Рішення № 89949378, 17.06.2020, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/4404/20

2/357/2181/20

Категорія 38

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17 червня 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Орєхова О.І.,

за участі секретаря - Сокур О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

06 травня 2020 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на наступні обставини.

08 липня 2016 року відповідач ОСОБА_1 подав до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» заяву про приєднання до умов отримання кредитів та інших послуг від ТОВ ФК "ЦФР" та заяву № 5011221872 від 08 липня 2016 року на отримання кредиту від ТОВ "ФК"ЦФР", підписанням якої підтвердив згоду, що ця заява разом з умовами отримання кредитів та інших послуг від ТОВ "ФК"ЦФР" становлять кредитний договір між ТОВ "ФК "ЦФР" та відповідачем, як позичальником, а також, що отримав примірник кредитного договору та погодив отримати шляхом роздрукування з веб-сайту кредитодавця умови отримання кредитів від ТОВ "ФК"ЦФР".

Відповідно до Умов отримання кредитів та інших послуг від ТОВ "ФК"ЦФР", умови разом із заявою про приєднання і заявою на отримання кредиту становлять кредитний договір.

30.07.2018 року між ТОВ "ФК "ЦФР" та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір відступлення прав вимоги № 20180730 у відповідності до умов якого, ТОВ "ФК "ЦФР" передає (відступає) ТОВ "ФК "ЄАПБ" за плату, а ТОВ "ФК "ЄАПБ" приймає належні ТОВ "ФК "ЦФР" права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, укладеними між ТОВ "ФК "ЦФР" і боржниками (портфель заборгованості).

Згідно п. 1.2 договору відступлення прав вимоги, внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим договором, ТОВ "ФК "ЄАПБ" заміняє ТОВ "ФК "ЦФР" у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та відповідно вказані у реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог ТОВ "ФК "ЦФР" за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників за кредитними договорами.

Відповідно до реєстру боржників за кредитними договорами, укладеними між позичальником та ТОВ "ФК "ЦФР" - додатку № 1 до договору відступлення прав вимоги № 20180730 від 30.07.2018 року, ТОВ "ФК "ЄАПБ" набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 70116,28 грн., з яких:

- 27757,21 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 5,58 грн. - сума заборгованості за відсотками;

- 27922,19 грн. - сума заборгованості за щомісячними процентами (платою за

управління кредитом);

- 14431,30 грн. - сума заборгованості за пенею.

Згідно п. 6.2.3 договору відступлення прав вимоги, права вимоги переходять до ТОВ "ФК "ЄАПБ" з моменту підписання сторонами цього договору, після чого ТОВ "ФК "ЄАПБ" стає кредитором по відношенню до боржників, стосовно їх заборгованості. При цьому виконання ТОВ "ФК "ЄАПБ" та ТОВ "ФК "ЦФР" умов, що визначені цим пунктом, є необхідною та достатньою підставою для оформлення відступлення права вимоги. Додаткового оформлення відступення права вимоги у цих випадках не вимагається.

Згідно п. 3.1 договору відступлення прав вимоги, ТОВ "ФК "ЦФР" гарантує, що йому належить право вимоги за портфелем заборгованості до боржників, зазначених у реєстрі боржників.

На виконання п. 6.6 договору відступлення прав вимоги, згідно вимог ст. ст. 512-516 ЦК України, на адресу відповідача, зазначену в кредитному договорі, простою кореспонденцією через відділення Укрпошти від імені ТОВ "ФК "ЦФР" напралено повідомлення про відступлення права вимоги до ТОВ "ФК"ЄАПБ".

Згідно з умовами кредитних договорів, позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.

Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати надані йому кредити в строки, передбачені кредитними договорами.

Згідно із ч. 2. ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок повернути кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини, кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів.

У зв`язку з істотними порушеннями відповідачем умов кредитних договорів, позивачем, який набув права грошової вимоги, на адресу відповідача було направлено повідомлення про порядок погашення заборгованості по кредитних договорах та включення персональних даних відповідача до бази персональних даних, разом з вимогою про погашення загальної суми боргу.

Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, передбачено: "Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фктор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті, звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом".

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 "... боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі".

При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначені повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісного кредитора ТОВ "ФК "ЦФР", які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

Відповідно до п. 6.4. договору, відступлення прав вимоги, у випадку, якщо з моменту переходу до ТОВ "ФК "ЄАПБ" права вимоги, ТОВ "ФК "ЦФР" отримав від боржників/Державної виконавчої служби будь-яку суму грошових коштів в погашення заборгованості боржників, ТОВ "ФК "ЦФР" зобов`язаний перерахувати вказану суму ТОВ "ФК "ЄАПБ" протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту її отримання.

Таким чином, в разі сплати відповідачем коштів на рахунок попереднього кредитора (ТОВ "ФК "ЦФР"), вони були б перераховані на рахунки ТОВ "ФК "ЄАПБ" та зараховані на погашення кредитної заборгованості.

Всупереч умовам кредитних договорів, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ "ФК"ЄАПБ", ні на рахунки попереднього кредитора.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ч. 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 30.07.2018 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ "ФК"ЄАПБ" за кредитним договором № 5011221872 від 08 липня 2016 року в сумі 70116,28 грн., з яких:

- 27757,21 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 5,58 грн. - сума заборгованості за відсотками;

- 27922,19 грн. - сума заборгованості за щомісячними процентами (платою за управління кредитом);

- 14431,30 грн. - сума заборгованості за пенею.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Просили суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 суму заборгованості в розмірі 70116,28 грн. та судового збору в розмірі 2102,00 грн. (а.с. 2-4).

Ухвалою судді від 22 травня 2020 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження. Розгляд справи у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України вирішено провести в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 37-38).

В судове засідання представник позивача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не з`явився, 25.05.2020 року за вх. № 19547 через електронну пошту судом отримано клопотання представника позивача Гаврилова Євгенія Юрійовича , який діє на підставі довіреності від 05.12.2019 року (а.с. 44), в якому просив справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити та проти винесення заочного рішення не заперечує (а.с. 42-43).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлявся встановленим законом порядку.

Крім того, відповідач ОСОБА_1 повідомлявся про виклик до суду на інформаційному веб-сайті судової влади України, про що в матеріалах справи свідчить наявне оголошення (а.с. 41).

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 130 ЦПК України якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-якому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчиненням іншої процесуальної дії. У разі відсутності адресата (будь - кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.

Частиною 1 статті 131 ЦПК України передбачено, що у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1 про слухання справи, яке було призначено на 17 червня 2020 року був повідомлений завчасно, у відповідності до вимог статті 128 ЦПК України.

З боку відповідача ОСОБА_1 жодних заяв та клопотань на адресу суду не надходило.

Також, не надходив і відзив на позовну заяву ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки сторони не з`явились в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Ухвалою суду від 17 червня 2020 року постановлено провести розгляд справи в заочному порядку.

Стаття 280 ЦПК України визначає, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом встановлені фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

08 липня 2016 року відповідач ОСОБА_1 подав до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» заяву про приєднання до умов отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК «ЦФР» та заяву № 2011221872 від 08 липня 2016 року на отримання кредиту від ТОВ "ФК"ЦФР", підписанням якої підтвердив згоду, що ця заява разом з умовами отримання кредитів та інших послуг від ТОВ "ФК"ЦФР" становлять кредитний договір між ТОВ "ФК"ЦФР" та відповідачем, як позичальником, а також, отримав примірник кредитного договору та погодив отримати шляхом роздрукування з веб-сайту кредитодавця умови отримання кредитів від ТОВ "ФК"ЦФР".

Відповідно до Умов отримання кредитів та інших послуг від ТОВ"ФК"ЦФР", умови разом із заявою про приєднання і заявою на отримання кредиту становлять кредитний договір.

30.07.2018 року між ТОВ "ФК "ЦФР" та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір відступлення прав вимоги № 20180730 у відповідності до умов якого, ТОВ "ФК "ЦФР" передає (відступає) ТОВ "ФК "ЄАПБ" за плату, а ТОВ "ФК "ЄАПБ" приймає належні ТОВ "ФК "ЦФР" права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, укладеними між ТОВ "ФК "ЦФР" і боржниками (портфель заборгованості).

Згідно п. 1.2 договору відступлення прав вимоги, внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим договором, ТОВ "ФК "ЄАПБ" заміняє ТОВ "ФК "ЦФР" у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та відповідно вказані у реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог ТОВ "ФК "ЦФР" за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників за кредитними договорами.

Відповідно до реєстру боржників за кредитними договорами, укладеними між позичальником та ТОВ "ФК "ЦФР" - додатку № 1 до договору відступлення прав вимоги № 20180730 від 30.07.2018 року, ТОВ "ФК "ЄАПБ" набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 70116,28 грн., з яких: 27757,21 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5,58 грн. - сума заборгованості за відсотками; 27922,19 грн. - сума заборгованості за щомісячними процентами (платою за управління кредитом); 14431,30 грн. - сума заборгованості за пенею.

Згідно п. 6.2.3 договору відступлення прав вимоги, права вимоги переходять до ТОВ "ФК "ЄАПБ" з моменту підписання сторонами цього договору, після чого ТОВ "ФК "ЄАПБ" стає кредитором по відношенню до боржників, стосовно їх заборгованості. При цьому виконання ТОВ "ФК "ЄАПБ" та ТОВ "ФК "ЦФР" умов, що визначені цим пунктом, є необхідною та достатньою підставою для оформлення відступлення права вимоги.

Згідно п. 3.1 договору відступлення прав вимоги, ТОВ "ФК "ЦФР" гарантує, що йому належить право вимоги за портфелем заборгованості до боржників, зазначених у реєстрі боржників.

На виконання п. 6.6 договору відступлення прав вимоги, згідно вимог ст. ст. 512-516 ЦК України, на адресу відповідача, зазначену в кредитному договорі, простою кореспонденцією через відділення Укрпошти від імені ТОВ "ФК "ЦФР" напралено повідомлення про відступлення права вимоги до ТОВ "ФК"ЄАПБ".

Згідно з умовами кредитного договору, позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.

Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором.

У зв`язку з істотними порушеннями відповідачем умов кредитного договору, позивачем, який набув права грошової вимоги, на адресу відповідача було направлено повідомлення про порядок погашення заборгованості по кредитному договору та включення персональних даних відповідача до бази персональних даних, разом з вимогою про погашення загальної суми боргу.

При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначені повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісного кредитора ТОВ "ФК "ЦФР", які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

Відповідно до п. 6.4. договору, відступлення прав вимоги, у випадку, якщо з моменту переходу до ТОВ "ФК "ЄАПБ" права вимоги, ТОВ "ФК "ЦФР" отримав від боржників/Державної виконавчої служби будь-яку суму грошових коштів в погашення заборгованості боржників, ТОВ "ФК "ЦФР" зобов`язаний перерахувати вказану суму ТОВ "ФК "ЄАПБ" протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту її отримання.

Таким чином, в разі сплати відповідачем коштів на рахунок попереднього кредитора (ТОВ "ФК "ЦФР"), вони були б перераховані на рахунки ТОВ "ФК "ЄАПБ" та зараховані на погашення кредитної заборгованості.

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ "ФК"ЄАПБ", ні на рахунки попереднього кредитора.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 30.07.2018 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ "ФК"ЄАПБ" за кредитним договором № 5011221872 від 08 липня 2016 року в сумі 70116,28 грн.

Згідно із ч. 2. ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок повернути кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини, кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фктор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті, звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом".

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ст. 207 ЦК України).

Згідно зі ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в строк, встановлений договором, відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

В силу ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому, згідно ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визнані умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

На підставі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір в силу приписів ст. 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, підписання заяви № 5011221872 від 08.07.2016 року на отримання кредиту свідчить про те, що ОСОБА_1 всі умови цілком зрозумілі і він вважає їх справедливими по відношенню до нього.

Вказана заява на отримання кредиту (кредитний договір) була прочитана та підписана сторонами.

Таким чином, своїми підписами сторони письмово підтвердили та закріпили те, що вони діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.

Стаття 1048 частина 1 ЦК України передбачає право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір та порядок одержання яких встановлюється договором.

Позичальник зобов`язаний, відповідно до ст. 1049 ЦК України, повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За кредитним договором, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Встановлено, що відповідач порушив умови договору та має заборгованість в сумі 70116,28 гривень, з якої: сума заборгованості за основною сумою боргу - 27757,21 грн., сума заборгованості за відсотками - 5,58 грн., сума заборгованості за щомісячними процентами - 27922,19 грн., сума заборгованості за пенею - 14431,30 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком за кредитним договором № 5011221872 від 08.07.2016 року (а.с. 15).

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов`язання в натурі. Примусове виконання зобов`язання в натурі, - це спосіб захисту, який випливає з загального принципу повного і належного виконання зобов`язання та полягає в зобов`язанні здійснити дію, або утриматися від її здійснення, незалежно від застосування до боржника інших заходів впливу.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин вчиняється у формі, встановлений законом, має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 5 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

В порушення вищезазначених вимог закону та умов договору, відповідач зобов`язання за договором не виконує, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Згідно ч.ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З боку відповідача не надано до суду жодних пояснень, заперечень та відзиву щодо позовних вимог позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», а також у відповідності до вимог ст. 81 ЦПК України жодного належного та допустимого доказу в спростування доводів позивача щодо нарахованих сум.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов ґрунтується на законі, а з відповідача на користь позивача підлягає стягнення заборгованість за договором у сумі 70116,28 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із п. 1 ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на - відповідача.

Отже, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягнення судовий збір у сумі 2102,00 гривень, понесення яких документально підтверджено (а.с. 1).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 16, 203, 526, 530, 599, 610, 625, 626, 627, 628, 629, 638, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 2, 5, 12, 19, 76, 77, 81, 131, 141, 247, 263, 280-289 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , паспорт, серії НОМЕР_2 ) на користь позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014, реквізити ІВАN № НОМЕР_3 в АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за кредитним договором № 5011221872 від 08.07.2016 року у розмірі 70116 гривень 28 копійок та судовий збір у сумі 2102 гривень 00 копійок, а загалом 72218 гривень 28 копійок (сімдесят дві тисячі двісті вісімнадцять гривень двадцять вісім копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Повний текст заочного рішення складено 17 червня 2020 року.

Заочне рішення надруковане в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

СуддяО. І. Орєхов