Рішення № 89940240, 10.06.2020, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/3422/20

Провадження № 2-а/161/197/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2020 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого судді Пушкарчук В.П.

при секретарі судового засідання Загоровській І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві капрала поліції Зінченко Владислава Анатолійовича, Департаменту патрульної поліції у м. Києві про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася в суд з адміністративним позовом до інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві капрала поліції Зінченко В.А., Департаменту патрульної поліції у м. Києві про скасування постанови серії ЕАК № 2158367 від 25 лютого 2020 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Позивач вказує, що притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 122 КУпАП є необгрунтованим та недоведенним, а постанова серії ЕАК № 2158367 від 25 лютого 2020 року є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки вона не порушувала Правил дорожнього руху, жодних доказів про вчинення правопорушення відповідач не надав та при розгляді справи про адміністративне правопорушення порушено право позивача на отримання професійної правничої допомоги.

На підставі викладеного просить суд постанову серії ЕАК № 2158367 від 25 лютого 2020 року скасувати та закрити провадження у справі за ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Позивач у судове засідання не з`явилась, просить розгляд справи проводити у її відсутності, позовні вимоги підтримує з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача на адресу суду надіслав відзив у якому заперечував проти задоволення позову, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

З`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушення (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Із оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 2158367 від 25.02.2020 о 14 год. 27 хв. вбачається, що ОСОБА_1 керуючи автомобілем ВМW 530D, номерний знак НОМЕР_1 за адресою: вул. Народного Ополчення, 8 у м. Київ, здійснила зупинку (рух) на смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11, чим порушила п.п. 17.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів від 10.10.2001 № 1306. ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України від 30 червня 1993 року № 3353 «Про дорожній рух», встановлюють ПДР України.

Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 8.1 ПДР України регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Пункт 17.1 ПДР встановлює, що на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів на цій смузі.

Частиною третьою ст. 122 КУпАП встановлена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до п. п. 2,5 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі № 1395 від 07 листопада 2015 року (далі - Інструкція), постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення, тобто інспектор правомірно діяв у спосіб передбачений Законом.

Пунктом 1 розділу IV Інструкції визначено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Статтею 283 КУпАП передбачено, що постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до п. 1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, містить відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення; опис обставин, установлених при розгляді справи; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, гр. ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 122, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення згідно санкції даної статті в розмірі 510 грн.

Позивач у позовній заяві не заперечує щодо факту проїзду по смузі для маршрутних транспортних засобів, а пояснює це тим , що виїжджала з вул. Федора Ернста на вул. Народного Ополчення, тобто заїхала на цю смугу під час виїзду на дорогу, про що є окреме виключення із загального правила у п. 17.2 Правил дорожнього руху.

Однак, автомобіль позивача здійснював рух по смузі для маршрутних транспортних засобів позначеній знаком 5.11 «Смуга для руху маршрутних транспортних засобів», жодних виключень з правил у п. 17.1 Правил дорожнього руху не мітиться. За таких обставин у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 3 КУпАП.

Відповідно до розділу 33 «Дорожні знаки» Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 дорожній знак 5.11 «Смуга для руху маршрутних транспортних засобів» позначає смугу призначену лише для транспортних засобів, що рухаються за встановленими маршрутами попутно із загальним потоком транспортних засобів. Дія знака поширюється на смугу руху, над якою він встановлений. Дія знака, що встановлений праворуч від дороги, поширюється на праву смугу руху.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ч.2 ст.77 КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача.

Суд звертає увагу на те, що працівником поліції при розгляді справи про адміністративне правопорушення були дотримані усі вимоги передбачені КУпАП.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, відповідачем належними та допустимими доказами доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, а тому постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕАК №2158367 від 25.02.2020 року прийнята правомірно.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем надано докази вчинення позивачем дій, які слугували підставою для притягнення останньої до адміністративної відповідальності.

За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний, має право прийняти одне з передбачених ч. 3 ст. 286 КАС України рішення.

За таких обставин суд приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві капрала поліції Зінченко Владислава Анатолійовича, Департаменту патрульної поліції у м. Києві про скасування постанови слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2,7-12, 14, 20, 72, 241-243, 245,246, 250, 255, 286, 297 КАС України, ст. 122 ч. 3 КУпАП суд,-

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві капрала поліції Зінченко Владислава Анатолійовича, Департаменту патрульної поліції у м. Києві про скасування постанови - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.П. Пушкарчук