Ухвала суду № 89948819, 03.03.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2020 Справа №463/5551/15-к

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Гуменного П.П.,

суддів Базана Л.Т., Грицака Р.М.,

за участю секретаря с/з Храпак М.О.,

під час проведення судового розгляду, в приміщенні зали суду в м. Тернополі у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014140040003338 від 16 жовтня 2014 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.289 КК України,

за участю: прокурора Напастюка Ю.В., захисника адвоката Захарчука Я.В., обвинуваченого ОСОБА_1 ,-

В С Т А Н О В И В:

На розгляді в Тернопільському міськрайонному суді Тернопільської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014140040003338 від 16 жовтня 2014 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.289 КК України.

У відповідності до ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Прокурор в судовому засіданні подав клопотання, в якому просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, звертаючи увагу на продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які існували на момент застосування відносно обвинуваченого вказаного запобіжного заходу і тяжкість вчинених кримінальних правопорушень.

В судовому засіданні захисник адвокат Захарчук Я.В. та його підзахисний ОСОБА_1 щодо продовження дії запобіжного заходу заперечили. Адвокат Захарчук Я.В. подав до суду письмові заперечення, в яких зазначає про наступне. Із відомостей клопотання, наданого прокурором Напастюком Ю.В., на його думку, вбачається необґрунтованість підозри у інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_1 кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.289 КК України. Вказує також на шаблонність твердження про те, що ОСОБА_2 причетний до вчинення 13 епізодів незаконних заволодінь автотранспорту на території Тернопільської, Львівської, Волинської та Івано-Франківської областей, які на даний час нічим не доведені, при цьому вважає, що на сторону обвинувачення при розгляді поданого нею клопотання про продовження самого суворого запобіжного заходу покладено обов`язок довести суду обґрунтованість підозри обвинуваченого ОСОБА_3 у всіх тринадцяти епізодах інкримінованих останньому. Звернув увагу суду на перший епізод, який зазначений як у клопотанні прокурора, так і в обвинувальному акті, де його підзахисному ОСОБА_4 інкримінується незаконне заволодіння транспортного засобу у м. Львові у жовтні 2014 року. При цьому, прокурором, який висував вказане обвинувачення у формулюванні обвинувачення допущено грубу помилку у кваліфікації інкримінованих ОСОБА_4 кримінально-карних діянь, зокрема те, що ОСОБА_2 вчинив незаконне заволодіння транспортного засобу повторно, будучи раніше не судимим. Це свідчить про те, що досудове слідство, які і на даний час підтримання прокурором обвинувачення в суді проводиться упереджено, шаблонно, без викладення жодної мотивації своєї позиції, без вивчення особи обвинуваченого, без збору на нього характеризуючих даних. Станом на сьогодні, ОСОБА_2 в порядку ст. 89 КК України вважається таким, як не судимий та вина у інкримінованих ОСОБА_4 незаконних заволодіннях транспортних засобів судом не доведена.

Вказує на те, що ст. 178 КПК України зобов`язує суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, окрім наявних ризиків зазначених у ст. 177 КПК України, оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим

кримінального правопорушення - в даному випадку прокурором проігноровано надання будь - яких доказів суду щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_3 , ним лише зазначено перелік документів кримінального провадження, які ніким не досліджувались та судом не вивчались;

2)тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується - так ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, проте його вина на даному етапі судового провадження нічим не підтверджена, при цьому останній вважається таким, як раніше не судимий;

3)вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого - це питання не з`ясовувалось стороною обвинувачення. Надав для огляду та для долучення до матеріалів судової справи виписку із медичної карти стаціонарного хворого №7945, датованої 23 серпня 2012 року, отриману із комунальної 8 - мої клінічної лікарні м. Львова, в якій зазначено діагноз ОСОБА_3 : закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забої крововиливи м`яких тканин обличчя. На даний час вказана травма дає про себе знати, ОСОБА_2 неодноразово звертався у медчастину державної установи виконання покарань, в якій перебуває, часто відчуває запаморочення, слабкість, нестерпні болі в голові. Обвинуваченому ОСОБА_4 необхідне якісне та повне обстеження кори головного мозку, яке провести у місцях позбавлення волі не представляється можливим. ОСОБА_2 станом на зараз майже чотири роки перебуває під арештом, відповідно такі умови перебування впливають на стан здоров`я обвинуваченого. В подальшому суду буде додатково надано інші документи медичного характеру ОСОБА_3 , які не вдалося зібрати у такий короткий термін між судовими засіданнями;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців - це питання не цікавило та не досліджувалось стороною обвинувачення. У ОСОБА_3 на утриманні перебуває малолітня донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2, яка потребує батьківської опіки, виховання та утримання, окрім цього за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_3 проживає його бабуся - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3, яка є особою похилого віку та потребує кругло добового догляду, мати: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - пенсіонер. Окрім цього, будучи звільненим з - під варти ОСОБА_2 матиме змогу відновити стосунки із своєю дружиною ОСОБА_8 , налагодити відносини у сім`ї;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи

або навчання - в період з березня 2009 року по жовтень 2011 року ОСОБА_2

займав посаду юриста у TOB «ЮК Барокко», останній має наявну вищу

юридичну освіту, згідно відомостей трудової книжки ОСОБА_3 він з

01 вересня 1993 року - 01 липня 1997 року навчався у Львівському технікумі промислової

автоматики, з 02 липня 1997 року - 27 листопада 1997 року працював програмістом ЕОМ на TOB «Центр адаптації військових», 21 серпня 1999 року - 24 травня 2000 року - працював на посаді адміністратора торгового залу TOB «Серпанок», 04 серпня 2000 року - 01 жовтня 2000 року - робота водієм, з 03 листопада 2003 року - 15 квітня 2007 року - суб`єкт підприємницької

діяльності - фізична особа;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого - згідно із даних

характеристики виданої директором TOB «ЮК Барокко » - ОСОБА_2

характеризується лише позитивно, як професійний фахівець, постійно працював над собою, виконавчий, спокійний, врівноважений;

7)майновий стан підозрюваного, обвинуваченого - ОСОБА_2 виріс без батька, в середньостатистичній українській сім`ї з середнім доходом;

8)наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого - згідно ст. 89 КК України ОСОБА_2 , вважається таким як не судимий;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих

запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше - ОСОБА_2

дійсно порушив умови застави, обраної йому слідчим суддею в ході

досудового слідства, проте не мав наміру ухилятися від органу досудового

розслідування та суду, про що для себе зробив висновки та більше такого

повторяти не буде;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого

кримінального правопорушення - ОСОБА_4 не повідомлялася підозра у скоєнні інших злочинів, окрім тих, провадження по яких перебуває на

розгляді у суді;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини - вина ОСОБА_3 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях не доведена, обставини провадження не досліджені судом;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема

ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї - ОСОБА_2 ніколи не притягався та не притягається до вчинення злочинів насильницького характеру, жодної протиправної поведінки останній вчиняти не буде.

З огляду на вказане, просить відмовити в клопотанні прокурора Тернопільської місцевої прокуратури Напастюка Ю.В. від 24 лютого 2020 року про продовження терміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та обрати останньому будь який інший запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою, при необхідності із застосуванням електронних засобів контролю.

Перевіривши надані матеріали, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку учасників судового засідання, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю мотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

ОСОБА_1 перебував у міжнародному розшуку, попередньо порушив умови раніше обраного йому запобіжного заходу у вигляді застави.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.289 КК України, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

З врахуванням характеру вчинення злочинів, зважаючи на їх систематичність, процесуальну поведінку ОСОБА_1 , а саме те, що він тривалий час переховувався від суду, колегія суддів вважає, що перебуваючи на волі, ОСОБА_1 може ухилятися від суду, чи продовжувати займатися злочинною діяльністю.

З огляду на вказане, та й на те, що обставини, які наведені захисником - адвокатом Захарчуком Я.В. у письмових запереченнях на клопотання про продовження терміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , існували до порушення останнім умов раніше обраного йому запобіжного заходу у вигляді застави, колегія суддів вважає, що в задоволенні клопотання захисника - адвоката Захарчука Я.В. про зміну ОСОБА_1 запобіжного заходу на не пов`язаний з триманням під вартою слід відмовити.

На думку колегії суддів вищеперелічені ризики не відпали, продовжують існувати та виправдовують утримання обвинуваченого під вартою, як виключну міру запобіжного заходу.

Вищевказані обставини дають колегії суддів підстави вважати, що в разі обрання останньому іншого, більш м`якого запобіжного заходу, обвинувачений може продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення чи ухилятися від суду, також з врахуванням того, що строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується о 00 год. 00 хв. 07 березня 2020 року, а завершити розгляд кримінального провадження до його спливу не видається за можливе, строк дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 слід продовжити та враховуючи неявку інших учасників, судове засідання слід відкласти та викликати в судове засідання потерпілих, їх представників та свідків.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 331, 350, 376, розділом ІІ КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

В задоволенні клопотання захисника - адвоката Захарчука Я.В. про зміну ОСОБА_1 запобіжного заходу на не пов`язаний з триманням під вартою - відмовити.

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 00 год. 00 хв. 1 травня 2020 року.

Судове засідання відкласти на 14 год. 15 хв. 6 квітня 2020 року.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та надіслати начальникові СІЗО м. Чорткова для виконання в частині дії запобіжного заходу.

Головуючий суддя П.П. Гуменний

Судді Л.Т.Базан

Р.М. Грицак