Ухвала суду № 89945418, 22.06.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

22 червня 2020 р. Справа № 480/3669/20

Суддя Сумського окружного адміністративного суду А.Б. Діска, розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернулися ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_3 та просять:

1. Визнати протиправними дії голови виконавчого комітету Сумської міської ради народних депутатів Лисенка О.М., що виявилася в цинічному невиконанні законів України.

2. Зобов`язати голову виконавчого комітету Сумської міської ради народних депутатів Лисенка О.М. забезпечити Кулик М.В. ліками за пропущені 3 місяці.

3. Зобов`язати голову виконавчого комітету Сумської міської ради народних депутатів Лисенка О.М. розглянути вищезгадану Скаргу з Додатком та надати заявниці відповідь по суті.

4. Покласти на відповідача - суб`єкта владних повноважень забезпечити кошти на відшкодування моральної шкоди, завданої його бездіяльністю в сумі 3000000,00 грн.

5. Забезпечити контроль суду над виконанням ухвали.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи:

1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;

2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);

3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;

5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Варто зазначити, що ч. 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За визначенням, наведеним у ч. 1 ст. 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому:

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

- хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

У відповідності до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Частиною 1 ст. 19 КАС України визначена юрисдикція адміністративних судів, яка поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

З аналізу вказаних вище норм вбачається, що у будь-якому випадку адміністративне судочинство здійснюється у порядку позовного провадження, що передбачає наявність публічно-правового спору між сторонами: позивачем та відповідачем.

При цьому, у вступній частині позову вказано, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звертаються до адміністративного суду із позовом до ОСОБА_3 , тобто, до фізичної особи (без визначення його правового статусу). Натомість, у прохальній частині позову вони просять визнати протиправними дії та зобов`язати голову виконавчого комітету Сумської міської ради народних депутатів Лисенка О.М. вчинити певні дії.

Для усунення вказаного недоліку позову, позивачам необхідно надати уточнення позовної заяви, в якому однаково зазначити відповідача як у вступній, так і в прохальній частинах позову, із визначенням його правового статусу.

Крім того, стаття 160 КАС України визначає загальні вимоги до позовної заяви.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Всупереч вказаній вище нормі, позивачами не зазначено в позові їх реєстраційні номери облікових карткок платника податків (за його наявності) або номер і серія паспорта.

На підставі п.11 ч.5 ст.160 КАС України позовна заява має містити власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Таким чином, позивачам необхідно надати суду відомості про реєстраційні номери облікових карткок платника податків (за його наявності) або номер і серія паспорта позивачів, та надати письмове підтвердження про те, що ними не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Також, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач зазначає зміст позовних вимог і виклад обставин, якими обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

При цьому, у прохальній частині позивачами не конкретизовано, які саме дії голови виконавчого комітету Сумської міської ради вони просять визнати протиправними, коли вони вчинені і, які саме закони ним не виконано. Крім того, позивачами не обгрунтовано та не зазначено, яким чином та на підставі яких норм закону відповідач мав забезпечити ОСОБА_2 ліками.

У зв`язку з чим, з метою встановлення дотримання позивачами строків звернення до суду з такими вимогами, позивачам необхідно подати суду уточнення позову, в яких чітко висловити позовні вимоги із зазначенням конкретних рішень, дій чи бездіяльності, які ними оскаржуються.

Крім того, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У позовній заяві позивачами вказано, що згідно з п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Проте, суд зазначає, що в даному випадку, позивачами у позовній заяві, окрім позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, заявлено інші, пов`язані між собою вимоги немайнового характеру, які не підпадають під дію вказаної норми, а саме: про визнання протиправними дій голови виконавчого комітету Сумської міської ради народних депутатів Лисенка О.М., зобов`язання його забезпечити Кулик ОСОБА_4 ліками за пропущені 3 місяці та розглянути скаргу і надати заявниці відповідь по суті.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовані Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, статтею 7 Закону України "Про державний бюджет на 2020 рік" у 2020 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2020 року становить 2102 грн.

Позивачі просять визнати протиправними дії відповідача та зобов`язати його вчинити дії, що є вимогою немайнового характеру.

Пунктом 1 частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн.).

При цьому, у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру (абз. 2 ч.7 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").

Таким чином, позивачам в порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати до суду документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону або надати докази сплати судового збору у сумі 840,80 грн. кожним з позивачів, які мають бути перераховані за наступними реквізитами:

Отримувач коштів Сумська міська отг/Адмін.окружн.суд/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37970593

Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. Подат.)

Рахунок отримувача UA878999980313151206084018540

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Найменування коду класифікації доходів бюджету Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).

Крім того, суд зазначає, що згідно вимог ст. 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

У позовній заяві зазначено двох позивачів - ОСОБА_1 і ОСОБА_2 . При цьому, з тексту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_2 є інвалідом з дитинства та донькою ОСОБА_1 .

Отже, позивачам необхідно або ж уточнити їх статус (чи звертається дві фізичні особи, чи позов ОСОБА_1 подано в інтересах ОСОБА_2 ), або ж надати суду докази, що підтверджували б вік чи адміністративну процесуальну дієздатність ОСОБА_2 на подання позову до суду.

Вказані уточнення суб`єктного складу позивачів також необхідне для можливості вирішення питання про звільнення від сплати судового збору за подання позову на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".

Згідно вимог ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Керуючись ст.ст. 160-161, 169, 248, 256, п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди - залишити без руху.

Надати позивачам 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню заявнику.

Копію даної ухвали направити особам, що звернулись із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені в цій ухвалі, продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя А.Б. Діска