Ухвала суду № 89944083, 22.06.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"22" червня 2020 р. Справа № 300/1745/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Скільського І.І., розглянувши за правилами письмового провадження заяву Міністерства оборони України про відстрочення виконання рішення суду, ухваленого в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Івано-Франківський обласний військовий комісаріат про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Івано-Франківським окружним адміністративним судом, в результаті розгляду даної адміністративної справи, 18.12.2019 року ухвалено рішення, яким позовну заяву ОСОБА_1 задоволено повністю:

- визнано протиправними та скасовано пункт 21 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №37 від 22 березня 2019 року, в частині відмови у призначенні та виплаті ОСОБА_1 , одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи, внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії;

- зобов`язано Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу як інваліду 2 групи, внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії в розмірі, встановленому ст.16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та абз.3 підпункту 1 пункту 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2020, апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 - без змін (а.с.157-165). Вищевказане рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду набрало законної сили 12.05.2020.

Від Міністерства оборони України на адресу суду надійшла заява про відстрочення виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 у справі №300/1745/19 (а.с.190-192).

Обґрунтовуючи подану заяву, представник відповідача зазначив, що у відповідності до приписів Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, мінімальний термін для прийняття рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги без урахування часу на доставку поштового відправлення від уповноваженого органу, в даному випадку, від Львівського обласного військового комісаріату, складає 45 днів. Крім цього, у заяві також вказано, що у відповідача відсутня можливість своєчасної сплати одноразової грошової допомоги, у зв`язку із нагальною потребою у додаткових грошових коштах для укріплення обороноздатності країни, що пов`язано з різким ускладненням внутрішньополітичної обстановки і свідчить про незадовільний майновий стан.

Згідно із частиною 2 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Враховуючи наведене, судовий розгляд заяви Міністерства оборони України призначено здійснювати у судовому засіданні 22.06.2020 о 10:00 год.

Від представника відповідача 22.06.2020 на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду заяви на інший час, у зв`язку із запровадженими карантинними заходами.

Частиною 2 статті 378 Кодексу також передбачено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Враховуючи наведене, а також, встановлений КАС України десятиденний строк розгляду заяви про відстрочення виконання судового рішення, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання Міністерства оборони України про відкладення розгляду справи від 19.06.2020 №529.

В судове засідання також не з`явилися позивач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, які про дату, час та місце судового розгляду заяви повідомлялись завчасно та належним чином. Причини такої неявки суду не відомі.

Згідно з частиною 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно із довідкою секретаря судового засідання Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.06.2020, викликані учасники даної адміністративної справи в судове засідання не з`явилися, у зв`язку із чим, звукозапис технічними засобами не здійснювався.

Таким чином, наявні всі процесуальні підстави розглянути подану заяву про відстрочення виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 року у справі №300/1745/19.

Розглянувши подану заяву, наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив таке.

Стаття 124 Конституції України та стаття 370 КАС України встановлюють, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Таким чином, відповідно до наведеної статті Кодексу, підставою відстрочення виконання рішення, повинні бути конкретні обставини, які ускладнюють чи унеможливлюють виконання рішення. При цьому, відстрочення виконання судового рішення передбачає обов`язкове усунення таких обставини, як умови належного виконання рішення суду у визначений строк.

Представник відповідача у поданій заяві вказує на процедуру, що передує виплаті одноразової грошової допомоги, а саме - подання особою необхідних документів, направлення розпоряднику бюджетних коштів висновку щодо такої виплати, та прийняття розпорядником рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і направлення його уповноваженому органу для видання наказу про виплату грошової допомоги, або у разі відмови - письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Однак, жодного обґрунтування розрахованого 45-денного терміну для виконання судового рішення та пояснень стосовно обставин, що перешкоджають виконанню рішення суду з моменту набрання таким законної сили - 12.05.2020 представником відповідача не надано.

Натомість, ще однією з підстав для задоволення поданої заяви та відстрочення виконання рішення суду, на переконання представника відповідача, є відсутність виділених з Державного бюджету коштів. Проте, доказів на підтвердження відсутності коштів, чи на підтвердження вжиття заходів для виділення таких коштів, з метою належного виконання рішення суду, представником відповідача до заяви не долучено.

Суд зазначає, що наведені представником відповідача обставини в частині відсутності належного фінансування, лише вказують на ймовірно несприятливий період для виконання рішення суду та можливе настання негативних наслідків для нього у зв`язку з цим, що ґрунтується на припущеннях та не підтверджено жодними належними доказами.

В контексті вказаного, суд зазначає, що відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі Горнсбі проти Греції від 19 березня 1997 року).

Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 7 червня 2005 року у справі Фуклев проти України). На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чіжов проти України»).

Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Водночас, оскільки пункт 1 статті 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення у справі «Горнсбі проти Греції», у справі «Бурдов проти Росії», у справі «Ясюнієне проти Литви»).

Разом з цим, представником відповідача не надано суду і жодного доказу на підтвердження доводів щодо існування у заявника можливості виконання рішення суду впродовж 45 днів, тобто строку, на який заявник просить відстрочити виконання рішення суду.

Зважаючи на все вищевказане, суд зазначає, що наведені представником відповідача підстави для відстрочення виконання рішення суду, за відсутності їх належного підтвердження письмовими доказами, не є тими конкретними, виключними обставинами, які також є об`єктивно непереборними та перешкоджають виконанню судового рішення.

Крім зазначеного, суд вважає дану заяву відповідача необґрунтованою й з огляду на відсутність будь якого підтвердження звернення виконавчого листа, виданого в даній справі, до примусового виконання та відкриття виконавчого провадження, а відтак є безпідставною вимога відповідача про залучення до розгляду цієї заяви - відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Так, у зв`язку із не підтвердженням вчинення будь-яких дій виконавця, спрямованих на примусове виконання рішення суду, підстав для відстрочення виконання такого на момент розгляду заяви суд не вбачає.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що доводи представника відповідача, викладені в заяві про відстрочення виконання рішення суду не ґрунтуються на фактичних обставинах, не підтверджуються належними доказами та спростовуються висновками суду. Відтак, з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів позивача та відповідача, враховуючи принципи співмірності і пропорційності, подана заява задоволенню не підлягає.

Керуючись статями 241-243, 248, 256, 294, 295, 297, 378, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Міністерства оборони України про відстрочення виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 року у справі №300/1745/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Івано-Франківський обласний військовий комісаріат про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя /підпис/ Скільський І.І.