Рішення № 89943337, 09.06.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2020 року Справа № 160/3883/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

за участі секретаря судового засідання Манько К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Оболонського районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в якій позивач просить:

визнати протиправною та скасувати постанову Оболонського районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 30 березня 2020 року в рамках виконавчого провадження ВП №32596227 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 18038,91 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що виконавчий збір стягується із суми, що фактично стягнута, повернута або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, а не від загальної суми боргу.

Представник позивача просив розглянути справу без особистої участі.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Голосіївським районним судом м. Києва видано виконавчий лист №2-3501 від 11 березня 2010 року про стягнення з позивача на користь ОСОБА_2 стягнення аліментів в розмірі 1/4 частини усіх доходів.

Згідно даних з автоматизованої системи виконавчого провадження, пошук за даними АСВП, встановлено, що відкрито виконавче провадження 15.05.2012 року.

30 березня 2020 року старший державний виконавець Оболонського районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Стужук П.П. при примусовому виконанні виконавчого листа №2-3501 від 11 березня 2010 року виданого Голосіївським районним судом м. Києва в рамках виконавчого провадження ВП №32596227 прийняв постанову про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 18038,91 грн.

03 квітня 2020 року адвокат Данилов С.А. отримав на свою електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 скан копії:

Постанова від 30 березня 2020 року про штраф;

Постанова від 30 березня 2020 року про виконавчий збір;

Довідка-розрахунок заборгованості по аліментах від 30 березня 2020 року.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач відзив на позовну заяву не надав.

На ухвалу суду від 21.05.2020 року про витребування виконавчого провадження №32596227 та надання інших доказів, відповідач жодних доказів не надав, ухвалу отримано 29.05.2020 року.

Таким чином, суд, з урахуванням вимог ч.4 ст.159 КАС України, розглянув позовну заяву за наявними матеріалами.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02 червня 2016 року (надалі - Закон № 1404-VIII).

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 2 Закону № 1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Частиною 1 статті 5 Закону Закон № 1404-VIII визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно ч. 1 та 2 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VІІІ), виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання" від 03.07.2018 № 2475-VIII (далі - Закон № 2475-VIII), який набрав чинності з 28.08.2018 (п.п. 3 п. 27 розділ І), частина 4 статті 27 Закону №1404-VIII викладена а новій редакції, відповідно до якої за виконавчими документами про стягнення аліментів за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, державний виконавець нараховує виконавчий збір із заборгованості зі сплати аліментів У подальшому, державний виконавець зобов`язаний нараховувати виконавчий збір щомісяця у розмірі, визначеному частиною другою цієї статті, залежно від розміру простроченого щомісячного аліментного платежу. Постанова про стягнення виконавчого збору за виконавчими документами про стягнення аліментів виноситься державним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі або у разі повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження на підставі розрахунку про його нарахування.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону № 1404-VIII, у разі повернення виконавчого документа стягувану з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, згідно ч.4 ст.27 Закону №1404-VIII постанова про стягнення виконавчого збору за виконавчими документами про стягнення аліментів виноситься державним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі або у разі повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження на підставі розрахунку про його нарахування.

Однак, відповідачем не надано доказів того, що позивачем погашено заборгованість або відповідачем прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження на підставі розрахунку про його нарахування.

Згідно до статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідач доводи позивача не спростував.

За вказаних обставин суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи, дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В матеріалах справи містяться докази понесення позивачем судових витрат зі сплати судового збору в сумі 840,80 грн. за подання позовної заяви.

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Оболонського районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 30 березня 2020 року в рамках виконавчого провадження ВП №32596227.

Стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 840,80 грн. за рахунок Оболонського районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова