Рішення № 89933088, 19.06.2020, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 754/4067/19

провадження № 2/631/177/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2019 року селище міського типу Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Мащенко С. В.

за участю:

секретаря судового засідання Ракової С. А.

заочно та усно розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщення суду цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ГРУП ФАКТОР» до ОСОБА_1 «Про відшкодування шкоди в порядку регресу»,

в с т а н о в и в:

24 травня 2019 року з Деснянського районного суду міста Києва до Нововодолазького районного суду Харківської області надійшла позовна заява ТОВ «ФК «ГРУП ФАКТОР» до ОСОБА_1 «Про відшкодування шкоди в порядку регресу», яка зареєстрована під вхідним № 2472/19-вх., з якої вбачається, що 18.01.2016 року о 00 годині 05 хвилин у місті Києві по вулиці Кіото (Жукова) сталася дорожньо – транспортна пригода (ДТП) за участю транспортних засобів «ГАЗ 322132», державний номер НОМЕР_1 , що під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля марки «Мазда З», державний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 під керуванням ОСОБА_3 . Відповідно до постанови Деснянського районного суду міста Києва від 10.02.2016 року по адміністративній справі №754/1443/16-п винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтями 124 та 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення визнано ОСОБА_1 . Згідно полісу № АЕ-6154855 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного в ПрАТ «Київський страховий дім» відповідальність власника транспортного засобу «ГАЗ 322132», державний номер НОМЕР_1 було застраховано. 18.01.2016 року ОСОБА_3 повідомив Страховика про вказану вище подію. Відповідно до калькуляції від 22.01.2016 року вартість відновленого ремонту автомобіля «Мазда З», державний номер НОМЕР_2 становить 25 882,16 гривень. 15.03.2016 року ОСОБА_2 подала заяву про виплату страхового відшкодування в розмірі 24 000,00 гривень. 18.03.2016 року на підставі вищевказаних документів, страхового акту № 712- 4545 /1 та наказу № 712-4545/1/1 від 16.03.2016 року страховик здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 23000,00 гривень. Вказане зобов`язання ОСОБА_1 , як водій транспортного засобу причетного до ДТП не виконав, наслідком чого стало неповідомлення Страховика про дорожньо-транспортну пригоду, яка мала місце, що є порушенням підпункту 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Відповідно до Постанови Деснянського районного суду міста Києва від 10.02.2016 року ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.Відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування отримав право подання регресу, позову до ОСОБА_1 . В свою чергу, 09.08.2018 року між ПрАТ «Київський страховий дім» та ТОВ «ФК «ГРУП ФАКТОР» було укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, за яким первісний кредитор 09.08.2018 року відступив шляхом продажу новому кредитору права вимоги, зокрема на отримання відшкодування шкоди, в порядку регресу, по вказаній вище дорожньо-транспортній пригоді. Тому просили стягнути з відповідача на користь їх користь шкоду завдану дорожньо - транспортною пригодою в порядку регресу в розмірі 23000,00 гривень та судові витрати (а. с. 1 – 4).

Представник позивача – Король П. В., що діє на підставі довіреності, у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був сповіщений своєчасно та належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки суд не повідомив, однак надав заяву, зареєстровану під вхідним № ЕП-827/19-вх від 21.08.2019 року, з проханням справу розглянути за його відсутності, зазначивши, що позов підтримує в повному обсязі й просить його задовольнити, не заперечує проти винесення заочного рішення (а. с. 66, 67).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання також не з`явився, про час та місце розгляду справи був сповіщений своєчасно та належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи або про її розгляд за його відсутності не надав.

Відповідно до змісту частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, а згідно частини 3 статті 211 цього ж кодексу особи, які беруть участь у справі, мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Про наявність такого клопотання у позивача свідчить її відповідна заява, долучена до матеріалів справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що підстав для визнання необхідним давання нею особистих пояснень не має, суд вважає за можливе розглянути справу у її відсутність.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 280 Цивільного процесуального кодексу України у зв`язку із неявкою в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд вирішив можливим справу розглядати на підставі наявних в ній доказів та ухвалити заочне рішення, про що не заперечувала позивач.

Здійснюючи правосуддя на засадах змагальності й рівності учасників судового процесу перед законом і судом, всебічно, повно, об`єктивно, справедливо, неупереджено та своєчасно з`ясувавши всі обставини справи і всі фактичні данні в межах заявлених вимог, що мають значення для вирішення справи за суттю й на які сторони посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, перевіривши їх доказами, отриманими відповідно до правил цивільного процесуального кодифікованого закону й безпосередньо дослідженими у судовому засіданні, що відповідають вимогам закону про їх належність, допустимість, достовірність та достатність, а саме: дослідивши письмові докази у справі,- суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд – у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.

За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Оскільки на цей час Валківський окружний суд свою діяльність не розпочав, справа перебуває на розгляді належного суду.

Отже, у ході розгляду справи в межах заявлених вимог та зазначених і доведених обставин, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини, що мають значення для вирішення справи за суттю.

Судом встановлено, що 18.01.2016 року о 00 годині 05 хвилин ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки ГАЗ НОМЕР_3 державний знак НОМЕР_4 на перехресті вулиці Жукова –вулиці Кіото в місті Києві, порушив пункти 2.5 та 13.1 Правил дорожнього руху України, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем марки Мазда державний знак НОМЕР_2 під керуванням водій ОСОБА_4 , що призвело до пошкодження транспортних засобів, при цьому ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, чим вчинив правопорушення, передбачені статтями 124 частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.За вчинення зазначених правопорушень постановою Деснянського районного суду міста Києва ОСОБА_1 було визнано винним та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 3400,00 гривень (а. с. 11).

18.01.2016 року ОСОБА_4 повідомив ПрАТ «Київський страховий дім» про подію, що може бути страховою, про те, що 17.01.2016 року о 24.00 годині у місті Києві на вулиці Жукова керуючи автомобілем марки Мазда державний знак НОМЕР_2 , рухаючись в своїй полосі, під час зупинки на світлофорі почув удар в задню частину автомобіля (а. с. 12 - 13).

Згідно полісу № АЕ-6154855 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного в ПрАТ «Київський страховий дім» відповідальність власника транспортного засобу «ГАЗ 322132», державний номер НОМЕР_1 було застраховано (а. с. 5 - 6).

18.01.2019 року інспектором роти 4 батальйону УПС МВС у місті Києві ОСОБА_5 складено довідку № 84334203 про дорожньо – транспортну подію, яка склалась 18.01.2019 року о 00.05 годин, учасниками якого є автомобіль марки «ГАЗ 322132», державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіль марки «Мазда» державний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 (а. с. 7 – 8, 9- 10).

Згідно акту огляду транспортного засобу від 18.01.2016 року та ремонтної калькуляції № 712-4545 від 22.01.2016 року загальна сума вирахувань автомобіля марки «Мазда З» державний знак НОМЕР_2 становить 25882,16 гривень (а. с. 15 – 17).

15.03.2016 року ОСОБА_2 звернулась до ПрАТ «Київський страховий дім» із заявою про виплату страхового відшкодування у зв`язку із заподіянням її автомобілю марки «Мазда» державний знак НОМЕР_2 шкоди у результаті ДТП, яке мало місце 18.01.2016 року по АДРЕСА_1 в АДРЕСА_2 Києві з вини ОСОБА_1 (а. с. 18).

Згідно наказу № 712-4545/1 від 16.03.2016 року ПрАТ «Київський страховий дім» ОСОБА_2 нарахована сума страхового відшкодування у розмірі 23000 гривень (а. с. 20).

Відповідно до платіжного доручення № 11019 від 18.03.2016 року ОСОБА_2 перерахована сума страхового відшкодування згідно наказу № 712-4545/1 від 16.03.2016 року в розмірі 23000 гривень (а. с. 22).

Як убачається з договору про відступлення (купівлі – продажу) вимоги від 09.08.2018 року, укладеної між ПрАТ «Київський страховий дім» та ТОВ «ФК «ГРУП ФАКТОР», первісний кредитор 09.08.2018 року відступив шляхом продажу новому кредитору права вимоги, зокрема на отримання відшкодування шкоди, в порядку регресу, по дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася з вини ОСОБА_1 (а. с. 23 - 24).

09.08.2018 року на адресу ОСОБА_1 була надіслана вимога – повідомлення про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 2300,00 гривень, в якій повідомлено, що страховик здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 2300,00 гривень та запропонував ОСОБА_1 сплатити зазначену суму (а. с. 25).

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходить з того, що завданням цивільного судочинства, визначеним у частині 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Тому згідно частини 1 статті 4 цього ж нормативно-правового акту, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Отже, суд відповідно до приписів частини 1 статті 13 цивільного процесуального кодифікованого закону України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик зобов`язаний провесні виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування в межах ліміту відповідальності страховика.

Положення Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено права та обов`язки страховика та страхувальника.

Згідно з положенням пункту 9.1 статті 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування в межах страхової суми.

Відповідно до підпункту 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний, зокрема невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.

Відповідно до пункту г) підпункту 38.1,1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування мас право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо- транспортну пригоду, зокрема, якщо вій не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Згідно підпункту в) підпункту 38.1.1 пункту 38. статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати рсгресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

В силу положень статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 516 Цивільного кодексу України).

При цьому, заміна кредитора не допускається у зобов`язаннях, нерозривно пов`язаних з особою кредитора, зокрема у зобов`язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю (частина 1 статті 515 Цивільного кодексу України).

Умови договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформленого страховим полісом, не містять будь-яких обмежень стосовно можливості відступлення прав вимоги за таким договором новому кредиторові.

У зв`язку із укладенням договору про відступлення (купівлі – продажу) від 09.08.2018 року, укладеної між ПрАТ «Київський страховий дім» та ТОВ «ФК «ГРУП ФАКТОР», первісний кредитор 09.08.2018 року відступив шляхом продажу новому кредитору права вимоги, зокрема на отримання відшкодування шкоди, в порядку регресу, по дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася з вини ОСОБА_1 , а тому кредитором у зобов`язанні відповідача є позивач ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ГРУП ФАКТОР».

Ухвалюючи рішення та повністю задовольняючи позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ГРУП ФАКТОР» до ОСОБА_1 «Про відшкодування шкоди в порядку регресу», суд вважає за необхідне вирішити згідно підпункту 6 частини 1 статті 264 Цивільного процесуального кодексу України питання про розподіл між сторонами по справі судових витрат.

Так, відповідно до вимог частини 1 та 2 статті 141 зазначеного цивільного процесуального кодифікованого закону України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тоді як інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову – на відповідача, у разі відмови в позові – на позивача; у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приписи частини 1 та 2 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України передбачають, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Таким законом є Закон України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.11.2011 року (із змінами та доповненнями), який встановлює правові засади справляння, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та його повернення.

Положеннями статті 1 зазначеного Закону визначено, що судовий збір – це збір, який справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Згідно із абзацом 1 частини 1 статті 3 вказаного вище нормативно-правового акту, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством України.

Відповідно до змісту частини 1 й підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Із зазначеним позовом ТОВ «Фінансова компанія «Груп Фактор» звернулось до суду у 2019 році.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб в Україні з 01 січня 2019 року встановлений в розмірі 1921 гривень відповідно до змісту статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік” № 2629-VIII від 23.11.2018 року.

Таким чином, з огляду на наведені норми закону, проаналізувавши всі наявні і досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд доходить до висновку про обґрунтованість вимог Моторного (транспортного) страхового бюро України та можливість задоволення його позову повністю шляхом стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача шкоду завдану дорожньо – транспортною пригодою в порядку регресу в розмірі 23 000,00 гривень та понесених судових витрат в сумі 1921,00 гривень.

Окрім того, ухвалюючи рішення, суд також вважає за необхідне звернути увагу учасників справи на те, що пунктом 3 розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України (в редакції Закону № 540-ІХ від 30.03.2020 року, який набрав чинності з 02.04.2020 року), визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 354 цього Кодексу (строк на апеляційне оскарження), продовжуються на строк дії такого карантину.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 14 - 16, 509, 512, 514 – 516 Цивільного кодексу України, статтями 29, 33, 36, 38, 39, 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статтями 1, 3 - 6 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 року (із змінами та доповненнями), статтею 7 Закону України «“Про Державний бюджет України на 2019 рік” № 2629-VIII від 23.11.2018 року (із змінами та доповненнями), пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року, та статтями 1 - 5, 10 - 13, 17 – 19, 23, 76 – 81, 89, 211, 214, частиною 3 статті 211, частиною 1 статті 223, пунктом 2 частини 1 та частиною 2 статті 258, статтею 259, статтями 263 - 265, 267, 268, частинами 5 та 11 статті 272, частинами 1 і 2 статті 273, статтями 279, 280 – 289, частиною 1 статті 352, статтями 354 і 355 Цивільного процесуального кодексу України № 1618-ІV від 18.03.2004 року (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року із змінами та доповненнями), -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ГРУП ФАКТОР» до ОСОБА_1 «Про відшкодування шкоди в порядку регресу» задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ГРУП ФАКТОР» шкоду завдану дорожньо – транспортною пригодою в порядку регресу в розмірі 23 000,00 гривень (двадцять три тисячі гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ГРУП ФАКТОР» судові витрати в розмірі 1 921,00 гривень (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Іншими учасниками судового процесу заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду або до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи через Нововодолазький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну його частини (скорочене рішення) - в той же строк з дня складання повного рішення.

Оскільки рішення ухвалене під час дії карантину, перебіг цього строку у повному обсязі починається у день, наступний за днем закінчення карантину.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачем або апеляційної скарги іншими учасниками судового процесу, якщо їх не було подано, а у разі подання – після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення, що набрало законної сили, обов`язкове для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відомості щодо учасників справи, які не оголошуються при проголошенні рішення:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ГРУП ФАКТОР»,місцезнаходження (вулиця Січових Стрільців, будинок № 1-5, офіс 505, місто Київ, 04053), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (39866943);

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання чи перебування ( АДРЕСА_3 ), реєстраційний номер облікової картки платника податків та паспорт громадянина України не відомі.

Рішення ухвалено шляхом прийняття, складено за допомогою комп`ютерного набору та підписано суддею у нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя: С. В. Мащенко