Ухвала суду № 89933152, 19.06.2020, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

19.06.2020

Справа № 644/ 4323 /20

н/п 1-кс/644/ 703 /20

У Х В А Л А

Іменем України

19 червня 2020 року м. Харків

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – слідчого судді Сітало А.К.

за участю:

секретаря судового засідання – Трач М.В.,

прокурора – Пономаренка А.О.,

захисника – адвоката Чумаченка І.М.,

підозрюваного – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Орджонікідзевського районного суду м. Харкова клопотання слідчого Індустріального відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції – Колесник Владислава Анатолійовича, погоджене начальником Немишлянського відділу Харківської місцевої прокуратури № 3 – Пономаренко Андрієм Олександровичем, подане в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020221050000077 від 25.05.2020 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Макіївка Донецької області, громадянина України, одруженого, з вищою освітою, раніше не судимого, працюючого на ДП «Завод «Електроважмаш» на посаді директора з економіки та фінансів, яке здійснює свою діяльність за адресою: АДРЕСА_1 Харків АДРЕСА_2 пр АДРЕСА_3 Московський, 299, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , зАДРЕСА_5 за АДРЕСА_6 : АДРЕСА_7 ,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

18.06.2020 року до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова надійшло вищезазначене клопотання, в якому слідчий за погодженням з прокурором просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» терміном 60 днів.

В клопотанні слідчий вказує, що в провадженні Індустріального ВП ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020221050000077 від 25.05.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 367 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчим зазначено, що в ході досудового слідства встановлено, що Наказом Керівника ДП «Завод «Електроважмаш» №1198-к від 24.12.2019 року ОСОБА_1 призначений на посаду директора з економіки та фінансів ДП «Завод «Електроважмаш».

Згідно посадової інструкції директора з економіки та фінансів ДП «Завод «Електроважмаш» ОСОБА_1 будучи службовою особою державного підприємства та здійснюючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

ДП «Завод «Електроважмаш», яке розташоване за адресою: м. Харків, пр. Московський, 299, укладено контракт №7/16 від 08.02.2016 року с IndustrialFieldsLimited, м. Лондон, Сполучене Королівство на поставку різноманітного обладнання. Згідно умов вказаного договору, найменування, асортимент, ціни за одиницю продукції та кількість продукції, яка підлягає поставці, зазначаються в Специфікаціях на поставку кожної партії продукції.

У період часу з грудня 2019 року по квітень 2020 року ОСОБА_1 здійснювалася робота з представниками покупця щодо узгодження поставок по вказаному договору на 2020 рік.

У цей же період планово-економічним управлінням підприємства відповідно до його завдань було складено розрахунки планової собівартості продукції підприємства на 2020 рік, зокрема, агрегату тягового А-723 МБУ2, номер ТУ номер креслення БИЛТ. НОМЕР_1 , яка склала 1 817 409, 04 грн. Вказані розрахунки були надані керівництву підприємства, у тому числі директору з економіки та фінансів – ОСОБА_1 , для врахування під час укладання угод.

Таким чином, на момент проведення переговорів між ДП «Завод «Електроважмаш» та Industrial Fields Limited щодо ціни продажу Агрегату тягового А-723 МБУ2, ОСОБА_1 у зв`язку з виконанням службових обов`язків було достовірно відомо, що планова собівартість та фактична вартість виробництва вказаного агрегату є вищою за ціну продажу.

З метою розтрати майна ДП «Завод «Електроважмаш», а також приховання факту розтрати, в період переговорів з Industrial Fields Limited щодо ціни продажу Агрегату тягового А-723 МБУ2 у квітні 2020 року, ОСОБА_1 зловживаючи своїм службовим становищем надав вказівку уповноваженим працівникам ДП «Завод «Електроважмаш» здійснити підробку технічної документації, технологічних карток, відомості матеріалів до Агрегату тягового А-723 МБУ2 з метою зниження фактичної собівартості Агрегату, на що ОСОБА_1 було відмовлено.

Крім того, ОСОБА_1 повідомив Генерального директора ДП «Завод «Електроважмаш» ОСОБА_2 , що ціна продажу Агрегату тягового А-723 МБУ2, яка визначена специфікацією №47 та додатковою угодою №62 є нижчою за фактичну собівартість вказаного Агрегату.

Виконувачем обов`язків Генерального директора ДП «Завод «Електроважмаш» ОСОБА_2 та директором по стратегії та маркетингу ОСОБА_3 28.04.2020 року підписано специфікацію №47 від 22 квітня 2020 року, якою передбачено поставку покупцю Industrial Fields Limited Агрегату тягового А-723 МБУ2, номер ТУ номер креслення БИЛТ. НОМЕР_1 в кількості 7 шт. Ціна одиниці складає 3 373 791, 08 рублів РФ, загальна вартість 23 616 537, 56 рублів РФ. Станом на 22.04.2020 року за офіційним курсом НБУ 3 373 791, 08 рублів РФ становить 1 186 224, 94 грн.

Крім того, ОСОБА_2 підписано додаткову угоду №62 від 27 квітня 2020 року, якою внесено зміни щодо вартості продукції, зазначеної в специфікації №47. Так, ціна за одиницю товару склала 3 773 800, 37 рублів РФ, загальна вартість 26 416 602, 59 рублів РФ. Станом на 27.04.2020 року за офіційним курсом НБУ 3 773 800, 37 рублів РФ становить 1 376 833, 33 грн.

Водночас, планово-економічним управлінням ДП «Завод «Електроважмаш» вже після підписання специфікації №47 та додаткової угоди №62 29.04.2020 року повторно здійснено розрахунок планової собівартості Агрегату тягового А-723 МБУ2, згідно якого планова собівартість однієї одиниці склала 1 817 409, 04 грн. Про вказаний розрахунок повідомлено директора по економіці та фінансам ДП «Завод «Електроважмаш» ОСОБА_1 та директора по економічній безпеці ДП «Завод «Електроважмаш» ОСОБА_4 .

Незважаючи на це, ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисним мотивом, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою розтрати майна ДП «Завод «Електроважмаш» 29.04.2020 року підписав міжнародну товарно-транспортну накладну №611367, відповідно до якої ДП «Завод «Електроважмаш» відвантажило на користь IndustrialFieldsLimited (кінцевий вантажоотримувач ТОВ «Елмаш-ЛТО», НОМЕР_2 , м. Москва, пр. Вернадського, буд.39, прим.1, кімн.22.) дві одиниці Агрегату тягового А-723 МБУ2, достовірно знаючи, що внаслідок реалізації вказаних Агрегатів буде заподіяно збитки ДП «Завод «Електроважмаш».

Водночас, за розрахунком бухгалтерії ДП «Завод «Електроважмаш» фактична вартість виготовлення одиниці вказаного Агрегату склала 1 666 847,6 грн., тобто вище за ціну, зазначену в специфікації №47 та додатковій угоді №62.

Таким чином, внаслідок відвантаження ДП «Завод «Електроважмаш» Агрегатів тягових А-723 МБУ2в кількості 2 штук за ціною, нижчою від фактичної собівартості на 290 014,23 грн. за одну одиницю, ОСОБА_1 допущено розтрату майна підприємства на суму 580 028, 47 грн., що підтверджується висновком судово-економічної експертизи № 10592.

Крім того, ОСОБА_1 будучи службовою особою державного підприємства та здійснюючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, діючи умисно, з корисним мотивом, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою розтрати майна ДП «Завод «Електроважмаш» 29.04.2020 року за вищевказаних обставин та у вказаний вище спосіб, також підписав міжнародну товарно-транспортну накладну №0122554, відповідно до якої ДП «Завод «Електроважмаш» відвантажило на користь IndustrialFieldsLimited (кінцевий вантажоотримувач ТОВ «Елмаш-ЛТО», НОМЕР_2 , м. Москва, пр. Вернадського, буд.39, прим.1, кімн.22.) дві одиниці Агрегату тягового А-723 МБУ2, достовірно знаючи, що внаслідок реалізації вказаних Агрегатів буде заподіяно збитки ДП «Завод «Електроважмаш».

Водночас, за розрахунком бухгалтерії ДП «Завод «Електроважмаш» фактична вартість виготовлення одиниці вказаного Агрегату склала 1 666 847,6 грн., тобто вище за ціну, зазначену в специфікації №47 та додатковій угоді №62.

Таким чином, внаслідок відвантаження ДП «Завод «Електроважмаш» Агрегатів тягових А-723 МБУ2в кількості 2 штук за ціною, нижчою від фактичної собівартості на 290 014,23 грн. за одну одиницю, ОСОБА_1 допущено розтрату майна підприємства на суму 580 028, 47 грн., що підтверджується висновком судово-економічної експертизи № 10592.

Посилаючись на викладені обставини, слідчий зазначає, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України, тобто розтрата чужого майна службовою особою шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчинена у великому розмірі.

16 червня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України, обґрунтованість якої повністю підтверджується зібраними доказами у кримінальному провадженні, зокрема: висновком судово-економічної експертизи № 10592; показами свідка ОСОБА_5 ; показами свідка ОСОБА_6 ; іншими матеріалами кримінального провадження в своїй сукупності.

Слідчий стверджує, що наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненнікримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від 5 до 8 років, що відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до тяжких злочинів, а також наявні обґрунтовані ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

В обґрунтування наявності ризиків, слідчим зазначено, що існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний має значні кошти у своєму користуванні, зареєстрований за межами м АДРЕСА_4 , має нерухомість у різних містах України, в тому числі в ОСОБА_7 на непідконтрольній Україні території, що викликає реальну загрозу його втечі та переховування від органів досудового розслідування та суду.

Разом з цим, ОСОБА_1 офіційно працевлаштований в ДП «Електроважмаш» на керівній посаді, вчинив злочин, пов`язаний з зловживанням своїм службовим становищем, може вчинити інші кримінальні правопорушення пов`язані зі знищенням доказів, тому в даному випадку існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_1 з урахуванням характеру вчиненого злочину, та займаної посади, може вчинити дії, спрямовані на здійснення незаконного психологічного або навіть фізичного впливу на осіб, які є свідками, тобто незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. А тому існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: незаконний вплив на свідків – працівників ДП «Завод «Електроважмаш», та інших свідків, до яких на даний час застосовано заходи безпеки, з метоюзміни їх показів.

Враховуючи наявність обґрунтованих ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також той факт, що ОСОБА_1 має реальну можливість вільної зміни свого місця перебування застосування до нього більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього судом обов`язків.

Таким чином слідчим зазначено, що для досягнення мети і завдань кримінального провадження, у сторони обвинувачення виникла необхідність у обрані запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 .

В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав, та зазначив, що підозра є обґрунтованою, про наявність ризиків свідчить, що ОСОБА_1 може переховуватись від слідчого, прокурора та суду, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Допитаний в судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 пояснив, що повідомлення про підозру та клопотання про обрання запобіжного заходу з доданими до нього матеріалами отримав.

Захисник підозрюваного– адвокат Чумаченко І.М., з думкою якого погодився підозрюваний ОСОБА_1 , в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували. Пояснили, що оголошена ОСОБА_1 підозра є необґрунтованою. Зокрема, матеріали додані до клопотання про застосування запобіжного заходу не доводять причетності ОСОБА_1 до вчинення будь-якого із інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Також не підтверджені доказами, зазначені в клопотанні ризики, які б давали підстави вважати, що ОСОБА_1 переховується чи може переховуватися від слідства, що підтверджує відсутність підстав для застосування запобіжного заходу. ОСОБА_1 жодним чином не може перешкоджати органу досудового розслідування, а навпаки як до, так і після вручення підозри здійснює належним чином свої процесуальні обов`язки, з`являється до Індустріального відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області для здійснення всіх необхідних процесуальних дій. Письмові заперечення захисника Чумаченка І.М. долучені до матеріалів справи.

Вислухавши думки прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши додані до клопотання документи, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні Індустріального ВП ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020221050000077 від 25.05.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 367 КК України.

16 червня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України, тобто розтрата чужого майна службовою особою шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчинена у великому розмірі.

Запобіжний захід є заходом забезпечення кримінального провадження (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до наступного.

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

На підтвердження причетності ОСОБА_1 до вчинення вказаних кримінальних правопорушень слідчим надано матеріали кримінального провадження, які досліджені у судовому засіданні, а саме: висновок судово-економічної експертизи № 10592; показання свідка ОСОБА_5 ; показання свідка ОСОБА_6 ; інші матеріалами кримінального провадження.

Висновки органу досудового розслідування щодо причетності ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються, не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими, тому слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості пред`явленої ОСОБА_1 підозри зводяться до оцінки наданих до клопотання доказів щодо їх належності та допустимості.

Однак, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує слідчий у клопотанні.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Крім того, слідчий суддя враховує, що вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення як обставина, яка впливає на вибір слідчим суддею виду запобіжного заходу (пункт 1 частини 1 статті 178 КПК), має опосередкований вплив й на оцінку рівня ймовірності вчинення підозрюваним тих чи інших дій, які кваліфікуються як ризики за статтею 177 КПК. Чим меншою є вагомість зібраних доказів на підтвердження обґрунтованої підозри та чим нижчим є рівень її обґрунтованості, тим меншою є вірогідність незаконного втручання підозрюваною особою у хід досудового розслідування чи переховування її від правосуддя, і навпаки.

Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_1 .

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При визначенні імовірності переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним у злочинах, у вчиненні яких він підозрюється, які є тяжкими.

Тому, слідчий суддя погоджується з прокурором, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Наведені обставини в сукупності дають підстави дійти висновку про наявність ризику ймовірного переховування від органу досудового розслідування або/та суду.

Слідчий суддя не погоджується з доводами сторони захисту про відсутність підстав вважати, що ОСОБА_1 не може переховуватися від слідства, так як не вчинив з цього приводу жодних дій, а навпаки з`являвся на виклики до Індустріального ВП ГУНП в Харківській області, оскільки попередня належна процесуальна поведінка до вручення повідомлення про підозру не спростовує ризиків зазначених слідчим у клопотанні.

Щодо ризиків незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Ризик того, що ОСОБА_1 буде перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином використовуючи свій майновий стан, соціальні зв`язки та вплив, на даний час мінімальні, оскільки у клопотанні не наведено конкретних фактів та обставин такого впливу.

В той же час, зміна процесуального статусу підозрюваного, враховуючи доведену стороною обвинувачення можливість існування у підозрюваного соціальних зв`язків та впливу, може викликати активні дії з боку ОСОБА_1 використати його особисті та ділові зв`язки з метою перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні наразі триває, зважаючи на наявність обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, що ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні та ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, є актуальними.

Водночас, з урахуванням критеріїв, що мають враховуватися при встановленні наявності того чи іншого ризику, на які наявне посилання вище, слідчий суддя дійшов висновку, що обставини на які орган досудового розслідування посилається в обґрунтування наявності ризику вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_1 , є неконкретними та недостатніми, у зв`язку із чим цей ризик не враховується слідчим суддею при обранні запобіжного заходу.

Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: а) особисте зобов`язання; б) особиста порука; в) застава; г) домашній арешт.

Виходячи із наведених положень, слідчий суддя погоджується із стороною обвинувачення про те, що до ОСОБА_1 як особи, яка підозрюється, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При вирішенні питання про обрання виду запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (стаття 178 КПК України).

Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.

Європейський Суд з прав людини в п. 62 рішення у справі «Боротюк проти України» (Borotyuk v. Ukraine) зазначає про те, що у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 тяжких злочинів, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують щонайменше два ризики, передбачені статтею 177 КПК України, а також враховуючи дані про особу підозрюваного: його сімейний, матеріальний стан та соціальні зв`язки, слідчий суддя дійшов висновку, що вагомих підстав для застосування відносно ОСОБА_1 виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не встановлено.

Тому, враховуючи вказане, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави.

На даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді застави буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 та зможе запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам.

Щодо визначення розміру застави, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

У той же час слід не допускати встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Таким чином, з одного боку розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

При визначенні розміру застави слідчим суддею враховано майновий стан підозрюваного.

Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя, з урахуванням майнового стану підозрюваного, розміру завданої шкоди, доведених ризиків вважає, що застава у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, тому з урахуванням встановлених вище обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що застава у розмірі 240 прожиткових мінімумів для працездатних осіб не є непомірною для підозрюваного, в той же час ця сума є значною та, на думку слідчого судді, цілком здатною забезпечити виконання належної процесуальної поведінки з боку підозрюваного.

Слідчий суддя враховує, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов`язків і попередження ризиків, а не штрафну чи каральну функцію, що вплине не тільки на підозрюваного, але і на життя членів його родини.

Слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного, в разі внесення ним застави, обов`язки, що визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати на першу вимогу до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; не відлучатися із населених пунктів, в яких він проживає та працює, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з свідками у кримінальному провадженні щодо обставин кримінального провадження поза межами слідчих та процесуальних дій; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Вирішуючи питання щодо визначення строку дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, слідчий суддя зазначає.

Враховуючи вимоги ч. 7 ст. 194 КПК України, наявні підстави для визначення строку дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, протягом 2 (двох) місяців, але не більше строку досудового розслідування.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 7, 131-132, 176-178, 181, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 372 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого Індустріального відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції – Колесник Владислава Анатолійовича, погоджене начальником Немишлянського відділу Харківської місцевої прокуратури № 3 – Пономаренко Андрієм Олександровичем, подане в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020221050000077 від 25.05.2020 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – залишити без задоволення.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 240 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 504 480,00 (п`ятсот чотири тисячі чотириста вісімдесят) грн., які необхідно внести, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, які підозрюваний зобов`язаний внести на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

При внесенні визначеної суми застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , наступні обов`язки:

1)прибувати на першу вимогу до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

2)не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме: АДРЕСА_4 , та місця перебування у м. Харкові у зв`язку з роботою без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з свідками у кримінальному провадженні щодо обставин кримінального провадження поза межами слідчих та процесуальних дій;

5)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

6)носити електронний засіб контролю.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області: (Одержувач: ТУДСА України у Харківській області, Код ЄДРПОУ: 26281249, МФО банку: 820172, Банк: ДКС України м. Київ, Рахунок: НОМЕР_3 ).

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити протягом 2 (двох) місяців, тобто до19 серпня 2020 року, але не більше строку досудового розслідування.

Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Контроль за виконанням ухвали, в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків, покласти на прокурорів Харківської місцевої прокуратури № 3, які здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42020221050000077 від 25.05.2020 року.

Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Повний текст ухвали складений та проголошений 19.06.2020 року.

Слідчий суддя: А. К. Сітало