Ухвала суду № 89939511, 19.06.2020, Великоновосілківський районний суд Донецької області

Справа № 220/1136/18

Провадження № 6/220/12/20

У Х В А Л А

Іменем України

19.06.2020 смт Велика Новосілка Донецької області

Великоновосілківський районний суд Донецької області в складі:

головуючого – судді - Яненко Г.М.,

за участю секретаря судових засідань - Черняєвої С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт. Велика Новосілка Донецької області подання державного виконавця Великоновосілківського районного відділу ДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про надання дозволу на примусове входження до володіння боржника-фізичної особи ОСОБА_1 -

ВСТАНОВИВ:

16.06.2020 року державний виконавець Великоновосілківського районного відділу ДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) звернувся до суду із поданням про надання дозволу на примусове входження до володіння боржника-фізичної особи ОСОБА_1 .

Своє подання виконавець обґрунтовує тим, що на виконанні у Великоновосілківському районному відділі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) знаходяться виконавчі документи: виконавчий лист № 220/1136/18, виданий 05.09.2018 р. Великоновосілківським районним судом, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Новопетриківської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області 16201,00 грн., в рахунок відшкодування збитків, спричинених державі внаслідок незаконного вилову риби, та виконавчий лист 220/1136/18, виданий 05.09.2018 р. Великоновосілківським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь прокуратури Донецької області судового збору у розмірі 1762,00 грн. Виконавчі провадження № 57336623 та № 60127503 за вказаними виконавчими документами було відкрито Великоновосілківським районним ВДВС, відповідно, 02.10.2018 р. та 26.09.2019 р.

На підставі ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» 26.09.2019 р. виконавчі провадження № 57336623 та № 60127503 були об`єднані у зведене виконавче провадження № 60161540.

Згідно ст. ст. 26, 28 Закону боржнику ОСОБА_1 було надіслано рекомендованими поштовими відправленнями постанови про відкриття виконавчих проваджень та виклики до відділу ДВС, на які він не відреагував. Державним виконавцем було здійснено необхідні запити до державних реєстраційно-облікових установ та реєстрів, а також до Краснополянської сільської ради для встановлення наявності майна або доходів боржника, на які може бути звернено стягнення.

20.12.2018 р. співробітниками ВДВС було здійснено виїзд за адресою мешкання боржника, вказаною у виконавчому документі: АДРЕСА_1 . Боржник ОСОБА_1 був вдома, йому було запропоновано надати можливість державному виконавцю для здійснення опису та арешту майна, належного йому на праві власності, на що ОСОБА_1 відмовився, мотивуючи свою відмову тим, що не має якогось майна на праві власності та мешкає разом з батьками у будинку, який належить батькам. Боржник заперечив наявність у нього будь-яких джерел доходів та пообіцяв з`явитись у Великоновосілківський районний ВДВС для надання заяви про свій намір щодо виконання рішення суду та надав копію паспорту.

Відділом ДВС було неодноразово здійснено запити до реєстраційно-облікових установ, державних реєстрів та Краснополянської сільської ради щодо майнового стану боржника, інформації про майно або доходи боржника, на які можливо звернення стягнення, не було отримано. Також відділом ДВС було застосовано арешти на все нерухоме та рухоме майно боржника ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (ДРРП) га Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (ДРОРМ).

З метою виявлення майна боржника за його місцем проживання та здійснення опису та арешту майна відділом ДВС було надіслано лист боржнику ОСОБА_1 (вих. № 4-6623/2186 від 19.06.2019 р.) з пропозицією надати доступ державному виконавцю до домоволодіння боржника та можливість здійснення опису майна. 31.07.2019 р. співробітниками відділу ДВС було здійснено виїзд за вищевказаною адресою мешкання боржника. Боржник та його мати ОСОБА_2 заперечили наявність у нього будь-якого майна на праві власності та відмовили у наданні можливості державному виконавцю здійснити опис та арешт майна, мотивуючи свою відмову відсутністю майна, яке належить боржнику ОСОБА_1 , повідомивши при цьому, що він мешкає зі своїми батьками, яким належить домоволодіння. ОСОБА_1 та його мати повідомили працівників ВДВС про те, що він знаходився нещодавно у психіатричному лікувальному закладі на лікуванні та пред`явили медичний документ, стверджуючи при цьому, що з причини психічного захворювання він не має можливості працевлаштуватися. Будь - яких письмових заяв чи пояснень щодо виконання рішення суду боржником ОСОБА_1 надано не було. Про свій намір виконувати рішення суду боржник не висловився, вказуючи про відсутність можливості у нього в теперішній час мати які-небудь доходи (заробіток) з вищевказаної причини.

За період з 02 жовтня 2018 р. по 09 червня 2020 р. боржником ОСОБА_1 не було здійснено жодної часткової сплати на користь стягувача за вищевказаним виконавчим документом. В отриманих державним виконавцем відповідях на неодноразові запити до державних реєстрів та реєстраційно-облікових установ не містилось відомостей про наявність у ОСОБА_1 майна або доходів, на які може бути звернено стягнення.

Викладені обставини нездійснення боржником ОСОБА_1 протягом тривалого часу жодних дій, спрямованих на виконання рішення суду, надали підстави вважати, що боржник свідомо ухиляється від виконання рішення суду, чим і було викликане звернення виконавця до суду з даним клопотанням.

Виконавець просить на підставі: п. 13 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження"; про дозвіл Великоновосілківському районному відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на примусове проникнення до домоволодіння боржника-фізичної особи ОСОБА_1 .

В судове засідання державний виконавець не з`явився, що не перешкоджає розгляду клопотання у його відсутність.

Дослідивши надані документи у виконавчому провадженні, суд не вбачає підстав для його задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право: крім іншого, за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.

Згідно п. 13 ч. 3 ст. 18 вищезазначеного Закону державний виконавець має право при здійсненні виконавчого провадження звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі № 4-рп/2011 від 31.05.2011 р. щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 376 ЦПК України (за новою редакцією Кодексу ст. 439) у взаємозв`язку зі статтями 151, 152, 153 роз`яснено, що Конституція України проголосила Україну правовою державою (стаття 1). Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (частина друга статті 3 Конституції України). Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64 Основного Закону України).

Кожному гарантується недоторканність житла, не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду (частини перша, друга статті 30 Конституції України).

Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов`язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов`язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року. Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Відповідно до статті 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла. При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункт 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, стаття 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року).

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави в права людини з метою забезпечення загального блага. В Україні як правовій державі визнається і діє принцип верховенства права (стаття 1, частина перша статті 8 Конституції України), який передбачає панування права в суспільстві і вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом, завданням якого є, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України.

При вивченні доданих до подання доказів судом встановлено, що на виконанні у Великоновосілківському районному відділі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) знаходиться зведене виконавче провадження № 60161540 за двома виконавчими документами стосовно боржника ОСОБА_1 : виконавчим листом № 220/1136/18 за позовом Красноармійської місцевої Донецької області, виданим 05.09.2018р. Великоновосілківським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь Новопетриківської сільської ради 16201,00 грн. в рахунок відшкодування збитків, спричинених державі внаслідок незаконного вилову риби, та виконавчим листом № 220/1136/18 за позовом красноармійської місцевої прокуратури Донецької області, виданим 05.09.2018 р. Великоновосілківським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь прокуратури Донецької області судового збору у розмірі 1762,00 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

В поданні державного виконавця зазначено, що власниками нерухомого майна, про входження до якого він просить, є батьки боржника ОСОБА_1 , проте згідно наданої виконавцем інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається відсутність реєстрації права власності на домоволодіння за будь ким. До подання також не додані відомості в яких була б в наявності інформація про реєстрацію найму боржником даного житла.

Тобто, суду не надано беззаперечних доказів того, що за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться майно, яке належить відшукати.

Недоторканість житла гарантується статтею 30 Конституції України, відповідно до якої не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Таким чином, достатні правові підстави для примусового проникнення до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 область смт. АДРЕСА_3 , вул. АДРЕСА_4 , суду не доведено, а тому подання державного виконавця задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 439 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні подання Державного виконавця Великоновосілківського районного відділу ДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Пуценко С.Б. про примусове входження до володіння фізичної особи боржника - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Г.М. Яненко