Ухвала суду № 89946063, 22.06.2020, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/6391/19

1-кп/310/186/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2020 рокум. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Прінь І.П.,

за участі: прокурора Матвіїшина Т.М.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

захисників обвинувачених Амельченка Д.Д., Середи А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні об`єднане кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Степне Запорізького району Запорізької області зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 16.04.1997р. Заводським районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.140, ч.2 ст.215-3, ч.2 ст.142, ст. 42, ст.44 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 25.07.2000р. Запорізьким районним судом Запорізької області за ч.2 ст.140, ч.3 ст.140, ст.42 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією 1/3 частини майна;

- 21.02.2005р. Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі;

- 23.05.2005р. Запорізьким районним судом Запорізької області за ч.1 ст.188, ч.2 ст.185, ч.2 ст.289, ст.70, ст.71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі;

- 08.06.2011р. Вільнянським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.2 ст.190, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі;

- 12.05.2015р. Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.190, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.187 КК України;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Запоріжжя, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше судимого:

- 31.05.2005р. Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч.1 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком -1 рік;

- 07.06.2006р. Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.190, ч.3 ст.185, ст. 70 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі;

- 22.11.2010р. Вільнянським районним судом Запорізької області за ч.3 ст.15, ч.2 ст.186, ч.2 ст. 186, ст.70 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі;

- 24.04.2014р. Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч.1 ст.187, ч.2 ст.187, ст.ст.70, 71 КК України до 7 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнений 11.05.2018р. з Софіївської виправної колонії №55 Запорізької області умовно-достроково на не відбутий строк 2 роки 3 місяці 17 днів позбавлення волі,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.187 КК України;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Харків, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_5 , раніше судимого:

- 06.03.2014 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставіст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік;

- 29.10.2015 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.2 ст.186, ч.4 ст.70, ст.71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі;

- 18.01.2016 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.186, ч.1 ст.353, ч.1, ч.4 ст.70 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі;

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.187 КК України,

В с т а н о в и в:

В провадженні Бердянського міськрайонного суду перебуває об`єднане кримінальне провадження з обвинувальними актами відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.187 КК України, ОСОБА_2 за ч.2 ст.187 КК України, ОСОБА_3 за ч.2 ст.187 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження ОСОБА_2 строку тримання під вартою, термін дії якого закінчується, на 60 днів, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів.

Прокурор заявив клопотання про продовження ОСОБА_1 строку тримання під вартою, термін дії якого закінчується, на 60 днів, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів.

Прокурор також заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_3 на два місяці, оскільки строк домашнього арешту, обраного обвинуваченому, спливає у травні місяці 2020 року. Вважає наявними ризики, передбачені п.п. 1, 3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України. ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів.

Захисник Середа А.А. проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 заперечує. Наявність зазначених прокурором ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, вважає, що ґрунтується тільки на припущеннях прокурора. Зазначає, що ОСОБА_1 не має наміру переховуватися від суду, він має стійкі соціальні зв`язки, має постійне місце проживання, дружину та неповнолітню дитину, за місцем проживання характеризується позитивно. Відшкодував потерпілому матеріальну і моральну шкоду. Просить застосувати до ОСОБА_1 нічний домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав позицію свого захисника. Просить відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Захисник Середа А.А. проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 також заперечує. Посилається на те, що прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України. ОСОБА_2 не має наміру переховуватися від суду, має постійне місце проживання, стійкі соціальні зв`язки, має дружину і трьох неповнолітніх дітей, за місцем проживання характеризується позитивно. Просив застосувати до ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_2 проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечує. Просить застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник Амельченко Д.Д. і обвинувачений ОСОБА_3 проти продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту заперечують, просять відмовити у задоволення клопотання прокурора, посилаючись на недоведеність прокурором наявності ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Дослідивши матеріали, додані до обвинувального акту, суд вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою був застосований до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з урахуванням тяжкості інкримінованого злочину та даних про їх особу.

Ухвалою суду від 29.04.2020р. обом обвинуваченим було продовжено запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою до 27 червня 2020 року включно.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

У відповідності до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою. Проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України відносно ОСОБА_1 , суд констатує наявність ризиків передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, те, що обвинувачений ОСОБА_1 , з метою уникнення покарання за вчинений злочин, знаходячись на волі може переховуватись від суду; може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_1 є особою раніше засудженою за вчинення корисливих злочинів. Дане кримінальне правопорушення було вчинено ним невдовзі після звільнення з місця позбавлення волі. Наразі до Бердянського міськрайонного суду надійшло на розгляд за підсудністю кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.185, ч.3 ст. 185 КК України, що свідчить про те, що обвинувачений має стійку схильність до вчинення нового злочину. Усвідомлюючи невідворотність покарання, обвинувачений може переховуватися від суду. Таким чином, ризики, передбаченим п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, які були встановлені в попередній ухвалі суду, є наявними і на цей час.

Разом з цим, суд приходить до висновку, що прокурором не доведено належними доказами наявності ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України відносно ОСОБА_2 , суд також констатує наявність ризиків передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, те, що обвинувачений ОСОБА_2 , з метою уникнення покарання за вчинений злочин, знаходячись на волі може переховуватись від суду; може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_2 є особою раніше засудженою за вчинення корисливих злочинів. Дане кримінальне правопорушення було вчинено ним в період відбування покарання за попереднім вироком, що свідчить про те, що обвинувачений має стійку схильність до вчинення нового злочину. Усвідомлюючи невідворотність покарання, обвинувачений може переховуватися від суду. Таким чином, ризики, передбаченим п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, які були встановлені в попередній ухвалі суду, є наявними і на цей час.

Разом з цим, суд приходить до висновку, що прокурором не доведено належними доказами наявності ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Судом не встановлено інших обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраних обвинуваченим запобіжних заходів у виді тримання під вартою відпала.

Суд також приймає до уваги практику Європейського Суду з прав людини, а саме рішення у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011, в якому зазначено, що продовження тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості перевищує принцип поваги до особистості.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав і інтересів.

Оцінивши зазначені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в подальшому, їх належить утримувати під вартою, обчислюючи продовження строку тримання під вартою з дня постановлення цієї ухвали.

Суд вважає, що обраний відносно кожного з обвинувачених запобіжний захід з урахуванням його тривалості на даний час не виходить за межі розумного строку, відповідає особам обвинувачених, характеру та тяжкості діянь, які їм інкримінуються, не перешкоджає інтересам правосуддя.

При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Так, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання тільки у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, тому, усвідомлюючи невідворотність покарання, обвинувачений може переховуватися від суду. Так, ухвалою суду від 15.04.2020р. до обвинуваченого ОСОБА_3 застосовувався привід в судове засідання.

Обвинувачений ОСОБА_3 , маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, за сукупності життєвих обставин або незадовільного матеріального становища може продовжити вчиняти корисливі злочини, тому ризик, передбачений п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, наявний та не відпав.

Разом з цим, судом не встановлено наявності ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.

З урахуванням особи обвинуваченого, тяжкості інкримінованого йому діяння, з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження і запобігання уникнення правосуддя, суд вважає доцільним продовжити строк цілодобового домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_3 на 60 днів, що буде виправданим та відповідатиме Закону.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 314, 331 ч.3 КПК України, суд,-

У х в а л и в:

Обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Вільнянська УВП (№11)» на 60 (шістдесят) днів, тобто до 20 серпня 2020 року включно.

Обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Вільнянська УВП (№11)» на 60 (шістдесят) днів, тобто до 20 серпня 2020 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів, тобто до 20 серпня 2020 року включно.

Заборонити обвинуваченому ОСОБА_3 залишати житло за адресою: АДРЕСА_5 , цілодобово.

Зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_3 прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду.

Ухвала суду в частині продовження строку дії запобіжного заходу може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів.

Суддя Бердянського

міськрайонного суду І.П. Прінь