Рішення № 89947116, 15.06.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Вн. №27/435

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13:44

15 червня 2020 року м. Київ № 640/14338/19

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішенняСуддя О.В.Головань

Секретар І.В.Галаган

Представники:

Від позивача: Назарук О.В.

Від відповідача: Овдієнко О.О.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКО" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.05.2019 року №0005864401.

В судовому засіданні 15.06.2020 р. оголошено резолютивну частину рішення про задоволення позовних вимог.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКО" (03039, м.Київ, ПРОСПЕКТ НАУКИ, будинок 8, код 32104254) зареєстроване в якості юридичної особи 30.08.2002 р.; перебуває на обліку як платник податків у Офісі великих платників податків ДПС; Код КВЕД 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

29.03.2019 р. Офісом великих платників податків ДФС проведено камеральну перевірку щодо виявлених помилок (порушень) в податковій декларації ТОВ "ЕКО" з податку на прибуток підприємств за 2018 р. (реєстраційний №9311090951 від 28.02.2019р.), за результатами якої складено акт за №1047/28-10-44-01/32104254).

Згідно з висновками акту перевірки встановлено порушення пп. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого в р. 2.2.2 додатку Р1 "Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України" декларації з податку на прибуток підприємства за 2018 рік (реєстраційний №9311090951 від 28.02.2019 р.) ТОВ "ЕКО" неправомірно зменшено фінансовий результат до оподаткування на суму 3 104 007 грн., що призвело до завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування за 2018 рік на суму 3 104 007 грн.

До вказаних висновків контролюючий орган дійшов з огляду на наступне.

За період з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р. ТОВ "ЕКО" задекларовано дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, в сумі 6 710 053 640 грн.

Також за вказаний період задекларовано фінансовий результат до оподаткування (збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності в сумі 6 587 234 грн.

Крім того, за вказаний період ТОВ "ЕКО" задекларовано різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України, в сумі 233 409 634 грн.

Перевіркою повноти визначення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності встановлено його заниження на суму 3 104 007 грн., а саме: в рядку 2.2.2 додатку Р1 "Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України" декларації з податку на прибуток підприємства за 2018 рік (реєстраційний №9311090951 від 28.02.2019 р.) зменшено фінансовий результат до оподаткування на суму 3 193 470 грн. по показнику "резерв сумнівних боргів".

Платником неправомірно зменшено фінансовий результат до оподаткування на суму 3 104 007 грн., оскільки за 2015-2018 роки не відбулося збільшення фінансового результату до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності відповідно до вимог аб. 1 п. 139.2.2 Податкового кодексу України.

18.04.2019 р. позивачем подано заперечення на акт перевірки, не враховані листом Офісу великих платників податків ДФС від 02.08.2019 р.

07.05.2019 р. контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0005864401, згідно з яким за порушення пп. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Податкового кодексу України позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 3 104 007 грн.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 18.07.2019 р. в задоволенні скарги позивача в порядку адміністративного оскарження відмовлено.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКО" - вважає вказане податкове повідомлення-рішення протиправним з таких підстав.

Позивач зазначає, що висновок акту перевірки фактично зводиться до заперечення достовірності задекларованих платником податків показників, що не відповідає змісту проведеного контрольного заходу - камеральної перевірки - згідно з пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України

На думку позивача, достовірність сплати ним податків може бути предметом лише документальної перевірки, а не камеральної.

Щодо висновку по суті про порушення пп. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Податкового кодексу України позивач зазначає, що відповідно до вказаного положення законодавства ним визначено фінансовий результат до оподаткування на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, що підтверджується аналізом рахунку 38 за січень 2015 - грудень 2018 років, відповідно до вимог П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість" та Інструкції №291 про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій.

Відповідач - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби - проти задоволення позовних вимог заперечив, підтримавши висновки акту перевірки.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (в редакції станом на 29.03.2019 р.) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп.75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

В даному випадку 29.03.2019 р. Офісом великих платників податків ДФС проведено камеральну перевірку щодо виявлених помилок (порушень) в податковій декларації ТОВ "ЕКО" з податку на прибуток підприємств за 2018 р. (реєстраційний №9311090951 від 28.02.2019 р.), за результатами якої складено акт за №1047/28-10-44-01/32104254), а згідно зі змістом акту перевірки податкову звітність перевірено на предмет правильності її заповнення (визначення певних фінансових показників).

Згідно з матеріалами справи висновок контролюючого органу за результатами перевірки не стосується виявлення помилок у податковій декларації, тоді як стосується відповідності законодавству визначення позивачем певних показників фінансової звітності.

Між тим, перевірка вказаних питань не охоплюється предметом камеральної перевірки.

Згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

За таких обставин позивач погоджується з позивачем, яким посилається на вихід за межі предмету камеральної перевірки в даному випадку, що є підставою для висновку про проведення перевірки на порушення вимог вказаних положень законодавства в даному випадку.

Щодо висновків акту перевірки по суті суд зазначає наступне.

Згідно з пп.139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Податкового кодексу України фінансовий результат до оподаткування збільшується: на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів.

Згідно з пп. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Податкового кодексу України фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Згідно з п. 4, 7, 10 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України 08.10.1999 р. №237, сумнівний борг - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.

Поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів.

Нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період відображається у звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат.

Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України 30.11.1999 р. № 291, на рахунку 38 "Резерв сумнівних боргів" ведеться облік резервів за сумнівною дебіторською заборгованістю, щодо якої є ризик неповернення.

Основні вимоги до визнання та оцінки резерву сумнівних боргів викладені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість".

За кредитом рахунку 38 "Резерв сумнівних боргів" відображається створення резерву сумнівних боргів у кореспонденції з рахунками обліку витрат, за дебетом - списання сумнівної заборгованості в кореспонденції з рахунками обліку дебіторської заборгованості або зменшення нарахованих резервів у кореспонденції з рахунком обліку доходів.

Форма податкової декларації з податку на прибуток підприємства затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 р. №897.

Згідно з Декларацією:

сума витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (пп. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу) відображається в рядку 2.1.2 Додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації;

сума витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів (пп. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу) відображається в рядку 2.1.3 Додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації;

сума коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (пп. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу) відображається в рядку 2.2.2 Додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації.

Згідно з наданим позивачем Аналізом рахунку 38 за січень 2015 - грудень 2018 р. у позивача обліковувався резерв сумнівних боргів, що відображено також в акті перевірки.

Зокрема, згідно з рядком 2.1.2 "Сума витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (підпункт 139.2.1 пункту 139.2 статті 139 розділу III Податкового кодексу України)" та рядка 2.2.2 додатку Р1 "Сума коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (підпункт 139.2.2 пункту 139.2 статті 139 розділу III Податкового кодексу України)" до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств ТОВ "ЕКО" зазначено, відповідно, за 2015 р. - 3 658 008 та 0; за 2016 р. - 1 721 940 та 6 862 208; за 2017 рік - 874 664 та 303 046; за 2018 р. - 1 000 105 та 3 193 470.

При заповненні рядка 2.2.2 додатку Р1 "Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України" декларації з податку на прибуток підприємства за 2018 рік (реєстраційний №9311090951 від 28.02.2019 р.) позивачем використано фінансові показники рахунку 38 згідно з Інструкцією №291.

Відповідно, позивачем заповнено декларацію з податку на прибуток підприємства за 2018 рік (реєстраційний №9311090951 від 28.02.2019 р.) згідно з вимогами Інструкції №291, і підстав вказувати інші показники у рядку 2.2.2 додатку Р1 не було.

Суд зазначає, що положення пп. 139.2.1, 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Податкового кодексу України щодо відображення показників зменшення або збільшення фінансового результату до оподаткування в будь-якому випадку мають співвідноситися з даними бухгалтерського обліку і не можуть розумітися окремо одні від одного.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з вищевикладеним оскаржуване рішення прийнято на порушення принципу обґрунтованості, з порушенням процедури проведення перевірки, за наслідками якої його прийнято, що є підставою для задоволення позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, ст. 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 07.05.2019 року №0005864401.

3. Присудити до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" 19 210 грн. судового збору.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 22.06.2020 р.