Рішення № 89945732, 15.06.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

15 червня 2020 р. Справа № 520/832/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Супруна Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Дробязги Т.В.,

за участю:

представника позивача - Острицького А.О.,

представника відповідача - Тищенко В.В.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (код ЄДРПОУ 40108599, м. Харків, вул. Жон Мироносицька, буд. 5, 61002) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 , діючи в інтересах ОСОБА_1 (надалі за текстом ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (надалі за текстом ГУ НП у Харківській області), в якому просить суд:

- визнати бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області яка полягає у не призначенні, не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності поліцейського протиправною;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в разі втрати працездатності поліцейської.

Обґрунтовуючи вимоги позивачем зазначено, що на його думку відповідач протиправно відмовив йому у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» та Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 11.01.2016 №4 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України 21.09.2017 №788), який зареєстровано в Мінюсті 29.01.2016 за №163/28293. (далі Порядок №4)

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2020 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу у підготовче засідання.

До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 18.02.2020 від представника ГУ НП у Харківській області надійшов відзив на позовну заяву.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, письмових поясненнях та наявні матеріали адміністративної справи.

Представник ГУ НП у Харківській області в судовому засідання проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі, посилаючись на те, що під час спірних правовідносин відповідачі діяли у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника ГУ НП у Харківській області, дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач проходив службу в ГУ МВС України в Харківській області, спеціальне звання старшина міліції.

07.09.2014 року позивач отримав тілесні ушкодження внаслідок дорожно - транспортної пригоди (ДТП).

За результатами службового розслідування встановлено, що ДТП трапилось при обставинах не пов`язаних з виконанням службових обов`язків.

В подальшому позивач проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Харківській області на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції №4 Балаклійського відділу поліції ГУ НП в Харківській області, спеціальне звання старший сержант поліції.

Позивач був обстежений госпітальною військово - лікарською комісією ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Харківській області» 10.12.2018.

Відповідно до свідоцтва про хворобу № 365 позивач не придатний до служби в поліції, захворювання. ТАК. пов`язане з проходженням служби в поліції.

Наказом ГУМП від 15.01.2019 Хс 15 о/с позивача звільнено зі служби 15.01.2019.

Відповідно до довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках № 013231 від 27.02.2019 ступень втрати професійної працездатності у відсотках становить:

- 30% з 19.02.2019 одноразово по захворюванню ТАК. пов`язане з проходженням служби в поліції;

- 30% з 19.02.2019 одноразово по травмі.

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією № 708966 позивачу встановлена 3-я група інвалідності у зв`язку із отриманням травми під час проходження служби в результаті нещасного випадку, НІ, не пов`язаного з виконанням службових обов`язків.

Позивач звернувся до відповідача із заявою (рапортом) встановленої форми про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності.

Відповідач дійшов до висновку про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу. Зазначений висновок затверджено начальником ГУ НП в Харківській області 17.05.2019.

Відповідач повідомив позивача про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги листом від 21.05.2019.

Позивач не погодившись з вказаною відмовою звернувся за захистом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі зокрема визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Згідно ч. 2 ст. 97 зазначено Закону порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Згідно ч. 1 ст. 100 зазначено Закону визначення інвалідності та ступеня втрати працездатності без визначення інвалідності поліцейським здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров`я відповідно до закону та інших нормативно-правових актів.

Згідно ч. 3 ст. 100 зазначено Закону у разі визначення інвалідності або часткової втрати працездатності без визначення інвалідності поліцейському, особі, звільненій зі служби в органах поліції, який (яка) на день отримання інвалідності, визначення відсотка часткової втрати працездатності без визначення інвалідності або на день його (її) звільнення з органів поліції займав (займала) посаду в державному органі, установі, організації або у вищому навчальному закладі, які виконують роботу в інтересах держави та її безпеки, із залишенням на службі в поліції, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів тих органів державної влади, до яких вони були відряджені.

Механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - ОГД) у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського визначений Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, які затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 № 4.

Відповідно до п. 4 розділу І Порядку №4 значення термінів, що визначають випадки, за яких призначається ОГД у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського:

1) під час виконання службових обов`язків (пункт 1 частини першої статті 97 Закону) - випадок, пов`язаний з виконанням службових обов`язків, спрямованих на реалізацію повноважень та основних завдань поліції, у тому числі під час участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті поліцейського внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин;

2) під час виконання службових обов`язків (пункти 3, 5 частини першої статті 97 Закону) - випадок, пов`язаний із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;

3) під час проходження поліцейським служби (пункт 2 частини першої статті 97 Закону) - випадок, який не пов`язаний із безпосереднім виконанням службових обов`язків, зазначених у підпунктах 1, 2 цього пункту;

4) пов`язаного з проходженням служби в поліції, органах внутрішніх справ (пункт 4 частини першої статті 97 Закону) - обставина, яка виникла внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції крім випадків, зазначених у підпунктах 1, 2 цього пункту;

5) пов`язаного з проходженням служби в поліції, органах внутрішніх справ (пункт 6 частини першої статті 97 Закону) - обставина, яка виникла внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності, крім випадків, зазначених у підпунктах 1, 2 цього пункту.

Пунктом 1 розділу II Порядку №4 встановлено, що днем виникнення права на отримання ОГД є, зокрема, у разі встановлення поліцейському інвалідності - дата з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати з якої встановлено інвалідність - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до п. 1 розділу III Порядку №4 формування пакета документів для призначення та виплати ОГД у органах поліції, навчальних закладах здійснюється підрозділами фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку (далі - фінансові підрозділи) у взаємодії з підрозділами кадрового забезпечення, службами державного нагляду за охороною праці (далі - СДНОП) органів поліції та навчальних закладів, а також фахівцями військово-лікарської комісії (далі - ВЛК).

СДНОП визначають обставини настання події та відповідають за правильність кваліфікації нещасних випадків, які призвели до втрати працездатності, згідно із законодавством України.

ВЛК відповідають за перевірку матеріалів на відповідність діагнозу, за яким установлено втрату працездатності, переліку хвороб, отриманих під час проходження служби, згідно із законодавством України.

Підрозділи кадрового забезпечення відповідають за достовірність інформації про періоди служби даним з особової справи та правильність визначення випадків для виплати грошової допомоги, згідно із законодавством України.

Фінансові підрозділи відповідають за правильність обчислення та перерахування до установ банку ОГД згідно з реквізитами, зазначеними в заяві (рапорті) особою, яка має право на цю виплату, згідно із законодавством України.

Керівники органів поліції, навчальних закладів відповідають за правильність призначення сум ОГД, згідно із законодавством України.

Пунктом 2 розділу III Порядку №4 передбачено, що посадові особи органів поліції, навчальних закладів у межах своїх повноважень повинні сприяти особам, які мають право на призначення і отримання ОГД відповідно до законодавства України, в отриманні та оформленні ними документів, необхідних для своєчасного ухвалення рішення про призначення і виплату зазначеної допомоги.

Згідно з п. 3 розділу III Порядку №4 заява (рапорт) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається керівнику органу поліції, навчального закладу за останнім місцем проходження служби поліцейським або за останнім місцем проходження поліцейським служби перед відрядженням до інших органів (далі - останнім місцем проходження служби). У разі коли такий орган (заклад, установу) ліквідовано, заява подається до органу (закладу, установи) за місцем зберігання особової справи.

Пунктом 5 розділу III Порядку №4 встановлено, що для виплати ОГД у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає: 1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; 2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках); 3) довідку органу, установи, організації, підрозділу, яким попередньо було здійснено виплату ОГД із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати (у разі отримання такої виплати); 4) копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; 5) копію постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; 6) копії акта розслідування нещасного випадку та акту, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; 7) копію посвідчення інваліда війни (за наявності); 8) копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; 9) копію документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).

Відповідно до п. 7 розділу III Порядку №4 при прийманні матеріалів особа, що приймає документи зобов`язана перевірити оформлення заяви та поданих до неї документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та іншим документам, що засвідчують особу.

Підрозділи, служби, інші фахівці, зазначені у пункті 1 розділу III, що беруть участь у формуванні пакета документів для призначення та виплати ОГД, у разі необхідності, для перевірки даних або достовірності інформації, наданих особою, мають право, в установленому порядку звертатися за місцем отримання відповідних документів.

Згідно з п. 1 розділу IV Порядку №4, у місячний строк з дня реєстрації документів, зазначених у пунктах 4, 5 розділу ІІІ, фінансові підрозділи готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, за встановленою формою. У разі надсилання запитів до інших органів (підрозділів) поліції, підприємств, установ, організацій, заявника, строк підготовки висновку про призначення ОГД, може бути продовжено, до отримання відповідної інформації, для його належного оформлення, але не більш як на два місяці з дня відправлення запиту. Висновок про призначення ОГД складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівниками фінансового та кадрового підрозділів органу поліції, навчального закладу, в якому поліцейський проходить (проходив) службу.

Відповідно до п. 3 розділу IV Порядку №4 рішення про призначення виплати ОГД приймається керівником органу поліції або навчального закладу у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п`ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови письмовим повідомленням заявника із зазначенням підстав такої відмови.

Статтею 101 Закону України «Про Національну поліцію», встановлено виключні підстави коли призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткові втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком;

а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням;

б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом);

г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою встановленої форми про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності, просив провести йому виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з тим, що ним отримано ІІІ групу інвалідності, разом з додатками, а саме: довідка про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках № 013231 від 27.02.2019 року; копія довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією №708966 від 27.02.2019 року, копія свідоцтва про хворобу №365, копія паспорту, копія ідентифікаційного коду, довідка про склад сім`ї та місця реєстрації.

Відповідно до п. 1 розділу III Порядку № 4 формування пакета документів для призначення та виплати ОГД у органах поліції, навчальних закладах здійснюється підрозділами фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку (далі - фінансові підрозділи) у взаємодії з підрозділами кадрового забезпечення, службами державного нагляду за охороною праці (далі - СДНОП) органів поліції та навчальних закладів, а також фахівцями військово-лікарської комісії (далі - ВЛК).

Крім того, згідно п. 7 розділу ІІІ Порядку №4 при прийманні матеріалів особа, що приймає документи зобов`язана перевірити оформлення заяви та поданих до неї документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та іншим документам, що засвідчують особу.

Під час судового засідання судом встановлено, що під час перевірки документів позивачу було запропоновано подати заяву про виплату ОГД у разі втрати працездатності у зв`язку з тим, що ним отримано ІІІ групу інвалідності, однак суб`єкт владних повноважень під час дослідження документів доданих до заяви не звернув увагу на те, що відомості позивача зазначені в заяві не відповідають іншим документам долученим до заяви та не звернув увагу, що позивач має право на виплату ОГД у зв`язку з втратою працездатності пов`язаної з проходженням служби в поліції, згідно доданої довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках № 013231 від 27.02.2019 року.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 08 листопада 2005 року у справі Кечко проти України (заява № 63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства.

Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення).

Також Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися па відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Таким чином відповідач порушує право позивача па отримання ОГД у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності яке позивач набув 27.02.2019 внаслідок встановлення 30% втрати працездатності з 19.02.2019 одноразово, по захворюванню. ТАК. пов`язаному з проходженням служби в поліції.

Відповідно до наукового висновку Верховного Суду щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією від 13 квітня 2018 року, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи бездіяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким:

- дискреційне повноваження надається у спосіб його закріплення в оціночному понятті, відносно-визначеній нормі, альтернативній нормі, нормі із невизначеною гіпотезою. Для позначення дискреційного повноваження законодавець використовує, зокрема, терміни «може», «має право», «за власної ініціативи», «дбає», «забезпечує», «веде діяльність», «встановлює», «визначає», «на свій розсуд». Однак наявність такого терміну в законі не свідчить автоматично про наявність у суб`єкта владних повноважень дискреційного повноваження: подібний термін є приводом для докладною аналізу закону на предмет того, що відповідне повноваження є дійсно дискреційним:

- при реалізації дискреційного повноваження суб`єкт владних повноважень зобов`язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів: принципів реалізації відповідної владної управлінської функції: принципів здійснення дискреційних повноважень: змісту публічного інтересу: положень власної компетенції: вказівок, викладених у інтерпретаційних актах: фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики: судової практики; процедурних вимог.

- критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об`єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність: публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується: зміст конституційних прав та свобод особи: якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття.

Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року)

Європейський суд також зазначає, що суд при прийнятті судового рішення повинен керуватися не тільки буквою закону, але й духом закону та здоровим глуздом.

Тобто не повинно бути формального ставлення при виконанні процедур.

Матеріали справи містять заяву (рапорт) позивача до ГУНП про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності.

До зазначеної заяви додано довідку про втрату працездатності серії 12ААА №013231 від 27.02.2019 року.

Тобто ГУНП мало всі необхідні документи які підтверджують факт втрати позивачем 30% працездатності внаслідок захворювання, так, пов`язаному з проходженням служби в поліції та набуття права позивача на отримання ОГД внаслідок втрати позивачем 30% працездатності внаслідок захворювання, так, пов`язаному з проходженням служби в поліції.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що призначення та виплата ОГД в разі втрати працездатності можливо тільки в разі отримання інвалідності поліцейським, оскільки в ч. 3 ст.100 Закону України «Про Національну поліцію» зазначено, що у разі визначення інвалідності або часткової втрати працездатності без визначення інвалідності поліцейському, особі, звільненій зі служби в органах поліції, який (яка) на день отримання інвалідності, визначення відсотка часткової втрати працездатності без визначення інвалідності або на день його (її) звільнення з органів поліції займав (займала) посаду в державному органі, установі, організації або у вищому навчальному закладі, які виконують роботу в інтересах держави та її безпеки, із залишенням на службі в поліції, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів тих органів державної влади, до яких вони були відряджені.

Щодо відшкодування судових витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Частинами 1, 2, 3 т.134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частинами 4, 5 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 1, 7 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частиною 9 ст. 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем в обґрунтування заяви про відшкодування судових витрат на правничу допомогу надано копії: договір про надання правової допомоги від 21 січня 2020 року; акт виконаних робіт від 14 лютого 2020 року; квитанцій ПАТ КБ «ПриватБанк» про сплату коштів в якості оплати послуг адвоката за договором від 21.01.2019 року в загальній сумі 3600,00 грн.

Відповідно до акту виконаних робіт від 14.02.2020 року до договору про надання правової допомоги від 21.01.2020 року позивачу було надано послуги на загальну суму 3600,00 грн., а саме: консультація Клієнта щодо захисту порушених прав Клієнта з боку ГУНП в Харківській області - 1 година; правовий аналіз документів щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі втрати працездатності поліцейського - 1 година; підготовка позовної заяви до ГУНП в Харківській області щодо захисту порушених прав Клієнта з боку ГУНП в Харківській області - 1 година. Вартість однієї години праці складає 1200 (одна тисяча двісті) гривень 00 копійок. Загальна вартість виконаних робіт складає 3600 (три тисячі шістсот) грн. 00 коп.

Враховуючи надані до матеріалів справи представником позивача докази, якими підтверджено обставин понесення позивачем вказаних судових витрат, а також з огляду на важливість справи для позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення такої заяви представника позивача.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем в даній справі не доведено правомірність і обґрунтованість прийнятих рішень.

У ході розгляду справи суд надав оцінку усім обставинам справи, які мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та аргументам сторін, які впливають на результат вирішення спору.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне. Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області яка полягає у не призначенні, не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності поліцейського .

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області (код ЄДРПОУ 40108599, м. Харків, вул. Жон Мироносицька, буд. 5, 61002) призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) одноразову грошову допомогу в разі втрати працездатності поліцейської.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 00 копійок, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Харківській області (код ЄДРПОУ 40108599, м. Харків, вул. Жон Мироносицька, буд. 5, 61002).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Харківській області (код ЄДРПОУ 40108599, м. Харків, вул. Жон Мироносицька, буд. 5, 61002) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3600,00 (три тисячі шістсот) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду із врахуванням приписів Закону України № 540-IX від 30.03.2020 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)".

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 22 червня 2020 року.

Суддя Ю. О. Супрун