Рішення № 89943328, 15.05.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2020 року Справа № 160/1606/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

11.02.2020 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо включення періоду страхового стажу з 01.03.2003 року по 31.12.2007 року до періоду, за яким обчислена заробітна плата для перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2017 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 за період страхового стажу з 01.01.1992 року по 31.12.1996 року та з 01.07.2000 року по 01.03.2003 року в межах шестимісячного строку до дати звернення до суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані дії відповідача є протиправними та такими, що суперечать нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, оскільки зарахувавши періоди страхового стажу позивача з 01.03.2003 по 31.12.2007 року до періоду, за яким обчислена заробітна плата для перерахунку розміру пенсії, відповідач зменшив коефіцієнт заробітної плати позивача, тим самим позбавивши його права на отримання пенсії у більшому розмірі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, з підстав невідповідності останньої вимогам ст. 160 КАС України.

На виконання вимог ухвали суду, 12.03.2020 позивачем були усунуті недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 17.03.2020 відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

16.04.2020 представником відповідача надано до суду письмовий відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що відповідно до особистих заяв позивача від 09.11.2004, 14.02.2006, 14.01.2008 про перерахунок пенсії по стажу та заробітній платі, відповідачем були здійснені відповідні перерахунки. При цьому, після кожного перерахунку пенсії, не зважаючи на зменшення індивідуального коефіцієнту заробітної плати, розмір пенсії зростав, що на той час відповідало інтересам позивача та не заперечувалось ним. Крім того, відповідач вказує на те, що законодавець імперативно у ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановив, що для обчислення пенсії має враховуватися заробітна плата (дохід) отримана після 01 липня 2000 року протягом усього періоду страхового стажу особи без будь-яких виключень.

23.04.2020 на адресу суду від позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій підтримано аналогічну правову позицію викладену в позовній заяві та зазначено, що доводи відповідача, викладені у відзиві, є безпідставними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Згідно положень ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 19.03.2003 та отримує пенсію за віком за Списком № 1, яка розрахована згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.

У відповідності до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2017, нарахована пенсія - 6 825,73 грн.

24.12.2019 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, в якій просив надати розрахунок пенсії з 2004 по 2019 з визначенням коефіцієнту заробітної плати та стажу.

Листом № 9595/Р-09 від 03.01.2020 відповідачем повідомлено, що для обчислення пенсії 19.03.2003 було застосовано зарплату за період з 01.01.1992 по 31.12.1996, індивідуальний коефіцієнт зарплати складав 2.64536.

З 01.01.2004 здійснено перерахунок пенсії у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», заробітна плата складала 810,67 грн. 389,12 грн. – розмір пенсії за віком, розрахований із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та яка враховується для обчислення пенсії за 2002, яка складала 306,45 грн. (306,45*2.64536). Загальний розмір пенсійної виплати з 01.01.2004 складав 389,12 грн.

З 01.02.2006 здійснено перерахунок пенсії по стажу та по зарплаті, збільшено страховий стаж 34 роки, коефіцієнт стажу 0.50000, для обчислення пенсії застосована зарплата за період з 01.01.1992 по 31.12.1996, з 01.07.2000 по 31.12.2005, індивідуальний коефіцієнт складав 2.38465, змінено показник зарплати по Україні з 306,45 грн. на 735,57 грн., зарплата складала 1 754,08 грн., розмір пенсії 877,04 грн.

З 01.01.2008 здійснено перерахунок пенсії по стажу та по заробітній платі, стаж складав 36 років, коефіцієнт стажу 0.62400 з урахуванням кратності 1,20, зарплата застосована за період з 91.01.1992, з 01.07.2000 по 31.12.2007, індивідуальний коефіцієнт зарплати складав 2.26654, змінено показник зарплати по Україні з 735,57 грн. на 1 197,91 грн., зарплата складала 2 715,11 грн. (1 197,91 грн. х 2.26654), розмір пенсії 1 821,13 грн.

З 16.09.2008 року на підставі Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» здійснено перерахунок пенсії, з урахуванням 80 відсотків від зарплати, яка складала 2 172,09 грн. (2 715,11 грн. зарплата (1 197,91 грн. х 2.26654) х 80%).

З 01.04.2009 року здійснено перерахунок пенсії по пільговому стажу, збільшено пільговий стаж до 20 років.

З 01.04.2010 року здійснено перерахунок по стажу з урахуванням кратності 1,35.

Для обчислення розміру пенсії було застосовано заробітну плату ОСОБА_1 за період з 01.01.1992 по 31.12.1996, та за даними системи персоніфікованого обліку – з 01.07.2000 по 31.12.2007. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати складав 2,26654 (після оптимізації).

Протягом 2010 та 2016 років здійснювались перерахунки пенсії в зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб та ростом заробітної плати (20%).

З 01.10.2017 на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» здійснено перерахунок пенсії в зв`язку зі зміною показника зарплати по Україні – 3 764,40грн. за 2014-2016 роки, зміною кратності стажу з 1,35% до 1%, зарплата обчислена для перерахунку за період з 01.01.1992 по 31.12.1996, з 01.07.2000 по 31.12.2007, індивідуальний коефіцієнт зарплати складав 2.26654, зарплата складала 8 532,16 грн. (3 764,40 грн. х 2.26654), розмір пенсії 6825,73 грн.

З 01.03.2019 в зв`язку зі збільшенням коефіцієнту показника зарплати по України на 1,17, здійснено перерахунок пенсії із зарплати 9 982,64 грн. (4 404,35грн. (3 764,40 грн. х 1,17) х 2.26654), розмір пенсії складає 7 986,11 грн.

Станом на 01.01.2020 розмір пенсії не змінився та становить 7 986,11 грн.

Вважаючи свої права та законні інтереси порушеними, позивач звернувся до суду.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначає Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до ст. 27 Закону № 1058-IV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, розмір пенсії за віком визначається за формулою:

П = Зп * Кс, де:

П - розмір пенсії, у гривнях;

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;

Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.

Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.

Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Згідно ст. 41 Закону № 1058-IV до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески, збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищуються 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону № 1058-IV, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Аналіз ч. 4 ст. 42 Закону № 1058-IV свідчить, що цією нормою встановлено можливість перерахунку пенсії застрахованій особі, яка продовжувала працювати, з урахуванням додатково набутого нею страхового стажу.

Такий перерахунок, на вибір пенсіонера, може здійснюватись або лише з урахуванням додатково набутого страхового стажу за умови перерахунку пенсії із заробітної плати (доходу), з якої ця пенсія була обчислена, або з урахуванням як зазначеного стажу, так і заробітної плати, яку пенсіонер отримував уже після призначення пенсії.

За змістом ч. 2 ст. 40 та ч. 4 ст. 42 Закону № 1058-IV передбачений у формулі визначення заробітної плати для обчислення пенсії (Зп = Зс х (Ск : К)) показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії (Зс), який використовується при призначенні пенсії, є величиною незмінною і не підлягає коригуванню при перерахунку пенсії з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення.

З огляду на викладене під час здійснення такого перерахунку у формулі визначення заробітної плати для обчислення пенсії можуть змінюватися лише показники суми коефіцієнтів заробітної плати за кожний місяць (Ск) та кількості місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати застрахованої особи (К).

Тобто, перерахунок пенсії на підставі ч. 4 ст. 42 Закону № 1058-ІV здійснюється із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, та розраховується за формулою, наведеною в частині другій статті 40 цього Закону. При такому перерахунку зазначений показник середньої заробітної плати залишається незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.11.2018 у справі № 804/9874/14.

Отже, зважаючи на те, що перерахунок пенсії ОСОБА_1 здійснено, зокрема, з 01.01.2004, з 01.02.2006 та з 01.01.2008, як особі, яка продовжувала працювати, з урахуванням нового стажу та нової заробітної плати, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області правомірно здійснено зміну показника суми коефіцієнтів заробітної плати, а саме: з 01.01.2004 за заявою від 09.11.2004 проведено перерахунок пенсії за віком по стажу та заробітній платі, при цьому, коефіцієнт страхового стажу становив 0,48000, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати становив 2,64636, середня заробітна плата працівників зайнятих у галузях економіки України за 2002 рік становила 306,45 грн.; з 01.02.2006 за заявою від 14.02.2006 проведено перерахунок пенсії за віком по стажу та заробітній платі, при цьому, коефіцієнт страхового стажу становив 0,50000, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати становив 2,38465, середня заробітна плата працівників зайнятих у галузях економіки України за 2005 рік становила 735,57 грн.; та з 01.01.2008 за заявою від 14.01.2008 проведено перерахунок пенсії за віком по стажу та заробітній платі, при цьому, коефіцієнт страхового стажу склав 0,62400, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати становив 2,26654, середня заробітна плата працівників зайнятих у галузях економіки України за 2007 рік становила 1 197,91 грн.

Отже, з урахуванням проведених на підставі заяв позивача перерахунків пенсії з урахуванням додаткового стажу та заробітної плати, підстави для проведення позивачу перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати за період страхового стажу з 01.01.1992 по 31.12.1996 та з 01.07.2000 по 01.03.2003 та з урахуванням коефіцієнту стажу 2.64536, який було визначено при призначенні пенсії останнього в 2003 році, відсутні.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 139 КАС України, у зв`язку з відмовою позивачу в задоволенні позову понесені ним судові витрати, пов`язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Повний текст рішення суду складений 15 травня 2020 року.

Суддя А. Ю. Рищенко