Ухвала суду № 89949364, 22.06.2020, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/5043/20

2/357/2374/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" червня 2020 р. cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Цуранов А. Ю. , перевіривши позовну заяву: 1) ОСОБА_1 ; 2) ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ житлового будинку та господарських будівель і споруд між співвласниками, виділення частини будинку в окреме домоволодіння, визнання частини будинку окремим домоволодінням та визначення порядку користування земельною ділянкою,

В С ТА Н О В И В :

27.05.2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вищевказаним позовом.

Ухвалою судді від 02.06.2020 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання її копії.

Вказана ухвала обґрунтована тим, що позовна заява не відповідає вимогам ст.177 ЦПК України, а саме: 1) позивачем не надано доказів на підтвердження дійсної ринкової вартості вказаних в позовній заяві об`єктів (частин об`єкта) нерухомого майна, відповідно до якої повинна визначатись ціна позову по справі, а отже і не сплачено судовий збір у встановленому законом порядку та розмірі за кожну пред`явлену позовну вимогу; 2) позивачем не надано до позовної заяви доказів на підтвердження обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі на підтвердження фактичного користування вказаними приміщеннями, домовленостей про користування сторонами, наявність перешкод у користуванні з боку відповідача, технічної можливості поділу та виділу (позовні вимоги) частин житлового будинку, господарських будівель і споруд у відповідності до технічних норм та правил безпеки з урахуванням часток у спільній частковій власності сторін (висновок експерта/спеціаліста), а також не надано доказів (відомостей) про неможливість вирішення даних питань (вимог) шляхом звернення до відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування у відповідності до їх компетенції та повноважень з урахуванням наявності правовстановлюючого документу – договору купівлі-продажу, посвідченого в нотаріальному порядку.

10.06.2020 року на адресу суду поштою позивачами подано клопотання про усунення недоліків позовної заяви, яке обґрунтоване тим, що частина будинку під АДРЕСА_1 був придбаний за ціною 496 000 грн., що зафіксовано у договорі купівлі-продажу частини житлового будинку від 29.01.2020 року. Тому, виходячи з вартості майна на момент укладення договору купівлі-продажу, сума судового збору має складати 4 960 грн. Позивач ОСОБА_1 сплатила судовий збір в розмірі 840,40 грн. та надала оригінал квитанції разом з подачею позовної заяви. Після цього, здійснила доплату судового збору на суму 4 119,20 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.

Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права власності» № 20 від 22.12.1995 року визначено, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору.

Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Статтею 3 цього Закону визначено, що оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

На підтвердження вартості нерухомого майна позивачі вказують на договір купівлі-продажу частини житлового будинку - 53/100, де встановлено вартість цієї частини станом на 14.12.2019 року, тобто не на день звернення до суду з позовом.

Слід зазначити, що у клопотанні від 10.06.2020 року позивачі визначили остаточні позовні вимоги та просять суд виділити позивачам в об`єкт самостійної власності у виді ізольованого домоволодіння загальною площею 91,20 кв.м., а також гараж, літню кухню, сарай, при цьому дійсна вартість яких не визначена у встановленому порядку. Разом з цим, позивачами одночасно ставиться вимога визнати частину будинку разом з господарськими будівлями та спорудами окремим домоволодінням, тобто фактично заявлені дві позовних вимоги, кожна з яких підлягає оплаті судовим збором у встановленому розмірі та порядку.

Отже, позивачами не надано доказів дійсної ринкової вартості нерухомого майна відповідно до заявлених позовних вимог.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 02.06.2020 року судом роз`яснено порядок визначення ціни позову у даній справі з урахуванням вимог Закону України «Про судовий збір», однак наведене не враховано під час усунення недоліків позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Слід звернути увагу, що остаточна редакція позовної заяви мала б відповідати вимогам, які ставляться процесуальним законодавством до позовної заяви, що надсилається усім учасникам справи, а не у виді клопотання про усунення недоліків, яке подано в одному примірнику.

Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи викладене, вважаю за необхідне визнати позовну заяву неподаною та повернути її позивачам разом з доданими до неї документами.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (ч. 7 ст. 185 ЦПК України).

На підставі наведеного, керуючись ст. 177, 185, 260, 261, 352-355 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - вважати неподаною та повернути позивачам разом з доданими до неї документами.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 30.03.2020 року № 540-IX, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк такого карантину.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

СуддяА. Ю. Цуранов