Рішення № 89942027, 17.06.2020, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/160/20

Провадження № 2/191/48/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17.06.2020 року м. Синельникове Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Кухаря Д.О.

за участю секретаря - Яніної О.В.

згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами, розглянувши в порядку спрощеного провадження, у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_2 звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 05.10.2005 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 8000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним і банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п. 2.1.1.2.5, п. 2.1.1.2.6 Договору, на підставі яких відповідач при укладенні Договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

При укладенні Договору сторони керувались ч.1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за Договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме згідно до п.2.1.1.3.1 погашення кредиту та процентів здійснюється наступними шляхами :

- договірним списанням - Клієнт доручає Банку списання грошей з його рахунку, в тому числі за рахунок кредитного ліміту, в розмірі процентів, які підлягають сплаті за йим Договором, 1 часла календарного місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, за умови наявності невикористаного кредитного ліміту та за відсутності прострочених зобов`язань Клієнта за цим Договором (здійснювати договірне списання);

- внесення Клієнтом коштів у готівковій або безготівковій формі в розмірі Мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа ( включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту.

Таким чином, у разі відсутності коштів на рахунках, відповідач здійснює погашення кредиту та процентів внесенням коштів на кредитний рахунок у розмірі не менше мінімального обов`язкового платежу. Згідно до п.1.1.160 Договору, мінімальний обов`язковий платіж - розмір боргових зобов`язань відповідача, які щомісяця повинен сплачувати відповідач протягом терміну дії карти. Мінімальний обов`язковий платіж розраховується в процентному співвідношенні від загальної заборгованості Клієнта.

Позичальник не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст.ст.509,526, 1054 ЦК України, Позичальник зобов`язання за вказаним договором не виконавч, хоча ст.629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Виникнення простроченої заборгованості у разі несплати Мінімального платежу до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, зобов`язання Клієнта вважаються простроченими.

Згідно п.2.1.1.2.9 Договору, в разі непогашення Клієнтом боргових зобов`язань за кредитом до 25 числа місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредиту, за користування кредитом Клієнт сплачує Банку відсотки в розмірі, зазначеному у Тарифах, що діють на дату здійснення трат за рахунок кредиту.

У разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитом згідно п.2.1.1.2.11 Договору, Клієнт сплачує Банку проценти в подвійному розмірі від зазначених в Тарифах, що діють на дату нарахування.

У зв`язку із зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 11.11.2019 року має заборгованість у розмірі 5277,86 грн., яка складається з :

- 5277,86 грн. - заборгованість за тілом кредита;

В тому числі : 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту;

- 5288,86 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита;

- 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками;

- 0,00 - заборгованість за простроченими відсотками;

- 0,00 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625;

- 0,00 грн. - нарахована пеня;

- 0,00 грн. - нараховано комісії;

а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг :

- 0,00 грн. - штаф ( фіксована частина);

- 0,00 грн. - штраф ( процентна складова).

ІНФОРМАЦІЯ_1 року позичальник - ОСОБА_2 помер.

На виконання вимог закону, позивачем 03.02.2019 року була направлена претензія кредитора до Другої Синельниківської державної нотаріальної контори, на яку 27.06.2019 року було отримано відповідь, що спадкоємцями померлого ОСОБА_2 , які звернулися із заявами про прийняття спадщини є ОСОБА_1 . 15.10.2019 року до спадкоємця ОСОБА_1 було направлено лист-претензію, згідно яких позивач пред`явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано.

У зв`язку з цим, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 05.10.2005 року в розмірі 5277,86 грн., а також судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак при зверненні до суду з даним позовом зазначив, що у разі їх неявки в судове засідання, не заперечують про розгляд справи за їх відсутності та винесення заочного рішення судом.

Відповідач в судове засідання не з`явилася по невідомій суду причині, хоча про день на час судового розгляду була належним чином повідомлена.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов : відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням згоди представника позивача, суд вважає за необхідне розглянути справу на підставі наявних в ній доказів та винести заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, прийшов до наступного висновку.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки та відшкодування збитків.

З матеріалів справи вбачається, що 05.10.2005 року ОСОБА_2 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Привал надання банківських послуг у ПриватБанку, що складає між ним та банком Договір без номеру.

Згідно копії свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.

11.01.2019 року АТ КБ «ПриватБанк» на адресу Другої Синельниківської державної нотаріальної контори надіслав претензію кредитора в порядку ст.1281 ЦК України, згідно якої просив повідомити АТ КБ «ПриватБанк» чи заводилася спадкова справа після померлого боржника - ОСОБА_2 ; включити кредиторські вимоги в спадкову масу, про що зробити запис в книзі обліку спадкових справ; повідомити спадкоємців про наявність заборгованості перед Банком у розмірі 5277,86 грн..

Згідно відповіді Другої Синельниківської державної нотаріальної контори № 343/02-14 від 13.02.2019 року, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , з заявою про прийняття спадщини зверталась ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1 .

01.10.2019 ркоу на адресу ОСОБА_1 АТ КБ «ПриватБанк» було надіслано Лист-претензію про наявну заборгованість ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка складає 5277,86 грн.. та рекомендовано звернутися до будь-якого відділення Банку та сплатити заборгованість. Також повідомлено, що у випадку відмови зазначена сума буде стягнута в судовому порядку у відповідності до чинного законодавства.

Згідно п. 2.1.1.2.5, п. 2.1.1.2.6 Умов та Правил надання банківських послуг, клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Згідно до п.2.1.1.3.1 Умов та правил надання банківських послуг погашення кредиту та процентів здійснюється наступними шляхами :

- договірним списанням - Клієнт доручає Банку списання грошей з його рахунку, в тому числі за рахунок кредитного ліміту, в розмірі процентів, які підлягають сплаті за йим Договором, 1 часла календарного місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, за умови наявності невикористаного кредитного ліміту та за відсутності прострочених зобов`язань Клієнта за цим Договором (здійснювати договірне списання);

- внесення Клієнтом коштів у готівковій або безготівковій формі в розмірі Мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа ( включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту.

Згідно п.2.1.1.3.2 Умов, мінімальний обов`язковий платіж - розмір боргових зобов`язань, розрахованих в процентах від загальної заборгованості, які щомісячно повинен сплачувати Клієнт протягом строку кредиту. Під загальною заборгованістю Сторони узгодили заборгованість у розмірі використаного кредитного ліміту, процентів за користування кредитом, заборгованість за несанкціонованим овердрафтом, пенею, штрафами ( якщо вони мали місце).

Нарахування процентів здійснюється в останній календарний день місяця ( п.2.1.1.3.4 Умов).

Відповідно до п.2.1.1.12.11 Умов та Правил надання банківських послуг банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в цілому або у встановленої Банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов`язків за цим договором.

Пунктом 2.1.1.12.1 Договору сторонами погоджено, що зобов`язання Клієнта з повернення тіла кредиту, процентів за користування кредитом, комісії, пені та штрафів, тобто загальна заборгованість клієнта є борговими зобов`язаннями.

На підставі п.2.1.1.12.2 Договору, сплату процентів за користування Кредитом Клієнт здійснює шляхом надання доручення Банку про списання грошей з його поточного рахунку в розмірі нарахованих процентів ( договірне списання).

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, - при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору. Штраф нараховується на окремий рахунок і підлягає оплаті в зазначені банком терміни.

Так згідно, ч.1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

У п. 32 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" судам роз`яснено, що з урахуванням положення ст. 1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Згідно розрахунку заборгованості, ОСОБА_2 станом на 11.11.2019 року має перед АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість в розмірі 5277,86 грн., яка складається з :

- 5277,86 грн. - заборгованість за тілом кредита;

В тому числі : 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту;

- 5288,86 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита;

- 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками;

- 0,00 - заборгованість за простроченими відсотками;

- 0,00 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625;

- 0,00 грн. - нарахована пеня;

- 0,00 грн. - нараховано комісії;

- 0,00 грн. - штаф ( фіксована частина);

- 0,00 грн. - штраф ( процентна складова).

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У постанові Верховного Суду від 02 квітня 2019 року (справа №917/194/18) висловлено позицію про те, що згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17).

Таким чином, з огляду на вищевикладені обставини, судом встановлено, що відповідач, будучи спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , порушила умови договору № б/н від 05.10.2005 року, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», розмір заборгованості підтверджений документально, порушень ст. 61 Конституції України щодо наявності подвійної відповідальності судом не встановлено, тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, згідно якого визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку із чим, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2102 грн. 00 коп.

На підставі викладено, ст.ст. 526, 527, 611, 612, 623, 625, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 141, 259, 263-265, 274, 279, 280 -282 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», р/р: НОМЕР_2 , МФО : 305299, код ЄДРПОУ : 14360570, заборгованість за кредитним договором № б/н від 05.10.2005 року в розмірі 5277 ( п`ять тисяч двісті сімдесят сім) гривень 86 копійок, яка складається з :

- 5277,86 грн. - заборгованість за тілом кредита, в тому числі :

- 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту;

- 5288,86 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита;

- 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками;

- 0,00 - заборгованість за простроченими відсотками;

- 0,00 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625;

- 0,00 грн. - нарахована пеня;

- 0,00 грн. - нараховано комісії;

- 0,00 грн. - штаф ( фіксована частина);

- 0,00 грн. - штраф ( процентна складова),

а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102 ( дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до частини 3 Розділу ХІІ Прикінцевих положень, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 Цивільного процесуального кодексу України, а також строки апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя: Д. О. Кухар