Вирок № 89936772, 15.06.2020, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/2254/19

1-кп/264/155/2020

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.06.2020 р. місто Маріуполь

Іллічівський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючої судді - Литвиненко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання - Шеремета А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі кримінальне провадження за № 12019050800000289, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.02.2019 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполь Донецької області, громадянина України, українця, який має середню освіту, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, який не має на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , телефон НОМЕР_1 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.ч.1, 2 КК України,

за участю: прокурора Нуждіна С.В., обвинуваченого ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , 04.02.2019 з 12.04 години до 12.07 год., діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, знаходячись у приміщенні магазину «АТБ-маркет», розташованоґо в будинку №160 по пр. Металургів в Кальміуського району міста Маріуполя , шляхом вільного доступу, таємно викрав чуже майно, яке належить ТОВ «АТБ-маркет», а саме: одну банки ікри «Камчадал лососева зерниста» з/б 100 г, вартістю з ПДВ 261,60грн., без ПДВ - 209 гривень 28 копійок, після чого сховавши вказану банку з ікрою в лівий внутрішній карман своєї куртки одягненої на ньому, з місця злочину з викраденим майном втік, розпорядившись в подальшому викраденим майном на власний розсуд, заподіявши своїми діями ТОВ «АТБ- Маркет» матеріальний збиток на загальну суму 209 гривень 28 копійок.

Він же, 04.02.2019 у період часу з 16 годин 33 хвилин до 16 годин 38 хвилин, діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, знаходячись у приміщенні магазину «АТБ-маркет», розташованого в будинку №188 по пр. Металургів в Кальміуському районі міста Маріуполя , шляхом вільного доступу, таємно викрав чуже майно, яке належить ТОВ «АТБ-маркет», а саме: одну банки ікри «Камчадал лососева зерниста» з/б 100 г, вартістю з ПДВ - 261 гривень 60 копійок, без ПДВ - 209 гривень 28 копійок, після чого сховавши вказану банку з ікрою під куртку одягнену на ньому, з місця злочину з викраденим майном втік, розпорядившись в подальшому викраденим майном на власний розсуд, заподіявши своїми діями ТОВ « АТБ- Маркет» матеріальний збиток на загальну суму 209 гривень 28 копійок. Своїми діями ОСОБА_1 , заподіяв ТОВ «АТБ - Маркет» матеріальний збиток на загальну суму 418 гривень 56 копійок.

Кримінальна відповідальність за скоєне правопорушення передбачена ч.ч.1 та 2 ст. 185 КК України, а саме за таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вказував, що обвинувачення йому зрозуміле, вину у скоєнні крадіжок визнає повністю. Пояснював, що не оспорює фактичних обставин правопорушень, які встановлені на досудовому слідстві. Також пояснив, що за вказаною адресою він проживає один, працює неофіційно, має постійний дохід. Раніше знаходився в скрутному матеріальному положенні, тому вкрав в магазині червону ікру, яку хотів продати та купити собі їжу. Стосовно скоєних ним злочинів пояснив, що він дійсно 04.02.2019 о 12 та о 16 годині приходив до магазину «АТБ-маркет», розташованоґо в будинку №160 по пр. Металургів в Кальміуського району міста Маріуполя, де вкрав по одній банці ікри «Камчадал лососева зерниста» з/б 100 г. Вартість викраденого майна не оспорює. В судових дебатах просив суд не позбавляти його волі, у скоєному він щиро кається та вибачається перед потерпілим.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином у спосіб, що відповідає вимогам ст. 135 КПК України - за номером телефону, наявним в матеріалах кримінального провадження, надав суду заяву про розгляд кримінального провадження за його відсутності. Претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, цивільний позов не заявляє. На суворій мірі покарання не наполягав.

Суд у порядку ст. 325 КПК України вирішив провести судовий розгляд у відсутності потерпілого ОСОБА_2 .

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, обставини справи ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції не має та їм роз`яснено про позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд, відповідно до ст. 349 ч.3 КПК України, прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та вважає можливим обмежити обсяг дослідження доказів допитом обвинуваченого та письмових матеріалів, що характеризують його особу.

При цьому суд з`ясував правильність розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, з`ясував, чи не має сумнівів в добровільності його позиції, а також роз`яснив обвинуваченому, що він буде позбавлений права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.

Таким чином, оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, при встановлених судом фактичних обставинах, поза розумним сумнівом, а його дії правильно кваліфіковані за ст. 185 ч.ч.1 та 2 КК України.

Призначаючи міру покарання, суд відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

При обранні ОСОБА_1 міри покарання судом враховується його відношення до вчиненого, матеріали, що його характеризують, той факт, що він скоїв злочин середнього ступеню тяжкості, раніше не судимий, вину визнавав повністю, давав правдиві та послідовні пояснення, не намагаючись уникнути відповідальності, за місцем проживання характеризується задовільно, скарг на поведінку від сусідів та близьких не надходило, приводів не мав, у вживанні алкоголю та наркотиків замічений не був, на обліку у медичних спеціалізованих установах не перебуває, має постійне місце мешкання та реєстрації, займається суспільно-корисною працею, працює неофіційно, у вчиненому щиро покаявся, висловив в судовому засіданні потерпілому вибачення, який згідно письмової заяви не мав претензій морального та матеріального характеру, просив суворо не карати, не позбавляти волі.

Таким чином, обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обтяжуючих покарання ОСОБА_1 обставин судом не встановлено.

За таких даних про особу обвинуваченого, з урахуванням обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого та відсутність обтяжуючих, а також з врахуванням сукупності всіх обставин, які характеризують особу винного, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті кримінального закону з випробуванням виходячи з такого.

Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року. Зазначені міжнародні акти, згідно з частиною першою статті 9 Конституції України, є частиною національного законодавства України.

Так, згідно зі статтями 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Відповідно до вимог ст. 75 КК якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Загальні засади призначення покарання (ст. 65 КК) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст. 75 КК, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Таким чином, вирішення судом питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання ґрунтується на наведених вище вимогах.

Повною мірою врахувавши вказані обставини, а також зваживши на другорядну роль кари як мети покарання, суд приходе до висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливим без відбування покарання у виді позбавлення волі з встановленням іспитового строку, який буде достатнім для того, щоб засуджений в умовах здійснення контролю за його поведінкою довів своє виправлення.

На думку суду, такий захід примусу відповідає меті покарання, є співрозмірним характеру вчиненого діяння, його наслідкам та особі винного.

Натомість судом не встановлено обставин, які свідчили б про неможливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання у виді позбавлення волі.

Цивільний позов не заявлений.

Процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд ,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч.1 та 2 ст.185 КК України та призначити йому покарання: за ч.1 ст.185 КК України у виді 80 годин громадських робіт, за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на один рік.

На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на один рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на один рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 в період іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, не виїзжати за межі України без дозволу уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання.

Речові докази: відеозапис з камері відеоспостереження магазину АТБ-Маркет - зберігати в матеріалах провадження.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Донецького апеляційного суду через Іллічівський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя : Литвиненко Н. В.