Рішення № 89944633, 22.06.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5920/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, вхід. № 40649/19 від 04.11.2019 року, просить:

- визнати протиправними дії відповідача, не відповідаючими вимогам п. а ст. 13 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, щодо перерахунку позивачу пенсії з 1 січня 2018 року;

- зобов`язати відповідача:

- провести перерахунок та виплатити пенсію (із врахуванням раніше виплачених сум) з 5 березня 2019 року з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року;

- відшкодувати позивачу матеріальну шкоду (ст. 56 Конституції України), яка складається з проведення відповідачем перерахунку позивачу з 1 січня 2018 р. пенсії, відповідно до протиправних пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, що привело до недоплати позивачу сум підвищення пенсії до 100%, з 1 січня 2018 р. по 5 березня 2019 року.

Ухвалами суду від 20.11.2018 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання по справі; від 13.12.2018 року: зупинено провадження у справі № 420/5920/18 - до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 826/3783/18; 26.09.2019 року: поновлено провадження у справі; від 29.10.2019 року: зупинено провадження у справі № 420/5920/18 - до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 160/3586/19; від 26.05.2020 року: поновлено провадження у справі; закрито підготовче провадження та, згідно з ч. 7 ст. 181 КАС України, призначено справу до судового розгляду по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання; згідно з ч. 3 ст. 194, ч.ч. 1, 3, 9 ст. 205 КАС України, вирішено розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно зі змістом адміністративного позову, з урахуванням його уточнення, позивач просить суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, з таких підстав:

- позивач отримує пенсію у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII. Пенсію нараховує, перераховує та сплачує Головне Управління пенсійного фонду України в Одеській області. Розмір пенсії був розрахований та позивач отримував її саме відповідно до п. а ст. 13 Закону № 2262-XII;

- з метою виконання Постанови № 704 та положень ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 прийнято постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" п. 1 якої установлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1березня 2018 р. відповідно до Постанови № 704;

- порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45. Пунктами 1, 2 Порядку зазначено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262 (далі - особи), або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством;

- у ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII - Розміри пенсій за вислугу років, вказується: пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", звільненим зі служби у Службі судової охорони за віком чи через хворобу - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення. Таким чином розмір, встановлений законодавством, це розмір встановлений ст. 13 Закону № 2262-XII;

- постановою Кабінету Міністрів України №103 визнано право на перерахунок пенсії військовослужбовцям у розмірі виходячи з підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Безпосередньо ч. 3 ст. 1-1 Закону № 2262-XII передбачено, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

- позивач звертався до Головного управління пенсійного Фонду України в Одеській області з питань перерахування мені пенсії з урахуванням 100% та отримав відповідь, що перерахунок пенсії зроблений у відповідності до Порядку, на умовах та розмірах, визначених Постановою № 103;

- умови отримання пенсії, відповідно до ст. 13 Закону № 2262, це вислуга 20 років і більше та за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення та у зв`язку з цим норма, яка визначає виплату мені пенсії у розмірі - 62% грошового забезпечення (24 роки);

- у п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, вказано: Виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року. Тобто визнавши розмір перерахованої (підвищеної) пенсії Кабінет Міністрів України зменшив норму її виплату з 1 січня 2018 р. по 1 січня 2020 р.;

- якщо розраховувати позивачу пенсію за нормами Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262 та у відповідності до Постанова № 103, то вона повинна складати 5825,52 грн. Це 62% грошового забезпечення. Якщо брати до уваги основний розмір пенсії, яку позивачу розрахувало головне управління з 1 січня 2018 року, у відповідності до Постанова № 103, то вона складає 4093,19 грн. Це 43,56% грошового забезпечення (від 9396,00 грн. ) Таким чином головне управління розрахувало позивачу пенсію з 1 січня 2018 року змінивши умови і норми пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби передбачені Законом України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, чим порушила вимоги ст. 1-1 цього Закону;

- перерахування, підвищення пенсії це є фактично надбавка до попередньо призначеної пенсії, про що вказано у листі Пенсійного фонду України: «Розмір Вашої перерахованої пенсії з 1 січня 2018 року складає 4056,59 грн. (з урахуванням 50 відсотків суми підвищення відповідно до постанови № 103, що ставить 1768,94 грн.);

- у головного управління є довідка про грошове забезпечення станом на 1 березня 2018 року, виданої уповноваженим органом «Міністерство оборони», яке становить 9396,00 грн. Призначаючи перераховану пенсію з порушенням вимог ч. 3 ст. 11 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, Головне управління пенсійного фонду України в Одеській області порушує право позивача на отримання перерахованої пенсії, визнаної головним управлінням, в розмірі 100% перерахованої пенсії з 01.01.2018 р.;

- відшкодувати позивачу матеріальну шкоду складається з проведення відповідачем перерахунку позивачу з 1 січня 2018 р. у розмірі не 100%, а відповідно до протиправних пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103: - з 1 січня 2018 року по 1 січня 2019 року - 50% та з 1 січня 2019 р. по 5 березня 2019 року - 75%, що привело до недоплати позивачу сум підвищення пенсії до 100%.

Згідно зі змістом відзиву на позовну заяву, відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з таких підстав:

- Пенсійний фонд України листом від 26.02.2018 № 6194/02-23 повідомив головне управління та Міністерство оборони України про прийняття Постанови № 103, та зазначив, що дана Постанова є підставою для проведення перерахунку пенсій. Листом головного управління від 28.02.2018 № 3192/03 направлено до Одеського обласного військового комісаріату запит щодо надання довідок про розміри грошового забезпечення для проведення перерахунку пенсії та надано списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. На підставі списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, Одеським обласним військовим комісаріатом головному управлінню передана довідка від 20.03.2018 про розмір грошового забезпечення для перерахунку позивачу пенсії згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" за нормами, чинними на 01.03.2018. На виконання вищезазначеної Постанови № 103 головним управлінням 23.03.2018 проведено перерахунок пенсії позивачу на підставі довідки про розмір грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу в сумі 5070,00 грн., окладу за військовим (спеціальним) званням в сумі 1410,00 грн. та надбавки за вислугу років в сумі 2916,00 грн.;

- відповідно до п. 2 Постанови № 103 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 п. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року. Відповідно до статей 113 і 117 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, звітує перед Верховною Радою України про його виконання, в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання. Конституційний Суд України у пункті 2.1 рішення від 26.12.2011 № 20-рп/2011 зазначив, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту;

- у рішенні від 02.03.1991 № 2-рп/99 Конституційний Суд України вказав, що здійснення в цілому політики соціального захисту не належить до виключних повноважень Верховної Ради України: політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення її проведення відповідно до п. 3 ст. 116 Конституції України здійснюється Кабінетом Міністрів України;

- у рішенні від 26.12.2011 року № 20-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави. Конституційний Суд України у рішенні від 25.01.2012 року № 3рп/2012 зробив висновок, що соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей. Такий принцип закладений, зокрема, в Загальній декларації прав людини 1948 року, згідно з якою, кожна людина, як член суспільства, має право на соціальне забезпечення та на здійснення необхідних для підтримання її гідності та для вільного розвитку її особистості прав у економічній, соціальній і культурній галузях за допомогою національних зусиль і міжнародного співробітництва та відповідно до структури і ресурсів кожної держави (стаття 22). Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права 1966 року встановлює загальний обов`язок держав забезпечити здійснення прав, що передбачені цим пактом, у максимальних межах наявних ресурсів (пункт 1 статті 2). Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують практику ЄСПЛ як джерело права. Отже, одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень;

- рішення Кабінету Міністрів України відповідно до положень ч. 1 ст. 4 Бюджетного Кодексу України є частиною бюджетного законодавства;

- пунктом 2 Постанови № 103 передбачено чіткий порядок виплати сум підвищення перерахованих пенсій. На виконання зазначеного порядку та враховуючи положення ст. 8 та 63 Закону № 2262 з Державного бюджету України органам Пенсійного фонду забезпечене відповідне фінансування. Самостійне визначення розміру пенсії та її виплата органами Пенсійного фонду призведе до порушення норм чинного законодавства. Позивач отримує пенсійні виплати, сума яких не зменшувалась, право на перерахунок пенси реалізовано. Таким чином, перерахунок пенсії позивачу здійснено відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент виникнення права на такий перерахунок, і на даний час виплата пенсії здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства, тому підстави для визнання протиправними дій головного управління відсутні.

Дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково, з таких підстав.

Судом встановлено, що 23 березня 2018 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснило перерахунок пенсії позивача за вислугу років з 1 січня 2018 року (а.с.17зв.):

із сум грошового забезпечення:

- посадовий оклад - 5070,00

- оклад за військове звання - 1410,00

- процентна надбавка за вислугу років 45% - 2916,00

- премія 0% - 0,00

ВСЬОГО - 9396,00

Основний розмір пенсії: 62% грошового забезпечення

(вислуга років 24) у розмірі: - 5825,52

ПІДСУМОК ПЕНСІЇ (з надбавками): 5825,52,

з урахуванням попередньої суми пенсії 2287,65 та

підвищення 1768,94 (50% від 3537,87): - 4056,59

Згідно постанови КМУ 103 від 21.02.2018 р. підвищення складає 3537,87.

З них виплачується:

з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р. щомісячно 50% від підвищення: 1768,94;

з 01.01.2019 р. по 31.12.2019 р. щомісячно 75% від підвищення: 2653,4; - 1768,94

з 01.01.2020 р. 100% щомісячно 100% від підвищення 3537,87

Підстава перерахунку: (ГЗ згідно ПКМУ № 704) ПКМУ № 103 від 21.02.2018 пункт 1 перерахунок з 01.01.2018.

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 03.09.2018 року, в якій останній просив провести йому з 01.01.2018 року перерахунок та виплачувати пенсію відповідно до вимог ч. 3 ст. 51, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.01.2018 року. (а.с.15зв.-16зв.)

Листом від 19.09.2018 року № 2189/3-11 (а.с.17) на звернення позивача відповідач повідомив позивача про таке:

- умови та розміри перерахунку пенсії з 01.01.2018 передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільненні з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103);

- порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45;

- в такому Порядку, на умовах та розмірах, визначених Постановою № 103, позивачу з 01.01.2018 проведено перерахунок пенсії та здійснюється виплата перерахованої пенсії.

Не погоджуючись із діями відповідача щодо перерахунку позивачу пенсії з 1 січня 2018 року без урахування 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року, позивач звернувся до суду із вищенаведеними вимогами.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються заперечення, та на виконання ухвали суду відповідачем суду також надано копії матеріалів пенсійної справи позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Так, рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 6 серпня 2019 року у зразковій справі № 160/3586/19, 11 березня 2020 року залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення розміру пенсії за рахунок виплати з 05 березня 2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.

Вирішуючи спір по суті, Верховний Суд констатував, що відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.

Згідно з ч. 2 ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Таким чином, законодавець розмежував наступні поняття «строки перерахунку пенсії», «строки виплати пенсії» та «порядок перерахунку пенсії».

При цьому, з аналізу приписів статей 51, 52, 55, 63 Закону № 2262-ХІІ слідує, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати «порядок перерахунку пенсії» не є тотожним праву встановлювати «строки перерахунку пенсії», «строки виплати пенсії».

Як вбачається зі змісту пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України № 103, нею врегульовані строки виплати пенсій, а не порядок проведення перерахунку. У зв`язку з чим, питання строків виплати доплат до пенсії за результатами проведеного перерахунку, тобто частини пенсії особи, а також розмірів такої доплати не охоплюються поняттям "порядок проведення перерахунку пенсії".

В силу приписів статті 63 Закону України № 2262-XII, пункту 4 Порядку № 45, позивач отримав право на перерахунок пенсії у січні 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103. При цьому КМУ уповноважений визначати порядок проведення такого перерахунку, що й було реалізовано ним у Порядку № 45.

Судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18 визнано протиправними та не чинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та зобов`язано Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та не чинним в окремій його частині у видані, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року по справі № 826/3858/18 набрало законної сили 5 березня 2019 року.

30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103) ця постанова набирає чинності з 1 березня 2018 року.

Постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 в частині внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 та постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 є чинними.

Отже, з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, якою змінені (збільшені) розміри грошового забезпечення військовослужбовців, у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії. Скасування пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18 не впливає на вказані підстави.

У зв`язку із скасуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано.

Отже, з 5 березня 2019 року пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії.

При цьому, з аналізу вищевикладене слідує, що з 01.01.2018 року пенсію позивача перераховано у відповідності до ст. 63 Закону України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших осіб" та постанови КМ України № 103. Виплата перерахованої пенсії на користь позивача також була проведена з урахуванням Постанови № 103, а саме у розмірах: з 01.01.2018 - 50 %, з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75 %. Отже, оскільки до 05.03.2019, окремі положення постанови КМ України № 103, які визначали порядок проведення виплат перерахованих пенсій станом на 01.01.2018, не втратили свою чинність, в 2018 році відповідач, як територіальний орган Пенсійного фонду України, зобов`язаний був їх застосовувати, та відповідно останнє не може мати наслідком визнання протиправними дій відповідача щодо перерахунку пенсії, які були вчинені відповідачем до 05.03.2019.

Таким чином, виплата позивачу перерахованої суми пенсії у 2018 році у розмірі 50 % та з 01.01.2019 по 04.03.2019 у розмірі 75 % є правомірною.

В той же час, визначене п. 2 Постанови № 103 обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії втратило чинність із набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018, тобто 05.03.2019, а відтак, починаючи саме з цієї дати вказаний нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України, у відповідній частині, втратив чинність і не підлягав застосуванню.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що позивач набув право на отримання пенсійних виплат у розмірі 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, починаючи з 05.03.2019 року, відповідно

суд дійшов висновків, що:

- оскаржувані позивачем дії в частині зменшення розміру пенсії за рахунок виплати з 05 березня 2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, вчинені відповідачем: не на підставі чинного законодавства України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дій; непропорційно, зокрема без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці дії, тому вони є протиправними, відповідно

- зазначені позовні вимоги позивача, в тому числі похідна вимога позивача зобов`язального характеру, - підлягають задоволенню частково, а саме в частині щодо зменшення розміру пенсії за рахунок виплати з 05 березня 2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року;

- в задоволенні решти позовних вимог - слід відмовити.

При цьому, щодо похідної вимоги позивача зобов`язального характеру: зобов`язати відповідача відшкодувати позивачу матеріальну шкоду (ст. 56 Конституції України), яка складається з проведення відповідачем перерахунку позивачу з 1 січня 2018 р. пенсії, відповідно до протиправних пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, що привело до недоплати позивачу сум підвищення пенсії до 100%, з 1 січня 2018 р. по 5 березня 2019 року, - додатково слід зазначити, що вона не підлягає задоволенню саме у зв`язку із висновками суду, які здійснені на підставі положень діючого на час виникнення спірних правовідносин законодавства, з урахуванням висновків Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 160/3586/19, про те, що виплата позивачу перерахованої суми пенсії у 2018 році у розмірі 50 % та з 01.01.2019 по 04.03.2019 у розмірі 75 % є правомірною.

Суд також звертає увагу сторін, що вищенаведене часткове задоволення позовних вимог позивача, згідно з положеннями ч. 2 ст. 9 КАС України, полягає в тому числі у захисті прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах в іншій ніж заявлено позивачем спосіб, який узгоджується із способом захисту прав та інтересів позивача у вищенаведеному врахованому судом рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 6 серпня 2019 року у зразковій справі № 160/3586/19, яке 11 березня 2020 року залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду.

Крім того, суд звертає увагу сторін, що відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує також висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, обов`язковими для врахування судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин є висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, за результатами розгляду будь-якої, а не лише викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Відповідно, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин судом враховані висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 160/3586/19, також на виконання вимог ч. 5 ст. 242 КАС України.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти них, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, сторонами суду не наведено та не надано.

При цьому слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.).

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем у позові заявлено одну основну (самостійну) (визнання протиправними певних дій при перерахунку та виплаті пенсії) та похідні від неї вимоги немайнового характеру, відповідно належна сума судового збору за подання даного адміністративного позову складає 704,80 грн.

До позовної заяви позивачем додано квитанцію № 18329370 від 12 листопада 2018 року про сплату судового збору за подання даного адміністративного позову в сумі 704,80 грн. (а.с.5)

Виходячи з вищенаведених висновків суду про часткове задоволення позовних вимог, стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає сума судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог - 352,40 грн. (триста п`ятдесят дві гривні сорок копійок).

Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зокрема, процесуальні строки щодо розгляду адміністративної справи продовжуються на строк дії такого карантину.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 139, 194, 205, 241-246, 250, 255, 291, 295, Прикінцевими та Перехідними положеннями КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107; ідентифікаційний код юридичної особи: 20987385) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05 березня 2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 352,40 грн. (триста п`ятдесят дві гривні сорок копійок).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Г. Цховребова

.