Рішення № 8994110, 04.02.2008, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа №2-151/08

РІШЕННЯ

ИМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2008 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Чабаненко С. В.

при секретарі -Єрьоменко І.Г.

за участю представника - Зеленського CO.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Синельникове цивільну

справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,

третя особа - КЛ «Синельниківське міжміське бюро технічної інвентаризації», про

визнання угоди купівлі-продажу дійсною та про визнання права приватної власності на

жилий будинок,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Синельниківського міськрайонного суду з позовом про визнання угоди купівлі-продажу дійсною та про визнання права приватної власності на жилий будинок, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 01.09.2007 уклала з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу жилого будинку по вул. Севастопольській, 9а в с Іларіонове Синельниківського району Дніпропетровської області.

Продавець отримав від неї всю суму грошей, обумовлену умовами укладеного договору у розмірі 5000 грн., про що видав розписку та передав їй правовстановлюючі документи на придбаний нею будинок для подальшого оформлення.

Перереєстрацію житлового будинку на даний час вона провести не може, оскільки відповідач відмовляється звертатися до нотаріуса для оформлення договору купівлі-продажу з невідомої їй причини. Однак, після передачі їй відповідачем правовстановлюючих документів на придбаний нею будинок їй стало відомо, що відповідач не оформив у встановленому законом порядку спадщину за законом у вигляді спірного будинку після смерті свого батька ОСОБА_3, померлого 01.12.1999, однак фактично прийняв спадщину, оскільки отримав предмети побутового характеру, поховав батька та отримав документи на спірний житловий будинок. Також їй стало відомо, що ОСОБА_3 12.05.1982 отримав земельну ділянку для будівництва житлового будинку, однак після закінчення будівництва не оформив акт вводу в експлуатацію даного будинку, хоча всі комунікації до даного будинку були підведені та ОСОБА_3 відкрито і вільно володів та користувався вказаним майном, тобто вважає, що став його власником за набувальною власністю. Відповідач ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем майна за законом після смерті батька ОСОБА_3 та продав їй це майно, при цьому до укладання договору купівлі-продажу їй ці факти відомі не були, перед продавцем вона виконала всі умови договору та вважає себе добросовісним набувачем цього майна і просить позовні вимоги задовольнити.

Представник позивачки Зеленський CO. позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, оскільки ні відповідач, ні представник третьої особи позовні вимоги не заперечують, та відповідач формально не оформивши право власності на спірне майно, фактично мав право ним розпорядитися, оскільки крім нього інших спадкоємців щодо цього майна не має.

Відповідач проти задоволення позовних вимог не заперечував, пояснив, що оскільки після смерті його батька ОСОБА_3 та матері ОСОБА_4 інших спадкоємців крім нього не має, він вважав, що має право розпорядитися спадковим майном на власний розсуд. Оформити спадщину встановленим законом способом він не міг за браком грошових коштів.

Представник третьої особи ОСОБА_5 пояснила , що відповідно до даних БТІ, договір про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку в сел. Іларіонове на вул. Севастопольській, 9 надавався ОСОБА_3 та був зареєстрований 12.05.1982 Синельниківською районною держнотконторою за реєстром № 657. Згідно рішення виконкому Синельниківської міської ради № 290 від 05.07.1991 ОСОБА_3 продовжено строк забудови індивідуального жилого будинку з господарсько-побутовими будівлями строком на один рік, тобто до 05.07.1992. Власник жилого будинку ОСОБА_3 згідно ст. 331 ч. 2 п. 2 ЦК України, повинен був здати будинок в експлуатацію і зареєструвати право власності в КП «Синельниківське МБТІ». В КП «Синельниківське МБТІ» будинок, який знаходиться за адресою сел. Іларіонове, вул. Севастопольська, 9 заінвентарізований за ОСОБА_3 і не зареєстрований. ОСОБА_2 не є власником даного жилого будинку. Будинок за адресою сел. Іларіонове, вул. Севастопольська, 9 вважається об'єктом незавершеного будівництва, в зв'язку з тим, що не був зданим в експлуатацію, однак в період будівництва цього будинку з 1982 року до початку 90-х років обов'язковість вводу житлових будинків індивідуальної забудови в експлуатацію законодавчо встановлена не була, тому проти позовних вимог ОСОБА_1 не заперечувала.

Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено письмовими доказами, між сторонами 01.09.2007 у письмовій формі був укладений договір купівлі-продажу домоволодіння на вул. Севастопольській, 9 в сел. Іларіонове Синельниківського району. Сторони в судовому засіданні підтвердили, що умови договору один по відношенню до одного вони виконали, а саме позивачкою була передана відповідачеві обумовлена договором грошова сума, відповідачем позивачці був переданий обумовлений договором житловий будинок та технічна документація на нього. Однак, як зазначено в п. 1.2. договору купівлі-продажу нерухомого майна, житловий будинок № 9а по вул. Севастопольській у сел.. Іларіонове Синельниківського району належить продавцю на підставі «договору про представлення у безстрокове користування земельної ділянки». Згідно даного договору від 02.03.1982, який міститься в матеріалах справи, виконком Синельниківської районної Ради народних депутатів ОСОБА_3 була надана у безстрокове користування земельна ділянка № 9 по вул. Севастопільській у сел.. Іларіонове для будівництва житлового будинку. Також технічний паспорт на індивідуальний житловий будинок № 9а по вул. Севастопільській у сел.. Іларіонове, складений станом на 18.09.2007 та довідка КП «Синельниківське МБТІ» № 714 від 01.10.2007 містить відомості відносно того що спірне домоволодіння заінвентарізоване за ОСОБА_3, та також, що право власності на даний будинок не зареєстроване. В своїх поясненнях, підтверджених письмово, представник третьої особи вказала, що спірний будинок не введений в експлуатацію, тобто є відповідно до чинного законодавства об'єктом незавершеного будівництва.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України), тобто дій, спрямованих на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 220 ЦК України). Згідно з ч. 1 ст. 658 ЦК України, право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Оскільки відповідачем у справі ОСОБА_2 як після смерті батька ОСОБА_3, померлого 01.12.1999, так і після смерті матері ОСОБА_4, померлої 13 січня 2006 року, заява про прийняття спадщини до нотаріальної контори не подавалася (ч.1, 2 ст. 1269 ЦК України), що підтверджується письмовим повідомленням

Другої Синельниківської державної нотаріальної контори, а також витягом із спадкового реєстру (спадкових справ), на час відкриття спадщини, як після смерті батька, так і після смерті матері, разом із спадкодавцем не проживав (ч.3 ст. 1268 ЦК України), із заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини до суду не звертався (ч.3 ст. 1272 ЦК України), тобто вважається таким що спадщину не прийняв, тобто щодо спадкового майна можливі наслідки, передбачені ст. 1277 ЦК України, та відповідно п.3 ч. 1 ст. 388 ЦК України.

Крім того, договір купівлі-продажу житлового будинку укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації ( ст. 657 ЦК України). Право власності на новостворене майно у відповідності з ч. 2 ст. 331 ЦК України виникає з моменту завершення будівництва, його прийняття до експлуатації та державної реєстрації права власності на це майно. До завершення будівництва особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва. У разі необхідності особа може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва (ч.3 ст. 331 ЦК України).

Таким чином вимоги позивачки ОСОБА_1 щодо визнання угоди купівлі-продажу дійсною та про визнання права приватної власності на жилий будинок № 9а по вул. Севастопільській у сел. Іларіонове є безпідставними, такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства та не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 328, 331, 388, 220, 657, 658, 1269, 1268, 1272, 1277 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - КП «Синельниківське міжміське бюро технічної інвентаризації», про визнання угоди купівлі-продажу дійсною та про визнання права приватної власності на жилий будинок відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави державне мито у розмірі 683 (шістсот вісімдесят три) грн. 22 коп. на р/р № 31411537700282, одержувач ВДК у Синельниківському районі ОКПО 24232330, банк одержувача УДК у Дніпропетровській області МФО 805012, КБКД 22090100.

На рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області може бути подано заяву про його апеляційне оскарження, а протягом двадцяти днів після подання заяви - апеляційна скарга на рішення суду.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, у разі її подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.