Рішення № 89937001, 15.06.2020, Пологівський районний суд Запорізької області

Справа№ 324/64/20

Провадження № 2/324/170/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2020 Пологівський районний суд

Запорізької області

в складі: головуючого судді Іванченка М.В.

при секретарі Кувіка О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Пологи справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Пологівський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому зазначила, що на підставі виконавчого листа №324/1188/13-ц, виданого 03.10.2013 Пологівським районним судом Запорізької області, відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти на її користь на утримання доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів доходу, заробітку відповідача щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 06.06.2013 та до повноліття дітей. Однак, відповідач рішення суду щодо сплати коштів на утримання дітей не виконує належним чином, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість по виплаті аліментів. Так, згідно наданого Пологівським РВ ДВС розрахунком заборгованості зі сплати аліментів від 09.12.2019, заборгованість відповідача станом на 30.11.2019 склала 40363,58грн. Дана заборгованість виникла внаслідок сплати аліментів не в повному обсязі. З урахуванням наведеного, відповідно до вимог ст.196 СК України, позивач має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів на кожен день прострочення, що складає 180452,53грн. Положеннями ч.1 ст.196 СК України визначено, що розмір пені, що стягується не може перевищувати 100% заборгованості. Оскільки неустойка (пеня) не може бути більше 100% заборгованості, яка становить 40363,58грн., то з відповідача підлягає стягненню сума неустойки (пені) у розмірі 40363,58грн. 31.01.2018 позивач уклала шлюб з ОСОБА_5 і після державної реєстрації шлюбу взяла прізвище чоловіка, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 . У зв`язку із зазначеним, позивач ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у сумі 40363,58грн.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, однак від неї до суду надійшла заява про підтримання позову та про розгляд справи без її участі.

Відповідач ОСОБА_2 повторно до суду не з`явився, про час і місце проведення судових засідань повідомлявся завчасно, про що свідчать поштові повідомлення про вручення йому повісток про виклик в судові засідання, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що він не відмовляється від сплати аліментів на утримання доньок ОСОБА_9 та ОСОБА_8 до досягнення ними 18 років. Разом з тим, він не визнає позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з нього неустойки (пені) в розмірі 40363,58грн. за прострочення сплати аліментів за період з січня 2017 року по листопад 2019 року по тим підставам, що в його діях, як платника аліментів, немає вини щодо боргу по сплаті аліментів. Від сплати аліментів не ухиляється, працює. З його заробітку щомісяця утримуються аліменти в розмірі 50% його заробітку (доходу). Ці обставини відомі позивачу та працівникам виконавчої служби. Борг виник від розрахунку того, що на кожну дитину аліменти не можуть бути меншими 30% прожиткового розміру на дитину відповідного віку. На цей час він отримує заробітну плату, після стягнення аліментів, менше прожиткового мінімуму для працездатної особи, а саме - менше 2102грн. і знаходиться у скрутному матеріальному становищі. Ці обставини мають суттєве значення і підставою для зменшення неустойки (пеня) судом з урахуванням його матеріального стану. З довідки державного виконавця вбачається, що у листопаді 2019 року розмір його заробітку складав 3461,5грн. Просить також врахувати, що за диспозицією ч.1 ст.196 СК України одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Таким чином, неустойка (пеня) не є аліментами, а є видом забезпечення виконання зобов`язання відповідно до вимог ч.1 ст.546 ЦК України. Просить врахувати, що для окремих видів вимог за п.1 ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Позивач вводить суд в оману, не враховує вказані матеріальні норми права, та надав до суду розрахунок стягнення неустойки (пені) за межами строку позовної давності. Така вимога позивача порушує його законні права та інтереси в частині відповідальності по сплаті аліментів. Відповідач вимагає застосувати до вимог позивача строк позовної давності, незалежно від того. що не з його вини виник борг по сплаті аліментів, бо іншого доходу він не має, щоб платити аліменти в межах 30% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку. У зв`язку із зазначеним просить зменшити розмір неустойки (пені) за позовом ОСОБА_1 про стягнення неустойки від боргу по аліментам на утримання дітей ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; застосувати сплив позовної давності до вимог позивача ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені), розглянути справу без його участі.

В судове засідання представник третьої особи Пологівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) не з`явився, однак 12.03.2020 від третьої особи до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просив справу розглянути без його участі. У відзиві на позовну заяву зазначено, що 14.10.2013 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №324/1188/13-ц, виданого 03.10.2013 Пологівським районним судом Запорізької області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів доходу, заробітку відповідача щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06.06.2013. За період перебування виконавчого провадження на виконанні боржником аліменти сплачуються частково, про що свідчать квитанції, які знаходяться у матеріалах виконавчого провадження. 01.06.2018 державним виконавцем винесено постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних, а саме на підставі заяви стягувача та доданих документів змінено прізвище стягувача з ОСОБА_1 на ОСОБА_1. Станом на 29.02.2020 заборгованість по сплаті аліментів складає 41422,83грн.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Таким чином, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у справі матеріалів.

Дослідивши матеріали справи та давши оцінку доказам, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до Закону України від 17 травня 2017 року № 2037-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.

Цей припис підтверджує довід про підвищений захист прав дитини.

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (ч.9 ст.7 СК України).

Відповідно до ч.2 ст.51 Конституції України, ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч.2 ст.141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Обсяг відповідальності батьків не залежить від проживання їх разом чи окремо від дитини, і цей факт не звільняє від обов`язку забезпечувати такі умови життя дитини, які є достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку.

Згідно із ч.4 ст.155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. (ч.3 ст.181 СК України).

У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.

Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.

Згідно з ч.1 ст.196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.

Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.

Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %. Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18).

Відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч.1 ст.196 СК України. Обов`язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 16 березня 2020 року у справі № 316/639/18 (провадження № 61-14237св19).

Встановлено, що позивач та відповідач є батьками ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 16.10.2007 відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Павлограду Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 20.05.2010 відділом реєстрації актів цивільного стану Пологівського районного управління юстиції Запорізької області.

01.10.2013 Пологівським районним судом Запорізької області ухвалено рішення у справі №324/1188/13-ц, що набрало законної сили 12.10.2013, яким стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м.Синельниково Дніпропетровської області, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_8 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_9 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини його доходів щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 06.06.2013 та до повноліття дітей.

03.10.2013 Пологівським районним судом Запорізької області видано виконавчий лист №324/1188/13-ц про стягнення аліментів на утримання дітей.

14.10.2013 Пологівським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) відкрито виконавче провадження №40211399 з примусового виконання виконавчого листа №324/1188/13-ц, виданого 03.10.2013 Пологівським районним судом Запорізької області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_8 - ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_9 - ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини його доходів щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 06.06.2013 та до повноліття дітей.

Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, складеного старшим державним виконавцем Манжела А.В. 09.12.2019, станом на 30.11.2019 розмір заборгованості відповідача ОСОБА_2 складає 40363,58грн.

Так, з розрахунку старшого державного виконавця Пологівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Манжела А.В. від 09.12.2019 вбачається, що за відповідачем рахувалась заборгованість зі сплати аліментів: за січень 2017 року - 743,66грн., за лютий 2017 року - 743,66грн., за березень 2017 року - 743,66грн., за квітень 2017 року - 907,23грн., за травень 2017 року - 907,23грн., за червень 2017 року - 907,23грн., за липень 2017 року - 1196,94грн., за серпень 2017 року - 1196,94грн., за вересень 2017 року - 1196,94грн., за жовтень 2017 року - 1196,94грн., за листопад 2017 року - 1196,94грн., за грудень 2017 року - 1196,94грн., за січень 2018 року - 1196,94грн., за лютий 2018 року - 1196,94грн., за березень 2018 року - 1260,93грн., за квітень 2018 року - 1260,93грн., за травень 2018 року - 1260,93грн., за червень 2018 року 877,43грн., за липень 2018 року - 877,43грн., за серпень 2018 року - 877,43грн., за вересень 2018 року - 1192,61грн., за жовтень 2018 року - 840грн., за листопад 2018 року - 444грн., за грудень 2018 року - 527грн., за січень 2019 року - 2027грн., за лютий 2019 року - 2027грн., за березень 2019 року - 378,66грн., за квітень 2019 року - 296,25грн., за травень 2019 року 296,25грн., за червень 2019 року - 296,25грн., за липень 2019 року - 387,25грн., за серпень 2019 року - 387,25грн., за вересень 2019 року - 387,25грн., за жовтень 2019 року - 387,25грн., за листопад 2019 року - 387,25грн. За цей період боржником сплачено: у січні 2017 року - 1000грн., у лютому 2017 року - 1000грн., у березні 2017 року - 1000грн., у квітні 2017 року - 1000грн., у травні 2017 року - 1000грн., у червні 2017 року - 1000грн., у липні 2017 року - 1000грн., у серпні 2017 року - 1000грн., у вересні 2017 року - 1000грн., у жовтні 2017 року - 1000грн., у листопаді 2017 року - 1000грн., у грудні 2017 року - 1000грн., у січні 2018 року - 1000грн., у лютому 2018 року - 1000грн., у березні 2018 року - 1000грн., у квітні 2018 року - 1000грн., у травні 2018 року - 1000грн., у червні 2018 року - 1500грн., у липні 2018 року - 1500грн., у серпні 2018 року - 1500грн., у вересні 2018 року - 1500грн., у жовтні 2018 року - 1500грн., у листопаді 2018 року - 1500грн., у грудні 2018 року - 1500грн., у березні 2019 року - 1648,3грн., у квітні 2019 року - 1730,8грн., у травні 2019 року - 1730,8грн., у червні 2019 року - 1730,8грн., у липні 2019 року - 1730,8грн., у серпні 2019 року - 1730,8грн., у вересні 2019 року - 1730,8грн., у жовтні 2019 року - 1730,8грн., у листопаді 2019 року - 1730,8грн. Таким чином, заборгованість по аліментах згідно виконавчого листа №324/1188/13-ц від 03.10.2013 становить 40363,58грн.

З наведеного позивачем у позові розрахунку неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з січня 2017 року по листопад 2019 року вбачається, що сума неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів складає 180452,53грн., суд погоджується з даним розрахунком.

Однак, враховуючи вимоги ч.1 ст.196 СК України, відповідно до якої розмір неустойки (пені) не може бути більше 100 відсотків заборгованості, тому стягненню підлягає сума пені у розмірі 40363,58грн.

31.01.2018 ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_5 , який зареєстрований виконавчим комітетом Інженерненської сільської ради Пологівського району Запорізької області, актовий запис №01, та у зв`язку з реєстрацією шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_1 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 31.01.2018 виконавчим комітетом Інженерненської сільської ради Пологівського району Запорізької області.

Щодо заперечень відповідач проти позову суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Тобто відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає в усіх випадках, крім несвоєчасної виплати заробітної плати, затримки або неправильного перерахування аліментів банками.

При цьому, відповідач не врахує презумпцію вини особи, яка прострочила виконання зобов`язання. У зв`язку з цим на неї покладається тягар доведення протилежного, однак, відповідач не спростував належним чином обставин позову, передбачених статтею 196 СК України, які є підставою для покладення на нього відповідальності зі сплати відповідної неустойки.

Оскільки не доведено, що прострочення сплати аліментів стало можливим через несвоєчасну виплату відповідачеві заробітної плати, чи мало місце неправильне перерахування аліментів банківськими установами, то твердження відповідача про відсутність його вини у простроченні сплати аліментів є таким, що ґрунтується на припущеннях, що не може бути підставою для відмови в задоволенні позову.

Окрім того, відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Отже відповідач ОСОБА_2 самостійно, на власний розсуд обрав професію та погодився на заробітну плату певного розміру, а отже вважає її достатньою задля забезпечення себе та своїх дітей.

Також, відповідно до ч.1 ст.20 СК України до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених частиною другою статті 72, частиною другою статті 129, частиною третьою статті 138, частиною третьою статті 139 цього Кодексу.

Таким чином, у ч.1 ст.20 СК України визначено вичерпний перелік випадків коли до вимог, що випливають із сімейних відносин, застосовується позовна давність. До цього переліку не віднесено стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

З огляду на викладене вимоги відповідача ОСОБА_2 щодо застосування позовної давності не ґрунтуються на законі, а тому не приймаються судом до уваги.

Таким чином, суд дійшов висновку, що з відповідача ОСОБА_2 належить стягнути на користь позивача ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у сумі 40363,58грн.

Крім того, з відповідача ОСОБА_2 належить стягнути на користь держави судовий збір в сумі 840,8грн., оскільки позивача звільнено від сплати судових витрат при подачі позову до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 155, 180, 195, 196 СК України, ст. ст. 4, 11, 12, 13, 81, 89, 133, 141, 223, 259, 263, 265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 40363 (сорок тисяч триста шістдесят три)грн. 58коп.

На користь держави стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок)грн. 80коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пп.15.5 п.1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Пологівський районний суд Запорізької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: М.В. Іванченко