Рішення № 89943084, 22.06.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

22 червня 2020 р. Справа № 120/1347/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до колективного підприємства "Козятинська районна міжколгоспна будівельна ПМК-9" про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області, позивач, контролюючий орган) з адміністративним позовом до колективного підприємства "Козятинська районна міжколгоспна будівельна ПМК-9" (далі - КП "Козятинська районна міжколгоспна будівельна ПМК-9", відповідач) про стягнення податкового боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на дату звернення до суду у відповідача наявний податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у сумі 219878,37 грн., який відповідач у добровільному порядку не сплачує.

Відповідно до вимог частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

За правилами частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Ухвалою про відкриття провадження у справі від 27.03.2020 встановлено відповідачу 15-денний строк з дня отримання ухвали для подання відзиву на позовну заяву в порядку ст. 162 КАС України та 3-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення в порядку ст. 164 КАС України, а позивачу - 3-денний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив в порядку ст. 163 КАС України.

25.05.2020 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просить відмовити в задоволенні вимог ГУ ДПС у Вінницькій області у повному обсязі, вважаючи їх необґрунтованими та незаконними. Свою позицію мотивує тим, що стягнення податкового боргу з рахунків (тобто за рахунок коштів) позивача повинно відбуватися шляхом звернення податкового органу з поданням в порядку ст. 283 КАС України і лише у разі відмови у прийнятті подання заявник має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку. Відповідач вважає, що обраний позивачем спосіб реалізації права на стягнення податкового боргу не відповідає повноваженням та способу дій податкового органу, що визначений Податковим кодексом України, що є підставою для відмови у задоволенні позову. Водночас, наголошує, що позивач не позбавлений права звернутися до суд за стягненням податкового боргу в порядку ст. 283 КАС України.

Правом подати відповідь на відзив позивач не скористався.

Дослідивши матеріали справи, суд установив, що КП "Козятинська районна міжколгоспна будівельна ПМК-9" як суб`єкт підприємницької діяльності зареєстроване 25.03.1991, перебуває на податковому обліку та є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України.

Згідно з довідкою про суму податкового боргу (а. с. 4) станом на 17.03.2020 за відповідачем рахується податковий борг з орендної плати з юридичних осіб в сумі 219878,37 грн., з них 199011,05 грн. основного платежу, 12670,99 грн. штрафної санкції та 8196,33 грн. пені.

Податковий борг виник на підставі податкових декларації з плати за землю від 20.03.2017 (а. с. 20-22), від 24.02.2017 (а. с. 23-25) від 19.02.2018 (а. с. 26-28), від 21.02.2019 (а. с. 29-31); податкових повідомлень-рішень: № 0000881200 від 05.04.2017 про застосування штрафу в сумі 6868,66 грн. (а. с. 16), № 0001091200 від 10.05.2017 про застосування штрафу в сумі 170 грн. (а. с. 17) № 0056785305 від 01.10.2018 про застосування штрафу в сумі 5408,13 грн. (а. с. 18), № 0035675305 від 08.05.2019 про застосування штрафу в сумі 170 грн. (а. с. 19), а також у зв`язку з автоматичним нарахуванням пені.

З метою стягнення податкового боргу ГУ ДПС у Вінницькій області звернулося до суду з цим адміністративним позовом.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-17 (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п.п. 15.1-15.2 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом, та законами з питань митної справи.

Грошове зобов`язання платника податків відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове зобов`язання згідно з п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Статтею 31 ПК України встановлено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк. вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

За приписами ч. 1-3 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

В силу положень пункту 269.1 ст. 269 ПК України платниками податку за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Об`єктами оподаткування (ст. 270 ПК України) є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно з приписами ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Пунктом 286.2 статті 286 ПК України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій.

На підставі вищевказаних норм відповідач подавав податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016-2019 роки. У вказаних деклараціях КП "Козятинська районна міжколгоспна будівельна ПМК-9" самостійно визначило податкове зобов`язання з орендної плати за землю за 2016 рік в розмірі 63785,81 грн. зі сплатою по 5315,48 грн. щомісячно (а. с. 21), за 2017 рік в розмірі 67612,96 грн. зі сплатою по 5634,41 грн. в січні-листопаді 2017 року та 5634,45 грн. в грудні 2017 року (а. с. 24), за 2018 рік в розмірі 67612,96 грн. зі сплатою по 5634,41 грн. в січні-листопаді 2018 року та 5634,45 грн. в грудні 2018 року (а. с. 27), за 2019 рік в розмірі 67612,96 грн. зі сплатою по 5634,41 грн. в січні-листопаді 2019 року та 5634,45 грн. в грудні 2019 року (а. с. 30).

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання самостійно визначене платником податків.

Таким чином, самостійно визначене податкове зобов`язання відповідача з орендної плати за землю з юридичних осіб, зазначене ним в податкових деклараціях за 2016-2019 роки, є узгодженим з дня подання таких декларацій.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України).

За приписами пункту 287.3 статті 287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Однак, в порушення вказаних вище норм відповідач у встановлений строк суму податкового зобов`язання повністю не погасив, внаслідок чого утворилася заборгованість з орендної плати за землю з юридичних осіб за 2016-2019 роки в сумі 199011,05 грн. основного платежу.

Крім того, відповідачем не були сплачені штрафні санкції відповідно до податкових повідомлень-рішень № 0000881200 від 05.04.2017, № 0001091200 від 10.05.2017, №0056785305 від 01.10.2018, № 0035675305 від 08.05.2019.

Відповідно до п. 54.5 ст. 54 ПК України якщо сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 58.3 ст. 58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Відповідно до п. 42.1. ст. 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Згідно з п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Встановлено, що податкові повідомлення-рішення № 0000881200 від 05.04.2017, №0001091200 від 10.05.2017, № 0056785305 від 01.10.2018, № 0035675305 від 08.05.2019 вручені відповідачу, що підтверджується копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення. Доказів оскарження чи скасування вказаних податкових повідомлень-рішень суду не надано.

Згідно із статтею 129 ПК України після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Таким чином за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань з орендної плати з фізичних осіб відповідачу була нарахована пеня.

Згідно з вимог підпункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв`язку з несплатою відповідачем грошових зобов`язань, контролюючим органом сформовано податкову вимогу форми "Ю" за № 89114-53 від 06.03.2019, згідно якої загальна сума податкового боргу платника податків станом на 06.03.2019 становила 215030,14 грн. (а. с. 32). Вимога отримана відповідачем 25.04.2019, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до приписів п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На підставі вищенаведеного контролюючим органом інших вимог платнику не надсилалося.

Відомості про оскарження відповідачем податкової вимоги форми "Ю" за № 89114-53 від 06.03.2019 в суду відсутні. Податковий борг відповідача з часу направлення податкової вимоги не переривався, податкова заборгованість, заявлена до стягнення не погашалася.

Таким чином, суд встановив, що у відповідача наявний податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у сумі 219878,37 грн., який відповідач у добровільному порядку не сплачує. Станом на день розгляду даної справи в суді доказів сплати відповідачем податкового боргу в добровільному порядку не надано.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини

Згідно з вимогами п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів з платника податків проводиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надсилання такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 статті 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Щодо посилань представника відповідача, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву, на неналежно обраний спосіб звернення контролюючого органу до суду із позовом, то суд зазначає таке.

Перш за все, суд зауважує, що із змісту відзиву вбачається, що відповідачем не оскаржується наявність у нього узгодженої суми податкового боргу, а також не надано доказів сплати такого боргу.

Водночас, посилання представника відповідача на те, що порядок розгляду стягнення податкового боргу з рахунків КП "Козятинська районна міжколгоспна будівельна ПМК-9" передбачає звернення податкового органу із заявою в порядку ст.283 КАС України, і лише у разі відмови у відкритті провадження за заявою, що унеможливлює повторне звернення заявника з такою самою заявою, останній у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку, не приймаються судом, з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст.283 КАС України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Суд наголошує, що наведене положення ПК України не містить імперативної умови звернення податкового органу, в порядку ст.283 КАС України, а лише передбачає право останнього звернутись з відповідною заявою до суду, крім того, зазначена заява не є обов`язковою умовою для подальшого звернення позивача з позовом про стягнення податкового боргу для розгляду в загальному порядку позовного провадження.

Таким чином, критично оцінюючи доводи представника відповідача з приводу того, що процедура стягнення податкового боргу за рахунок коштів з рахунків платника має бути ініційована податковим органом, шляхом звернення до суду із заявою, суд вважає, що позивачем належним чином було обрано спосіб захисту права та спосіб звернення до адміністративного суду.

Разом з тим, слід відзначити, що незвернення позивача до суду саме за приписами ст.283 КАС України не звільняє відповідача від обов`язку сплати податкового боргу, наявність якого фактично і не заперечувалася його представником.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму податкового боргу відповідач у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, наявність у відповідача податкового боргу підтверджується матеріалами справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та доцільність задоволення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи те, що свідки у справі не залучались, експертизи не проводились, судові витрати з відповідача на стягуються.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з колективного підприємства "Козятинська районна міжколгоспна будівельна ПМК-9" з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 219878,37 грн. (двісті дев`ятнадцять тисяч вісімсот сімдесят вісім гривень тридцять сім копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головне управління ДПС у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 43142454)

Колективне підприємство "Козятинська районна міжколгоспна будівельна ПМК-9" (22100, Вінницька область, м. Козятин, вул. Довженка, 107, код ЄДРПОУ 03582868)

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович