Ухвала суду № 89936542, 20.06.2020, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/3532/20

Провадження № 1-кс/210/1138/20

"20" червня 2020 р.

Слідчий суддя Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Чайкіна О.В., за участю секретаря судового засідання Кубаєвої В.В.,

сторони та учасники кримінального провадження, які беруть участь у розгляді клопотання: прокурор Криворізької місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області Іванов В.Г., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника підозрюваного – адвоката Сушко В.О.

розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Металургійного ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції Тесленко Анатолія Сергійовича, погоджене прокурором Криворізької місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області Івановим Владиславом Генадійовичем, поданого в межах кримінального провадження, внесеного 19 червня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040710000893, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області, українець, громадянин України, не одружений, освіта вища, не працює, проживає: АДРЕСА_1 , раніше не судимий

підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчому судді Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 20 червня 2020 року надійшло клопотання старшого слідчого СВ Металургійного ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області, погоджене з прокурором Криворізької місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, з мотивів викладених у ньому.

Підозрюваний просив застосувати відносно нього домашній арешт.

Захисник підозрюваного – адвокат Сушко В.О. просив суд обрати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а в разі застосування тримання під вартою – визначити мінімальний розмір застави. Вказував на те, що його підзахисний має міцні соціальні зв`язки,раніше не судимий, прокурором не доведено ризики, на які він посилається у клопотанні. ОСОБА_2 проживає з цивільною дружиною, яка перебуває у стані вагітності. Крім того, має малолітнього сина, який проживає з ним, та отримує на нього аліменти. Переховуватися від суду не має намірів.

Виклад обставин та правова кваліфікація

В провадженні СВ Металургійного ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке 19 червня 2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040710000893 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 146 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється Криворізькою місцевою прокуратурою № 1 Дніпропетровської області.

Під час досудового розслідування встановлено, що 19 червня 2020 року приблизно о 14.00 годин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебував за адресою: АДРЕСА_1 , де маючи раніше виниклий злочинний умисел на незаконне позбавлення волі, який ґрунтується на особистій неприязні до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків домовився про зустріч із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 для надання пропозиції спільного вчинення злочину для реалізації якого ОСОБА_2 пристосував автомобіль марки «Renault Traffiс» д.н. НОМЕР_1 .

Далі ОСОБА_2 зустрівшись із ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер своїх запропонував останнім знайти ОСОБА_3 та отримати від нього пояснення стосовно відносин ОСОБА_3 та його колишньої дівчини ОСОБА_5 , для чого необхідно затягти його до салону автомобіля «Renault Traffiс» д.н. НОМЕР_1 тим самим обмежив його волю відвезти на водоймище, яке знаходиться неподалік селища імені Іліча у Металургійному районі міста Кривого Рогу, з метою залякування останнього, шляхом погроз та застосування фізичного насильства. Нащо ОСОБА_1 та ОСОБА_4 усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, розуміючи настання суспільно-небезпечних наслідків пов`язаного з незаконним позбавленням волі ОСОБА_3 та застосування до нього фізичного насильства дійшли згоди з ОСОБА_2 добровільно надали свою згоду на спільне вчинення злочину, тим самим вступили у злочинну змову з ОСОБА_2

Так 19.06.2020 приблизно о 14.30 годин ОСОБА_2 організувавши здійснення злочину визначивши конкретні злочинні завдання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , знаходився під керуванням автомобіля «Renault Traffiс» д.н. НОМЕР_1 , на якому він, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , діючи умисно за попередньою змовою групою осіб для реалізації спільного злочинного наміру прибули до ділянки місцевості, яка знаходиться неподалік будинку АДРЕСА_2 8 АДРЕСА_3 розташованого АДРЕСА_4 території Металургійного району міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, де на вулиці побачили ОСОБА_3 .. Одразу після чого ОСОБА_1 діючи умисно, виконуючи домовленість із ОСОБА_2 тим самим реалізуючи злочинний умисел на спільне досягнення злочинної мети наказав ОСОБА_3 сідати а салон автомобіля «Renault Traffiс», однак ОСОБА_3 побоюючись за своє життя та здоров`я відмовився від вимогу ОСОБА_1 .. Тоді ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою продовжуючи злочинні дії, вийшовши з автомобіля та схопили ОСОБА_3 , який почав їм чинити опір, нащо ОСОБА_1 та ОСОБА_4 почали тягти ОСОБА_3 до салону автомобіля і для подолання його волі до опору спільно тримаючи ОСОБА_3 вдарили його головою об хвіртку паркана, який огороджує територію будинку АДРЕСА_4 .

Потім ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , скориставшись дезорієнтацією від отриманого удару ОСОБА_3 силою затягли його до салону автомобіля та посадили між собою, чим обмежили його рух та свободу пересування.

Далі ОСОБА_4 та ОСОБА_1 утримуючи ОСОБА_3 про його волі перебували у салоні автомобіля «Renault Traffiс», який продовжував знаходився під керуванням ОСОБА_2 , де ОСОБА_1 продовжуючи застосовувати насильство до ОСОБА_3 , за допомогою раніше підготовленого ОСОБА_1 предмету за своїми характеристиками схожий на бейсбольну биту наніс ним останньому удар в обличчя.

Таким чином ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , незаконно утримуючи ОСОБА_3 про його волі прибули до водоймища, яке розташоване неподалік селища імені ОСОБА_6 , де продовжуючи злочинні дії ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 почали залякувати ОСОБА_3 ..

Крім того ОСОБА_1 , діючи умисно з корисливих мотивів у присутності ОСОБА_4 та ОСОБА_2 почав вимагати з ОСОБА_3 грошову винагороду в сумі 20000 гривень за його визволення і отримав відмову від ОСОБА_3 , тримаючи предмет, схожий на бейсбольну биту почав йому нею погрожувати та в кінцевому результаті наніс даним предметом удар в область лівого коліна та ліве вухо, тим самим продовжив застосування фізичного насильства.

Потім ОСОБА_3 побоюючись за своє життя та здоров`я, розуміючи невідворотність подальших погроз та застосування насильства втік від ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ..

Таким чином, на думку слідчого, ОСОБА_2 вчинив усі дії які необхідні для доведення злочину до кінця, тим самим реалізував злочинний умисел на незаконне позбавлення волі, з корисливих мотивів, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з місця скоєння ними кримінального правопорушення з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зникли.

Обґрунтування клопотання.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 146 КК України за ознаками незаконного позбавлення волі, вчинене за попередньою змовою групою осіб, про що йому було повідомлено про підозру 20 червня 2020року на підставі зібраних доказів у кримінальному провадженні № 12020040710000893.

Діяння ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 2 ст. 146 КК України за ознаками незаконне позбавлення волі, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що відповідно до ст. 12 КК України є особливо злочином середньої тяжкості, за який передбачено законом покарання у вигляді позбавленням волі на строк до п`яти років.

Досудовим розслідуванням встановлена наявність ризиків, передбачених пунктами 1 та 3 частини 1 статті 177 КПК України. Відповідно до положень пунктів 1, 3, 4, 5 частини 1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Прокурор зазначає, що інший більш м`який запобіжний захід не може бути застосований, оскільки ОСОБА_2 ніде не працює, тобто не має засобів для існування, не є інвалідом, тобто не має міцних соціальних зв`язків. Тому враховуючи його особистість, підозрюваний ОСОБА_2 , може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Мотивація суду

У відповідності до ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з пунктом 9 частини 2 статті 131 цього кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Згідно з частиною 1 статті 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

З аналізу зазначених норм слідує, що запобіжні заходи можуть застосовуватися, зокрема, до підозрюваного. Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 КПК України повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 42 КПК України).

Як підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 19.06.2020р., досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020040710000893 розпочате 19 червня 2020р.

ОСОБА_2 20 червня 2020 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.146КК України, за ознаками незаконного позбавлення волі, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що підтверджується письмовим повідомленням про підозру з відміткою ОСОБА_2 про її отримання 20.06.2020р. Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_2 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років , - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Санкція частини 2 статті 146 КК України передбачає покарання обмеженням волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Разом з тим, на підставі статті 183 Кримінального процесуального кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам кримінальним провадження.

Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, стаття 178 КПК України закріплює перелік обставин, які на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, повинні бути оцінені в сукупності.

Системний аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу дослідженню підлягають чотири групи обставин:

- чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення;

- чи наявні ризики кримінального провадження;

- чи наявні обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною 1 статті 176 КПК України може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам;

- індивідуальні обставини підозрюваного, передбачені статтею 178 КПК України.

За таких умов слідчому судді належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.

Щодо обґрунтованості підозри

Згідно з статтею 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи статті 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

В цьому кримінальному провадженні йдеться про причетність ОСОБА_2 до кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 146КК України, а саме незаконного позбавлення волі, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Із клопотання та доданих до нього матеріалів кримінального провадження вбачається, що в ході досудового розслідування встановлюються обставини незаконного позбавлення волі потерпілого ОСОБА_3 . Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України.

Для визначення причетності ОСОБА_2 до подій кримінального правопорушення слідчим суддею досліджено докази, надані сторонами, зокрема: протоколи оглядів місця події від 19.06.2020 року, показання потерпілого ОСОБА_3 , який детально описав позбавлення групою осіб його волі, а так само і дії кожного із учасників у вчиненні злочину; показання свідка ОСОБА_7 , яка проживає з потерпілим та була безпосереднім очевидцем події злочину; показання свідка ОСОБА_8 , яку потерпілий просив привести гроші в обмін на його визволення; показання свідка ОСОБА_9 , який був безпосереднім свідком вчинення протиправних дій відносно ОСОБА_3 ; протоколи пред`явлення особи для впізнання за участі потерпілого ОСОБА_3 та пред`явленням особи для впізнання за участі свідка ОСОБА_7 ..

Досліджені матеріали у взаємному зв`язку з обставинами кримінального правопорушення, дають слідчому судді підстави дійти до висновку про наявність обґрунтованої підозри.

Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Щодо ризиків кримінального провадження

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.

На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може:

переховуватися від органів досудового розслідування та суду,

незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

Заявлені ризики заслуговують на увагу.

ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України. Санкція відповідної частини статті відносить інкримінований злочин до злочинів середньої тяжкості і передбачає покарання у виді обмеженням волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58).

При дослідженні ризику переховування, слідчий суддя враховує ту обставину, що ОСОБА_2 під час затримання не чинив опір.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув`язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його затримання, із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим. Тому з метою нівелювання такого ризику переховування, застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.

Також достатньо обґрунтованим є ризик незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні з метою уникнення відповідальності.

Обставинами, які підтверджують зазначені ризики за твердженням прокурора, є те, що ОСОБА_2 ніде не працює, тобто не має засобів для існування, не є інвалідом, тобто не має міцних соціальних зв`язків.

Слідчий суддя вважає, що існують ризики, передбачені пункттом 1 та 3 частини 1 статті 177 цього Кодексу, на які вказує прокурор. Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

Слідчим суддею досліджено характеризуючи матеріали, надані стороною захисту, відповідно до яких він має на утриманні малолітню дитину та вагітну дружину з якою перебуває у цивільному шлюбі.

Слідчий суддя вбачає, що наявність дружини та малолітньої дитини, хоча і свідчить про наявність соціальних зв`язків у підозрюваного, однак саме по собі не нівелюють ризиків кримінального провадження.

Щодо індивідуальних обставин підозрюваного відповідно до ст. 178 КПК України

Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі перелічені в статті обставини.

Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу враховує такі обставини: надані відомості свідчать про вагомість на даному етапі наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України; інкримінований злочин КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості і у разі визнання підозрюваного винуватим, з урахуванням його ролі у вчиненні цього злочину, йому загрожує покарання у виді обмеження або позбавлення волі на строк до 5 років; підозрюваний ОСОБА_2 раніше не судимий; відомостей про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано.

Щодо альтернативного запобіжного заходу

Особиста порука не може бути застосована до підозрюваного ОСОБА_2 у зв`язку із відсутністю осіб, які заслуговують на довіру. Особисте зобов`язання не можуть бути застосовані не можуть бути застосовані у зв`язку із тим, що перебування підозрюваного ОСОБА_2 , на волі не сприятиме виконанню ним, покладених на нього процесуальних обов`язків.

Приймаючи до уваги, визначені ст.178 КПК України та досліджені в судовому засіданні обставини, які зазначені вище, зважаючи на визначену стороною обвинувачення роль підозрюваного у вчиненні злочину та аналізуючи наведене у сукупності, слідчий суддя доходить висновку, що тримання під вартою не може бути застосовано в силу прямої норми, а саме пункту 3 частини 2 статті 183 КПК УКраїни: запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Під час судового розгляду клопотання, прокурором не доведено про те, що ОСОБА_2 переховувався чи чинив опір, оскільки його затримано одразу після вчинення злочину, крім того також не надано доказів, що ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчинені іншого злочину, що унеможливлює застосування виняткового запобіжного заходу.

Враховуючи наведене клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.

Слідчий суддя враховує те, що запобіжний захід має бути пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права. Для попередження ризику переховування, слідчий суддя вважає, що необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який є більш м`який, аніж тримання під вартою. Переміщення ОСОБА_2 має бути обмеженим на час проведення розслідування.

Слідчий суддя також вбачає доцільним покласти на підозрюваного ОСОБА_2 обов`язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України. Це необхідно з метою забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання ризикам, які було обґрунтовано раніше та ефективності здійснення кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Металургійного ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції Тесленко Анатолія Сергійовича, погоджене прокурором Криворізької місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області Івановим Владиславом Геннадійовичем, поданого в межах кримінального провадження, внесеного 19 червня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040710000893, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 – задовольнити частково.

У застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 – відмовити.

Звільнити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з-під варти негайно в залі суду.

Застосувати до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці, а саме з 20 червня 2020 року по 16 серпня 2020 року включно .

Покласти на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обов`язкок цілодобово не залишати житло за місцем проживання: АДРЕСА_1 на період з 20 червня 2020 року до 16 серпня 2020 року включно.

На підставі частини 5 статті 194 КПК України покласти на ОСОБА_2 , наступні процесуальні обов`язки, :

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає без дозволу слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора і суду;

- повідомляти слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора та суд про зміну свого місця реєстрації, проживання та роботи, контактних номерів мобільного телефону;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

- утримуватися від спілкування з потерпілим ОСОБА_3 , іншими підозрюваними – ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ;

- докласти зусиль до пошуку роботи;

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 передати для виконання органу Національної поліції за місцем його проживання.

Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 як особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому.

Роз"яснити ОСОБА_2 , що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Ухвала підлягає негайному виконанню

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали складено та проголошено 20 червня 2020 року о 20год.30хв. в залі судового засідання № 309 Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр-т Миру, 24).

Слідчий суддя: О. В. Чайкіна