ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_______________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"29" березня 2010 р. Справа № 21/143-НА
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Техноопторг-Регіон" м. Хмельницький
до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому м. Хмельницький
про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень № 0000722200/0/6184 від 14.08.2007 року, № 0000732200/0/6185 від 14.08.2007 року, № 0000722200/1/7510 від 17.09.2007 року, № 0000732200/1/7509 від 17.09.2007 року, № 0000732200/2/9931 від 26.11.2007 року, № 0000722200/2/9930 від 26.11.2007 року, № 0000012200/3/929 від 11.02.2008 року, № 0000732200/3/930 від 11.02.2008 року
про визнання протиправними і скасування податкових повідомленнь-рішеннь № 1293991703/0/5969 від 07.08.2007 року, № 1293991703/1/8934 від 03.09.2007 року, № 1293991703/2/9373 від 07.11.2007 року, № 1293991703/3/317 від 18.11.2008 року в частині визначення суми податкового зобов'язання за основним платежем в розмірі 184,93 грн. та застосування штрафних (фінанасових) санкцій в розмірі 369, 86 грн.
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державної податкової адміністрації у Хмельницькій області м. Хмельницький.
Суддя Секретар судового засідання Ціхоцька К.М.
Представники сторін:
Представники сторін:
від позивача –не з'явився
від відповідача –Кундиловська М.М. –за довіреністю
від третьої особи –Кундиловська М.М. –за довіреністю
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ТзОВ „Торговий Дім „Технооптторг-Регіон” (надалі - позивач) звернулось до господарського суду області з позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому (надалі - відповідач), в якому просить (з урахуванням прийнятих судом уточнень) визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення №0000722200/0/6184 від 14.08.2007 року, № 0000732200/0/6185 від 14.08.2007 року, № 0000722200/1/7510 від 17.09.2007 року, № 0000732200/1/7509 від 17.09.2007 року, № 0000732200/2/9931 від 26.11.2007 року, № 0000722200/2/9930 від 26.11.2007 року, № 0000012200/3/929 від 11.02.2008 року та № 0000732200/3/930 від 11.02.2008 року - повністю, а податкові повідомлення-рішення № 1293991703/0/5969 від 07.08.2007 року, № 1293991703/1/8934 від 03.09.2007 року, № 1293991703/2/9373 від 07.11.2007 року, № 1293991703/3/317 від 18.11.2008 року - в частині нарахування 184,93 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 369,86 грн.
Неправомірність нарахування податкових зобов’язань та штрафних санкцій позивач обґрунтовує тим, що в результаті проведеної перевірки з посиланням на пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" відповідачем було вирішено виключити зі складу валових витрат витрати платника податку, які понесені відповідно до договору № 28/11-05 купівлі-продажу на умовах товарного кредиту від 28.11.2005 року, укладеного з ПП "Софінком". Підставою для такого висновку послужили постанова господарського суду Луганської області (07.12.2005 року) та наступна ухвала апеляційного господарського суду Луганської області (21.03.2006 року) по справі № 10/590ад, якими було вирішено визнати недійсним запис від 28.09.2004 року № 13821020000001008 про державну реєстрацію ПП "Софінком" та припинено юридичну особу ПП "Софінком". Позивач стверджує, що на момент укладення договору № 28/11-05 від 28.11.2005 року, підписання 01.12.2005 року видаткової накладної № 01/12-05 та акту прийому-передачі виконаних робіт (послуг) від 30.12.2005 року ПП "Софінком" було належним чином зареєстрованою юридичною особою та відповідно до Цивільного кодексу України мало право- і дієздатність. Тобто, видані ПП "Софінком" в грудні 2005 року товариству "Торговий Дім "Технооптторг-Регіон" видаткова накладна та акт прийому-передачі виконаних робіт є повністю легітимними та такими, що відповідно до вимог Законів України "Про оподаткування прибутку підприємств" (пп. 5.2.1 п. 5.2; пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5) та "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" (ст. 9) є первинними документами та можуть слугувати підставою для віднесення до складу валових витрат сум, що нараховані (сплачені) відповідно до таких документів. Крім того, позивач звертав увагу на відомості, викладені в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, отриману ТзОВ "Торговий Дім "Технооптторг-Регіон", відповідно до якої державна реєстрація ПП "Софінком" була припинена в результаті її ліквідації за рішенням засновників лише 02.11.2006 року, тобто через 10 місяців з моменту проведення останньої господарської операції з ТзОВ "Торговий Дім "Технооптторг-Регіон". При цьому, в Єдиному державному реєстрі відсутня будь-яка інформація про прийняті судові рішення щодо визнання недійсним запису від 28.09.2004 року № 13821020000001008 про державну реєстрацію ПП "Софінком" та припинення юридичної особи ПП "Софінком". А тому позивач не міг знати про вказану судову постанову та про наслідки її прийняття. Таким чином, ТзОВ "Торговий Дім "Технооптторг-Регіон" не був обізнаний з обставинами державної реєстрації його контрагента, здійснення господарської діяльності, сплати ним податків.
В акті перевірки зазначено, що на порушення пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат віднесено витрати по послугах, фактичне виконання яких не підтверджено та документально не засвідчено зв'язок отриманих послуг з веденням господарської діяльності ТзОВ "ТД "Технооптторг-Регіон" в сумі 40150 грн. Підприємством не доведено зв'язок з господарською діяльністю понесених витрат по вказаним послугам. Понесені витрати на придбання цих послуг не оформлені відповідними документами, які підтверджували фактичне їх виконання. Позивач стверджував, що виключення зі складу валових витрат 40150 грн. є безпідставним. При цьому вказував, що згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. При проведенні перевірки були використані договори, укладені платником податків з ПП Імад Аль-Абдула та ПП Стрєлковою Л.М., та акти виконаних робіт (про що свідчить акт перевірки), копії яких було вилучено. Таким чином, документи, на підставі яких було віднесено до складу валових витрат 40150 грн., та які чітко вказують на зв'язок цих витрат з веденням господарської діяльності скаржника, були надані для перевірки.
В акті перевірки зазначено, що ТзОВ "ТД "Технооптторг-Регіон" занижено ПДВ на загальну суму 198598 грн. внаслідок віднесення до податкового кредиту 198598 грн. податку на додану вартість, сплаченого відповідно до договору № 28/11-05 від 28.11.2005 року ПП "Софінком", яке припинено. Позивач вказував, що між ПП "Софінком" та ТзОВ "Торговий Дім "Технооптторг-Регіон" було укладено договір № 28/11-05 купівлі-продажу на умовах товарного кредиту від 28.11.2005 року. На виконання договору ПП "Софінком" було поставлено товар та надано послуги. На підставі вказаних операцій даним підприємством було складено податкові накладні № 01/12-5 від 01.12.2005 року на суму ПДВ 99999,46 грн. та № 30/12-5 від 30.12.2005 року на суму 98599,40 грн. ПП "Софінком" було зареєстроване платником ПДВ. Відповідно у ТзОВ "Торговий Дім "Технооптторг-Регіон" були всі правові підстави для включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених ПП "Софінком" за товари та послуги в грудні 2005 року, в загальному розмірі 198598 грн., а тому ДПІ у м. Хмельницькому безпідставно донараховано ПДВ у вказаній сумі та застосовано штрафні санкції в сумі 99299 грн. Також позивач посилався на Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.01.2009 року по справі № 2-а-15018/08/2270/2, якою визнано протиправним та скасовано акт № 391/2 від 22.12.2005 року про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 17048085, індивідуальний податковий номер 331818312330, виданого 03.11.2005 року, складений ДПІ у Артемівському районі м. Луганська.
В акті перевірки зазначено, що в порушення пп. 6.3.3. є) п. 6.3 ст. 6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (надалі - Закон) надано соціальну пільгу до нарахованого місячного доходу працівнику, який являється - суб'єктом господарської діяльності - фізичною особою, в результаті чого недоутримано податку з доходів фізичних осіб на суму 184,93 грн. При цьому позивач вказував, що оскільки суб’єкти господарювання при оформлені на підприємство не вказали про наявність у них відповідного статусу підприємців, підприємство звільняється від відповідальності. Вказував, що згідно пп. 6.3.5 п. 6.3 ст. 6 Закону встановлено, що працедавець, який на підставі належним чином отриманої заяви платника податку про застосування пільги застосовує пільгу, не несе будь-якої відповідальності за порушення таким платником податку вимог пп. 6.3.1 п. 6.3 ст. 6 Закону. Відповідальність в такому випадку несе тільки працівник, що прямо передбачено пп. 6.3.4 п. 6.3 ст. 6 Закону.
В судове засіданні позивач повноважного представника не направив, письмовим клопотанням просив розглянути справу без його представника за наявними матеріалами.
Відповідач у запереченнях на позовну заяву, представник відповідача та третьої особи в судовому засіданні проти позову заперечили та просили відмовити в задоволенні позову, оскільки правомірність визначення податкових зобов’язань та застосування до позивача штрафних санкцій підтверджується виявленими в ході перевірки порушеннями.
Під час проведення підготовчого провадження судом були витребувані від осіб, які беруть участь у справі документи та інші матеріали, на яких ґрунтуються їх доводи і заперечення та прийнято рішення про обов'язковість особистої участі у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, судом враховується наступне.
Як свідчать матеріали справи (акт перевірки від 02.08.2007 року № 107/23-05/31021853 та інші надані документи), перевіряючими зроблено висновок про порушення ТзОВ ,,ТД „Технооптторг-Регіон” вимог п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України „Про податок на прибуток”, в результаті чого занижено податок на прибуток на 278300 грн., і підпунктів 7.2,1, 7.2.3, 7.2.4 пункту 7.2, підпункт 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, в результаті чого занижено суму податку па додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 198598 грн.
Перевіркою встановлено, що між ТзОВ ,,ТД „Технооптторг-Регіон” (покупець) та приватним підприємством „Софінком” (далі ПП „Софінком” - продавець) було укладено договір купівлі-продажу від 28.11.2005 року № 28/11-05 на умовах товарного кредиту. Покупець до складу валових витрат відніс витрати по договору купівлі-продажу товарів; на умовах товарного кредиту в IV кварталі 2005 року в сумі 992994 грн. В перевіряємому періоді покупець по розрахунках з продавцем до складу валових витрат відніс 499997 грн. - вартість ТМЦ по прибутковій накладній № ПН-0001548 від 01.12.2005 року та вартість послуги по товарному кредиту в розмірі 492997 грн. (акт виконаних послуг від 30.12.2005 року).
Постановою господарського суду Луганської області від 07.12.2005 року № 10/590ад, яка набрала законної сили 21.03.2006 року згідно з ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 21.03.2006 року, припинено юридичну особу ПП „Софінком” (м. Луганськ, вул. Комсомольська, 28). Як зазначено у вищевказаній постанові, державна реєстрація ПП „Софінком” була здійснена внаслідок домовленості між засновником підприємства Дроздовим С.М. і невідомою особою, яка ввела його в оману щодо мети і цілей створення ПП „Софінком”', та обманним шляхом заволоділа установчими документами. Перевіряючими зроблено висновок про те, що документи (податкові накладні, накладні, акти) видані ПП „Софінком” були підписані особами, які не належать до кола осіб, причетних до фінансово-господарської діяльності підприємства.
Як свідчать матеріали справи, актом державної податкової інспекції Артемівського району м. Луганська № 391/1 від 22.12.2005 року ПП „Софінком” було анульовано Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 17045875, видане 05.11.2004 року. Дата анулювання Свідоцтва 05.11.2004 року. Також, актом державної податкової інспекції Артемівського району м. Луганська № 391/2 від 22.12.2005 року ПП ,,Софінком” було анульовано Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 17048085, видане 03.11.2005 року. Дата анулювання Свідоцтва 03.11.2005 року. Перевіркою зроблено висновок, що ТзОВ ,,ТД „Технооптторг-Регіон” неправомірно віднесло до складу податкового кредиту податок на додану вартість за грудень 2005 року в сумі 198598 грн. по господарських операціях з ПП „Софінком”.
Перевіркою встановлено, що ТзОВ ,,ТД „Технооптторг-Регіон” до складу валових витрат віднесло витрати по послугах, фактичне виконання яких не підтверджено та документально не засвідчено зв'язок отриманих послуг з веденням господарської діяльності ТзОВ ,,ТД „Технооптторг-Регіон” (ПП Імад Аль-Абдула, ПП Стрелкова Л.М.).
За розглядом акта перевірки ДПІ у м. Хмельницькому прийняла податкові повідомлення-рішення від 14.08.2007 року № 0000722200/0/5184, яким визначила суму 278300 грн. податку на прибуток і застосувала 139150 грн. штрафних санкцій, і № 0000732200/0/6185, яким визначила суму 198598 грн. податку на додану вартість і застосувала 99299 гри. штрафних санкцій.
На підставі рішень ДПІ у м. Хмельницькому від 17.09.2007 року № 33137/10/25-025 і № 33138/10/25-025, прийнятих за розглядом скарг, ДПІ у м. Хмельницькому видала ТзОВ ,,ТД „Технооптторг-Регіон” податкові повідомлення-рішення від 17.09.2007 року № 0000722200/1/7510 яким визначила суму 278300 грн. податку на прибуток і застосувала 139150 грн. штрафних санкцій, і № 0000732200/1/7509, яким визначила суму 198598 грн. податку на додану вартість і застосувала 99299 гри. штрафних санкцій.
На підставі рішень ДПА у Хмельницькій області, прийнятих за розглядом скарг позивача, ДПІ у м. Хмельницькому видала ТзОВ ,,ТД „Технооптторг-Регіон” податкові повідомлення-рішення від 26.11.2007 року № 0000722200/2/9930, яким визначила суму 278300 грн. податку на прибуток і застосувала 139150 грн. штрафних санкцій, і № 0000732200/2/9931, яким визначила суму 198598 грн. податку на додану вартість і застосувала 99299 гри. штрафних санкцій.
Рішенням Державної податкової адміністрації у Хмельницькій області від 04.02.2008 року №1782/р/25-036 про внесення змін та доповнень до рішення державної податкової адміністрації у Хмельницькій області від 26.1.1.2007 року № 2005/Р/25-036 про результати розгляду повторної скарги скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Хмельницькому від 14.08.2007 року № 0000722200/0/6184 (від 17.09.2007 року № 0000722200/1/7510) в частині 20014 грн. донарахованого податку на прибуток і 10007 грн. застосованої штрафної санкції, та у зазначеній частині рішення державної податкової інспекції у м. Хмельницькому від 17.09.2007 року № 33138/10/25-025, прийняте за наслідками розгляду первинної скарги, а в іншій частині (258286 грн. донарахованого податку на прибуток та 129143 грн. застосованої штрафної санкції) вказані рішення залишено без змін.
На підставі рішень ДПА України, прийнятих за розглядом скарг, ДПІ у м. Хмельницькому видала ТзОВ ,,ТД „Технооптторг-Регіон” податкові повідомлення-рішення від 11.02.2008 року № 0000012200/3/929, яким визначила суму 258286 грн. податку на прибуток і застосувала 129143 грн. штрафних санкцій, і № 0000732200/3/930, яким визначила суму 198598 грн. податку на додану вартість і застосувала 99299 гри. штрафних санкцій.
Щодо податку на прибуток, то судом враховується, що згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Згідно п. 1. 32. ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, із змінами та доповненнями, господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Для здійснення своєї господарської діяльності, з метою підвищення ефективності роботи підприємства, позивачем було укладено правочини із ПП «Софінком», ПП Імад Аль-Абдулою, ПП Стрелковою. На виконання вищевказаних правочинів позивачу надавались відповідні товари, Факти надання відповідних товарів, послуг, підтверджуються відповідними документами Вказані товари, послуги позивач відносив до складу валових витрат.
Відповідно до п. 5.1 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Зазначений пункт закону не визначає склад валових витрат та обмежень щодо віднесення до складу валових витрат платника податку, а лише визначає термін „валові витрати виробництва та обігу”.
Витрати на оплату товарів, послуг позивач відносив до складу валових витрат, керуючись пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, який дозволяє платникам податку включати до валових витрат суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.
Згідно ч. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. За своїм змістом ця норма Закону передбачає як підставу для невключення до складу валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства нереальних сум, непідтверджених документально.
Судом при розгляді справи встановлено належність понесених позивачем витрат до пов'язаних з веденням виробництва, оскільки вони підтверджені первинними бухгалтерськими документами. Стаття 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” (Правила ведення податкового обліку) не встановлює вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку, тобто були б обов’язковими для підтвердження віднесення певних витрат до складу валових витрат. Лише у тому разі, коли у пунктах 5.3-5.8 зазначеного вище Закону містяться певні обмеження чи є пряма заборона щодо включення певних витрат до складу валових витрат, таке включення можна вважати неправомірним. В пунктах 5.3-5.8 вказаного Закону не зазначено про неможливість віднесення до складу валових витрат вартості інформаційних послуг.
Слід зазначити, що оскільки Правила ведення податкового обліку, визначені ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, не встановлюють жодних вимог щодо форми чи виду документів, які були б належні до податкового обліку, суд вважає, що надані позивачем документи є належними доказами.
Відповідно до пп. 11.2.1. п. 11.2 ст. 11 вказаного Закону України датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з перших подій, що сталася раніше: 1) або дата списання коштів із банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку –день її видачі з каси платника податку; 2) або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Отже, норми Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” передбачають як підставу для невключення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових платіжних документів, а тому неможливість віднесення до валових витрат підприємства нереальних сум, не підтверджених будь-якими документами взагалі.
Однак у даному випадку всі необхідні первинні бухгалтерські документи на оплату були у позивача у наявності та подані до перевірки
Нормами Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” не передбачено необхідності доказування платником податку безпосереднього зв'язку здійснених ним витрат саме у зв'язку із підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. Тобто наперед вважається, що всі витрати платника податку є прямо пов'язані із такою підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. На це вказує пункт 5.10. ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, яким визначено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.
Сукупність наведених встановлених обставин підтверджено документально, що дає суду підстави визнати позовні вимоги в частині відсутності порушення пп. 5.2.1 п. 5.2., пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” обґрунтованими.
При прийнятті рішення по справі судом також враховується вимоги ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та податкову звітність в Україні”, а також те, що відповідні договори не визнані недійсними в установленому чинним законодавством порядку.
Щодо податку на додану вартість, то судом враховується, що податковий кредит звітного періоду складається із суми податків, сплачених (нарахованих ) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Відповідно до п. 1.7 ст. 1, п. 7.4 та п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Для виникнення права у платника податку на податковий кредит у відповідному звітному періоді, повинні бути дотримані наступні положення згаданого Закону, а саме, п.п. 7.4.1, 7.4.2, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 та п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7.
Як свідчать матеріали справи, витрати по сплаті податку позивача підтверджені податковими накладними, виписаними ПП «Софінком».
Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеним цим підпунктом документами.
В якості документа, що підтверджує право на податковий кредит позивачем працівникам ДПА у Хмельницькій області було надано податкові накладні, виписані ПП «Софінком».
Відповідно до пп. 7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов’язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, колія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі, коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.
Згідно з пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; й) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку. Отже, позивачем було дотримано норму п.п. 7.4.5 Закону.
Невірними та такими, що спростовуються матеріалами справи, є також доводи відповідача про те, що згідно з ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 21.03.2006 року, припинено юридичну особу ПП „Софінком” (м. Луганськ, вул. Комсомольська, 28). При цьому судом враховується що Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.01.2009 року по справі № 2-а-15018/08/2270/2 визнано протиправним та скасовано акт № 391/2 від 22.12.2005 року про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 17048085, індивідуальний податковий номер 331818312330, виданого 03.11.2005 року, складений ДПІ у Артемівському районі м. Луганська. Крім того, на час здійснення господарських операцій ПП «Софінком»значилось у єдиному реєстрі.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що всупереч вимог ч. 1 ст. 72 КАС України відповідачем не доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.
За таких обставин, позов в частині вимог про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень № 0000732200/0/6185 від 14.08.2007 року, № 0000732200/1/7509 від 17.09.2007 року, № 0000732200/2/9931 від 26.11.2007 року, № 0000722200/2/9930 від 26.11.2007 року, № 0000012200/3/929 від 11.02.2008 року, № 0000732200/3/930 від 11.02.2008 року є обґрунтованим та відповідно в цій частині підлягає задоволенню.
Оскільки, Рішенням ДПА у Хмельницькій області від 04.02.2008 року №1782/р/25-036 про внесення змін та доповнень до рішення державної податкової адміністрації у Хмельницькій області від 26.1.1.2007 року № 2005/Р/25-036 про результати розгляду повторної скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Хмельницькому від 14.08.2007 року № 0000722200/0/6184 (від 17.09.2007 року № 0000722200/1/7510) в частині 20014 грн. донарахованого податку на прибуток і 10007 грн. застосованої штрафної санкції, та у зазначеній частині рішення державної податкової інспекції у м. Хмельницькому від 17.09.2007 року № 33138/10/25-025, прийняте за наслідками розгляду первинної скарги, а в іншій частині (258286 грн. донарахованого податку на прибуток та 129143 грн. застосованої штрафної санкції) вказані рішення залишено без змін, то податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Хмельницькому від 14.08.2007 року № 0000722200/0/6184 (від 17.09.2007 року № 0000722200/1/7510) є відкликаними згідно вимог Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", то відповідні податкові повідомлення не можуть бути скасовані, тому в цій частині у позові слід відмовити.
Як свідчать матеріали справи, працівниками ДПА у Хмельницькій області було проведено планову виїзну перевірку ТзОВ „Торговий Дім „Технооптторг-Регіон” з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування сплати податку з доходів фізичних осіб, повноти і правильності подання податкового розрахунку за формою № 1-ДФ за період з 01.07.2005 року по 31.03.2007 року. За матеріалами перевірки 23.07.2007 року складено довідку № 129 до акту перевірки від 02.08.2007 року № 107/23-05/31021853.
Перевіркою встановлено, що до працівників підприємства - Закотянського В.Л. за період 07.2005-12.2005, Ільницької О.В. (01.2007-02:2007), Стрелкової Л.М. (жовтень 2006 року) застосовувалась податкова сої пальна пільга до нарахованих місячних доходів, які являються –суб’єктами підприємницької діяльної в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб на суму 184,93 грн.
Так, громадянин Закотянський В.Л. за перевіряємий період з 01.07.2005 року по 31.01.2006 року працював головним бухгалтером ТзОВ „ТД „Технооптторг-регіон” (наказ про призначення на посаду виконуючого обов'язки головного бухгалтера № 52 від 21.03.2003 року, наказ про призначення на посаду головного бухгалтера № 69 від 17.04.2003 року та наказ на звільнення № 21 від 31.01.2006 року). Згідно даних автоматизованих інформаційних систем податкового органу АІС РПП, АІС „Бест-Звіт”, АІС „Облік податків і платежів” Закотянський В.Л. перебуває на обліку в ДПІ у м. Хмельницькому, як суб’єкт підприємницької діяльності - фізична особа з 15.10.2002 року, звітує про отримані доходи від здійснення підприємницької діяльності по загальній системі оподаткування, являється платником ПДВ з 04.11.2002 року (свідоцтво платника ПДВ № 83573306, індивідуальний податковий номер 2082018033).
Громадянка Ільніцька О.В. працювала на підприємстві згідно штатного розкладу на посаді заступника головного бухгалтера повний робочий день (наказ про призначення на посаду бухгалтера-економіста № 3 від 31.07.2000 року, наказ про призначення на посаду заступника головного бухгалтера № 117-К від 02.04.2001 року та наказ на звільнення № 77 від 01.03.2007). Згідно даних автоматизованих інформаційних систем податкового органу Ільніцька О.В. перебуває на обліку в ДПІ у м. Хмельницькому як суб’єкт підприємницької діяльності - фізична особа з 07.09.2006 року, з 01.01.2007 року здійснює підприємницьку діяльність по спрощеній системі оподаткування та перебуває в трудових відносинах з Стрєлковою Л.М. Довідка про трудові відносини № 139497 від 14.09.2006 року фізичної особи Ільніцької О.В. з платником Єдиного податку Стрєлковою Л.М. (свідоцтво про сплату єдиного податку № 386818 від 29.12.2006 року).
Громадянка Стрєлкова Л.М. працювала на підприємстві згідно штатного розкладу на посаді бухгалтера-касира (наказ про призначення на посаду бухгалтера-касира № 3 від 31.07.2000 року, та наказ на звільнення № 80 від 01.03.2007 року). Стрєлкова Л.М. перебуває на обліку в ДПІ у м. Хмельницькому як суб’єкт підприємницької діяльності - фізична особа з 07.09.2006 року, з 14.09.2006 року здійснює підприємницьку діяльність по спрощеній системі оподаткування. Свідоцтво про сплату єдиного податку № 052923 від 14.09.2006 року, свідоцтво про сплату єдиного податку № 386818 від 29.12.2006 року. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа Стрєлкова Л.М. згідно договорів, зазначених в актах виконаних робіт виступає виконавцем робіт (послуг), де ТзОВ „ТД „Технооптторг-Регіон” виступає замовником. Це підтверджується, актом № ОУ 0000004 від 31.10.2006 року - послуги по прибиранню приміщень; актом № ОУ-0000012 від 31.10.2006 року - про надання консультаційних послуг з питань бухгалтерського та податкового законодавства; .актом № ОУ-0000013 від 30.11.2006 року - про надання консультаційних послуг з питань бухгалтерського та податкового законодавства; актом № ОУ-0000014 від 31.12.2006 року про надання консультаційних послуг з питань бухгалтерського та податкового законодавства; актом № ОУ-0000007 від 30.11.2006 року - послуги по прибиранню приміщень; актом № ОУ-0000016 від 31.12.2006 року - послуги по прибиранню приміщень. Суми нарахованого та виплаченого доходу по зазначених актах виконаних робіт відображені в податковому розрахунку за формою 1-ДФ поданому підприємством за 4 квартал 2006 року.
На підставі зазначеного, у акті перевірки зроблено висновок про порушення товариством підпункту 6.3.3 „е” пункту 6.3 статті 6 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”.
За результатами розгляду матеріалів перевірки ДПІ у м. Хмельницькому 07.08.2007 року прийнято податкові повідомлення-рішення № 1293991703/0/5969 від 07.08.2007 року, № 1293991703/1/8934 від 03.09.2007 року, № 1293991703/2/9373 від 07.11.2007 року, № 1293991703/3/317 від 18.11.2008 року.
При цьому судом враховується, що відповідно до ст. 6 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” (далі - Закон) податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата виключно за одним місцем його нарахування (виплати), якщо його розмір не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленої на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.
Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 статті 6 Закону соціальна пільга не може бути застосована до інших доходів платника податку, якщо він отримує протяг звітного податкового періоду одночасно доходи, перелічені у пп. 6.3.3 п. 6.3 ст. 6 Закону. До цього переліку відносяться доходи суб'єктів підприємницької діяльності, одержувані ними від здійснення такої діяльності.
При цьому не має значення фактичний результат діяльності підприємця за відповідний податковий період (прибутки чи збитки), чи взагалі відсутність діяльності, оскільки статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це систематична, ініціативна на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку.
Судом з’ясовано, що працівниками ТзОВ „ТД „Технооптторг-Регіон” (Закотянський В.Л., Ільніцька О.В., Стрєлкова Л.М.) у відповідних місяцях 2005-2007 роках одержано доходи у вигляді заробітної плати, які попередньо були зменшені на розмір податкової соціальної пільги. Разом з тим, зазначені особи на час виплат заробітної плати були зареєстровані суб’єктами підприємницької діяльності, що не дає права на отримання податкової соціальної пільги. Оскільки Закотянський В.Л. призначений на посаду головного бухгалтера 17.04.2003 року, Ільніцька О.В. - на посаду заступника головного бухгалтера 02.04.2001 року, Стрєлкова Л.М. - на посаду бухгалтера-касира 31.07.2000 року, то відповідно податкова соціальна пільга могла бути застосована (у випадку коли б дані особи не були зареєстровані суб'єктами підприємницької діяльності) за місцем отримання ними основного доходу без подання заяви про застосування пільги. Як вбачається із змісту норми підпункту 6.3.5 пункту 6.3 статі 6 Закону, її застосування можливе, зокрема, за умови подання заяви про застосування пільги. Обов’язки посадових осіб ТзОВ „ТД „Технооптторг-Регіон” Закотянського В.Л., Ільніцької О.В., та Стрєлкової Л.М., у періоді, що підлягав перевірці, безпосередньо були пов’язані з нарахуванням та виплатою заробітної плати працівникам підприємства. Тому судом критично оцінюються твердження позивача про те, що йому не було відомо про те, що вказані особи були суб’єктами підприємницької діяльності.
За таких обставин у позові в частині вимог про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень - рішень № 1293991703/0/5969 від 07.08.2007 року, № 1293991703/1/8934 від 03.09.2007 року, № 1293991703/2/9373 від 07.11.2007 року, № 1293991703/3/317 від 18.11.2008 року в частині визначення суми податкового зобов'язання за основним платежем в розмірі 184,93 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 369,86 грн. необхідно відмовити.
Враховуючи часткове задоволення позову згідно ч. 3 ст. 94 КАСУ судові витрати в розмірі, визначеному п.п. 2 п. 3 Розділу VII ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ КАСУ (відповідно до підпункту "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито"), здійснені позивачем присуджується позивачу в розмірі 50%. При цьому згідно ч. 1 ст. 94 цього Кодексу документально підтверджені судові витрати присуджуються з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 6, 14, 71, 86, 94, 104, 105, 158-163, 167, 254-259, п.п. 3, 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Керуючись ст.ст. 6, 14, 71, 86, 94, 104, 105, 158-163, 167, 254-259, п.п. 3, 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Техноопторг-Регіон" м. Хмельницький до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому м. Хмельницький про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень - рішень
№ 0000722200/0/6184 від 14.08.2007 року,
№ 0000732200/0/6185 від 14.08.2007 року,
№ 0000722200/1/7510 від 17.09.2007 року,
№ 0000732200/1/7509 від 17.09.2007 року,
№ 0000732200/2/9931 від 26.11.2007 року,
№ 0000722200/2/9930 від 26.11.2007 року,
№ 0000012200/3/929 від 11.02.2008 року,
№ 0000732200/3/930 від 11.02.2008 року, про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень - рішень
№ 1293991703/0/5969 від 07.08.2007 року,
№ 1293991703/1/8934 від 03.09.2007 року,
№ 1293991703/2/9373 від 07.11.2007 року,
№ 1293991703/3/317 від 18.11.2008 року в частині визначення суми податкового зобов'язання за основним платежем в розмірі 184,93 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 369, 86 грн. задоволити частково.
Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000732200/0/6185 від 14.08.2007 року, № 0000732200/1/7509 від 17.09.2007 року, № 0000732200/2/9931 від 26.11.2007 року, № 0000722200/2/9930 від 26.11.2007 року, № 0000012200/3/929 від 11.02.2008 року, № 0000732200/3/930 від 11.02.2008 року.
В решті позову відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Технооптторг-Регіон" (м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 13/1, код 31021853) суму 1,70 грн. (одна грн. 70 коп.) відшкодування сплаченого державного мита.
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено, КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя
Постанова оформлена та підписана 02.04.2010 року.
Віддрук. 4 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу,
3 - відповідачу.
4 - третій особі.
Помічник судді О.С. Гуменюк
Судове рішення № 8993500, Господарський суд Хмельницької області було прийнято 29.03.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 21/143-на. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: