Рішення № 89945564, 10.06.2020, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №607/1170/19

10 червня 2020 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мартиць О.І.

за участю:

секретаря судового засідання Семеха В.Т.

позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката Лисака В.Б.

представника відповідача Тернопільської міської ради Михальчук О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

16.01.2019 до Тернопільського міськрайонного суду звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Тернопільської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 31.07.2009 року між Тернопільською міською радою (орендодавець) та суб`єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір оренди землі, відповідно до рішення Тернопільської міської ради №5/26/81 від 30.04.2009, яким затверджено проект землеустрою щодо виділення земельної ділянки площею 0,0250 га, в тому числі за рахунок земель житлової та громадської забудови площею 0,0114 га, за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення площею 0,0136 га, для будівництва та обслуговування зупинки громадського транспорту "вул. Протасевича" з об`єктом торгівельно-побутового призначення за адресою АДРЕСА_1 , суб`єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 "

Перед початком будівництва ОСОБА_1 отримала дозвіл на виконання будівельних робіт від 13 вересня 2010 року №469-18/10, про що свідчить повідомлення управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області від 05.10.2018 №40-1019-1.21/1895-18.

Після завершення будівництва позивач ОСОБА_1 отримала акт готовності об`єкта до експлуатації від 22.02.2011 №588.

Зазначає, що Тернопільська міська рада визнала, що будівництво було вчинено у порядку встановленому законом, тому своїм підписом та печаткою погодила акт готовності об`єкта до експлуатації від 22.02.2011 №588.

14.12.2018 позивач звернулась до Тернопільської міської ради через центр надання адміністративних послуг з заявою надати земельну ділянку площею 0,0250 га для обслуговування прийнятого до експлуатації майна "зупинка громадського транспорту з об`єктом торгівельно-побутового призначення", яка перебувала в оренді ОСОБА_1 .

До заяви додала пакет документів і серед них акт готовності об`єкта до експлуатації №588 від 22.02.2011 та сертифікат відповідності №ТП000553 від 03.03.2011, про що свідчить підпис адміністратора в заяві та "Опис документів" до справи від 14.12.2018, реєстраційний номер 357547, термін виконання 12.01.2019.

11.01.2019 отримала повідомлення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №40/08, яке свідчить, що її земельне питання сесія міської ради не буде розглядати.

У зв`язку з тим, що у термін встановлений законом її земельне питання не було вирішено, рішення сесії Тернопільської міської ради з вмотивованою відмовою, чи рішення ради про виділення земельної ділянки, позивач не отримувала, вважає, що порушено її право на розгляд звернення та прийняття рішення у відповідності до вимог закону, а тому звернулась до суду з даним позовом.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21.01.2019 відкрито провадження у адміністративній справі за правилами загального провадження. Призначено підготовче засідання на 20.02.2019.

31.01.2019 від відповідача Тернопільської міської ради до суду поступив відзив.

Відповідач у відзиві на позов заперечує щодо задоволення позовних вимог та серед іншого зазначає, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Право користування земельною ділянкою ФОП ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 припинилося на підставі договору та в силу статті 31 Закону України "Про оренду землі".

При цьому наявність тимчасової споруди, яка не має статусу нерухомого майна та, відповідно, не підлягає реєстрації як об`єкт права власності, не дає переважного права на отримання позивачкою права оренди на спірну земельну ділянку під тимчасовою спорудою, оскільки питання оренди земельної ділянки у відповідності до приписів частини першої статті 134 Земельного кодексу України має здійснюватися на конкурентних засадах.

Також представник відповідача зазначає, що між сторонами у справі з приводу права користування земельною ділянкою, необхідною для обслуговування об`єкта торгівельно-побутового призначення " ІНФОРМАЦІЯ_1 " по АДРЕСА_1 , тривалий час існують спори.

Представник відповідача посилається на обставини, встановлені судовими рішенням, зокрема, на те, що у позивачки відсутнє право на використання земельної ділянки, незважаючи на наявність на ній тимчасової споруди. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивачем ОСОБА_1 подано відповідь на відзив у якій остання зазначила, що відповідач у відзиві не вказав на докази, які б свідчили, що Тернопільська міська рада не зобов`язана розглянути на сесії ради її земельне питання та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства України, не вказав на докази, які б свідчили, що прийнятий до експлуатації об`єкт є тимчасовою спорудою чи, що вона порушила істотні умови договору оренди землі.

У відповідності до норм статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підготовче засідання відкладалось на 06.03.2019 і 16.04.2019.

Ухвалою суду від 16.04.2019, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду на 03.06.2019.

03.06.2019 розгляд справи відкладено на 10.07.2019, в подальшому на 26.09.2019.

26.09.2019 ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради про визнання бездіяльності протиправної та зобов`язання вчинити певні дії передано на розгляд Тернопільському окружному адміністративному суду.

17.10.2019 матеріали справи надійшли на адресу Тернопільського окружного адміністративного суду.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, відповідно до статті 31 КАС України адміністративну справу №607/1170/19 передано на розгляд судді Мартиць О.І.

Ухвалою суду від 22.10.2019 адміністративну справу №607/1170/19 прийнято до провадження та призначено у справі судове засідання на 22.11.2019.

22.11.2019 та 23.12.2019 судові засідання в даній адміністративній справі не проводились, що підтверджується довідками, складеними секретарем судового засідання.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.12.2019 в адміністративній справі №607/1170/19 за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії призначено судове засідання на 27.01.2020.

27.01.2020 розгляд справи відкладено до 20.02.2020.

Позивачем ОСОБА_1 20.02.2020 через відділ документального забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач просить:

- визнати бездіяльність Тернопільської міської ради (яка полягає у не розгляді на її пленарному засіданні заяви від 14 грудня 2018 року про надання земельної ділянки, що перебувала в оренді за нею для обслуговування прийнятого до експлуатації майна) протиправною та зобов`язати сесію Тернопільської міської ради, відповідно до вимог закону, вирішити її земельне питання щодо права, як добросовісного орендаря, на першочергове укладення договору оренди землі на строк до 50 років для обслуговування прийнятого до експлуатації об`єкта, який визначений сертифікатом відповідності №ТП000553 від 03.03.2011, як: (окремий пусковий комплекс) зупинка громадського транспорту "вул. Протасевича" з об`єктом торгівельно-побутового призначення.

В судовому засіданні 20.02.2020 оголошено перерву до 12.03.2020

Згідно довідки секретаря судового засідання судове засідання, призначене на 12.03.2020 в даній адміністративній справі не проводилось.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 призначено в адміністративній справі №607/1170/19 судове засідання на 14.04.2020, в подальшому відкладено на 14.05.2020.

14.05.2020 ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду визначено відкласти розгляд справи №607/1170/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії на 10.06.2020.

10.06.2020 в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача адвокат Лисак В.Б. позовні вимоги підтримали повністю з мотивів наведених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача Тернопільської міської ради в судовому засіданні 10.06.2020 проти задоволення позову заперечила повністю з підстав наведених у відзиві на позов.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення учасників справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

31.07.2009 між Тернопільською міською радою (орендодавець) та СПД ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець на підставі рішення Тернопільської міської ради від 30.04.2009 №5/26/81 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться у АДРЕСА_1 . В оренду передається земельна ділянка загальною площею 250 кв. м. (пункт 2 договору).

У відповідності до пункту 8 договір укладено терміном на 5 років - з 30.04.2009 по 30.04.2014. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до пункту 37 дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Земельна ділянка передається в оренду для будівництва та обслуговування зупинки громадського транспорту "вул. Протасевича" з об`єктом торгівельно-побутового призначення (пункт 15 договору).

На підставі акта прийому-передачі від 19.11.2009 орендодавець передав орендарю об`єкт оренди.

Додатковою угодою від 02.02.2014, зареєстрованою в Книзі реєстрації додатків до договорів оренди землі 05.03.2014 за №2399, сторони погодились внести зміни до договору оренди землі в частині нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 01.01.2014 та в частині розміру орендної плати, виклавши пункти 5 та 9 договору від 31.07.2009 в новій редакції.

Відповідно до акта готовності об`єкта до експлуатації за №588 від 22.02.2011 підтверджено, що об`єкт - зупинка громадського транспорту "вул. Протасевича" з об`єктом торгівельно-побутового призначення готовий до експлуатації.

Сертифікатом відповідності №ТП000553 від 03.03.2011 інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області засвідчила відповідність закінченого будівництвом об`єкта - зупинки громадського транспорту "вул. Протасевича" з об`єктом торгівельно-побутового призначення, проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та підтвердила його готовність до експлуатації.

Такі обставини також встановлені рішенням господарського суду Тернопільської області від 15.03.2018, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.07.2018, у справі №921/653/17-г/4 за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради, в якому позивачка просила визнати за нею право укладання договору оренди землі терміном на 49 років для обслуговування прийнятого до експлуатації комплексу: зупинки громадського транспорту з об`єктом торгівельно-побутового призначення, який зазначений в Сертифікаті відповідності №ТП000553 від 03.03.2011; зобов`язати Тернопільську міську раду прийняти рішення про виділення земельної ділянки площею 0,0250 га СПД ФОП ОСОБА_1 терміном на АДРЕСА_2 років за адресою АДРЕСА_1 для обслуговування прийнятого до експлуатації об`єкта, зазначеного в сертифікаті відповідності №ТП000553 від 03.03.2011 як: "(окремий пусковий комплекс) зупинка громадського транспорту "вул. Протасевича" з об`єктом торгівельно-побутового призначення" та на підставі цього рішення укласти відповідний договір оренди землі. В позові було відмовлено. Постановою Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду у справі №921/653/17-г/4 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.07.2018 та рішення Господарського суду Тернопільської області від 15.03.2018 у справі змінено, виклавши мотивувальну частину оскаржуваних рішень суду в редакції даної постанови, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78248497), Такі обставини не заперечуються сторонами.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Також судом встановлено, що Господарським судом Тернопільської області розглядалася справа №921/266/18 за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради про визнання недійсним рішення Тернопільської міської ради №6/53/152 від 28.11.2014 "Про відмову в наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0250 га за адресою: АДРЕСА_1 ФОП ОСОБА_1 " в частині пункту 2, яким припинено право користування позивачки земельною ділянкою, площею 0,0250 га та про зобов`язання уповноважену особу Тернопільської міської ради підписати (укласти) додаткову угоду до договору оренди землі від 31.07.2009 у відповідності до вимог земельного законодавства.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 10.01.2019 у справі №921/266/18 закрито провадження у справі в частині вимоги про визнання недійсним пункту 2 рішення Тернопільської міської ради №6/53/152 від 28.11.2014 "Про відмову в наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0250 га за адресою: АДРЕСА_1 ФОП ОСОБА_1 " у зв`язку з відмовою позивачки від позову в цій частині. В іншій частині позову - відмовлено.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 01.07.2019 рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.01.2019 у справі №921/266/18 змінено, виклавши його мотивувальну частину в редакції постанови Західного апеляційного господарського суду від 01.07.2019. Резолютивну частину рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.01.2019 у справі №921/266/18 залишено без змін (Єдиний державний реєстр судових рішень http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82916978).

Цими судовими рішеннями встановлені такі обставини.

Між сторонами у справі з приводу права користування земельною ділянкою тривалий час існують спори, про що вказують судові рішення по справах №№921/102/15-г/7, 921/225/16-г/13, 921/716/16-г/17, 921/414/16-г/4, 921/231/17-г/17, 921/653/17-г/4.

Так, рішенням Господарського суду Тернопільської області від 27.09.2016 у справі №921/414/16-г/4, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.12.2016, у позовних вимогах ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради про визнання договору оренди землі від 31.07.2009 укладеним - відмовлено.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 25.03.2016 у справі №921/102/15-г/7, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.07.2016, про визнання договору оренди земельної ділянки від 31.07.2009, укладеного між Тернопільською міською радою та суб`єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 , таким, що є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах та про зобов`язання керівника Тернопільської міської ради як органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі, в місячний строк в обов`язковому порядку укласти та підписати з суб`єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 додаткову угоду до договору оренди землі від 31.07.2009 на той самий строк та на тих самих умовах, в позові відмовлено.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 13.06.2016 (скасовано судом апеляційної інстанції в частині часткового задоволення позову) та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.10.2016, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 18.01.2017, у справі №921/225/16-г/13 відмовлено в задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , про визнання права власності на нерухоме майно - об`єкт торгівельно-побутового призначення, загальною площею 34 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 , про визнання договору оренди земельної ділянки від 31.07.2009, укладеного між Тернопільською міською радою та суб`єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 поновленим на підставі укладеної додаткової угоди від 02.02.2014, зареєстрованої в Книзі реєстрації додатків до договорів оренди землі 05.03.2014 за №2399 - провадження у справі припинено.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 24.01.2017 у справі №921/716/16-г/17, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.05.2017, в позові ФОП ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради про визнання поновленим терміну дії договору оренди землі від 31.07.2009 на той самий строк та на тих самих умовах, відмовлено.

Приймаючи вказані рішення, суди виходили з того, зокрема, що ФОП ОСОБА_1 не дотримано процедури поновлення договору оренди землі на новий строк, встановленої статтею 33 Закону України "Про оренду землі".

В даній адміністративній справі спірним є розгляд Тернопільською міською радою заяви позивача ОСОБА_1 від 14.12.2018 про надання земельної ділянки площею 0.0250 га для обслуговування прийнятого до експлуатації майна "зупинка громадського транспорту з об`єктом торгівельно-побутового призначення".

Так, позивач ОСОБА_1 14.12.2018 через центр надання адміністративних послуг звернулась із заявою до Тернопільської міської ради із заявою про надання земельної ділянку площею 0,0250 га для обслуговування прийнятого до експлуатації майна "зупинка громадського транспорту з об`єктом торгівельно-побутового призначення" за адресою АДРЕСА_1 ), яка перебувала в оренді ОСОБА_1 .

До заяви додано серед іншого: сертифікат відповідності №ТП000553 від 03.03.2011; акт готовності об`єкта до експлуатації №588 від 22.02.2011.

11.01.2019 листом №40/08 виконавчий комітет Тернопільської міської ради повідомив позивача, що у зв`язку з неподанням документів, зазначених в п.2 Інформаційної картки А-25-14, а саме: копії документу, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, копії Витягу з державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, задовольнити її клопотання на даний час немає можливості.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 40 Конституції України визначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм статтею 40 Конституції України права регламентовано Законом України "Про звернення громадян" від 10.02.1996 року №393/96-ВР.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Статтею 3 Закону України "Про звернення громадян" визначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

За нормами статті 5 Закону України "Про звернення громадян" звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Згідно з частинами першою, третьою статті 7 Закону України "Про звернення громадян" звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.

Частиною першою статті 19 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачка звернулась до Тернопільської міської ради 14.12.2018 із зверненням, у якому просила надати земельну ділянку площею 0,0250 га для обслуговування прийнятого до експлуатації майна "зупинка громадського транспорту з об`єктом торгівельно-побутового призначення" за адресою АДРЕСА_1 ), яка перебувала в оренді ОСОБА_1 .

Статтею 144 Конституції України визначено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до положень статті 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно із пунктом тридцять четвертим статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Тобто, способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, з регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесією.

Частинами першою-третьою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.

Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.

Системний аналіз наведених положень Конституції і законів України дає підстави вважати, що органами місцевого самоврядування повинні діяти відповідно до закріпленої імперативної норми щодо розгляду земельних питань виключно на сесії ради. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов`язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб`єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну, доповнення чи скасування.

Однак листом 11.01.2019 №40/08 заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Тернопільської міської ради повідомлено позивача про те, що у зв`язку з неподанням документів, зазначених в п.2 Інформаційної картки А-25-14, а саме: копії документу, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, копії Витягу з державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, задовольнити її клопотання на даний час немає можливості.

Така відповідь є лише формальною відпискою, чим порушено право особи на належний розгляд її звернення.

Таким чином, суд дійшов до переконання, що Тернопільська міська рада не забезпечила належного розгляду звернення позивачки та не надала відповіді по суті звернення ОСОБА_1 , а тому відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не розгляду по суті звернення позивачки від 14.12.2018 та для захисту її прав і інтересів з урахуванням повноважень суду, визначених статтею 245 КАС України, необхідно зобов`язати Тернопільську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.12.2018 у відповідності до вимог законодавства України.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання сесії Тернопільської міської ради, відповідно до вимог закону вирішити її земельне питання щодо права, як добросовісного орендаря, на першочергове укладення договору оренди землі на строк до 50 років для обслуговування прийнятого до експлуатації об`єкта, який визначений сертифікатом відповідності №ТП000553 від 03.03.2011, як: (окремий пусковий комплекс) зупинка громадського транспорту "вул. Протасевича" з об`єктом торгівельно-побутового призначення, суд зазначає, що дане питання не було предметом розгляду звернення позивача від 14.12.2018 до Тернопільської міської ради, а тому позивач ставить таку вимогу передчасно, не дотримавшись результату розгляду цього питання уповноваженим суб`єктом владних повноважень у встановленому законом порядку, що є підставою для відмови в позові в цій частині.

Також суд звертає увагу на рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009, №7-рп/2009 "У справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування)", в якому Конституційний Суд України зазначає, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року N 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Такі положення підлягають врахуванню Тернопільською міською радою при розгляді звернення позивачки та потребують встановлення певних обставин, виходячи не з суб`єктивного поняття виникнення певних прав, а розглядаючи комплексно категорії припинення, виникнення та зміни таких прав.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

При цьому суд вважає за можливе врахувати позицію Європейського суду з прав людини, сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04), згідно з якою у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) №303-A, пункт 29).

Окрім того, відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач не довів вжиття всіх належних дій, в межах визначених законом, для належного розгляду звернення ОСОБА_1 від 14.12.2018.

Суд, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні, оскільки згідно з пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України від 08.07.2011 №3674-VІ "Про судовий збір" позивач звільнена від сплати судового збору.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Зобов`язати Тернопільську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.12.2018 у відповідності до вимог законодавства України.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Реквізити учасників справи:

позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 )

відповідач Тернопільська міська рада, місцезнаходження: 46001, м. Тернопіль, вул. Листопадова, 5, код ЄДРПОУ 34334305)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22 червня 2020 року.

Головуючий суддя Мартиць О.І.