Постанова № 8994064, 02.12.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2009 р.                                                                       справа № 2а-16339/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Христофорова А.Б.

при секретарі                                                  Аржанові А.С.

за участю

представника позивача                     Шевченко С.М.,

представника відповідача 1                               не з’явився,

представника відповідача 2                                         Вертела М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовтрейдінжинірінг» до Державної податкової в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання незаконною бездіяльності відповідачів щодо невідшкодування сум з податку на додану вартість з бюджету, стягнення з державного бюджету суми заборгованості у 193 750,90 гривень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Закрите Товариств з обмеженою відповідальністю «Азовтрейдінжинірінг», звернувся до суду позовом до Державної податкової в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання незаконною бездіяльності відповідачів щодо невідшкодування сум з податку на додану вартість з бюджету, стягнення з державного бюджету суми заборгованості у 286930,00 гривень.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2009 року та розрахунком суми бюджетного відшкодування, сума, що підлягає відшкодуванню, складає 286930,00 гривень. Крім того, після проведення податковим органом позапланової перевірки з питання правильності визначення податку на додану вартість по податковим деклараціям з податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету за квітень 2009 року, було складено довідку, якою встановлена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у сумі 286930,00 гривень.

Позивач, посилаючись на п.п. 7.7.5, 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», зазначає, що право на бюджетне відшкодування у платника податку виникає через 40 днів після отримання декларації податковим органом. Проведення будь-яких (у тому числі зустрічних) перевірок обов’язком податковим органів, але законодавством не поставлено відшкодування податку на додану вартість у залежність проведення податковими органами перевірок, а призначення такої перевірки не може продовжувати визначений законом строк відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість.

На момент подачі позову, сума бюджетного відшкодування за квітень 2009 року на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовтрейдінжинірінг» не перерахована.

Позивач вважає, що неправомірна бездіяльність відповідачів завдає значної матеріальної шкоди та порушує його законні права інтереси, тому просить задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача надав до суду уточнену позовну заяву, в якій зазначив, що 01.12.2009 року на рахунок позивача отримано частково суму державного бюджету на відшкодування ПДВ згідно декларації, поданої позивачем за квітень 2009 року у сумі 93179,10 гривень. В частині бюджетне відшкодування з податку на додану вартість не отримано, заборгованість складає 193750,90 гривень. Просив визнати незаконною бездіяльність відповідачів, стягнути з державного бюджету на рахунок позивача суму заборгованості бюджетного відшкодування з податку на додану вартість згідно декларації ПДВ за квітень 2009 року у сумі 193750,90 гривень.

В судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача-1 в судове засідання не з’явився, про час слухання справи повідомлений належним чином, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи за його відсутністю.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача.

У попередньому судовому засіданні представник відповідача надав суду заперечення проти позову, у задоволенні просив відмовити у повному обсязі з наступних підстав:

Фахівцями проведення податкового аудиту платників податків управління податкового контролю юридичних осіб проведено перевірки достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок значення з податку на додану вартість, що задекларовано у деклараціях за квітень 2009р. За результатами перевірки складено довідку 20.07.2009 № 930/23-111/31577486. Перевірками підтверджено бюджетне відшкодування за декларацією за квітень 2009р. у 286 930,00 грн. шляхом перевірки наданих первинних документів.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України 18.08.2005 № 350, в ході позапланових перевірок необхідно надсилати запити для підтвердження факту взаємовідносин з підприємствами-контрагентами. Для виключення сумнівів відносно дієздатності та правоздатності суб’єкта господарювання – постачальника, а також законності здійснення фінансово-господарських операцій, тобто підтвердження надмірної сплати податку на додану вартість постачальниками-контрагентами, фахівцями податкової надіслано запити щодо проведення зустрічних перевірок з урахуванням відповідних ланцюгів постачання. Після отримання перевірок по ланцюгу до виробника, фахівцями податкової розраховується сума підтвердженого податкового кредиту та, відповідно до абз. 2, п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» надається висновок органу державного казначейства зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню бюджету. На теперішній час сума підтвердженого відшкодування по декларації за квітень 2009 року по ланцюгу складає 137281,04 грн.

Просили відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача-2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що згідно п. 4 Наказу Державної податкової України та Державного казначейства України № 200/86 21.05.2001 року, відшкодування податку на додану вартість державного бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду. Крім того, згідно п.5 «Порядку органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України…» затвердженого сумісним наказом ДПА України, та ДКУ 03.08.2004р. № 451/501/132 Державна податкова адміністрація повинна надати Державному казначейству України реєстри підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування податку на додану вартість з бюджету. Відповідно до п.7 цього ж Положення Державне казначейство України у відповідності до чинного законодавства здійснює відшкодування податку на додану вартість підприємствам згідно з отриманими реєстром та висновками регіональних податкових органів. На час подання позову до Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області реєстр на відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок ТОВ «Азовтрейдінжинірінг» не надходив, у зв’язку з чим не можливо було відшкодувати заборгованість. Просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Позивач – ТОВ «Азовтрейдінжінірінг» зареєстроване виконавчим комітетом Маріупольської ради Донецької області 20.08.2001, юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за № 31577486, що підтверджується довідкою АБ № 035778 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.16), платником податку на додану вартість з 18 січня 2005 року, що підтверджується свідоцтвом № 08688273 НВ № 148330 (а.с.18).

20.05.2009 позивач надав до у Орджонікідзевському районі м. Маріуполі Донецької області декларацію з податку на додану вартість за квітень 2009 (а.с.23-24), розрахунок суми бюджетного відшкодування за квітень 2009 року (а.с.26), заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за квітень 2009 року (а.с.27). В рядку 25 податкової декларації за квітень 2009 року позивачем відображена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню – 286 930,00 грн.

Довідкою 20.07.2009 року № 930/23-111/31577486 про результати позапланової перевірки ТОВ «Азовтрейдінжінірінг» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2009 року, яка виникла за рахунок значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01.02.2009 року по 28.02.2009 року, складеним у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області, підтверджено відображене ТОВ «Азовтрейдінжінірінг» у декларації за квітень 2009 року бюджетне відшкодування у сумі 286 930,00 грн. (а.с.19-22).

Як вбачається з виписки за особовим рахунком за 30.11.2009 на розрахунковий рахунок позивача було перераховано суму бюджетного відшкодування за квітень 2009 року у 93179,10 грн. (а.с.77).

Отже, залишок невідшкодованої суми податку на додану вартість за квітень 2009 року складає 193750,90 грн., яку просить стягнути позивач за рахунок Державного бюджету.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України державні органи повинні діяти тільки на підставах в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією України та законами.

Відповідно до п. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, чи бездіяльності владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну податкову службу в органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що відповідачем в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області не доведена правомірність бездіяльності у частині ненадання до органу Державного казначейства України висновків про залишки суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2009 року.

Так, відповідно до п.7.7.4. п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у платників.

Порядок перевірки відповідачем задекларованого позивачем бюджетного відшкодування передбачений п.п. 7.7.5 та 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість».

Підпункт 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість» передбачає, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган право протягом такого ж строку

сти позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Таким чином, податковий орган як владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, у тому числі за бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме, за наслідками перевірок або надати висновок зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовується сторонами у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області не надала у строки, що визначені п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» до органу державного казначейства висновку про відшкодування позивачеві залишку суми податку на додану вартість за квітень 2009 року у 193750,90 грн.

Як вбачається з письмових заперечень представника відповідача-1, підставою ненадання висновку на залишок бюджетного відшкодування вони вважають неотримання результатів перевірок по всьому ланцюгу до виробника. Суд зазначає, що нормами Закону України „Про податок на додану вартість» право платника податку на бюджетне відшкодування не залежить проведення або не проведення зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача-1 на Наказ ДПА України 18.08.2005 № 350 „Про затвердження Методичних рекомендацій щодо підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість», оскільки не зареєстрований в Міністерстві України, тобто не нормативно-правовим актом у розумінні ст. 117 Конституції України. Таким чином, вищезазначені Методичні рекомендації не можуть застосовуватися судом з огляду на положення ч.3 ст. 9 КАС України.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування – це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою у випадках, визначених цим Законом. Нормами Закону України „Про податок на додану вартість» не передбачений обов’язок покупця товару – платника податку сплачувати нарахований йому продавцем у складі ціни товару податку на додану вартість безпосередньо до державного бюджету, тому доводи податкового органу щодо обов’язку платника податку – покупця товару доводити надмірну сплату податку на додану вартість саме до державного бюджету, а також про залежність права платника податку – покупця на податковий кредит перевірки всіх постачальників по всьому ланцюгу, такими, що не відповідають встановленому законодавчо механізму справляння цього виду податку.

Таким чином, відповідно до п. 1.8 ст. 1 , пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість» сумою, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету, у зв’язку з надмірною сплатою саме значення за результатами звітного періоду. значення податку на додану вартість коштами платника податку, сплатив продавцям товару відповідно до вимог Закону України „Про податок на додану вартість».

Крім того, підпункт п.п. 7.7.2. п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість» передбачає, що якщо у наступному податковому сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому постачальникам таких товарів (послуг). Тобто право на податковий кредит у платника податку виникає тільки у разі фактичної сплати податку на додану вартість у наступному податковому періоді. Відповідачем не встановлено фактів порушення позивачем податкового законодавства. Таким чином, позивачем правомірно сформований податковий кредит грудня 2008 року та січня 2009 року відповідно.

Згідно ст. 48 Бюджетного кодексу України в застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами Державного бюджету.

Як передбачено п. 4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість, завтердженим наказом Державної податкової України, Державного казначейства України 02.07.1997р. № 209/72, зареєстрованого у Міністерстві України 08.06.2001р. за № 489/5680В, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Таким чином, оскільки судом встановлена протиправність бездіяльності податкового органу щодо ненадання висновків про суми відшкодування податку на додану вартість, а позивачем у судовому засіданні не доведено факту бездіяльності відповідача-2, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не суб’єктом владних повноважень, суд присуджує здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовтрейдінжинірінг» до Державної податкової в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання незаконною бездіяльності відповідачів щодо невідшкодування сум з податку на додану вартість з бюджету, стягнення з державного бюджету суми заборгованості у 193 750,90 гривень – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області щодо ненадання до органу Державного казначейства України висновків про суми відшкодування податку на додану вартість за квітень 2009 року у 193750,90 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Азовтрейдінжінірінг» шляхом перерахування на розрахунковий рахунок 26009011365701 у АКБ «УКРСИББАНК», м. Харків, МФО 351005, заборгованість з бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого у декларації за квітень 2009 року у 193 750 (сто дев’яносто три тисячі сімсот п’ятдесят) грн. 90 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Азовтрейдінжінірінг» судові витрати по сплаті судового збору у 3 (три) грн. 40 коп.

У задоволенні частини позовних вимог відмовити.

Постанова ухвалена у нарадчій та проголошено вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 02 грудня 2009 року. Повний текст постанови виготовлений 07 грудня 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Христофоров А.Б.