Рішення № 89937213, 12.06.2020, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 215/490/20

Провадження № 2/177/421/20

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

Іменем України

12 червня 2020 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Суботіної С. А.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

25.03.2020 на адресу Криворізького районного суду Дніпропетровської області, за підсудністю з Тернівського районного суду м. Кривого Рогу, надійшла позовна заява АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 27.03.2013 у загальному розмірі 20595,33 грн, з яких заборгованість за простроченим тілом кредиту - 6404,16 грн, заборгованість за відсотками нарахована на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України - 939,92 грн, нарахована пеня - 11794,33 грн, штраф фіксована частина - 500 грн та штраф процентна складова - 956,92 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що 27.03.2013 між сторонами укладений договір про надання банківських послуг № б/н, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 5000,00 грн, у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, в обмін на зобов`язання відповідача погашати кредит у строки та порядку, передбаченими Договором зі сплатою відсотків за користування кредитом.

Вказаний договір складається із Анкети - Заяви, Умов і Правил надання банківських послуг, а також Правил користування платіжною карткою та фактично є договором приєднання до умов встановлених банком, згоду на укладення якого відповідач підтвердила своїм підписом у Заяві.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

У порушення умов зазначеного договору та ст.ст. 526, 530 ЦК України відповідач належним чином не виконав покладених на нього зобов`язань по погашенню кредиту, у зв`язку з чим, станом на 01.12.2019 утворилася заборгованість в загальному розмірі 20595,33 грн, яку представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача, а також витрати по оплаті судового збору в розмірі 2102,00 грн.

Представник позивача - АТ КБ «Приватбанк» у судове засідання не з`явився, але надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував (а.с. 4).

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку (а.с.77, 78). Заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило, відзиву не подано.

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження за правилами глави 10 розділу ІІІ ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (а.с. 39-40) та відповідачем укладено договір про надання банківських послуг без номеру від 27.03.2013 (далі, - Договір), який складається із Заяви, Умов і Правил надання банківських послуг (далі, - Умови), Правил користування платіжною карткою та Тарифів (а.с. 14, 15, 16-32), згоду на укладення якого відповідач підтвердив своїм підписом у Заяві.

По суті, вказаний Договір є договором приєднання в розумінні ч.1 ст. 634 ЦК України, якою визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до Заяви та Тарифів позивач надав відповідачу платіжну картку та кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 300,00 грн. (а.с.68), кредитний ліміт якої був збільшений до 5000,00 грн.

Відповідно до п. 2.1.1.2.5, 2.1.1.2.6 Умов та Правил ОСОБА_1 надав свою згоду на прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, його встановлення та зміну за рішенням чи ініціативою Банку.

Кредитування ОСОБА_1 здійснювалося за умовами кредитування «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» (а.с. 15,59).

ОСОБА_1 встановлювався кредитний ліміт на платіжні картки в розмірі 300,00 грн, який у подальшому збільшено до 5000,00 грн, що підтверджується довідкою про умови кредитування (а.с. 68).

Умовами договору визначено щомісячний платіж 7 % від заборгованості, а з 01.04.2014 - 5 %, який має бути внесений до 25 числа місяця, слідуючого на звітним (а.с. 15).

Умовами договору, передбачено штраф за порушення строків платежів по будь якому з грошових зобов`язань передбачених договором - 500 грн + 5 % від суми кредиту, а також пеня за несвоєчасне погашення заборгованості: 0,24 % від суми загальної заборгованості (нараховується за кожний день прострочення кредиту) = 50 грн щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або відсотками на суму від 100 грн, а також пеня = 0,24 % від суми заборгованості (нараховується за кожен день прострочення кредиту) + 100 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або відсотками на суму від 100 грн. другий місяць поспіль і більше (а.с. 15, 69).

Відповідно до п. 1.1.1.67, 1.1.5.1, 1.1.5.2 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід`ємних частин договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватися Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.5.1. Умов та правил надання банківських послуг.

При цьому, продовження користування клієнтом послугами Банку після дати публікації на сайті Банку Умов та Правил надання банківських послуг у новій редакції є фактом надання Клієнтом згоди та зміни та доповнення до Договору та їх погодження шляхом мовчазної згоди (п. 1.1.5.2 Умов та Правил) (а.с. 21).

ОСОБА_1 користувався кредитними коштами, що підтверджується розрахунком заборгованості наданим позивачем (а.с. 7-13) та випискою по рахунку (а.с. 61-67). Відповідно до п. 1.1.6.1 Умов та Правил, договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же строк.

Враховуючи відсутність будь-яких повідомлень від сторін щодо припинення дії кредитного договору від 27.03.2013, суд приходить до висновку, що він є діючим.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави «Позика», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, при цьому одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Імперативним приписом ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 за кредитним договором від 27.03.2013 виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі 5000,00 грн, що підтверджується фактом користування відповідачем картковим рахунком та використанням кредитних коштів, відповідно до розрахунку заборгованості та виписки за рахунком.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав та обов`язків сторін, на боржника покладено цивільно-правовий обов`язок з повернення отриманих кредитних коштів, якому відповідає право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) вимагати їх повернення.

Натомість позичальник свої зобов`язання не виконував належним чином, допускаючи їх періодичне прострочення, в результаті чого станом на 21.01.2020 утворилась заборгованість за простроченим тілом кредиту - 9293,94 грн., заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України - 1142,74 грн., яку суд вважає обґрунтованою та доведеною обсягом наданих доказів, у тому числі наданим позивачем розрахунком заборгованості (а.с. 5-8), який відповідач не заперечила, та з яким суд погоджується, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Натомість позичальник свої зобов`язання не виконував належним чином, допускаючи їх періодичне прострочення, в результаті чого станом на 01.12.2019 утворилась заборгованість за тілом кредиту, в т.ч. за простроченим тілом кредиту 6404,16 грн, та відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України - 939,92 грн, яку суд вважає обґрунтованою та доведеною обсягом наданих доказів, у тому числі наданим позивачем розрахунком заборгованості (а.с. 7-13), який відповідач не заперечив, та з яким суд погоджується, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися відповідно до вимог закону або умов договору, зокрема, неустойкою (штрафом), яку боржник повинен сплатити в разі порушення зобов`язання.

Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися відповідно до вимог закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 ЦПК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно,які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка,що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Оскільки умовами договору визначено право позивача на отримання пені у разі прострочення зобов`язань, то виходячи з доведеності факту порушення грошового зобов`язання, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за пенею в розмірі 11794,33 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості наданим позивачем (а.с. 7-13), який відповідач не заперечував.

Щодо вирішення позовних вимог про стягнення штрафів (фіксованої частини та процентної складової) суд, вважає за необхідне в цій частині позовних вимог відмовити, керуючись наступним.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами договору передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по даному договору.

У той самий час, умовами договору передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за порушення Клієнтом строків платежів по кожному з грошових зобов`язань (а.с. 15).

Враховуючи вище викладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 21.10.2015 № 6-2003цс15, у постанові № 6-1374цс17 від 11.10.2017.

Аналізуючи перелічені вище докази в їх сукупності, встановивши обставини неналежного виконання відповідачем кредитно-договірних зобов`язань, часткову обґрунтованість розміру заявлених позивачем вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором від 27.03.2013 станом на 01.12.2019, а саме за тілом кредиту 6404,16 грн, відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України 939,92 грн, та за нарахованою пенею 11794,33 грн, суд вважає за необхідне позовні вимоги в цій частині задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в загальному розмірі 19138,41 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, розмір понесених позивачем судових витрат пов`язаних з розглядом справи, керуючись ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору (а.с.1,2) у розмірі 1953,40 грн (19138,41 грн розмір задоволених вимог х 100 % / 20595,33 грн розмір заявлених позовних вимог = 92,93 % задоволених вимог; 2102,00 грн х 94,00 % /100 % = 1953,40 грн розмір судового збору, що підлягає стягненню пропорційно розмірі задоволених вимог).

Керуючись ст. ст. 10-13, 76-81, 89, 141, ч. 2 ст. 247, 263-265, 279, 280-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором б/н від 27.03.2013, станом на 01.12.2019, у загальному розмірі 19138 (дев`ятнадцять тисяч сто тридцять вісім) гривень 41 копійка, яка включає заборгованість:

- за тілом кредиту 6404 (шість тисяч чотириста чотири) гривні 16 копійок;

- за відсотками нарахованими за прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України - 939 (дев`ятсот тридцять дев`ять) гривень 92 копійки;

- пеню - 11794 (одинадцять тисяч сімсот дев`яносто чотири) гривні 33 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, у рахунок відшкодування судових витрат 1953 (одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят три) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його складання та підписання.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення та підписання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, тобто протягом тридцяти днів з дня його складання та підписання, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення та підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та подання апеляційної скарги на заочне рішення, може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених процесуальним законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: