Рішення № 89940540, 09.06.2020, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №932/16984/19

Провадження №2-а/932/890/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2020 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого-судді: Сліщенка Ю.Г.

за участю секретаря: Тимощук К.А.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Дніпро за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, комунального підприємства «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації Дніпровської міської ради», ОСОБА_2 про скасування запису про реєстрацію права власності,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська в порядку передбаченому ЦПК України з вищезазначеною позовною заявою в якій просила суд:

-визнати протиправним та скасувати запис про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 , який було внесено 07.05.2007 на підставі договору дарування ВЕК №743010 реєстр №3-1473 від 04.04.2007 посвідченого Сьомою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою, реєстраційний номер 18073095;

-стягнути з комунального підприємства «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» Дніпровської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 768,40 грн.

Як вбачається з позовної заяви, під час звернення з даним позовом до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська, позивач керувалася приписами ЦПК України. В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що відповідно до свідоцтва про право власності на спадщину серії НОМЕР_1 реєстр №2-1065 від 05.04.2007 вона є власником домоволодіння АДРЕСА_1 . З огляду на те, що реєстратором КП «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації Дніпровської міської ради» було помилково зареєстровано право на вказане домоволодіння за ОСОБА_2 , оскільки останньою не подавалося жодних документів до реєстратора з приводу вказаного майна та вона взагалі не має будь-якого до нього інтересу, з метою захисту свого права, позивач вважала за необхідне звернутися до суду з даним позовом.

Відповідачем ОСОБА_2 було надано, через канцелярію суду за вх.№5355, відзив на дану позовну заяву в якому остання зазначила, що не має жодного відношення до домоволодіння АДРЕСА_1 та зазначила, що ніколи не подавала до реєстратора заяви про реєстрацію права на вказане майно і не була стороною жодного правочину пов`язаного з даним будинком.

Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процнедур Дніпровської міської ради і КП «ДМБТІ» Дніпровської міської ради не було подано відзиву на позов.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з копією витягу з реєстру права власності на нерухоме майно №14467507 від 07.05.2007, за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 . Підстава виникнення права власності – свідоцтво про право на спадщину/ВЕК №213444 реєстр-2-1065/05.04.2007/ посвідчене Третьою дніпропетровською державною нотаріальною контрою.

Відповідно до копії технічного паспорту на домоволодіння АДРЕСА_1 від 08.12.2006, його власником записано ОСОБА_1 .

Згідно з копією рішення державного реєстратора на нерухоме майно Одринської О.В. від 03.10.2019 за №48988491, ОСОБА_1 відмовлено у державній реєстрації права власності на домоволодіння АДРЕСА_1 у зв`язку з наявністю зареєстрованого права власності на вказане майно за іншою особою.

Відповідно до копій інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.06.2019, право власності ОСОБА_1 на домоволодіння АДРЕСА_1 зареєстроване на підставі свідоцтва про право на спадщину погашене, право перейшло до ОСОБА_2 на підставі договору дарування (серії ВЕК №743010 реєстр №3-1473, 04.04.2007 посвідченого Сьомою дніпропетровською державною нотаріальною конторою).

Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах.

Публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункт 2 частини першої статті 4 КАС України).

Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 вказаного Кодексу).

Відповідно до висновку, до якого дійшла колегія суддів ВП/ВС під час розгляду справи №490/5986/17 у постанові від 28.11.2018, при визначенні юрисдикційності спору з державним реєстратором чи щодо оскарження дій державного реєстратора критерієм такого розмежування є предмет оскарження. Якщо позивач оскаржує дії державного реєстратора з приводу розгляду його заяви у контексті статті 24 Закону N 1952-IV, і цей спір не стосується речових прав чи обмежень на нерухоме майно третіх осіб, такий спір є публічно-правовим і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства. Якщо позивачем оскаржуються дії державного реєстратора щодо вчинення їх за заявами третьої особи, тобто стосуються правовідносин, які виникли чи виникають між державним реєстратором і іншою, відмінною від позивача, особою, вбачається спір про право між позивачем та іншою особою щодо нерухомого майна, який повинен розглядатися у порядку цивільного чи господарського судочинства, залежно від суб`єктного складу сторін, та є за своєю природою приватноправовим спором.

З огляду на вищевикладене та враховуючи обставини даної справи, вбачається, що даний спір повинен розглядатися за правилами цивільного судочинства.

Частиною 1 статті 316 ЦК України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Частиною 1 статті 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч.4 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Згідно зі ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» а результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

У разі допущення технічної помилки (граматичної, арифметичної чи іншої помилки) під час внесення відомостей про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав державний реєстратор самостійно виправляє таку помилку, за умови що документи за результатом розгляду заяви заявнику не видавалися.

У разі якщо допущена технічна помилка впливає на права третіх осіб, така помилка виправляється державним реєстратором виключно на підставі судового рішення.

З огляду на те, що відповідач ОСОБА_2 жодного відношення не має до домоволодіння АДРЕСА_1 та не укладала жодних правочинів з приводу вказаного майна і відповідно не подавала будь-яких заяв до реєстратора, а внесення виправлень у реєстр прав власності, у виниклій ситуації, враховуючи приписи ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», можливе лише за рішенням суду, позовна заява є такою, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 19, 12, 81, 133, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України, ст.ст.316, 317, 328 ЦК України, ст.ст.18, 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, комунального підприємства «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» Дніпровської міської ради, ОСОБА_2 про скасування запису про реєстрацію права власності – задовольнити.

Скасувати запис про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 , який було внесено 07.05.2007 на підставі договору дарування ВЕК №743010 реєстр №3-1473 від 04.04.2007 посвідченого Сьомою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою, реєстраційний номер 18073095.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з комунального підприємства «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 03341776, юридична адреса: вул.Воскресенська, 9, м.Дніпро, 49000) на користь ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , (паспорт серія НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Пунктом 15.5 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Ю.Г.Сліщенко