Ухвала суду № 89944269, 19.06.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

19 червня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/2277/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області про визнання правомірними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області, в якому позивач просив суд:

- визнати правомірними дії ОСОБА_2 щодо заяв за стажем від 08.06.2006 та 12.04.2009, у справі відсутні заяви позивача, хоча він був неправий. ОСОБА_2 вони були знищені без повідомлення про це, за що вона і була звільнена з посади;

- розблокувати і включити 56 і 59 місяців з зазначеними сумами коефіцієнтів 41,21834 і 43,41362 проведеної оптимізації і коефіцієнтів К13 = 1,78098 і К23 = 1,52480;

- виплатити витрати на суди і відшкодування збитку в розмірі 12778,35 грн.

За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши матеріали адміністративного позову, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв`язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.

Оглядом змісту позовної заяви, судом встановлено, що вона не відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України, виходячи з наступного.

Так, відповідно до частини 1 статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

Частиною 1 статті 15 КАС України встановлено, що судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.

Разом з цим, за частинами 2-4 вказаної статті 15 КАС України суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.

З наведеного вбачається, що використання рідної мови (або мови, якою вільно володіє) гарантується учасникам судового процесу в ході розгляду справи лише щодо тих дій, які прямо передбачені у ч.4 ст.15 КАС України: 1) робити заяви; 2) надавати пояснення; 3) виступати в суді; 4) заявляти клопотання. У такому разі, суд забезпечить участь у судовому процесі перекладача.

Подання позовних заяв не державною мовою КАС України не передбачено.

Здійснення судочинства та діловодства виключно державною мовою є гарантією забезпечення прав всіх учасників судового розгляду.

При цьому, умовою використання рідної мови учасника справи, відмінної від державної мови є те, що учасник не володіє або недостатньо володіє саме державною мовою.

В позові ОСОБА_1 немає жодного обґрунтування ним тих обставин, що він не володіє або не в достатній мірі володіє державною мовою.

Для забезпечення рівності прав учасників судового процесу за мовною ознакою, частинами 3-4 ст. 160 КАС України передбачено, що позовна заява може бути складена шляхом заповнення бланка позову, наданого судом, а також на прохання позивача службовцем апарату адміністративного суду може бути надана допомога в оформленні позовної заяви.

Вказана позиція узгоджується з позицією як Верховного Суду України, так і Верховного Суду щодо мови адміністративного судочинства, викладеної в постанові від 6 липня 2016 року (справа № 21-1092а16).

Отже, для усунення вказаних недоліків позивачу необхідно надати позов, викладений відповідно до вимог статті 160 КАС України державною мовою.

Також, відповідно до пунктів 4,5 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Суддя наголошує, що зміст позовних вимог - це певна форма захисту, права, свободи чи інтересу, яку просить позивач від суду. По суті, це повинно бути відображено в прохальній частині позовної заяви. Зокрема, обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.

Відповідно позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв`язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстави позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами. При цьому згідно частин 1, 2 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, процесуальним законодавством чітко визначені способи захисту порушених прав, які ототожнені в статті 245 КАС Україні, якою керується суд при вирішенні справи по суті.

Також, відповідачем у справі позивач вказує управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області, при цьому, в прохальній часті позовної заяви, просить визнати правомірними дії ОСОБА_2 .

За таких обставин позивачу слід привести позовну заяву у відповідність до статей 5, 160 КАС України, визначитись з предметом оскарження, відповідачами, підставами, змістом позову, та позовними вимогами, надати суду уточнений адміністративний позов разом з доказами, що підтверджують його обґрунтування.

Також пунктом 11 частини п`ятої статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В порушення вищевказаної норми позивачем в позовній заяві не зазначено власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Також, у відповідності до пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

З позовної заяви встановлено, що позивачем в позовній заяві не зазначено відомі номерів засобів зв`язку, офіційної електронної адреси або адреса електронної пошти відповідача.

Також, не зазначено реєстраційного номеру облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян, відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти позивача.

Вищевказане не належним виконанням пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати, повернення судового збору, відстрочення та розстрочення сплати судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” з відповідними змінами (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно із частиною першої статті 3 Закону України “Про судовий збір” судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір” визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір становить - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абзац 2 частини третьої статті 6 Закону України “Про судовий збір”).

В позовній заяві позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру.

Станом на 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 2102,00 грн.

З огляду на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2020 року – 2102,00 грн, встановлений статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік”, та враховуючи кількість заявлених немайнових вимог, позивач за подання даної позовної заяви повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1681,60 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру в сумі 1681,60 грн не сплачений.

З тексту позовної заяви вбачається, що позивач є інвалідом ІІІ групи, при цьому доказів щодо вказаного до матеріалів справи не надає.

При цьому, суд звертає увагу позивача, що пункт 9 частини 1 статті 5 Закону № 3674-VI передбачає пільги зі сплати судового збору особам з інвалідністю I та II груп, законним представникам дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Таким чином, позивач, який зазначає, що має інвалідність ІІІ групи не є особою, якій передбачені пільги зі сплати судового збору при подачі адміністративного позову до суду відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону № 3674-VI.

Враховуючи вищевикладене, сума судового збору у розмірі 1681,60 грн повинна бути сплачена за наступними реквізитами:

Отримувач коштів - УК у м.Сєвєродон./М.СЄВЄРОД./22030101;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37944909;

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);

Код банку отримувача (МФО) 899998;

Рахунок отримувача - UA218999980313141206084012080;

Код класифікації доходів бюджету 22030101;

Призначення платежу - *; 101; ____ (реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____ (ПІБ позивача), Луганський окружний адміністративний суд.

Крім того, з тексту позовної заяви неможливо встановити, коли саме позивачу стало відомо про порушення його прав.

Згідно зі частини 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини у справах «Стаббігс та інші проти Великобританії», «Девеер про Бельгії» виходить з того, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків звернення до суду за захистом порушених прав.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із її заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення таких строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, а після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для визначення причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними в конкретній справі залежить від вказаних у позовній заяві або у заяві про поновлення строку звернення до суду причин, підтверджених відповідними засобами доказування та доданими до них матеріалами.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина 2 статті 123 КАС України).

Враховуючи викладене, позивачу необхідно або надати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з зазначенням підстав для поновлення строку разом з доказами на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду або надати достовірні, належні та допустимі докази, які б підтвердили факт своєчасного первинного подання адміністративного позову до суду.

Крім того, частинами першою, другою статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Письмовими доказами відповідно до частини першої статті 94 КАС України є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно з частинами другою, четвертою, п`ятою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до вимог пунктів 5.26, 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації “Вимоги до оформлювання документів” (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів “гідно з оригіналом”, назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Підпис відповідальної особи на документі засвідчують відбитком печатки організації. Згідно з пунктом 4.5 ДСТУ 4163-2003 у документах, що їх оформлюють на двох і більше сторінках, реквізити 26 - відбиток печатки, 27 - відмітка про засвідчення копії проставляють після тексту (21).

Всупереч зазначених норм, позивачем до позовної заяви додано не засвідчені копії документів.

Для усунення вказаного недоліку позовної заяви позивачу необхідно надати письмові докази, у належним чином засвідчених копіях, а саме: з відміткою про засвідчення, яка складається зі слів “Згідно з оригіналом”, особистого підпису представника позивача як особи, яка засвідчує копію, його ініціалів та прізвища, а також дати засвідчення копії документа, шляхом проставлення відміток засвідчення на кожній сторінці письмового доказу.

Також, згідно частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно частини 1 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач просив виплатити витрати на суди і відшкодування збитку в розмірі 12778,35 грн.

Проте не надає доказів понесення витрат у сумі 12778,35 грн та не зазначає переліку таких доказів, та дій, вчинених з метою їх витребування.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, позовну заяву слід залишити без руху, з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 79, 22, 133, 160, 161, 167, 169, 171, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області про визнання правомірними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом 7 (семи) календарних днів з дня отримання копії даної ухвали шляхом надання суду:

- позовної заяви викладеною державною мовою, яка має узгоджуватись з вимогами ст.ст.5,160 КАС України разом з копіями позовної заяви відповідно до кількості учасників справи;

- доказів про сплату судового збору у розмірі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) гривень 60 копійок на вказані реквізити;

- заяви на виконання вимог пункту 11 частини 5 статті 160 КАС України;

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з зазначенням підстав для поновлення строку разом з доказами на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду або надати достовірні, належні та допустимі докази, які б підтвердили факт своєчасного первинного подання адміністративного позову;

- надання суду завірених належним чином додатків до позовної заяви;

- докази понесення витрат у сумі 12778,35 грн.

У разі ненадання вищевказаних документів, позовна заява буде повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СуддяЄ.О. Кисельова