Разом з тим, не зважаючи на це, в порушення вимог статті 218 КПК України слідчий СВ Подільського УП ГУ НП в Київській області продовжив досудове розслідування даного кримінального провадження, яке не віднесене до його компетенції, не отримавши дозвіл прокурора щодо визначення іншої підслідності, як це передбачено ст. 218 КПК України. Тобто досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснювалось з порушенням правил підслідності, передбачених вимогами кримінального процесуального кодексу.

Таким чином, судом встановлено, що в порушення вимог КПК України, прокурор не вирішив питання про підслідність кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12017100070001859 від 03.05.2017 року, а відтак усі процесуальні та слідчі дії, що були здійснені слідчими Подільського УП ГУ НП в м. Києві, не можна визнати законними, оскільки останні не мали повноважень здійснювати досудове розслідування у даному провадженні.

При цьому, із аналізу доказів, наданих стороною обвинувачення, вбачається, що кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017100070001859 від 03.05.2017 року, на підставі постанови прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 Сітара Д.В. від 16.06.2017 року (т.2 а.с.4-5) були об`єднані в одне провадження з кримінальним провадженням за № 42017101070000093 від 03.04.2017 року. Разом з тим вказана обставина, сама по собі, не змінює підслідності кримінального провадження, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, інкримінованого ОСОБА_1 , слідчим Подільського УП ГУ НП в м. Києві, оскільки відповідно до вимог, закріплених у КПК України підслідність визначається виключно на підставі постанови прокурора про підслідності.

Крім того, як встановлено судом, експертне дослідження виявлених та вилучених під час проведення обшуку в приміщенні будинку АДРЕСА_7 , металевого предмета ззовні схожого наручку та предмета ззовні схожого на патрон, проводилось експертом Київського НДЕКЦ МВС України 17.05.2017 року, на підставі постанови про призначення судової балістичної експертизи, винесеної ст. слідчим Подільського УП ГУ НП в місті Києві ОСОБА_27, 4 травня 2017 року, в рамках досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12017100070001859 від 03.05.2017 року, за ч. 1 ст. 263 КК України. Тобто, проведення експертного дослідження та прийняття процесуального рішення слідчим, відбулося навіть і до винесення постанови прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 Сітара Д.В. від 16.06.2017 року про об`єднання вищезазначених кримінальних проваджень, тобто навіть і не в рамках даного кримінального провадження.

Таким чином, аналізуючи положення ст. ст. 216, 218 КПК України, у взаємозв`язку з вищевикладеними обставинами, суд дійшов висновку, що відсутність в матеріалах кримінального провадження постанови про визначення підслідності кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12017100070001859 від 03.05.2017 року, за Подільським УП ГУ НП у м. Києві, свідчить про те, що докази, отримані слідчим Подільського УП ГУ НП у м. Києві, з порушенням правил підслідності, а тому на думку суду, є недопустимими.

За таких обставин, суд вважає, що досудове слідство і збір доказів в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12017100070001859 від 03.05.2017 року, також були здійснені з порушенням правил підслідності.

Отже, оскільки вищевказані вимоги закону були проігноровані стороною обвинувачення, то висновок експерта № 8-5/768 від 17.05.2017 року (т.2 а.с.9-13), є недопустимим доказом, а тому не може бути використаний судом при прийнятті рішення.

Так, як зазначалося вище, в ході судового розгляду беззаперечно встановлені порушення правил підслідності щодо розслідування даного кримінального провадження, а тому докази, надіні стороною на підтвердження вчинення обвинуваченими, інкримінованих їм злочинів, визнані судом недопустимими, зокрема і протокол обшуку в приміщенні будинку АДРЕСА_7 , від 25.04.2017 року (т.1 а.с.35-40), оскільки слідчі Подільського УП ГУ НП в м. Києві та прокурори Київської місцевої прокуратури, отримали їх шляхом реалізації своїх повноважень, які не передбачались КПК України,

В той же час, суд детально дослідивши вищезазначений протокол обшуку від 25.04.2017 року, прийшов до висновку, що слідча (розшукова) дія - обшук, була проведена ст. слідчим СВ Подільського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_27, з грубим порушенням вищезазначених вимог КПК України, виходячи із наступного.

Як зазначалося вище, ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 20.04.2017 року дозвіл на проведення обшуку у будинку АДРЕСА_7 , було надано прокурору Київської місцевої прокуратури № 7 Сітару Д.В. (т.1 а.с.34). Тобто, саме прокурор Київської місцевої прокуратури № 7 Сітар Д.В., згідно умов дозволу, був уповноважений на проведення вказаної слідчої дії.

Разом з тим, як вбачається із протоколу обшуку від 25.04.2017 року обшук за вищезазначеною адресою фактично був проведений ст. слідчим СВ Подільського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_27, без участі прокурора Сітара Д.В.

При цьому як слідує із приписів закріплених у ч. 2 ст. 235 КПК України в ухвалі слідчого судді, серед іншого, вказуються прізвища осіб, за клопотанням та погодженням яких суд дозволив проведення обшуку. При цьому вказаними положеннями кримінального процесуального законодавства не передбачено можливості виконання ухвали про дозвіл на обшук іншими особами за дорученням прокурора або слідчого, а лише тими, яким надана дозвіл на проведення обшуку, згідно ухвали слідчого судді.

Положення КПК слід сприймати у сукупності, щоб надані законом повноваження, наприклад, прокурору за статтею 36 КПК України, не виходили за межі чітко встановлених законом обмежень, наприклад, проникнення до житла чи іншого володіння особи.

Водночас, прокурор, отримавши ухвалу слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 , в якій до речі було зазначено, що саме прокурору Сітару Д.В. дозволяється провести цю слідчу дію, 21 квітня 2017 року доручив провести обшук на її підставі слідчому СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_44 (т.1 а.с.32-33).

На підставі цього доручення слідчий СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_27 і провів 25 квітня 2017 року обшук у будинку АДРЕСА_7 , за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_1 .

Таким чином, надаючи доручення від 21.04.2017 року на проведення обшуку прокурор Сітар Д.В . повинен був діяти у сукупності своїх повноважень, які випливають зі ст. 36 КПК України та змісту ухвали слідчого судді. Проведення обшуку слідчим СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_27 суд вважає неправомірним, оскільки дозволу на виконання обшуку вказаній особі або іншим особам, уповноваженим прокурором, в порядку ст. 36 КПК України, ухвалою слідчого судді не надавалося.

На думку суду, проведення обшуку особою, що за законом не мала права вчиняти ці дії, так само як і передоручення проведення цієї слідчої дії, яку, у відповідності до положень п. 19 ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 93, ч. 1 ст. 236 КПК України, мав право проводити лише слідчий або прокурор, згідно вимог ст. 86, п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК України, дають достатньо підстав для визнання протоколу обшуку недопустимим доказом.

Аналогічної позиції притримується Верховний Суд. Так, у постанові від 29.01.2019 року справа № 466/896/17, провадження № 51-7795 км 18, за результатами касаційного розгляду колегія суддів дійшла наступного висновку: за змістом ч. 1 ст. 236 КПК виконання ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи покладається особисто на слідчого чи прокурора. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в обшуку мають право запросити спеціалістів, однак це не звільняє їх від обов`язку особистого виконання обшуку. У випадку проведення обшуку іншими особами, окрім слідчого чи прокурора, вказане слід вважати суттєвим порушенням умов обшуку, результати обшуку у відповідності з вимогами ст. ст. 86, 87 КПК не можуть бути використані при прийнятті процесуальних рішень і на них не може посилатися суд при ухваленні обвинувального вироку, як на доказ.

Згідно до ч. 1 ст. 104 КПК України у випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі. При цьому, згідно п. 1 ч. 3 даної статті, протокол, зокрема, повинен містити відомості про всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання).

Однак, як вбачається з дослідженого протоколу обшуку від 25.04.2017 року, у вступній частині, серед іншого зазначено, що обшук відбувався за участю інших осіб: співробітники ГВ БКОЗ ГУ СБУ у м. Києві. В той же час передбачені законом відомості про них відсутні. Навіть не вказано кількість таких учасників, прокурор обмежився лише перерахунком структурного підрозділу, в якому працюють вказані особи. Також, останнім, як учасникам слідчої дії, згідно вимог КПК України, їхні права та обов`язки не роз`яснені.

В той же час, у заключній частині протоколу, в графі "учасники обшуку" знову таки ж зазначено як учасників обшуку: співробітники ГВ БКОЗ ГУ СБУ у м. Києві. В той же час прізвища, ініціали вказаних працівників слідчим не зазначено, і даний протокол ними не підписаний як учасниками вказаної процесуальної дії, згідно вимог чинного законодавства, що є неприпустимим.

Крім того, під час проведення обшуку в будинку ОСОБА_1 були присутні правоохоронці, які не були внесені в протокол обшуку, що підтверджується показаннями свідків ОСОБА_62 та ОСОБА_5 , в яких вони зазначили, що в обшуку приймали участь значна кількість правоохоронців, і майже всі були вдягнені у цивільний одяг, та надпис "СБУ" була лише у однієї чи двох осіб, що також узгоджується із показаннями обвинуваченого ОСОБА_1 . В той же час, як вбачається зі змісту протоколу обшуку від 25.04.2017 року, в ньому відсутні відомості про присутність вказаних працівників правоохоронних органів, окрім співробітників ГВ БКОЗ ГУ СБУ у м. Києві, під час проведення вказаної дії, і вказаний протокол ними також не підписаний як учасниками вказаної процесуальної дії.

Ці обставини в сукупності однозначно свідчить про порушення правил складання протоколу слідчої (розшукової) дії - обшук, а тому викликає у суду сумніви у дійсності та вірогідності, викладених у вказаному протоколі відомостей.

Також, слід зазначити, що участь не ідентифікованих слідчим працівників правоохоронних органів, при проведенні обшуку, які не є учасниками кримінального провадження і знаходилися в будинку при проведенні обшуку, не маючи передбачених КПК України підстав, свідчить про порушення права громадянина ОСОБА_1 на недоторканість житла, передбаченого ч. 1 ст. 30 Конституції України.

Крім того, обшук було проведено у період часу з 01:30 год. до 02:45 год., що є порушенням ч. 4 ст. 223 КПК України, якою забороняється проведення обшуку у нічний час з 22:00 по 06:00 год., при цьому слідчим в протоколі не обґрунтовано необхідність проведення слідчих дій після 22:00 години.

Також, слід зазначити, що виходячи із аналізу норм, закріплених в КПК України понятий, який запрошується до проведення слідчої (розшукової) дії безпосередньо приймає в ній участь. При цьому, понятий - це незаінтересована у результатах кримінального провадження особа, яка запрошується слідчим або прокурором для участі у слідчій (розшуковій) дії з метою засвідчення факту, змісту та результатів її проведення.

Участь понятих є гарантією правильного безпосереднього сприйняття при провадженні слідчих дій обставин та фактів, що мають значення для кримінального провадження, їх належного фіксування у процесуальних документах. Показання понятого базуються на обставинах, свідком яких він був.

В той же час, детально аналізуючи зміст показань, наданих свідками ОСОБА_30 та ОСОБА_5 , які були понятими під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 , встановлено, що останні надали противоречиві та взаємовиключаючи показання по фактк проведення обшуку та вилучення речей і предметів під час проведення обшуку.

Так, як вбачається з показань свідка ОСОБА_30 останній показав, що коли вони прибули на місце обшуку, то близько 2 годин чекали в автомобілі, і лише потім вже розпочався обшук. В той же час, відповідно до показань іншого понятого - свідка ОСОБА_5 , останній зазначив, що обшук розпочався десь через 5 хвилин, після того як вони приїхали до будинку, де повинен був проводитися обшук. Як встановлено в ході судового розгляду на місце обшуку поняті приїхали разом. Також, свідок ОСОБА_30 показав, що під час проведення обшуку він весь час був разом із іншим понятим, слідчим та працівниками правоохоронних органів, заходячи по черзі в кожну кімнату. В той же час свідок ОСОБА_5 показав, що спочатку обшуку він був разом з іншим понятим, а потім в їх вже розділи і вони розійшлися по різним кімнатам.

При цьому свідок ОСОБА_30 однозначно стверджував, що сейф, який знаходився в одній із кімнат, відкривали в його присутності, і всередині вказаного сейфу знаходилися лише мисливські рушниці, одна чи більше, не пам`ятав. Вказані показання свідка узгоджуються із показаннями обвинуваченого ОСОБА_1 , в яких він зазначив, що у сейфі знаходилися його рушниці, на які він має відповідні дозволи, оформлені у встановленому законом порядку, що свідчить про те, що вони є правдивими та такими, що відповідають дійсності, в зв`язку з чим, в цій частині, показання свідка ОСОБА_30 , суд приймає до уваги.

Разом з тим, як вбачається із показань свідка ОСОБА_5 , в момент відкриття сейфу, іншого понятого він не бачив, а тому мабуть його не було поряд, і всередині сейфу знаходилися декілька ножів, а також предмет схожий на ручку-пістолет.

Ці обставини в сукупності свідчать про те, що вищезазначені показання свідків суттєво відрізняються один від одного, і взагалі є взаємовиключаючими, а тому показання свідків ОСОБА_30 та ОСОБА_5 , не можуть бути судом взяті до уваги та оцінюються критично.

Крім того, суд звертає увагу, що показання свідка ОСОБА_5 , в частині того, що всередині сейфу знаходилися ножі, суперечать змісту протоколу обшуку, в якому будь-які відомості з приводу наявності вказаних предметів, відсутні, а також показанням свідка ОСОБА_27 , в яких він також не зазначав з приводу виявлення ним ножів у сейфі, а тому суд приходить до висновку, що дані показання свідка ОСОБА_5 є недостовірними.

Також, слід зазначити, що відповідно до показань свідка ОСОБА_5 , останній зазначив, що в момент відкриття сейфу, йому частково кут обзору закривали дверцята сейфа, а також - співробітник, який відкривав сейф, своєю спиною. У зв`язку з чим безпосередньо момент відкриття сейфу та вміст його середини він не бачив. Так, спочатку відкрили сейф, ножі виклали на зверху на сейф чи на підлогу, не пам`ятає, а предмет схожий на ручку-пістолет дістали із сейфу та показали, тримаючи в руці. Він не бачив, щоб вказана ручка лежала всередині сейфу.

З огляду на вищевикладене, судом однозначно встановлено, що свідок ОСОБА_30 взагалі не бачив всередині сейфу предмету схожий на ручку-пістолет, і такий предмет в його присутності не вилучався, а свідок ОСОБА_5 хоч і стверджує, що в його присутності вилучали предмет схожий на ручку-пістолет, разом з тим він також його безпосередньо всередині сейфу не бачив, а побачив його вже безпосередньо в руці слідчого. Це в свою чергу свідчить, що в момент виявлення слідчим предмету схожого на ручку-пістолет, його дії, не контролювалися понятими, і лише понятому ОСОБА_63 було показано вказаний предмет, в той момент як він вже безпосередньо перебував у руках слідчого.

При цьому, суд звертає увагу, що в даному випадку дуже підозрілою є ситуація, коли свідок ОСОБА_63 , надаючи показання повідомляє суду, що йому дуже добре запам`ятався предмет ззовні схожий на ручку-пістолет, враховуючи його унікальність, разом з тим, останній не зміг навіть назвати якого кольору був це предмет, зазначаючи або чи металевого, чи золотистого кольору, які є абсолютно різніми кольорами, не подібними по кольоровій гамі.

Крім того, є досить дивним, що один понятий - свідок ОСОБА_30 взагалі під час проведення обшуку не бачив предмет схожий на ручку-пістолет, а інший понятий - свідок ОСОБА_63 стверджує, що під час обшуку вказаний предмет вилучали в його присутності, разом з тим безпосередньо всередині сейфу він його не бачив.

Також, виходячи із показань свідків ОСОБА_30 та ОСОБА_63 , судом встановлено, що поняті ОСОБА_30 та ОСОБА_63 , які залучені до обшуку, не були присутні під час проведення всієї слідчої дії, направленої на відшукання речей та предметів в прміщенні будинку, де проживає ОСОБА_1 , яка здійснювалась без їх постійної участі, оскільки з їх показів вбачається, що поняті безперервно та безпосередньо за всіма діями працівників правоохоронних органів під час обшуку не спостерігали, так як було багато працівників правоохоронних органів, і вони фізично не могли спостерігати за всіма їх діями, і останні надали взаємовиключаючи показання з приводу обставин відкриття сейфу, оскільки вони однозначно стверджували, що сейф відкривали в їх присутності, і працівники правоохоронних органів перекривали кут обзору вмісту сейфу, а також, щодо предметів, які знаходилися у сейфі.

При цьому, не дивлячись на те, що допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_63 підтвердив факт виявлення та вилучення в його присутності предмету схожого на ручку-пістолет, всередині якого був предмет схожий на патрон, проте, з огляду на встановлені фактичні обставини проведення обшуку, які зазначено вище, достовірність показань свідка викликає сумніви, оскільки він сам підтвердив, що безпосередньо всередині сейфу вказаний предмет не бачив, а йому його показав слідчий, тримаючи в руці, а також останній зазначив, що в сейфі знаходилися ножі, що повністю спростовується як змістом протоколу обшуку, так і показаннями свідків ОСОБА_30 , ОСОБА_27 та обвинуваченого ОСОБА_1 .

Ці обставини в сукупності, а також враховуючи, що жоден із понятих особисто не бачив, як слідчий виявив всередині сейфу вогнепальну зброю, тобто правоохоронними органами не було забезпечене належне виконання понятими своїх функцій, що породжує обґрунтовані сумніви у походженні предметів, які були виявлені та вилучені під час проведення обшуку, а тому версія сторони захисту, з приводу підкидання вказаних предметів ОСОБА_1 з метою штучного створення підстав для його затримання та притягнення до кримінальної відповідальності, стороною обвинувачення залишилась не спростованою.

З огляду на наявність зазначених обставин в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що слідча (розшукова) дія - обшук, та процесуальна фіксація (оформлення) ходу і результатів даної слідчої дії, яка відображена у згаданому протоколі обшуку, була проведена ст. слідчим Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_27, з грубим порушенням вищезазначених вимог КПК України.

Також суд наголошує, що доказ має бути бездоганним, щоб виконувати свою роль, тобто він має бути отриманий із суворим дотриманням порядку, визначеного кримінальним процесуальним законом. Порушення цього порядку або ж будь-яких помилок чи дрібних недоліків є неприпустимим, адже це спотворює зміст доказу загалом. Аналогічної позиції притримується Верховний Суд у постанові від 19.09.2019 року справа № 694/930/16-К, провадження № 51-155 км 19.

Таким чином, оскільки основний доказ - протокол обшуку від 25.04.2017 року здобутий внаслідок істотного порушення гарантій отримання доказів, передбачених Конституцією України, міжнародними договорами щодо прав та свобод людини, зокрема, недоторканості житла, цей доказ є безумовною підставою для визнання його недопустимим.

Наведені обставини тягнуть за собою визнання недопустимими доказами даних, які містяться у протоколі обшуку від 25.04.2017 року та предметів, виявлених та вилучених, в ході такого обшуку, які були слідчим визнані речовими доказами, на підставі постанов ст. слідчого Подільського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_27 від 08.06.2017 року про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання (т.2 а.с.14-15), які були передані на зберігання на підставі квитанції про отримання речових доказів на зберігання № 002357 (т.2 а.с.16).

При цьому, суд звертає увагу, що всі інші докази, надані стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, є похідними, оскільки є фактичними даними, отриманими внаслідок проведення слідчих дій з речами та предметами, вилученими під час проведення обшуку в приміщенні будинку АДРЕСА_7 , в якому проживає ОСОБА_1 .

Так, згідно до вимог ст. 101 КПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи. Висновок повинен ґрунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження. Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність.

В ч. 5 ст. 101 КПК України зазначено, що висновок експерта не може ґрунтуватися на доказах, які визнані судом недопустимими.

Крім того, суд звертає увагу, що у вирішенні питання про справедливий судовий розгляд ЄСПЛ, застосовує концепцію "плодів отруєного дерева", тобто оцінку допустимості всього ланцюжка доказів, що базуються один за іншим, а не кожного окремого доказу автономно. Коли визнаються недопустимими не лише докази, які безпосередньо отримані внаслідок порушення, а також і докази, які не були б отримані, якби не були отримані перші. Таким чином, допустимі самі по собі докази, отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимі докази, стають недопустимими. Зокрема вказана позиція, викладена Європейським судом в рішеннях у справах "Балицький проти України", "Тейксейра де Кастро проти Португалії", "Шабельник проти України".

Враховуючи вищевикладене, практику Європейського суду з прав людини, а також ту обставину, що висновок експерта, який приєднаний стороною обвинувачення, в якості доказів, базуються на доказах, визнаних судом недопустимим, то висновок експерта № 8-5/768 від 17.05.2017 року (т.2 а.с.9-13), а тому самостійно не може вважатись достатнім для доведення вини особи.

Окрім вказаних вище порушень кримінального процесуального закону в ході досудового розслідування цього кримінального провадження, не залишились поза увагою суду й інші порушення, допущені у даному кримінальному провадженні органом досудового розслідування та процесуальним керівником.

Так, станом на час проведення зазначеного обшуку ОСОБА_1 був вже фактично затриманим з 01:20 год., що підтверджується протоколом затримання від 25.04.2017 (т.1 а.с.41-44). Сам протокол затримання був складений 25.04.2017 о 09:34 год., в цей час ОСОБА_1 були роз`яснені його права підозрюваного.

ОСОБА_1 , будучи фактично затриманим о 01:20 год. 25.04.2017, саме з цього моменту був підозрюваним у кримінальному провадженні та мав права підозрюваного у кримінальному провадженні, зокрема право користуватися правовою допомогою. Однак, як вбачається з зазначеного протоколу обшуку будь-які права ОСОБА_1 не роз`яснювалися, зокрема право на отримання правової допомоги.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що слідчий фактично здійснивши затримання ОСОБА_1 , не роз`яснили йому його права, тим само грубо порушивши вищезазначені вимоги процесуального закону, що є неприпустимими. Також, після затримання ОСОБА_1 слідчий фактично допустив порушення права підозрюваного на захист, оскільки не представили на вимогу останнього йому адвоката та не забезпечили належної медичної допомоги у зв`язку із його станом здоров`я, первинну підозру оголосили йому без присутності адвоката, хоча підозрюваний наполягав на цьому, що підтверджується відомостями, що містяться в повідомленні про підозру від 25.04.2017 року, зазначеними особисто ОСОБА_1 , а також показаннями свідка ОСОБА_27 , в яких він підтвердив, що вручення підозри ОСОБА_1 відбулося за відсутності адвоката. З цього вбачається, що законні процедури не були дотримані, а отже, в діях працівників правоохоронних органів також наявне порушення засад законності кримінального провадження, визначених ст. 9 КПК України. Отже, усі докази, отримані з порушенням права на захист ОСОБА_64 , до забезпечення його правом на захист є недопустимими доказами.

Також, слід зазначити, при дослідженні доказів, наданих стороною обвинувачення, а саме ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 20.04.2017 року (т.1 а.с.34), вбачається, що дозвіл на проведення обшуку, за адресою проживання ОСОБА_1 , в рамках кримінального провадження, внесеного за № 42017101070000093 від 03.04.2017 року, за ознаками кримінального прравопроушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, надавався з метою виявлення та вилучення, серед іншого вогнепальної зброї та боєприпасів. Разом з тим, як вбачається із витягу кримінального провадження, внесеного за № 42017101070000093 від 03.04.2017 року, жодних відомостей з приводу того, що під час вимагання використовувалася вогнепальна зброя чи боєприпаси, не зазначено.

З огляду на вищевикладене встановлено, що в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42017101070000093 від 03.04.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, орган досудового розслідування, на момент звернення до слідчого судді з клопотанням про проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 , не маючи жодних відомостей з приводу того, що під час вимагання використовувалася вогнепальна зброя, що підтверджується витягом з даного кримінального провадження, наперед визначився що ОСОБА_1 за місцем свого зберігання може зберігати, саме вогнепальну зброю.

При цьому, суд звертає увагу, що в подальшому саме за правовою кваліфікацією: ч. 1 ст. 263 КК України, і були внесені відомості до ЄРДР за № 12017100070001859 від 03.05.2017 року.

В той же час, суду незрозуміло, звідки органом досудового розслідування отримані відомості про те, що в ході досудового розслідування кримінального провадження № 42017101070000093, ними будуть виявлені ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

При цьому стороною обвинувачення в судовому засіданні не було надано будь-яких належних та допустимих доказів, на підтвердження того, що на момент звернення до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 , орган досудового розслідування мав інформацію, отриману у встановленому кримінальним процесуальним законодавством порядку, з приводу того, що ОСОБА_1 за місцем свого проживання може зберігати вогнепальну зброю та боєприпаси.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що ці обставини в сукупності можуть свідчить лише про невідповідність матеріалів кримінального провадження, в частині пред`явлення ОСОБА_1 обвинувачення за ч. 1 ст. 263 КК України, оскільки ще до проведення обшуку в приміщенні будинку АДРЕСА_7 , в рамках кримінального провадження, внесеного за № 42017101070000093 від 03.04.2017 року, за ознаками кримінального прравопроушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, з витягу якого слідує, що жодні відомості про використання під час вчинення вказаного злочину вогнепальної зброї відсутні, в ході якого і було виявлено та вилучено антипову вогнепальну зброю, прокурор, вже на момент звренення з клопотанням про дозвіл на проведення обшуку, у клопотання зазначає, що ОСОБА_1 за місцем свого проживання може зберігати вогнепальну зброю та боєприпаси, не зважаючи на те, що вогнепальна зброя не знаряддям вчинення даного злочину.

Таким чином, на переконання суду сторона обвинувачення не довела поза розумним сумнівом того, що ОСОБА_1 причетний до незаконного придбання та зберігання вогнепальної зброї, вилученої, в ході проведення обшуку 25 квітня 2017 року обшуку в приміщенні будинку АДРЕСА_7 , так як із жодного наданого стороною обвинувачення доказу не слідує, що саме ОСОБА_1 зберігав її.

Так, стороною обвинувачення не надано жодного доказу того, що саме ОСОБА_1 зберігав вогнепальну зброю та патрон, адже, сторона обвинувачення не вжила достатніх заходів, оскільки докази, які сторона обвинувачення подала суду на підтвердження висунутого обвинувачення ОСОБА_1 , викликають у суду сумніви, щодо їх достовірності, а також законності здобуття, у зв`язку з чим визнані судом недопустимими та не приймаються до уваги. Це в свою чергу свідчить про те, що висновки щодо зберігання ОСОБА_1 вказаних предметів сторона обвинувачення зробила лише на припущеннях. Про це також додатково вказує той факт, що стороною обвинувачення в ході проведення досудового розслідування дактилоскопічна експертиза на предмет дослідження слідів рук ОСОБА_1 , на вилученому в ході проведення обшуку, предмету ззовні схожого на ручку, не проводилася, не зважаючи на те, що орган досудового розслідування мав таку можливість, оскільки ОСОБА_1 був затриманий під час проведення обшуку.

З огляду на викладене, на думку суду докази, надані прокурором та досліджені у судовому засіданні не доводять винуватість ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їм злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, так само як і ОСОБА_1 - у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

При цьому суд враховує правову позицію щодо визнання винності особи "поза розумним сумнівом" та визначення "стандартів доказування", висловлену Верховним Судом у постанові від 04.07.2018 по справі № 688/788/15-к, в якій зазначається, що при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК України, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій. Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.

Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Таким чином, суд вважає, що представлені до суду стороною обвинувачення докази здобуті з тими порушеннями кримінального процесуального закону, які підривають довіру щодо їх достовірності. А тому використання цих доказів не буде відповідати вимогам справедливого судочинства. Представлені стороною обвинувачення докази не є настільки переконливими, що давало б суду підстави дійти висновку про винуватість ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , у вчиненні інкримінованих їм злочинів, "поза розумним сумнівом".

При цьому, слід зазначити, що твердження сторони захисту, з приводу того, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 могло бути штучно створеним працівниками Київської місцевої прокуратури № 7 та Подільського УП ГУ НП в м. Києві залишились не спростованами, виходячи з того, що як встановлено в ході судового розгляду, досудове розслідування вказаного кримінального провадження, внесееного до ЄРДР за № 42017101070000093 від 03.04.2017 року відбувалося з порушенням правил територіальної підслідності.

При цьому, проаналізувавши наявні в матеріалах даного кримінального провадження докази, які були зібрані внаслідок вкрай непрофесійного, поверхневого, однобічного, необ`єктивного та упередженого досудового розслідування, що супроводжувалось грубими порушеннями вимог КПК України, суд прийшов до висновку, що твердження обвинуваченого ОСОБА_2 про те, що йому підкинули грошові кошти, які були вилучені під час проведення огляду місця події від 24.04.2017 року, а також твердження обвинуваченого ОСОБА_1 , в частині того, що вогнепальну зброю, яка була вилучена 25.04.2017 року в ході проведення обшуку за місцем його проживання, працівниками правоохоронних органів, не позбавлені здорового глузду, оскільки не були спростовані, що породжує обґрунтований сумнів стосовно доведеності пред`явленого обвинувачення.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що проведений аналіз наданих сторонами доказів беззаперечно свідчить про те, що як під проведення огляду місця події 24.04.2017 року обвинуваченому ОСОБА_2 (т.3 а.с.171), так і під час проведення обшуку 25.04.2017 року обвинуваченому ОСОБА_1 (т.3 а.с.195) були завдані тілесні ушкодження, що і не заперечується стороною обвинувачення. Це також підтверджується і показаннями свідка ОСОБА_29 та ОСОБА_27 . Разом з тим, як вбачається із показань свідків, які були понятими під час проведення вказаних слідчих дій, ні ОСОБА_2 , ні ОСОБА_1 будь-якого опору правоохоронним органам не чинили, поводили себе нормально.

Більш того, як вбачається із матеріалів кримінального провадження повідомлення про стан здоров`я ОСОБА_2 та ОСОБА_1 після їх фактичного затримання, з яких слідувало, що в останніх наявні тілесні ушкодження, були зареєстровані в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Подільського УП ГУ НП у м. Києві за № 16849 від 25.04.2017 року (т.3 а.с.171) та за № 16853 від 25.04.2017 року (т.3 а.с.195), однак сторона обвинувачення будь-яких процесуальних та слідчих дій для встановлення фактичних обставин з приводу завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , не вчинила.

В той же час, суд не приймає до уваги відомості, викладені у рапорті старшого уповноваженого в ОВС 1 сектору 3 відділу ГВ БКОЗ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області Савчука А від 26.04.2017 року, оскільки як вбачається зі змісту протоколу обшуку від 25.04.2017 року ОСОБА_65 не зазначаний як учасник проведення обшуку, що позбавляє суд можливості пересвідчитися в тому, що останній дійсной був присутній під час проведення обшуку. Також відомості, викладені у вказаному рапорті повністю спростовуються показаннями свідків ОСОБА_30 та ОСОБА_63 , в яких вони зазначили, що ОСОБА_1 під час проведення обшуку поводив себе нормально, опору не чинив, сокири в його руках не було. З огляду на це, суд не приймає до уваги вказаний рапорт та оцінює його критично.

Отже, суд приходить до висновку, що прокурор в суді не представив достовірних об`єктивних даних, які б свідчити у зв`язку з чим, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 під час їх затримання були завдані тілесні ушкодження.

Таким чином, також не спростовані доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були завдані тілесні ушкодження під час їх затримання, з метою, щоб підкинути їм гроші та вогнепальну зброю, які в подальшому були вилучені за результатами проведення огляду місця події та обшуку.

Враховуючи встановлені судом обставини під час розгляду справи, сторона обвинувачення не довела, що кримінальні правопорушення вчинені обвинуваченими, оскільки всі наявні у матеріалах кримінального провадження докази, які становили невід`ємну та основну частиною доказової бази, на яких ґрунтувалося обвинувачення, визнані судом недопустимими, так як стороною обвинувачення грубо порушено кримінально-процесуальне законодавство під час їх збору.

З огляду на вище викладене суд приходить до висновку, що заявлені, в ході судового розгляду, захисниками обвинувачених - адвокатами Родіним В.В. та Медведем О.П. клопотання, підтримані обвинуваченими, про визнання всіх зібраних по справі доказів недопустимими, а саме: протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю за особою від 13.04.2017 року з додатком до нього; протоколу огляду місця події від 24.04.2017 року; протоколу обшуку від 25.04.2017 року; висновку експерта № 981 від 20.04.2017 року; протоколу огляду та вручення грошових коштів від 24.04.2017 року з додатком до нього; протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.04.2017 року; заяву про залучення до провадження як потерпілого від 04.04.2017 року; постанови про визнання особи потерпілою від 04.04.2017 року; висновку експерта № 8-5/768 від 17.05.2017 року; постанови слідчого про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 08.06.2017 року, від 26.04.2017 року, від 26.04.2017 року; протоколи огляду від 26.04.2017 року; протокол про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 25.04.2017 року з додатком до нього; протокол за результатами контролю за вчиненням злочину від 25.04.2017 року, у зв`язку з тим, що вони були одержані з порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд не приймає до уваги доводи адвоката Медведя О.П., про те, що всі докази, які отримані органом досудового розслідування в рамках даного кримінального провадження є недопустимими, у зв`язку з тим, що постанови про призначення групи слідчих від 13.04.2017 року, від 18.04.2017 року та від 25.04.2017 року було створено особою, яка не є начальником слідчого відділу, від імені начальника СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_45, а підписані невідомою особою без зазначення посади та повноважень, що виключає законну участь слідчого ОСОБА_27 у вказаному провадженні. Тобто слідчий ОСОБА_27 не мав повноважень на проведення слідчих дій та прийняття процесуальних рішень у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 КПК України керівник органу досудового розслідування організовує досудове розслідування. В п. 1 ч. 2 даної статті закріплено, що керівник органу досудового розслідування уповноважений визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 КПК процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також, коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне (ч. 3). Постанова слідчого, прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення (ч. 6).

Таким чином, повноваження слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування у конкретному провадженні підтверджується відповідним процесуальним рішенням, оформленим до вимог чинного законодавства, а саме постановою керівника органу досудового розслідування.

У п. 8 ч. 1 ст. 3 КПК України закріплено, що керівник органу досудового розслідування - начальник Головного слідчого управління, слідчого управління, відділу, відділення органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань, органу Державної кримінально-виконавчої служби України, підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України та його заступники, які діють у межах своїх повноважень.

Так, на підтвердження повноважень слідчих, в матеріалах справи міститься постанови про призначення групи слідчих 13.04.2017 року (т.1 а.с.16), від 18.04.2017 року (т.1 а.с.17) та від 25.04.2017 року (т.1 а.с.18). Як вбачається зі змісту вказаних постанов, вони підписані заступником начальника СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_36

Відповідно до витягу з наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві НП України № 448 о/с від 29.04.2016 року (т.4 а.с.110) щодо особового складу по Подільському управлінню поліції майора поліції Когутка В.С. призначено на посаду заступника начальника СВ Подільського УП.

Також, як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 42017101070000093, від 03.04.2017 року, у розділі ІІ "Прийняті під час досудового розслідування процесуальні рішення" у п. 4, 5, 6 містяться відомості про те, заступником начальника СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві Когутко В.С. було винесено постанови про призначення групи слідчих від 13.04.2017 року, від 18.04.2017 року та від 25.04.2017 року.

Внесення до реєстру матеріалів досудового розслідування вищевказаних даних, вказує виключно на те, що в ході досудового розслідування кримінального провадження № 42017101070000093, від 03.04.2017, процесуальні рішення - постанови про призначення групи слідчих від 13.04.2017 року, від 18.04.2017 року та від 25.04.2017 року, приймалися саме заступником начальника СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві Когутко В.С., а не начальником СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що постанови про призначення групи слідчих 13.04.2017 року (т.1 а.с.16), від 18.04.2017 року (т.1 а.с.17) та від 25.04.2017 року (т.1 а.с.18), були прийняті заступником начальника СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_36 , і саме ним і підписані. При цьому, враховуючи, що ОСОБА_36 займав посаду заступника начальника СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві, а тому, виходячи із ст. 3, ст. 39 КПК України, відповідно до покладених на нього повноважень, останній уповноважений визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування кримінального провадження. Тобто при винесенні вищезазначених постанов про призначення групи слідчих у кримінальному провадженні ОСОБА_36 діяв у межах, наданих йому повноважень у відповідності до вимог КПК України.

Таким чином, судом встановлено, що постанови про призначення групи слідчих 13.04.2017 року (т.1 а.с.16), від 18.04.2017 року (т.1 а.с.17) та від 25.04.2017 року (т.1 а.с.18) були винесені з дотримання встановленої кримінальним процесуальним законом процедури.

Так, дійсно у змісті вказаних постанов, зазначено, що вони складені від імені начальника СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_45 Разом з тим, вони особисто нею не підписані, і не підписані кимось іншим замість неї. Це в свою чергу може свідчити про те, що під час виготовлення проекту вказаних постанов було зазначено, що вони складені від імені начальника СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_45 Однак, як вбачається з їх змісту, до реквізиту "Підпис" внесено виправлення рукописним способом, а сам: проставлено позначку "/" і зазначено посаду, ініціал(и), прізвище особи, яка підписує документ цей документ: заступник начальника СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві Когутко В.С.

З огляду на вищевикладене, не дивлячись на наявність у змісті постанов про призначення групи слідчих 13.04.2017 року (т.1 а.с.16), від 18.04.2017 року (т.1 а.с.17) та від 25.04.2017 року (т.1 а.с.18) посилання на те, що вони складені від імені начальника СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_45, з їх змісту, а також із матеріалів кримінального провадження, слідує, що вони винесені і підписані саме заступником начальника СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_36

Істотних порушень вимог КПК України при винесені даних постанов, які б суттєво впливали на відображені у них обставини, або ж вказували на їх незаконність, встановлено не було.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що доводи адвоката Медведя О.П. щодо порушення процедури призначення групи слідчих у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за № 42017101070000093 від 03.04.2017 року, є хибними, оскільки не ґрунтується на положеннях чинного кримінально-процесуального законодавства України, які регламентують застосування даного інституту кримінального процессу.

В той же час, як зазначалося вище, доводи сторони захисту з приводу того, що всі докази були одержані органом досудового розслідування з порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства, є обґрунтованими та враховані судом при оцінці доказів, про що зазначено у мотивувальній частині вироку.

З урахуванням викладеного, даючи правову оцінку встановленим по кримінальному провадженню обставинам, суд вважає, що доводи обвинувачення не знайшли свого об`єктивного підтвердження, наведені стороною обвинувачення доводи ґрунтуються на припущеннях та на доказах, здобутих з грубим порушенням вимог кримінального процесуального закону, які не відповідають критеріям допустимості і законності, і ґрунтується на припущеннях сторони обвинувачення.

Сумнівний характер вчинення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , інкримінованого їм кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, так само як і ОСОБА_1 вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3 та ч. 4 ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема у рішеннях, які наведені вище.

Таким чином, ті обставини, які сторона обвинувачення вважала доведеними, жодними належними та допустимими доказами в судовому засіданні не підтверджені та спростовуються показаннями, допитаних судом свідків, та дослідженими матеріалами справи в їх сукупності. А тому ці обставини є лише припущенням обвинувачення і нічим об`єктивно не підтверджені та не свідчать про доведеність вини обвинувачених у вчиненні інкримінованих їм злочинів.

За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи докази, що наявні у провадженні, приходить до висновку, що пред`явлене ОСОБА_2 органом досудового слідства обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, а саме у вимаганні передачі грошових коштів з погрозою насильства над потерпілим, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, так само, як і пред`явлене ОСОБА_1 органом досудового слідства обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, а саме у вимаганні передачі грошових коштів з погрозою насильства над потерпілим, вчинене за попередньою змовою групою осіб, та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КПК України, а саме: придбання та зберігання без передбаченого законом дозволу вогнепальної зброї, повністю не знайшло свого підтвердження в ході проведеного судового розгляду даного кримінального провадження, оскільки стороною обвинувачення не надано до суду достатніх, належних, достовірних та допустимих доказів на доведення пред`явленого обвинувачення.

З огляду на викладене, суд вважає, що ОСОБА_2 підлягає визнанню невинуватим у пред`явленому обвинуваченні та виправданню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, так само як і ОСОБА_1 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України, у зв`язку із недоведеністю вчиненням кримінального правопорушення обвинуваченими.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про судову експертизу", ст. 124 КПК України, процесуальні витрати пов`язані із залученням експертів у даному кримінальному провадженні, в розмірі 1 979 грн. 20 коп., слід віднести на рахунок держави.

Також, обвинуваченому ОСОБА_2 на підставі ухвали суду від 18.06.2018 року (т.4 а.с.32-33) обрано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання. Враховуючи те, що необхідність в застосуванні запобіжного заходу відпала, даний запобіжний захід підлягає скасуванню.

При цьому, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у вигляді застави закінчив дію, ще до передачі обвинувального акту до суду, оскільки прокурором не заявлялось клопотання про продовження дії обраного запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 11 ст. 182 Кримінального процесуального кодексу України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що сума застави, внесена, на підставі ухвали Подільського районного суду м. Києва № 758/5832/17 від 27 квітня 2017 р. (т.1 а.с.82-87), в розмірі 128 000 грн., підлягала поверненню заставодавцю, що й було зроблено на підставі ухвали суду від 24.09.2018 року відносно ОСОБА_7 .

Крім того, арешт, накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва № 758/5786/17 від 26.04.2017 року (т.1 а.с.95-98) на майно, що було вилучено 25 квітня 2017 року в ході проведення обшукуза адресою: АДРЕСА_7, а також арешт, накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва № 758/5787/17 від 28.04.2017 року (т.1 а.с.99-101) на майно, що було вилучено 24.04.2017 року під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_10 , на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України, підлягають скасуванню.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

В той же час, слід зазначити, що судом не вирішується питання щодо речових доказів, а саме: грошових коштів, які перебувають на зберіганні ГУ СБУ у м. місті Києві та Київській області, згідно супровідна листа № 8405/125/53/03-17 від 19.06.2017 року (т.2 а.с.37), оскільки не були досліджені судом грошові кошти у сумі 600 доларів США та 27 000 гривень, а також за відстуності у суду відомостей про їх належність. Так, зазначене питання може буи вирішеним за клопотанням прокурора чи власника таких грошових коштів, в тому числі і впорядку ст. 537 КПК України.

Керуючись ст. ст. 100, 318, 322, 337, 342-353, 358, 363-368, ч. 1 ст. 369, ст. 370, ч. 1, ч. 2 ст. 371, п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 373, ст. ст. 374-376 КПК України, ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України, суд -

у х в а л и в :

ОСОБА_2 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, та виправдати у зв`язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.

ОСОБА_1 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, та виправдати у зв`язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.

ОСОБА_1 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та виправдати у зв`язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.

Запобіжний захід, застосований відносно ОСОБА_2 , у виді особистого зобов`язання - скасувати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва № 758/5786/17 від 26.04.2017 року на майно, що було вилучено 25 квітня 2017 року в ході проведення обшукуза адресою: АДРЕСА_7, а саме: мобільний телефон марки "Samsung", модель "SM J710FN", IMEI: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , з сім-картами оператора мобільного зв`язку "Life"; мобільний телефон марки "MI CMIIT" ID 2015СР6162; мобільний телефон марки "Iphone 7"; мобільний телефон марки "Samsung", IMEI: НОМЕР_8 , - скасувати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва № 758/5787/17 від 28.04.2017 року на майно, що було вилучено 24.04.2017 року під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_10 , а саме: грошові кошти в сумі 600 доларів США, купюрами номіналом по 100 доларів США, з наступними серіями та номерами: НВ78751768N, KG83056799A, KB60352641E, HB71664819R, KB49470055G, KB49470052G; грошові кошти в сумі 27 000 гривень, купюрами номіналом по 500 гривень, з наступними серіями та номерами: ЛВ2705903, СБ9355498, ВЗ1196184, СЖ9706085, ЗЗ4029460, БК7249369, ЛИ6989408, ВИ9590771, МА4202412, ВБ9281928, ЛД7253414, ВГ1178643, СЗ7439822, СЖ4872596, ЛА4102239, ВФ1424417, ЛД2237553, МБ4632603, СБ0521661, ВЗ7176358, ВЖ9210677, УИ2346042, МГ9988714, ЛЗ1142151, УИ4273566, УБ0679008, БТ2996187, ЗД0421171, ГК1901172, ВИ8360176, ЛД1654628, ВЖ4575068, МБ8584829, ГТ3441162, ФБ3181419, ЗИ5302534, ВД0692492, ЛГ8503980, ВХ0073556, БР7210116, СГ9842181, ЗИ5101334, ВА5282095, ЗД6965110, ЗИ6860232, МВ4097591, АА2225027, МГ9988713, ЛА5574545, СГ3125167, МГ9988711, ЗД1672338, ЗД4911587, МГ9988747; мобільний телефон марки "Iphone 4S" IMEI: НОМЕР_1 з сім-картою "Лайфселл": НОМЕР_2 , квитанцію № ID 2696251913126917 від 22.04.2017 року, - скасувати.

Речові докази в кримінальному провадженні, після набрання вироком суду законної сили, а саме: пістолет-авторучку та патрон, що передані на зберігання у камеру схову Подільського УП ГУНП у м. Києві, - знищити; грошові кошти, а саме їх копії (оригінали до суду не надавалися): в сумі 600 доларів США, купюрами номіналом по 100 доларів США, з наступними серіями та номерами: НВ78751768N, KG83056799A, KB60352641E, HB71664819R, KB49470055G, KB49470052G; грошові кошти в сумі 27 000 гривень, купюрами номіналом по 500 гривень, з наступними серіями та номерами: ЛВ2705903, СБ9355498, ВЗ1196184, СЖ9706085, ЗЗ4029460, БК7249369, ЛИ6989408, ВИ9590771, МА4202412, ВБ9281928, ЛД7253414, ВГ1178643, СЗ7439822, СЖ4872596, ЛА4102239, ВФ1424417, ЛД2237553, МБ4632603, СБ0521661, ВЗ7176358, ВЖ9210677, УИ2346042, МГ9988714, ЛЗ1142151, УИ4273566, УБ0679008, БТ2996187, ЗД0421171, ГК1901172, ВИ8360176, ЛД1654628, ВЖ4575068, МБ8584829, ГТ3441162, ФБ3181419, ЗИ5302534, ВД0692492, ЛГ8503980, ВХ0073556, БР7210116, СГ9842181, ЗИ5101334, ВА5282095, ЗД6965110, ЗИ6860232, МВ4097591, АА2225027, МГ9988713, ЛА5574545, СГ3125167, МГ9988711, ЗД1672338, ЗД4911587, МГ9988747, - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження до подання відповідного клопотання про їх долю; мобільний телефон марки "Iphone 4S" IMEI: НОМЕР_1 з сім-картою "Лайфселл": НОМЕР_2 , квитанцію № ID НОМЕР_4 від 22.04.2017 року, що передані на зберігання у камеру схову Подільського УП ГУНП у м. Києві, - повернути ОСОБА_2 ; мобільний телефон марки "Samsung", модель "SM J710FN", IMEI: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , з сім-картами оператора мобільного зв`язку "Life"- 42866, "МТС"; мобільний телефон марки "MI CMIIT" ID 2015 НОМЕР_7 ; мобільний телефон марки "Iphone 7"; мобільний телефон марки "Samsung", IMEI: НОМЕР_8 , які передані на зберігання у камеру схову Подільського УП ГУНП у м. Києві; договір № 341 про право користування земельною ділянкою та гаражним боксом, - повернути ОСОБА_1 .

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів в кримінальному провадженні №42017101070000093, в розмірі 1 979 (одна тисяча дев`ятсот сімдесят девять) грн. 20 коп., віднести на рахунок Держави України.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченим, їх захисникам та прокурору, направити потерпілому та його представнику.

Суддя С . М.Вознюк