Рішення № 89943968, 01.06.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2020 року 14год.55 хв.Справа № 280/654/20 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Максименко Л.Я.

за участю секретаря судового засідання Биховської А.П.

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Герговського С.П., Голікової Г.В.

представника відповідача - Завгороднього В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ НП в Запорізькій області), в якому позивач просить суд:

- скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Запорізькій області №1770 від 22.11.2019 про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 у вигляді звільнення зі служби в поліції;

- скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Запорізькій області №490 о/с від 05.12.2019 по особовому складу про звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 , за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України);

- поновити капітана поліції ОСОБА_1 на посаді заступника начальника СВ Запорізького РВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу з 05.12.2019.

В обґрунтування позову зазначає, що відповідач не мав жодних передбачених законодавством підстав для початку службового розслідування, а рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності повинен був приймати виходячи із наявних судових рішень. Зокрема, у зв`язку з тим, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, висновок службового розслідування від 22.11.2019 стосовно ОСОБА_2 , про скоєння ним дисциплінарного проступку не відповідає дійсності. Вважає посилання відповідача на Висновок службового розслідування від 22.11.2019, як на доказ доведення провини позивача у вчиненні ним дисциплінарного проступку безпідставним, а власне сам Висновок таким, що складений в супереч вимоги передбаченої ч. 5 ст. 14 «Дисциплінарного статуту Національної поліції».

Таким чином, враховуючи постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18.12.2019, яка набрала законної сили, вважає накази ГУНП в Запорізькій області №1770 від 22.11.2019 та №490 о/с від 05.12.2019 протиправними, та такими, що підлягають скасуванню, в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та його звільнення. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, надав до суду відзив на адміністративний позов (вх. №8537 від 24.02.2020). Зазначає, що підставою для прийняття оскаржуваних наказів став висновок службового розслідування із запропонованими стягненнями до винних поліцейських, який складено із дотриманням вимог статті 20 Статуту Національної поліції України. За результатами проведеного розслідування дисциплінарною комісією підтверджено факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, а саме: в частині порушення вимог частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, пунктів 1-3 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», частини 5 статті 14, частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 р. № 3353-ХІІ, пунктів 2.5, 2.9а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, пунктів 2, 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 та Присяги працівника поліції, що виразилося у керуванні 22.09.2019 о 15.00 транспортним засобом AUDI-A6, н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, відмові від проходження огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я, перевищенні встановленої межі швидкості в населеному пункті більше ніж на 20 км/год, неповідомленні поліцейським УПП в Запорізькій області ДПП НП України, які займалися безпосереднім оформленням адміністративних матеріалів, про своє місце роботи, та свідчить про свідоме намагання уникнути дисциплінарної відповідальності за скоєний дисциплінарний проступок.

З огляду на викладене відповідач, вказуючи на правомірність висновків службового розслідування та здійснення ГУНП дій щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені нормативними актами щодо дисциплінарної відповідальності поліцейських, зауважує на правомірності наказів про застосування дисциплінарного стягнення та про звільнення позивача, а, відтак, просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 03.02.2020 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №280/654/20, призначено підготовче судове засідання на 02.03.2020.

У підготовчому судовому засіданні 02.03.2020 судом оголошено перерву до 10.03.2020.

У підготовчому судовому засіданні 10.03.2020 судом оголошено перерву до 18.03.2020.

Ухвалою суду від 18.03.2020 продовжено строк підготовчого провадження у справі строком на 30 днів та відкладено підготовче судове засідання до 21.04.2020.

Ухвалою суду від 21.04.2020 закрито підготовче провадження у справі №280/654/20 та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 18.05.2020.

У судовому засіданні 18.05.2020 судом оголошено перерву до 01.06.2020.

01.06.2020 у судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги у повному обсязі, просили позов задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити з підстав, наведених у відзиві.

У судовому засіданні 01.06.2020, на підставі ст.243 КАС України, судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 243 КАС України, у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ОСОБА_3 службу в органах внутрішніх справ розпочав у серпні 2004 року.

Службу проходив на посадах середнього та старшого начальницького складу органів і підрозділів ГУМВС України в Запорізькій області.

Наказом ГУНП в Запорізькій області від 07.11.2015 № 23 о/с, згідно з пунктом 9 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ ОСОБА_1 звільнений за пунктом 64 «з» (у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації), і прийнятий на службу до Національної поліції України та призначений на посаду заступника начальника слідчого відділення Комунарського відділення поліції Ленінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області.

У травні 2016 року, у зв`язку з організаційно-штатними змінами ОСОБА_1 призначений на посаду заступника начальника слідчого відділення Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області.

Наказом ГУНП від 03.10.2018 №377 о/с позивача призначено заступником начальника слідчого відділення Запорізького районного відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області.

Наказом ГУНП в Запорізькій області від 23.09.2019 № 1143 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії», зважаючи на отримані дані Інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ України щодо притягнення до адміністративної відповідальності поліцейських підрозділів ГУНП в Запорізькій області, призначено службове розслідування у зв`язку з наявністю достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку з боку заступника начальника слідчого відділення Запорізького районного відділення поліції Дніпровського ВП Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_1 .

В ході службового розслідування дисциплінарною комісією було встановлено факт скоєння дисциплінарного проступку заступника начальника СВ Запорізького РВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1 , а саме: порушення вимог частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, пунктів 1-3 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», частини 5 статті 14, частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 р. № 3353-ХІІ, пунктів 2.5, 2.9а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, пунктів 2, 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 та Присяги працівника поліції, що виразилося у керуванні 22.09.2019 о 15.00 транспортним засобом AUDI-A6, н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, відмові від проходження огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я, перевищенні встановленої межі швидкості в населеному пункті більше ніж на 20 км/год, неповідомленні поліцейським УПП в Запорізькій області ДПП НП України, які займалися безпосереднім оформленням адміністративних матеріалів, про своє місце роботи, та свідчить про свідоме намагання уникнути дисциплінарної відповідальності за скоєний дисциплінарний проступок.

За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарною комісією складено Висновок службового розслідування за фактом вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, заступником начальника СВ Запорізького РВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області капітаном поліції ОСОБА_1 за вих. № 1440/01-3-19 від 22.11.2019.

Відповідно до Висновку службового розслідування, затвердженого начальником ГУНП в Запорізькій області генералом поліції третього рангу М.Лушпієнко 22.11.2019, ряд осіб заслуговують на притягнення до дисциплінарної відповідальності, зокрема, до заступника начальника СВ Запорізького РВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_1 , враховуючи вимоги пункту 1 частини 6 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, слід застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.

Наказом ГУНП в Запорізькій області від 22.11.2019 №1770 «Про застосування дисциплінарного стягнення» за скоєння дисциплінарного проступку, порушення вимог частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-УІІІ, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, пунктів 1-3 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», частини 5 статті 14, частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993р. №3353-ХІІ, пунктів 2.5, 2.9а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, пунктів 2, 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179 та Присяги працівника поліції, що виразилось у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, відмови від проходження огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я, перевищенні встановленої межі швидкості в населеному пункті більше ніж на 20 км/год, неповідомленні поліцейським УПП в Запорізькій області ДПП НП України, які займалися безпосереднім оформленням адміністративних матеріалів, про своє місце роботи та свідчить про свідоме намагання уникнути дисциплінарної відповідальності за скоєний дисциплінарний проступок, враховуючи вимоги пункту 1 частини 6 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VІІІ, до заступника начальника СВ Запорізького РВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

Наказом ГУНП в Запорізькій області від 05.12.2019 №490 о/с "По особовому складу" капітана поліції ОСОБА_1 заступника начальника СВ Запорізького РВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області звільнено за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) з 05 грудня 2019 року.

Згідно листа ознайомлення, ОСОБА_1 ознайомився з вказаним наказом 05.12.2019.

Не погодившись з прийнятими наказами, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини другої статті 2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 КАС України).

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, визначаються Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон України №580-VIII).

За приписами статті 1 Закону України №580-VIII Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Завданням поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги (стаття 2 Закону № 580-VІІІ).

При цьому, відповідно до частини першої статті 18 Закону України №580-VIII поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно з частинами першою та другою статті 19 Закону України №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження встановлено Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут). Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно пунктів 4, 5 статті 3 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Розділом ІІІ Дисциплінарного статуту передбачено порядок накладення дисциплінарного стягнення.

Відповідно до статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

При цьому, за приписами статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Частинами першою-третьою статті 13 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Статтею 14 Дисциплінарного статуту встановлено порядок проведення службового розслідування, відповідно до якої службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Відповідно до частини четвертої вказаної статті Дисциплінарного статуту підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Згідно частини десятої статті 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Наказ №893).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Наказу №893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Як слідує з матеріалів адміністративної справи підставою для проведення службового розслідування стали дані Інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ України щодо притягнення до адміністративної відповідальності поліцейських підрозділів ГУНП в Запорізькій області, за результатами перевірки яких ГУНП в Запорізькій області видано наказ від 23.09.2019 № 1143 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії».

22.11.2019 начальником ГУНП в Запорізькій області генералом поліції третього рангу М.Лушпієнко затверджено Висновок службового розслідування за фактом вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, заступником начальника СВ Запорізького РВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області капітаном поліції ОСОБА_1 , відповідно до якого у висновках зазначено, що дисциплінарною комісією було встановлено факт скоєння дисциплінарного проступку заступником начальника СВ Запорізького РВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1 , та, згідно пункту 2 висновків, за порушення вимог частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, пунктів 1-3 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», частини 5 статті 14, частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 р. № 3353-ХІІ, пунктів 2.5, 2.9а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, пунктів 2, 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 та Присяги працівника поліції, що виразилося у керуванні 22.09.2019 о 15.00 транспортним засобом AUDI-A6, н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, відмові від проходження огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я, перевищенні встановленої межі швидкості в населеному пункті більше ніж на 20 км/год, неповідомленні поліцейським УПП в Запорізькій області ДПП НП України, які займалися безпосереднім оформленням адміністративних матеріалів, про своє місце роботи, та свідчить про свідоме намагання уникнути дисциплінарної відповідальності за скоєний дисциплінарний проступок, враховуючи вимоги пункту 1 частини 6 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до заступника начальника СВ Запорізького РВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.

Так, в ході службового розслідування встановлено: «…22.09.2019 о 15.00 на вул. Прибережна автомагістраль у м. Запоріжжя, поблизу будинку АДРЕСА_1 на вул АДРЕСА_2 Перемоги, заступник начальника СВ Запорізького РВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області капітан поліції ОСОБА_3 керував транспортним засобом «Audi-A6», н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів), при цьому перевищив встановлені межі швидкості в населеному пункті більше ніж на 20 км/год, а саме рухався зі швидкістю 88 км/год.

Після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 та виявлення у нього ознак алкогольного сп`яніння, на вимогу поліцейських УПП в Запорізькій області ДПП НП України пройти відповідно до встановленого Порядку огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ОСОБА_3 надав згоду щодо проходження тесту на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Alkotest Drager 6820» у присутності двох свідків, при цьому результат склав 0,96 проміле при максимально допустимих 0,2 проміле алкоголю в крові та відповідно до вимог пункту 7 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, визнається станом алкогольного сп`яніння. Водій ОСОБА_3 з результатами приладу не погодився та побажав пройти огляд у закладі охорони здоров`я. У подальшому, прибувши до КУ «ЗОНД» ЗОР за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 31, не заходячи до зазначеного закладу, ОСОБА_3 у присутності 2 свідків відмовився від проходження відповідного огляду на стан сп`яніння у медичному закладі…».

Під час судового розгляду справи, судом з пояснень ОСОБА_1 , що викладені у Висновку від 22.11.2019, встановлено, що «…22.09.2019 приблизно о 15.00 він рухався на власному автомобілі «Ауді А6», н.з. НОМЕР_1 , по вул. Набережна автомагістраль у м. Запоріжжя, а саме в правій крайній смузі у напрямку ТЦ «Епіцентр», з метою придбання змішувача для води. У вказаний день він ( ОСОБА_3 ) був вихідний та на службі не перебував. Рухаючись у вказаному напрямку, його ( ОСОБА_2 ) зупинили поліцейські УПП в Запорізькій області, мотивуючи тим, що нібито він перевищив дозволену швидкість руху в населеному пункті, повідомивши, що нібито він ( ОСОБА_3 ) рухався зі швидкістю 88 км/год при дозволених 50 км/год. З якою саме швидкістю він ( ОСОБА_3 ) рухався, останній точно не пам`ятає, однак, не швидше 60 км/год. Далі один із поліцейських попрохав його ( ОСОБА_2 ) надати посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, а також вийти із салону автомобіля та пройти за ним до патрульного автомобіля, на що він погодився. У подальшому поліцейський повідомив йому ( ОСОБА_4 ), що нібито від нього надходить запах алкоголю, що він категорично заперечив. Потім йому ( ОСОБА_4 ) поліцейські УПП в Запорізькій області запропонували пройти тест на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Драгер», на що він погодився. Далі, у присутності 2 свідків та поліцейських він ( ОСОБА_3 ) пройшов тест, при цьому прилад показав результат - 0,96 проміле. Після почутого результату, він ( ОСОБА_3 ) повідомив, що не згоден із вказаним висновком, оскільки не вживав алкогольні напої того дня, однак, приймав ліки від болі в горлі, кашлю та підвищеної температури тіла. Які саме ліки (спрей від болі у горлі та пігулки від підвищеної температури тіла) він ( ОСОБА_3 ) приймав 22.09.2019, останній не пам`ятає, оскільки не розуміється в ліках, а приймав саме те, що порадили в аптеці. Упаковки від лікарських препаратів чи інструкції щодо їх застосування у нього ( ОСОБА_2 ) на теперішній час не збереглися та їх назви він не пам`ятає. У зв`язку із незгодою з результатами приладу «Драгер», поліцейські запропонували йому ( ОСОБА_4 ) проїхати разом із ними до КУ «ЗОНД» ЗОР на вул. Сєдова, 31 у м. Запоріжжя, на що він погодився. Після приїзду до вказаного закладу охорони здоров`я вони досить тривалий час не могли потрапити до лікаря-нарколога, оскільки була черга. Не маючи при собі теплого одягу, він ( ОСОБА_3 ) почав мерзнути через прохолодну погоду на вулиці, про що повідомив поліцейським. Також на запитання, скільки часу ще потрібно чекати, поліцейські повідомили, що він ( ОСОБА_3 ) може відмовитися від проходження вказаної процедури та пройти її самостійно у цей же день. На вказану пропозицію він ( ОСОБА_3 ) погодився, після чого поліцейські запросили 2 свідків та у їх присутності знову запитали, чи відмовляється він від проходження медичного огляду в медичному закладі, на що останній ( ОСОБА_3 ) повідомив, що відмовляється. Після цього поліцейські склали відносно нього ( ОСОБА_2 ) протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП оформили відповідні документи, вилучили у нього ( ОСОБА_2 ) посвідчення водія. Далі йому ( ОСОБА_4 ) поліцейські надали копію протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також тимчасове посвідчення водія, після чого він попрямував до себе додому, де взяв паспорт громадянина України. Потім він ( ОСОБА_3 ) на громадському транспорті прослідував до КУ «ЗОНД» ЗОР, де на той час вже не було черги. Із власної ініціативи він ( ОСОБА_3 ) пройшов медичний огляд в КУ «ЗОНД» ЗОР на стан алкогольного та наркотичного сп`яніння. За результатами проведеного огляду лікарем видано відповідний висновок № 4339 від 22.09.2019, у якому зазначено, що ознак будь-якого сп`яніння не виявлено. Від отримання постанови за нібито перевищення швидкості руху на місці зупинки транспортного засобу він ( ОСОБА_3 ) відмовився, оскільки вважав, що у разі отримання зазначеної постанови такі дії можуть бути розцінені, як визнання своєї вини. Також він ( ОСОБА_3 ) пояснив, що не пам`ятає, чи запитували поліцейські УПП в Запорізькій області про його ( ОСОБА_2 ) місце роботи при складанні адміністративних матеріалів. 23.09.2019 в обідній час він ( ОСОБА_3 ) про факт складення вищевказаних адміністративних матеріалів рапортом доповів начальнику Запорізького РВП Дніпровського ВП полковнику поліції ОСОБА_5 . У подальшому зазначений рапорт разом із супровідним листом він ( ОСОБА_3 ) відвіз до Дніпровського ВП. На спецлінію «102» щодо неправомірних дій поліцейських УПП в Запорізькій області він ( ОСОБА_3 ) не звертався…».

В ході судового розгляду, представники позивача зауважували на відсутності ознак будь-якого сп`яніння у ОСОБА_1 , посилаючись на висновок КУ «ЗОНД» ЗОР № 4339 від 22.09.2019.

Разом з тим, суд критично оцінює посилання на висновок КУ «ЗОНД» ЗОР № 4339 від 22.09.2019, у якому зазначено, що ознак будь-якого сп`яніння не виявлено, оскільки за своєю специфікою стан алкогольного сп`яніння супроводжується лише тимчасовою зміною свідомості, викликаною дією етилового спирту на центральну нервову систему, з огляду на що як науковці, так і законодавець дотримуються єдиної думки (позиції) та вказують, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення (зокрема, такий припис зафіксовано у пункті 9 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858). В іншому випадку результати такого огляду слід вважати недійсними.

В свою чергу, відповідно до пункту 10 Постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками при розгляді справ № 14 від 29.12.1992, нетверезий стан працівника може бути підтверджено як медичним висновком, так і іншими видами доказів (актами та іншими документами, поясненням сторін і третіх осіб, показаннями свідків), які мають бути відповідно оцінені судом. Аналогічна позиція висловлена в абз.2 п.25 Постанови Пленуму Верховного суду України Про практику розгляду судами трудових спорів № 9 від 06.11.1992.

Такого ж правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 03.06.2020 у справі №806/2014/16.

Крім того, в ході службового розслідування було опитано також поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальйону № 2 УПП в Запорізькій області ДПП НП України сержанта поліції ОСОБА_6 , який пояснив, що 22.09.2019 він ніс службу з охорони публічної безпеки та порядку на вул. Прибережна автомагістраль у м. Запоріжжя у складі екіпажу № 203 спільно з поліцейським УПП в Запорізькій області ДПП НП України капралом поліції ОСОБА_7 , та поліцейським взводу № 2 роти № 1 батальйону № 2 УПП в Запорізькій області ДПП НП України рядовим поліції ОСОБА_8 .

Останній зазначив, що «під час роботи з технічним приладом «TRUCAM» № 000571 22.09.2019 о 15.00 на вул. Прибережна автомагістраль було зафіксовано перевищення швидкісного режиму водієм автомобілю «Audi-A6», н.з. НОМЕР_1 , та зупинено вказаний транспортний засіб заступником командира роти № 1 батальйону № 2 УПП в Запорізькій області ДПП НП України капітаном поліції Павловським Валерієм Анатолійовичем, за порушення вимог п. 12.4 ПДР України. Водій зазначеного автомобіля рухався зі швидкістю 88 км/год у межах населеного пункту при дозволених 50 км/год, тобто перевищив встановлену швидкість руху на 38 км/год. Після зупинки водій пред`явив посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 14.08.2004 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та свідоцтво про реєстрацію автомобіля «Audi-A6», н.з. НОМЕР_1 . Далі ОСОБА_9 передав вказані документи йому ( ОСОБА_6 ) для складення адміністративної постанови за перевищення швидкості руху. Під час подальшого спілкування у ОСОБА_2 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано останньому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу у присутності 2 свідків за допомогою газового аналізатора «Драгер». ОСОБА_3 надав згоду на проходження відповідного огляду. Далі, у присутності 2 свідків проведено тест, який виявився позитивним та результат «Драгеру» склав 0,96 проміле. Водій ОСОБА_3 із вказаним результатом не погодився та виявив бажання пройти медичний огляд на стан сп`яніння в КУ «ЗОНД» ЗОР за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 31. Після доставлення ОСОБА_2 до будівлі вищезазначеного закладу охорони здоров`я останній повідомив, що відмовляється від проходження медичного огляду. У зв`язку із цим, для фіксації відмови ОСОБА_2 від проходження медичного огляду було запрошено 2 свідків та складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП за порушення вимог п. 2.5 ПДР України. Під час оформлення адміністративних матеріалів ОСОБА_3 повідомив, що тимчасово не працює, тому саме така інформація зазначена в графі «місце роботи». Інших документів, що засвідчують особу, окрім посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 14.08.2004, ОСОБА_3 не надавав.»

ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які також були опитані вході службового розслідування, надали пояснення, аналогічні наданим ОСОБА_6 , що зафіксовано Висновком службового розслідування.

Заступник командира роти № 1 батальйону № 2 УПП в Запорізькій області ДПП НП України капітан поліції Павловський В.А., надав пояснення, що «22.09.2019 з 08.00 до 20.00 він ніс службу з охорони публічної безпеки та порядку відповідно дислокації на території м. Запоріжжя, у складі наряду «Драгун-151» на службовому автомобілі «Тойота Пріус», н.з. ( НОМЕР_3 ) НОМЕР_4 , разом із старшим лейтенантом поліції ОСОБА_10 Приблизно о 15.00, перевіряючи несення служби наряду «Драгун-203», який ніс службу з технічним приладом «TRUCAM» на вул.Прибережна автомагістраль на території Вознесенівського району, ним ( ОСОБА_9 ) було зупинено «Audi-A6», н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (посвідчення водія серії НОМЕР_5 ) за порушення п. 12.4 ПДР України. Водієві було роз`яснено причину зупинки та повідомлено, що працює боді-камера відповідно до вимог ст. 31, 40 Закону України «Про Національну поліцію». Далі він ( ОСОБА_9 ) роз`яснив ОСОБА_4 права та обов`язки відповідно до вимог ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та повідомив, що його буде притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Водій ОСОБА_3 передав документи, а саме посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, які він ( ОСОБА_9 ) у подальшому передав екіпажу «Драгун-203» для оформлення адміністративних матеріалів. Приблизно через 10 хвилин водій ОСОБА_3 підійшов до його ( ОСОБА_9 ) службового автомобіля, де під час спілкування він ( ОСОБА_9 ) виявив у останнього ознаки алкогольного сп`яніння, про що йому було повідомлено. У подальшому, екіпажем «Драгун-203» згідно з вимогами наказів МВС № 1452/735 та № 1395 оформлено відповідні матеріали. Водій ОСОБА_3 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу (засобу) газоаналізатора «Алкотест Драгер», у присутності 2 свідків, при цьому результат виявився позитивним - 0,96 проміле. ОСОБА_3 не погодився із вказаним результатом та виявив бажання пройти медичний огляд у лікаря-нарколога в медичному закладі КУ«ЗОНД» ЗОР. Після цього екіпаж «Драгун-203» на своєму службовому автомобілі разом із водієм ОСОБА_11 поїхали до медичного закладу, а він ( ОСОБА_9 ) у складі свого екіпажу продовжив патрулювання відповідно до дислокації та своїх посадових інструкцій. У подальшому, від екіпажу «Драгун-203» йому ( ОСОБА_9 ) стало відомо, що ОСОБА_3 відмовився проходити медичний огляд в медичному закладі. Вказану відмову було зафіксовано у присутності 2 свідків та складено відносно водія ОСОБА_2 адміністративний протокол за ч. 1 ст. 130 КупАП».

За приписами статті 1 Закону України «Про дорожній рух» №3353-ХІІ від 30.06.1993, даний закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань).

У відповідності до частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» №3353-ХІІ від 30.06.1993, водій зобов`язаний виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами.

Правилами дорожнього руху, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 10.10.2001 №1306 визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (пункт 2.5 Правил).

Крім того, пунктом 2.9 Правил визначено, зокрема, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858), визначено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я) (пункти 2,3,6,7 Інструкції).

Частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

При цьому, пунктом 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103, визначено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, 22.09.2019 поліцейськими УПП в Запорізькій області ДПП НПУ відносно ОСОБА_2 складено протокол ОБ № 168588 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також винесено постанову серії ЕАК № 1546624 за ч. 1 ст. 122 КУпАП (перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху та порушення інших ПДР).

Разом з тим, як з`ясовано в ході судового розгляду, рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11.12.2019 по справі №335/11243/19, було скасовано постанову винесену поліцейським 4 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Дєдушевим Сергієм Сергійовичем, серії ЕАК №1546624 від 22.09.2019 року, про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн. справу про адміністративне правопорушення закрито.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18.12.2019 по справі №335/10914/19 провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрито в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Посилаючись на вказані рішення суду, позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, зазначав, що у зв`язку з тим, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, то висновок службового розслідування від 22.11.2019 стосовно того, що ним було скоєно дисциплінарний проступок не відповідає дійсності.

Однак, суд відхиляє доводи позивача про протиправність його звільнення через не доведення його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки відсутність факту притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності позивача не спростовує наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який, в порядку Дисциплінарного статуту, відповідач має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів Національної поліції, який входить до його компетенції.

Крім того, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення, однак не дисциплінарного проступку.

Службовим розслідуванням встановлено факт вчинення позивачем діяння, що дискредитує звання працівника органів Національної поліції.

Тобто судом в межах розгляду цієї справи не досліджується питання наявності або відсутності вини в діях позивача щодо вчинення адміністративного правопорушення, а має надаватись правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

Вказана правова позиція викладена ВС у постанові від 02.05.2019 у справі № 820/1902/16.

Крім того, закриття провадження в справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не спростовує факту вчинення ним такої поведінки, у результаті якої працівниками поліції стосовно нього було складено вказаний вище протокол, та факту притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122 КУпАП.

Дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (національної поліції) за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Вчинки, що дискредитують працівників органів внутрішніх справ та власне органи внутрішніх справ, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.

Встановлені під час розслідування обставини свідчать про те, що заступником начальника СВ Запорізького РВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області капітаном поліції ОСОБА_11 , який як поліцейський, зобов`язаний навіть у позаслужбовий час неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України, професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва, а також утримуватися від дій, які підривають авторитет Національної поліції України, порушив вимоги частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, пунктів 1-3 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», частини 5 статті 14, частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 p. № 3353-ХІІ, пунктів 2.5, 2.9а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, пунктів 2, 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, та Присягу працівника поліції.

Тобто, службовим розслідуванням встановлено факт вчинення позивачем діяння, що дискредитує звання працівника органів Національної поліції.

В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушення Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Тобто, судом в межах розгляду цієї справи не досліджується питання наявності або відсутності вини в діях позивача щодо вчинення адміністративного правопорушення, а надається правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку. При цьому, наявність факту притягнення до адміністративної відповідальності або відсутність такого факту не спростовує можливості притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності за наявності відповідних підстав.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні дисциплінарного проступку проявляється в прямому умислі, тобто останній свідомо допускав настання несприятливих наслідків після вчинення ним вищезазначених дій.

Обставиною, що обтяжує відповідальність ОСОБА_2 , яка передбачена пунктом другим частини шостої статті 19 Дисциплінарного статуту, є вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп`яніння.

Обставин, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_2 , передбачених частиною четвертою статті 19 Дисциплінарного статуту, не встановлено.

Обставин щодо скоєння ОСОБА_11 дисциплінарного проступку у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони, що відповідно до вимог частини другої статті 13 Дисциплінарного статуту, виключало б можливість застосовування до нього дисциплінарного стягнення, не встановлено.

Причинами та умовами, що сприяли скоєнню зазначеної надзвичайної події, стали особиста недисциплінованість ОСОБА_2 , нехтування ним вимогами чинного законодавства України, наказів Національної поліції України та МВС України, а також недоліки та прорахунки, допущені в організації роботи з дотримання особовим складом СВ Запорізького РВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області службової дисципліни, попередження надзвичайних подій за участю особового складу з боку заступника начальника відділення поліції - начальника СВ Запорізького РВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області підполковника поліції ОСОБА_12 та начальника цього ж підрозділу полковника поліції ОСОБА_5 .

Зазначене свідчить про невиконання з боку позивача обов`язків поліцейського, встановлених пунктами першим та другим частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" та частинами першою та третьою статті 1 Дисциплінарного статуту.

Таким чином, вчинені позивачем дії свідчать про відсутність у нього високої свідомості, недотримання законодавства, порушення норм професійної етики та призводить до приниження авторитету поліції. Такі дії не можна вважати гідними посади поліцейського та його особисті якості не можна вважати такими, що сприяють посиленню авторитету та довіри громадян до Національної поліції України, оскільки поліцейські власним прикладом та поведінкою зобов`язані зміцнювати авторитет закону та неухильно його дотримуватись.

Дисциплінарною комісією Висновком службового розслідування від 22.11.2019 запропоновано застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.

Зважаючи на Висновки службового розслідування від 22.11.2019, Наказом ГУНП в Запорізькій області від 22.11.2019 №1770 «Про застосування дисциплінарного стягнення» за скоєння дисциплінарного проступку, до заступника начальника СВ Запорізького РВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення виді звільнення із служби в поліції.

Наказом ГУНП в Запорізькій області від 05.12.2019 №490 о/с "По особовому складу" капітана поліції ОСОБА_1 заступника начальника СВ Запорізького РВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області звільнено за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) з 05 грудня 2019 року.

Тобто, за результатом розгляду справи, суд вважає за необхідне зазначити, що у даному спорі підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача став дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні ним службової дисципліни, що свідчить про його низькі морально-ділові якості, що суперечать інтересам законності, його дії компрометують звання поліцейського. Фактичні дані, з`ясовані дисциплінарною комісією свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією порушника дисципліни.

Стосовно застосування до позивача крайнього заходу дисциплінарного впливу, яким є звільнення з поліції, суд вважає, що керування працівником поліції транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння є грубим порушенням службової дисципліни, принижує та дискредитує як самого працівника поліції, так і органи поліції в цілому.

Таким чином, на позивача правомірно накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення з займаної посади, у зв`язку із наявністю факту вчиненого ним діяння, тому відсутні підстави для поновлення позивача на службі в органах Національної поліції.

Суд враховує, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 06.10.1982 у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 07.10.1987 у справі «C. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85).

Гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11.02.2003 у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваних наказів відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлений законом, добросовісно та розсудливо, з урахуванням всіх обставин справи, а тому відсутні підстави для визнання протиправними та скасування спірних наказів.

Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби, відтак підстави для їх задоволення також відсутні.

Така правова позиція узгоджується з висновком Верховного Суду, який викладений у постановах №120/860/19а, № 824/355/17-а, № 806/2555/17, № 826/18834/15, № 815/2443/16, № 816/604/17.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (частина перша статті 9 КАС України).

Приймаючи рішення у справі суд враховував, що керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та відмова позивача від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння підтверджена наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами, що стало підставою для застосування дисциплінарного стягнення саме у виді звільнення зі служби в поліції.

Працівник поліції, керуючись Присягою, відповідно до службового обов`язку, дотримуючись професійних честі і гідності, бере на себе моральне зобов`язання бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності та приватному житті, залишатися за будь-яких обставин чесним і непідкупним, відданим інтересам служби.

Працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції та не допускати неправомірну поведінку, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, відповідно до частини другої статті 77 КАС України, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. У справах щодо застосування суб`єктом владних повноважень чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, зменшення розміру заробітної плати тощо) у зв`язку з повідомленням ним або його близькими особами про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою обов`язок доказування, що прийняті рішення, вчинені дії є правомірними і не були мотивовані діями позивача чи його близьких осіб щодо здійснення цього повідомлення, покладається на відповідача.

Зважаючи на викладені вище обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади здійснено за вчинений позивачем дисциплінарний проступок у відповідності до норм чинного законодавства, яке регулює порядок проходження служби поліцейськими, а видання наказу ГУНП в Запорізькій області, в частині застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади позивача, здійснено у встановленому законодавством порядку та в межах наданих ГУНП в Запорізькій області повноважень.

У свою чергу, суд вважає, що позивач не надав достатніх та переконливих доказів на підтвердження протиправності оскаржуваних наказів.

Тому позовні вимоги в частині скасування оскаржуваних наказів задоволенню не підлягають.

Вимоги щодо поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про скасування наказів про накладення дисциплінарного стягнення та звільнення, тому задоволенню також не підлягають.

Таким чином, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим, а відтак у його задоволенні слід відмовити повністю.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (69057, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Олександра Матросова, буд. 29, ЄДРПОУ 40108688) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі складено та підписано 19.06.2020.

Суддя Л.Я. Максименко