Ухвала суду № 89948526, 21.05.2020, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 465/2150/17

У Х В А Л А

судового засідання

18 травня 2020 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі:

головуючого-судді Білінської Г.Б.

при секретарі Мікульського М.-В.В.

з участю: прокурора Величка Т.П.

захисників Тицької О.Б., Шевчука О.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва прокуратури Львівської області Величка Т.П. . про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

ОСОБА_2 , який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених - п.4, п.6, п.12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187; - ч.2 ст.15, п.4, п.6, п.12, п.13 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187; - п.1, п.4, п.6, п.12, п.13 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України,

ОСОБА_1 ,який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених - п.4, п.6, п.12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187; - ч.2 ст.15, п.4, п.6, п.12, п.13 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187; - п.1, п.4, п.6, п.12, п.13 ч.2 ст.115. ч.4 ст.187 КК України –

у кримінальному провадженні №12014070160000704 від 18.05.2014р.

у с т а н о в и в :

у провадженні Шевченківського районного суду м. Львова знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12014070160000704 від 18.05.2014 року про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених - п.4, п.6, п.12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187; - ч.2 ст.15, п.4, п.6, п.12, п.13 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187; - п.1, п.4, п.6, п.12, п.13 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України, та ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених - п.4, п.6, п.12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187; - ч.2 ст.15, п.4, п.6, п.12, п.13 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187; - п.1, п.4, п.6, п.12, п.13 ч.2 ст.115. ч.4 ст.187 КК України.

У судовому засіданні прокурор Величко Т.П. заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на 60 днів, оскільки такий закінчується 25 травня 2020 року, завершити судовий розгляд кримінального провадження до цієї дати є неможливим.

Клопотання прокурора подано в порядку, передбаченому ст. 331 КПК України.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова . строк тримання під вартою обвинуваченим було продовжено до 25 травня 2020 року включно.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України до спливу продовженого строку головуючий у справі, яка розглядається судом присяжних, зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою.

Головуюча, заслухавши думку прокурора в підтримку клопотання, а обвинувачених, захисників - у заперечення клопотання, приходить до висновку, що обраний обвинуваченим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити з наступних мотивів.

Відповідно до змісту ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Встановлено, що обвинуваченим. під час досудового розслідування обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався судом. Цей строк завершується 25 травня 2020 року. До його спливу неможливо завершити розгляд даного кримінального провадження, оскільки не допитано всіх свідків зі сторони обвинувачення, не досліджено докази сторони захисту.

При вирішенні заявлених клопотань прокурора про продовження строку тримання обвинувачених під вартою , суд керується нормами глави 18 КПК України.

Вирішуючи заявлені клопотання, суд бере до уваги, що існування обґрунтованої підозри чи обґрунтованого обвинувачення передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити злочин. Втім, що саме може бути розцінене як «обґрунтоване» залежить від усіх обставин справи. Факти, які дають підставу для підозри і висунення обвинувачення не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи. У цьому випадку достатніми є докази, які об`єктивно зв`язують обвинуваченого з певним злочином і не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми для висунення звинувачення.

Звертаючись в суд з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, прокурор має викласти обставини, які доводять, що заявлені раніше ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою, а застосування більш м`яких запобіжних заходів не гарантує запобігання цим ризикам.

Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.п.1 та 2 ч.1 ст.194 КПК України, але не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 цієї статті, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч.5 та ч.6 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Отже, під час судового розгляду кримінального провадження продовження обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою можливе за наявності обставин, передбачених п.п. 1, 2 ч.1 ст.194 КПК України, і за умови якщо в суді буде встановлено недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним у клопотанні прокурора ризикам. Водночас зміна такого запобіжного заходу на заставу або домашній арешт можлива, якщо в суді буде встановлено достатність застосування більш м`яких запобіжних заходів.

При вирішенні заявлених прокурором клопотань суд застосовує вимоги п.п. 3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховує практику Європейського суду з прав людини, згідно якої обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Суд покладає в основу свого рішення положення, за якими продовження тримання обвинувачених під вартою може бути виправданим заходом у справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу, закріпленого у статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд виходить із принципу забезпечення захисту інтересів суспільства, які переважують правило поваги до особистої свободи, оскільки життя людини є найвищою цінністю, а ОСОБА_1 , ОСОБА_2 обвинувачуються, в тому числі, у вчиненні вмисного вбивства. У даному кримінальному провадженні суд констатує наявність справжнього суспільного інтересу, рівень якого не зменшується і переважує інтереси забезпечення права на свободу.

У клопотаннях про зміну запобіжного заходу сторона захисту наголошує на тривалості перебування обвинувачених під вартою, на необґрунтованість вказаних прокурором ризиків і шаблонність клопотань.

Однак, як зазначає Європейський суд з прав людини, питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (рішення у справі "Єчюс проти Литви" (Jecius v. Lithuania), N 34578/97, п.93, ECHR 2000-IX).

Продовження тримання обвинувачених під вартою відповідатиме характеру суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» № 12369/86 від 26.06.1991 вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Суд враховує висновок Європейського суду з прав людини про те, що термін "обґрунтована підозра" означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п.175 рішення ЄСПЛ у справі "Нечипорук і Йонкало проти України").

Наведені прокурором у клопотаннях докази на підтвердження факту і обставин вчинення злочинів, причетності обвинувачених до їх скоєння свідчать про подальше існування обґрунтованого їх обвинувачення у вчиненні цих злочинів.

Доводи сторони захисту на користь обвинувачених не спростовують доводів прокурора, не перевищують суспільного інтересу у справі, який також полягає і у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, встановленні істини у справі, забезпеченні виконання обвинуваченими процесуальних рішень у справі та запобіганні процесуальних ризиків.

Суд вважає, що продовжують існувати ризики, які передбачені ст.177 КПК України і слугували підставою для обрання та продовження обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Зокрема, ризик переховування обвинувачених від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності та ризик незаконного впливу на потерпілих, свідків і надалі є значними, зі спливом певного часу ці ризики не зменшилися, продовжують існувати на даний час.

Підстави для зміни обвинуваченим запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який не пов`язаний з триманням під вартою - заставу та домашній арешт - відсутні.

Керуючись ст.ст.176-178, 180, 182, 183, 194, 196, 331, 376 КПК України, головуюча,-

П О С Т А Н О В И Л А :

клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , термін дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів – з 26 травня 2020 року до 24 липня 2020 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , термін дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів – з 26 травня 2020 року до 24 липня 2020 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, захисникам, прокурору та направити начальнику Львівської установи виконання покарань УДПтСУ у Львівській області \№19\.

Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду.

Повний текст ухвали оголошений 21.05.2020 року о 11.30 год.

ОСОБА_3 . Білінська