Рішення № 89943103, 22.06.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

22 червня 2020 р. Справа № 120/1899/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича, розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ у Вінницькій області) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Підставою для звернення до суду слугувала відмова ГУ ПФУ у Вінницькій області у перерахунку ОСОБА_1 пенсії з 01.12.2017 з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомогли для вирішення соціально-побутових питань, премії, виплаченої за квітень 2017 року, винагороди за тривалість безперервної служби на підставі довідки Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту від 29.01.2018 №38/6.1/46. На переконання позивача, отримані ним виплати, такі як грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, премія, винагорода за тривалість безперервної служби з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, повинні бути включені до складових розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії. Відтак, дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії з урахуванням вказаних виплат, на переконання позивача, є протиправними, такими, що порушують його право на пенсійне забезпечення.

Відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

За правилами частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Ухвалою від 12.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, даною ухвалою встановлений строк для подання відзиву на позов.

03.06.2020 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому вона заперечує проти задоволення позовних вимог, вважаючи позов таким, що не підлягає задоволенню. Свою позицію відповідач мотивує тим, що ГУ ПФУ у Вінницькій області як територіальний орган Пенсійного фонду України здійснює перерахунок та виплату пенсій військовослужбовцям виключно на підставі документів, що надані уповноваженими структурними підрозділами, де особа проходила службу, та не наділене повноваженнями щодо визначення складових грошового забезпечення, які мають бути включені в довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Також представник відповідача зазначає про те, що серед переліку складових грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, наведених у ч. 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", відсутні одноразові додаткові види грошового забезпечення. Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць. На думку представника відповідача, ці види грошової допомоги не пов`язані з виконанням обов`язків військової служби, мають тимчасовий характер, залежать від певних обставин, їх розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вони не включаються до складу грошового забезпечення при звільненні з військової служби, а є складовою грошового забезпечення працюючих осіб. З огляду на викладене відповідач просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Крім того, представник відповідача 03.06.2020 подав клопотання, в якому просить позов залишити без розгляду, у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду, посилаючись на ч. 2 ст. 122 КАС України.

Ухвалою від 22.06.2020 у задоволені клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 - підполковник запасу проходив військову службу в Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту.

З 01.12.2017 ОСОБА_1 призначена пенсія ГУ ПФУ у Київській області на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992. Станом на дату звернення до суду позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Вінницькій області та отримує пенсію.

Отримавши довідку Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту від 05.12.2017 №38/6.1/463 "Про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії", позивачем було з`ясовано, що пенсія, яку він отримує, призначена та виплачується з грошового забезпечення, у якому не враховані суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, виплаченої за квітень 2017 року, грошової винагороди за тривалість безперервної служби.

12.02.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку та виплати пенсії згідно з довідкою Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту від 05.12.2017 №38/6.1/463 "Про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії", починаючи з 01.12.2017.

Листом від 05.05.2018 № 1312/C-12 ГУ ПФУ у Вінницькій області відмовило ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, виплаченої за квітень 2017 року, винагороди за тривалість безперервної служби згідно х довідкою Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту від 05.12.2017 №38/6.1/463 у зв`язку з відсутністю на те підстав. З посиланням на положення ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей", примітку додатку 2 до Постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393" відповідач зазначив, що законодавством України чітко визначено, що при обчисленні пенсії до додаткових видів грошового забезпечення належать лише щомісячні надбавки, доплати, підвищення та премії.

Вважаючи дії ГУ ПФУ у Вінницькій області неправомірними та такими, що порушують право на пенсійне забезпечення, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Визначаючись стосовно заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі також Закон № 2011-XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:

1) посадовий оклад;

2) оклад за військовим званням;

3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною 1 статті 15 вищезазначеного Закону визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.

Так, ч. 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ).

Відповідно до п. 7 Постанови КМУ від 17.07.1992 № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення:

- відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;

- щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Таким чином, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

При цьому факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", який є вичерпним.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17 та у постанові Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №522/7855/17.

Судом досліджено довідку Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту від 29.01.2018 №38/6.1/46 "Про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії", у даній довідці містяться дані щодо додаткових видів грошового забезпечення позивача з 01.12.2015 по 30.11.2017, а саме суми матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, отриманої у вересні 2016 року, матеріальної допомоги на оздоровлення, отриманої у вересні 2016 року та у лютому 2017 року, премії, виплаченої за квітень 2017 року та грошової винагороди за тривалість безперервної служби, отриманої у вересні 2016 року. Отже, як видно із вказаної довідки, виплати одноразових додаткових видів грошового забезпечення не мали постійного характеру.

Таким чином, суд доходить висновку про відсутність підстав для включення до складу грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється пенсія, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, виплаченої за квітень 2017 року та грошової винагороди за тривалість безперервної служби, виплата яких здійснювалася не щомісячно, та які не входять до встановленого частиною 3 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" переліку видів грошового забезпечення.

З огляду на викладене, суд вважає, що відмова ГУ ПФУ у Вінницькій області щодо здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , з 01.12.2017, врахувавши до складу грошового забезпечення, з якого була нарахована пенсія, суми матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, премії, виплаченої за квітень 2017 року та грошової винагороди за тривалість безперервної служби, є правомірною, а тому вимогу в цій частині задоволенню не підлягають. Відтак, не підлягає задоволенню і похідна від неї вимоги зобов`язального характеру.

За приписами вимог п. 4 ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За приписами ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 73- 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )

Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21001, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 13322403)

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович