Рішення № 89942937, 16.06.2020, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/1972/19

Провадження №: 2/0343/130/20

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2020 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого судді - Керніцького І. І.,

секретаря - Оленюк Т. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , орган опіки та піклування Жовківської РДА, Рава-Руська міська рада, про визначення місця проживання дитини,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся із позовом до відповідачки, треті особи: ОСОБА_3 , орган опіки та піклування Жовківської РДА, Рава-Руська міська рада, про визначення місця проживання сина, - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком - ОСОБА_1 .

Свої позовні вимоги мотивує тим, що з відповідачкою він зареєстрував шлюб 19 травня 2001 року. Від подружнього життя у нас народилося троє дітей: син, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочка, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Їх шлюб рішенням Долинського районного суду Івано Франківської області від 18.05. 2018 року розірвано.

14 серпня 2019 року він з старшим сином ОСОБА_4 , поїхав до сина ОСОБА_3 , забрав його та поїхав з ним в поліцію Долинського району, повідомив їх та склав відповідну заяву, що на прохання сина забирає його з собою.

Ухвалою суду від 03.10.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , орган опіки та піклування Жовківської РДА, , Рава-Руська міська рада, про визначення місця проживання дитини, та призначено підготовче засідання.

На підставі ухвали суду від 05.11.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав заявлених в позовній заяві, просить позов задоволити та визначити місце проживання сина ОСОБА_3 з ним, так як це бажання сина проживати з ним та його.

Відповідачка ОСОБА_2 та адвокат Кобилинець Т.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, заперечила щодо задоволення позову, оскільки позов безпідставний, дитина повинна проживати з мамою. Відповідачка працює, діти завжди доглянуті в неї. Просили відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи орган опіки та піклування Жовківської РДА в судове засідання не прибув.

В судове засідання представник третьої особи Рава-Руська міська рада не прибув, скерував на адресу суду заяву про розгляд справи без їх представника, зазначивши, що у вирішенні даної справи повністю покладається на рішення суду.

Заслухавши пояснення сторін, авдвоката, думку малолітнього

ОСОБА_3 , оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, суд ухвалює рішення про наступне.

Згідно з копією свідоцтва про народження (а.с.3) батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . На даний час малолітньому ОСОБА_3 виповнилося повних 13 років.

В судовому засіданні встановлено, що на час розгляду справи, шлюб між сторонами розірвано, малолітній ОСОБА_3 проживає разом із батьком ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 .

У відповідності ст.141 СК України батьки мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Згідно ч.2 ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ст.155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Законодавством визначено права та обов`язки батьків щодо виховання дитини, при цьому пріоритетним та принциповим визначенням є інтереси дитини, що вони повинні бути непорушними в незалежності від стосунків батьків між собою.

Згідно зі ст.161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися судом. При вирішенні спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 1998 № 16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім`ю України» роз`яснено, що суди, вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо (в тому числі в одній квартирі), про те, з ким із них і хто саме з дітей залишається, мають виходити із рівності прав та обов`язків батька й матері щодо своїх дітей, повинні постановити рішення, яке відповідало б інтересам дітей. При цьому суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей.

Відповідно до пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу увагу на її вік та з`ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати. Судам слід враховувати також положення ст.160 СК , якою передбачено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків, яка досягла десяти років, - за спільною згодою батьків та самої дитини, а місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Відповідно до ст.19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Встановлено судом, Органом опіки та піклування в особі Жовкіської районної державної адміністрації здійснювалася перевірка та розгляд питання про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як вбачається з висновку Жовкіської районної державної адміністрації (як органу опіки та піклування) № 02-29/1982 від 02.12.2019, враховуючи думку дитини про бажання проживати з батьком та те, що батько намагається створити належні умови для виховання та розвитку дитини, беручи до уваги рішення комісії з питань захисту прав дитини Жовківської райдержадміністрації від 27.11.2019, Жовківська районна державна адміністрації вважає, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , може проживати з батьком у АДРЕСА_1 (а.с.64).

Також працівниками служби у справах дітей Жовківської райдержадамінстрації проведено бесіди з батьками та дитиною. У ході бесіди, ОСОБА_3 повідомив, що хоче проживати з батьком та братом.

Згідно до приписів ст.7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними правовими актами, визнаними в Україні.

Відповідно до ст. ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991, держави-учасниці докладають усіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки, або, у відповідних випадках, законні опікуни, - несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У відповідності до ст.9 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 (ратифікована 27.02.1991), держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Крім цього, статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У преамбулі Конвенції ООН про права дитини визначено, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння. Зазначене положення також закріплено у ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», якою сім`я визнається природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і яка несе відповідальність за створення належних умов для цього. Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню.

Згідно із ст. 11 та 14 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей.

Крім цього, принципом 6 Декларації прав дитини, прийнятої резолюцією Генеральної асамблеї ООН 29.11.1959, передбачено, що дитина для повного та гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою та відповідальністю своїх батьків і в будь-якому випадку в атмосфері кохання та морального і матеріального забезпечення; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена з матір`ю.

Поняття «розлучення» не співпадає з поняттям «визначення місця проживання», оскільки мати дитини у разі визначення місця проживання дитини з батьком не обмежена у своєму праві на спілкування з дитиною, турботу відносно дитини та участь у вихованні дитини і може реалізувати свої права шляхом домовленості з батьком дитини щодо встановлення часу спілкування або за рішенням органу опіки та піклування, або за судовим рішенням. Тим більш, що позивач не заперечує проти спілкування дитини з матір`ю.

Крім того, сімейне законодавство не виключає визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком незалежно від віку дитини, якщо маються обставини, з яких дитині краще проживати з батьком, ніж з матір`ю.

Відповідно до ст.6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дитині висловлювати її думки і приділяє їм належну увагу.

З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Закріплення цього права підкреслює, що дитина є особистістю, з думкою якої потрібно рахуватись, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо її стосуються.

При спілкуванні з малолітнім ОСОБА_3 , останній розповів, що він проживає з батьком та братом, і йому подобається проживати з ними. Хоче, щоб його місце проживання визначили з батьком, оскільки проживаючи з ним він почуває себе в безпеці. Не заперечив з приводу спілкування із матір`ю.

Із системного тлумачення ч.1 ст. 3, ст. 9 Конвенції про права дитини, ч. ч. 2 і 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», ст.161 СК України вбачається висновок, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

При вирішенні спору суд також враховує правову позицію висловлену Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 17.10.2018 р. у справі № 402/428/16-ц, що при визначенні місця проживання дитини першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини в силу вимог ст.3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989.

За таких обставин, з врахуванням наведеного, та того, що малолітній ОСОБА_3 проживає з батьком в АДРЕСА_1 , перед судом висловив бажання проживати саме із батьком, який у свою чергу забезпечує належні, гармонійні та безпечні умови проживання та розвитку дитини, суд приходить до переконання про те, що на даний час існують обставини для визначення місця проживання дитини з батьком, а не з матір`ю, і що таке відповідатиме інтересам дитини, сприятиме належним умовам її проживання, гармонійному розвитку та вихованню, належному матеріальному забезпеченню, у зв`язку з чим позов слід задоволити. Крім того, суд враховує думку та побажання дитини проживати разом з батьком, що на думку суду є визначальним при вирішенні даного спору.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 265, п.6 ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , орган опіки та піклування Жовківської РДА, Рава-Руська міська рада, про визначення місця проживання дитини - задоволити.

Визначити місце проживання малолітнього - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком - ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , проживає: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , проживає: АДРЕСА_3 .

Треті особи:

ОСОБА_3 , проживає: АДРЕСА_1 ;

орган опіки та піклування Жовківської РДА, 80300 м.Жовква вул.Львівська,40 Львівської області;

Рава-Руська міська рада, 80316 м.Рава Руська вул.Я.Мудрого,3 Жовківського району Львівської області.

"Повний текст рішення суду виготовлено 22.06.2020. Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи".

Суддя Долинського районного суду І. І. Керніцький