Рішення № 89945451, 22.06.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2020 р. Справа № 480/1905/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Глазька С.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправною та нечинною вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області (далі - відповідач, ГУ ДПС Сумській області), в якій просить визнати протиправною та нечинною вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Сумській області від 10.02.2020 № Ф-7165-54.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана вимога є підробленою, оскільки посвідчена підробленою печаткою - на ній відсутнє зображення Державного Герба України. Вимога підписана неуповноваженою особою та на ній відсутня печатка ГУ ДПС у Сумській області. Таким чином, позивач вказує на те, що вимога є незаконною та підлягає скасуванню.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження та встановлено строк відповідачу для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача, а також встановлено строк позивачу для подання відповіді на відзив, а відповідачу - заперечення на відповідь на відзив.

На виконання зазначеної ухвали, представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що відповідно до картки облікового рахунку платника позивач мав на дату формування вимоги заборгованість з єдиного внеску в розмірі 27829,92 грн., яка підлягає сплаті. Наказом ГУ ДПС України у Сумській області начальник управління у м. Сумах ГУ ДПС у Сумській області - Куріцький Р.В. уповноважений на виконання функцій, передбачених Податковим кодексом, законодавством з питань сплати єдиного внеску законодавством з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Враховуючи наведені обставини, Головне управління ДПС України у Сумській області вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач є фізичною особою-підприємцем, дата державної реєстрації ФОП ОСОБА_1 - 14.02.2005, в першому кварталі 2017 року здійснювалась діяльність на спрощеній системі оподаткування та з 01.04.2017 по теперішній час перебуває на загальній системі оподаткування, що вбачається з відзиву та інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до КОР платника податків за позивачем рахується заборгованість по платежу «Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (код бюджетної класифікації 71040000) в сумі 27829,92 грн.

Дана заборгованість відображена в розрахунку боргу по єдиному внеску (а.с. 28).

10.02.2020 Головним управлінням ДПС у Сумській області сформована вимога №Ф-7165-54 про сплату позивачем боргу (недоїмки) з єдиного внеску в сумі 27829,92 грн. (а.с.4).

Вважаючи вказану вимогу протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначено Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці (далі - ФОП), в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Платники єдиного внеску (далі - ЄВ) зобов`язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати і сплачувати єдиний внесок (пункт 1 частини другої статті 6 Закону № 2464).

Законом України від 06.12.2016 № 1774 - VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону № 2464, що діють з 01.01.2017, зокрема, щодо обов`язковості визначення бази нарахування ЄВ у разі неотримання доходу (прибутку) у звітному році або окремому місяці звітного року.

Отже, фізичні особи - підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування нараховують єдиний внесок на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п.2 ч. 1 ст.7 Закону № 2464).

Мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Законом України від 21.12.2016 № 1801- VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік», установлено щомісячний розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2017 року - 3200,00 грн., з 1 січня 2018 року - 3723 грн.

Частиною п`ятою ст. 8 Закону № 2464 для зазначеної категорії платників встановлена обов`язкова ставка ЄВ, що дорівнює 22 % бази нарахування.

Право на звільнення від сплати ЄВ за себе мали у 2017 - 2019 роках ФОП, за умови, що вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками ЄВ виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (частина четверта ст. 4 Закону № 2464).

Інших підстав звільнення від сплати ЄВ фізичними особами - підприємцями, в тому числі і на час перебування в декретній відпустці чинним законодавством не передбачено.

Так, в першому кварталі 2017 року позивач перебував на спрощеній системі оподаткування та зобов`язаний був сплатити до 19.04.2017 - 2112,00 грн.

Також, враховуючи обов`язок нарахування єдиного внеску до сплати, навіть у разі відсутності доходу, фізичні особи - підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування зобов`язані сплачувати ЄСВ.

Суд звертає увагу, що з прийняттям Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2148- VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» внесені зміни до Закону № 2464, що діють з 01.01.2018, зокрема, щодо строків сплати ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування.

Відповідно до абз. 3 ч.8 ст.9 Закону № 2464 з 01.01.2018 всі фізичні особи - підприємці (незалежно від обраної системи оподаткування), крім звільненої статтею 4 Закону № 2464 категорії страхувальників, зобов`язані сплачувати за себе ЄВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій ч.8 ст.9 Закону № 2464).

Законом України від 07.12.2017 № 2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік», установлено щомісячний розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2018 року - 3723,00 грн., відповідно, щоквартальний платіж складає 2457,18 грн. (3723,00*3*22%).

Законом України від 23.11.2018 № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік», установлено щомісячний розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2019 року - 4173,00 грн. Відповідно, щоквартальний платіж складає 2754,18 грн. (4173,00*3*22%).

Враховуючи вищевикладене, оскаржувана вимога прийнята Головним управлінням ДПС України в Сумській області в межах наданих законом повноважень та у спосіб, встановлений законом, тому підстав для її скасування не вбачається.

Щодо наявності повноважень у ОСОБА_2 права підпису оскаржуваної вимоги, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 №236 (далі - Положення) Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Згідно п.7 Положення ДФС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. ДФС та її територіальні органи є органами доходів і зборів.

Перелік територіальних органів Державної фіскальної служби визначений постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 №311 "Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України", в якому наведено, в тому числі, Головне управління ДФС у Сумській області.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" створено Головне управління ДПС у Сумській області. Відповідно до пункту 1 Положення про Головне управління ДПС у Сумській області, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 12.07.2019 №14 ГУ ДПС є правонаступником усіх прав і обов`язків Головного управління ДФС у Сумській області.

Відомості про Головне управління ДПС у Сумській області містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в якому зазначено, що вказану юридичну особу створено розпорядчим актом - постановою Кабінету Міністрів України №537 від 19.06.2019.

Наказом в.о. начальника ГУ ДПС у Сумській області О. Полив`яного від 23.09.2019 №169 (а.с.29) надано повноваження начальнику управління у м. Сумах ГУ ДПС у Сумській області Куріцькому Р.В. на виконання певних функцій, передбачених ПКУ, законодавством з питань сплати єдиного внеску, законодавством з інших питань, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Як вбачається з оскаржуваної вимоги, вона підписана - Р. Куріцьким, тобто уповноваженою на те посадовою особою податкового органу.

Стосовно доводів позивача про відсутність у оскаржуваній вимозі зображення Державного Герба України, суд зазначає наступне.

Відповідно до постанови Верховної Ради України № 2137-XII від 19.02.1992 року, затверджено тризуб як малий герб України, вважаючи його головним елементом великого герба України. Зображення Державного герба України поміщується на печатках органів державної влади і державного управління, грошових знаках та знаках поштової оплати, службових посвідченнях, штампах, бланках державних установ з обов`язковим додержанням пропорцій зображення герба, затвердженого пунктом 1 цієї Постанови.

28 червня 1996 року була прийнята Конституція України, яка у Статті 20 проголошувала Тризуб головним елементом Великого Державного герба України. Тризуб визначався як знак княжої держави Володимира Великого і малий Державний герб України. Головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України).

Таким чином, зображення Державного Герба України на печатках, бланках державних установ, відповідає вимогам чинного законодавства, а доводи позивача про те, що вимога не засвідчена печаткою із зазначенням Державного Герба України є безпідставними, оскільки як вбачається з копії оскаржуваної вимоги, яка знаходиться в матеріалах справи (а.с.4), остання містить відтиск печатки ГУ ДПС у Сумській області.

Крім того, наведені позивачем в позовні заяві інші аргументи, також не є підставою для скасування вимоги про сплату єдиного внеску.

Враховуючи вищевикладене, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно ст.139 КАС України судові витрати в тому числі і судовий збір підлягають відшкодуванню в разі задоволення позову, або пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, питання щодо повернення йому судових витрат у вигляді сплаченого судового збору судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправною та нечинною вимоги – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки визначені, зокрема, статтею 295 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя С.М. Глазько