Рішення № 89944908, 22.06.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4486/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Першого Київського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (65065, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 1), за участю 3-ї особи - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною та скасування постанов,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог.

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Першого Київського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю 3-ї особи - ОСОБА_2 про:

- визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, винесену державним виконавцем Першого Київського відділу ДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області 19.06.2019 року, в рамках ВП № 53248470, якою стягнуто з ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 72092,66 грн.;

- визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про накладення штрафу, винесену державним виконавцем Першого Київського відділу ДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області 20.05.2019 року, в рамках ВП № 53248470, якою накладено на ОСОБА_1 штраф в сумі 216277,99 грн.;

- визнання протиправною та скасування постанови про виправлення помилки у процесуальному документі, винесеної державним виконавцем Першого Київського відділу ДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області 13.06.2019 року, в рамках ВП № 53248470, якою внесено зміни до постанови про накладення штрафу від 20.05.2019 року, в рамках ВП № 53248470.

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позову зазначено, що ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 22.09.2019 року по справі № 520/10894/16-ц скасовано постанову про накладення штрафу та стягнення виконавчого збору. Однак, за результатами апеляційного оскарження було скасовано ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 22.08.2019 року в цій частині у зв`язку з недотриманням правил підсудності.

Норми Закону України «Про виконавче провадження» свідчать про обов`язок державного виконавця в ході примусового виконання рішення суду про стягнення аліментів перш за все встановити розмір та наявність заборгованості зі сплати аліментів, повідомити боржника про таку заборгованість та застосовувати штраф за наявності несплати з вини боржника суми заборгованості.

Як вбачається з правової позиції Верховного Суду України від 28.01.2015 року по справі № 3-217 та від 15.11.2016 року у справі № 21-5597а15, сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов`язує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання, які в цьому випадку не вчинялися.

Аналіз норм матеріального права прямої дії свідчать про те, що перед тим, як застосовувати засоби і способи примусу, державний виконавець повинен пересвідчитися, чи отримав боржник копію постанови, яка має бути направлена на зазначену у виконавчому документі адресу боржника та встановити факт отримання боржником копії цієї постанови. Отже, у разі з`ясування факту неодержання боржником копії постанови державний виконавець не вправі вчиняти виконавчі дії.

Так, виконання постанови про стягнення виконавчого збору здійснюється за рахунок стягнутих з боржника коштів за умови відсутності заборгованості зі сплати аліментів.

Заборгованість яка виникла у ОСОБА_1 , на підставі якої державним виконавцем нарахований виконавчий збір, утворилась за період зупинення дії рішення суду. На підставі якого здійснювались такі дії. Після поновлення виконавчого провадження, боржником у перший місяць, після отримання інформації про поновлення виконавчого провадження було одразу здійснено сплату аліментів, які підлягали до сплати в зупинений період виконання рішення суду.

У Позивача в даному випадку на час відновлення виконавчий дій, була відсутня заборгованість зі сплати аліментів в рамках виконавчого провадження ВП № 53248470, яка виходячи з позиції державного виконавця виникла у боржника у зв`язку з навмисним ухиленням від виконання свого обов`язку щодо сплати аліментів.

Отже виходячи із системного аналізу фактичних обставин справи та норм чинного законодавства, можливо зробити висновок про те, що державним виконавцем не було враховано вищевказані обставини, а тому постанова про стягнення виконавчого збору від 19.06.2019 року, є протиправною та такою, що підлягає скасуванню

16.06.2020 року від Відповідача надійшло заперечення на адміністративний позов, вхід. № 23133/20, відповідно до якого, оскільки заборгованість по аліментам боржником у повному обсязі не виконана, 19.06.2019 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору.

З моменту оприлюднення 02.04.2019 року Постанови Верховного Суду України від 27.03.2019 року до поновлення виконавчого провадження 17.05.2019 року та винесення постанов від 20.05.2019 року відповідно до частини 9 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», боржник сплачував аліменти не в розмірі визначеному в рішенні Апеляційного суду Одеської області від 16.12.2019 року, а на власний розсуд, не зважаючи на той факт що мав можливість знати, що його касаційна скарга залишена без задоволення, рішення Апеляційного суду Одеської області від 16.12.2016 року залишено без змін.

Тільки після застосування заходів примусового виконання передбачених частиною 9 статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження», майже за місяць боржник сплатив повну суму заборгованості. Таким чином твердження боржника що він не ухилявся від виконання рішення не відповідає дійсності, оскільки з 02.04.2019 року по 17.05.2019 року боржник мав можливість оплатити заборгованість по аліментам без заходів примусового виконання, а не чекати поки йому надішлють постанову по поновлення вчинення виконавчих дій.

Застосування заходів примусового виконання, передбачених частиною 9 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» та пунктом 14 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» не залежить від вини боржника, а пов`язано з наявністю заборгованості зі сплати аліментів, яку боржник не оскаржив. Щодо не надання державним виконавцем боржнику строку для можливості добровільного виконання обов`язку сплачувати аліменти зазначено, що жодною нормою Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено надання строку на добровільне виконання, крім того, що боржник мав такий строк з моменту оприлюднення 02.04.2019 року постанови Верховного Суду України від 27.03.2019 року до поновлення виконавчого провадження 17.05.2019 року, однак цей час заборгованість не погасив та за розстрочкою виконання рішення суду не звертався.

Процесуальні дії вчиненні судом.

17.06.2020 року, сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Таким чином, згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, розгляд справи проведено в порядку письмового провадження.

Обставини справи.

В провадженні Київського районного суду міста Одеси на розгляді перебувала цивільна справа № 520/10894/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.

За результатами розгляду вказаної справи, 13 жовтня 2016 року Київським районним судом міста Одеси ухвалено рішення, яким позов ОСОБА_2 задоволено частково. Ухвалено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на дочку ОСОБА_3 , у розмірі 1/3 частки його доходів щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 07 вересня 2016 року до повноліття дитини.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 16 грудня 2016 року рішення Київського районного суду міста Одеси від 13 жовтня 2016 року скасовано та позов задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на дочку ОСОБА_3 , у розмірі 25000 гривень щомісячно, починаючи з 07 вересня 2016 року до повноліття дитини.

10 січня 2017 року Київським районним судом міста Одеси було видано виконавчий лист № 520/10894/16-ц на виконання рішення Апеляційного суду Одеської області від 16 грудня 2016 року, на підставі якого постановою від 17.01.2017 року державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області - Білобородової А.В. відкрито виконавче провадження ВП № 53248470.

В рамках зазначеного виконавчого провадження, державним виконавцем 25.01.2017 року винесено постанову про арешт коштів боржника.

Будучи незгодним з рішеннями судів по цивільній справі № 520/10894/16-ц, ОСОБА_1 12 червня 2017 року подав касаційну скаргу на рішення суду, на підставі якої ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 червня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду міста Одеси від 13 жовтня 2016 року та рішення Апеляційного суду Одеської області від 16 грудня 2016 року по цивільній справі № 520/10894/16-ц.

Одночасно у вказаній ухвалі, судом було відмовлено у зупиненні виконання рішення Апеляційного суду Одеської області від 16 грудня 2016 року в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць. В іншій частині виконання рішення Апеляційного суду Одеської області від 16 грудня 2016 року зупинено до закінчення касаційного провадження.

На підставі вказаної ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 червня 2017 року, державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області 25 вересня 2017 року в рамках виконавчого провадження ВП №53248470 винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій.

З витребуваних судом матеріалів виконавчого провадження ВП №53248470 вбачається, що станом на день постановлення вказаної постанови, ОСОБА_1 заборгованості по сплаті аліментів не мав.

27 березня 2019 року за наслідками розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 по справі № 520/10894/16-ц, Верховним Судом ухвалено постанову, якою касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Апеляційного суду Одеської області від 16 грудня 2016 року залишено без змін.

15 травня 2019 року представник Гречухіної А.В. за виконавчим провадженням ВП № 53248470 звернувся з заявою до Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про поновлення виконавчого провадження.

17 травня 2019 року державним виконавцем Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області - Капелюха Т.Г. винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій, якою поновлено виконавче провадження ВП № 53248470, з примусового виконання виконавчого листа № 520/10894/16-ц, виданого 10.01.2017 року Київським районним судом міста Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на дочку ОСОБА_3 , у розмірі 25000 гривень щомісячно, починаючи з 07 вересня 2016 року до повноліття дитини.

В матеріалах виконавчого провадження, наявний супровідний лист від 17.05.2019 року за вих. № 9808, про здійснення направлення копії постанови про поновлення вчинення виконавчих дій від 17.05.2019 року, на адресу мешкання ОСОБА_1 . Проте, відсутній реєстр про направлення цього листа ОСОБА_1 17.05.2019 року, квитанція відділення поштового зв`язку.

Тієї ж дати, 17 травня 2019 року, державним виконавцем - Капелюха Т.Г. виконаний розрахунок заборгованості по аліментам, відповідно до якого, станом на 17.05.2019 року, заборгованість ОСОБА_1 по сплаті аліментів становить 720926 гривень 63 копійки.

Також з матеріалів виконавчого провадження ВП № 53248470 вбачається, що 20 травня 2019 року державним виконавцем Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області - Капелюха Т.Г. були винесені постанови стосовно боржника ОСОБА_1 , зокрема: про накладення штрафу від 20 травня 2019 року, якою накладено штраф в сумі 216277 (двісті шістнадцять тисяч двісті сімдесят сім) гривень 99 (дев`яносто дев`ять) копійок.

Надалі, 13 червня 2019 року державним виконавцем Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області - Капелюха Т.Г. винесено постанову про виправлення помилки у процесуальному документі, якою внесено зміни до постанови про накладення штрафу від 20 травня 2019 року, в рамках виконавчого провадження ВП № 53248470, та зазначено, що: «Відповідно до ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів», та «штраф на користь стягувача у розмірі 216277 гривень 99 копійок».

Також, 13 червня 2019 року, державним виконавцем здійснено розрахунок заборгованості по аліментам, відповідно до якого заборгованість ОСОБА_1 по сплаті аліментів станом на 13.06.2019 року відсутня (а.с.208 т.1). Залишок заборгованості по аліментам сплачено ОСОБА_1

19 червня 2019 року державним виконавцем Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області - Капелюха Т.Г., в рамках виконавчого провадження ВП № 53248470, винесено постанову про стягнення виконавчого збору, якою стягнуто з ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 72092 (сімдесят дві тисячі дев`яносто дві) гривні 66 (шістдесят шість) копійок.

Не погоджуючись із вище вказаними постановами про: стягнення виконавчого збору, накладення штрафу та виправлення помилки у процесуальному документі, Позивач звернувся із даним позовом до суду.

Джерела права й акти їх застосування.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом № 1403-VIII.

Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначено основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) державними виконавцями органів державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус. Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (стаття 3).

Згідно частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.

Державний виконавець зобов`язаний вживати передбачені Законом України «Про виконавче провадження» заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Згідно частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

За приписами статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» За виконавчими документами про стягнення аліментів за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, державний виконавець нараховує виконавчий збір із заборгованості зі сплати аліментів.

У подальшому державний виконавець зобов`язаний нараховувати виконавчий збір щомісяця у розмірі, визначеному частиною другою цієї статті, залежно від розміру простроченого щомісячного аліментного платежу. Постанова про стягнення виконавчого збору за виконавчими документами про стягнення аліментів виноситься державним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі або у разі повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження на підставі розрахунку про його нарахування.

Згідно правил статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Відповідно до частини третьої статті 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчисляється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Відповідно до ч. 5 ст. 74 ЗУ № 1404-VIII рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Висновки суду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками справи доказами, суд виходить з приписів ч. 2 ст. 2 КАС України та доходить висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Приписами статті 28 Закон України «Про виконавче провадження» чітко встановлено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром.

Як встановлено судом, боржник за виконавчим провадженням ВП № 53248470, був обізнаний про наявність виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого листа, виданого на виконання рішення Апеляційного суду Одеської області від 16.12.2016 року.

Позивач у вказаному ВП, здійснював свій обов`язок зі сплати аліментів, до зупинення виконавчого провадження на підставі постанови від 25.09.2017 року, яка була винесена на підставі ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 червня 2017 року, якою зупинено виконання рішення Апеляційного суду Одеської області від 16.12.2016 року, до розгляду касаційної скарги Позивача.

Після розгляду касаційної скарги Верховним Судом та залишення без змін рішення апеляційного суду Одеської області від 16.12.2016 року, державним виконавцем Капелюха Т.Г. було поновлено виконавче провадження на підставі постанови від 17.05.2019 року, здійснено розрахунок заборгованості по аліментам, відповідно до якого встановлено заборгованість Позивача в сумі 720926 гривень 63 копійки та через три дні після поновлення виконавчих дій, а саме 20.05.2019 року була винесена оскаржувана постанова про накладення штрафу.

Державним виконавцем не надано до суду належних доказів на підтвердження того, що копія постанови про поновлення вчинення виконавчих дій та розрахунок заборгованості по аліментам були направлені простим поштовим відправленням на адресу Позивача, якими може бути реєстр відправлення кореспонденції, як і не містять такі докази матеріали виконавчого провадження. Отже, станом на 20.05.2019 року Позивач не був повідомлений про поновлення вчинення виконавчих дій.

Також, в матеріалах виконавчого провадження ВП № 53248470 відсутні будь-які відомості про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження з боку ОСОБА_1 та отримання будь-якої копії документів виконавчого провадження, починаючи після поновлення виконавчого провадження на підставі постанови від 17 травня 2019 року.

Судом встановлено, що Позивач не був присутнім у судовому засіданні 27.03.2019 року, в якому Верховним Судом було ухвалено постанову за наслідком розгляду його касаційної скарги, саме до розгляду якої було зупинено виконавче провадження ВП № 53248470.

Також судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази отримання Позивачем копії постанови Верховного Суду від 27.03.2019 року.

Отже, державним виконавцем порушено приписи статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» під час прийняття постанов від 20.05.2019 року, 13.06.2019 по ВП № 53248470, що знайшло своє відображення в матеріалах справи.

Також, винесення постанови від 19.06.2019 року про стягнення виконавчого збору здійснено та виконавчий збір нараховано за відсутності заборгованості по аліментам, що підтверджено розрахунком заборгованості від 13.06.2019 року, чим порушено ч. 4 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження», пункт 8 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень із змінами, внесеними наказом МЮ України від 02.08.2018 № 2522/5, тому позов в цій частині також належить задовольнити.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Першого Київського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (65065, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 1), за участю 3-ї особи - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною та скасування постанов - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати постанову Першого Київського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про стягнення виконавчого збору від 19.06.2019 року, в рамках ВП № 53248470, якою стягнуто з ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 72092,66 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову Першого Київського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про накладення штрафу від 20.05.2019 року, в рамках ВП № 53248470, якою накладено на ОСОБА_1 штраф в сумі 216277,99 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову Першого Київського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про виправлення помилки у процесуальному документі від 13.06.2019 року, в рамках ВП № 53248470, якою внесено зміни до постанови про накладення штрафу на ОСОБА_1 винесену 20.05.2019 року, в рамках ВП № 53248470.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Першого Київського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 41406776) судовий збір у розмірі 2883,70 грн. (дві тисячі вісімсот вісімдесят три гривні сімдесят копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бутенко А.В.

.