Ухвала суду № 89932674, 19.06.2020, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районнийсуд м.Харкова

Номер провадження № 1-кс/641/1263/2020 Справа № 641/4504/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2020 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого слідчого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання прокурора Слобідського відділу Харківської місцевої прокуратури № 5 ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220540001424 від 17.06.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

До суду надійшло вказане клопотання прокурора в обґрунтування якого прокурор посилається на те, що в провадженні СВ Слобідського ВП ГУ НП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220540001424 від 17.06.2020, за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України за фактом того, що до чергової частини Слобідського ВП ГУ НП в Харківській області надійшло повідомлення зі служби «102», про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , невстановлена особа, шляхом пошкодження замку проникла до гаражу, звідки викрала майно належне гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим спричинила останньому матеріальну шкоду.

17.06.2020 року вказаний факт було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220540001424 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

17.06.2020 під час проведення огляду місця події за адресою: м. Харків, бульвар Жасміновий, буд 8, у парку біля дитячого майданчика на лавці знаходився чоловік який представився як ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та який добровільно, в присутності двох понятих, видав працівникам поліції викрадене майно, а саме: Телевізор «Samsung», чорного кольору, модель UE40j5200AU, тип UE40j5200, діагональ 42 мм, без пошкоджень. Зазначений предмет було вилучено у присутності понятих. Усі учасники слідчої дії ознайомившись з протоколом поставили свої підписи.

17.06.2020 під час проведення огляду місця події за адресою: м. Харків, вулиця Танкопія 24-А, біля футбольного майданчику знаходиться гараж коричневого кольору, біля входу до воріт якого на землі виявлено навісний замок ТМ "AVERS", темно-сірого кольору, також в середині гаражу знаходився лом сірого кольору, довжиною 70 см та шириною 2,5 см. Зазначені предмети було вилучено у присутності понятих. Усі учасники слідчої дії ознайомившись з протоколом поставили свої підписи.

Прокурор вважає що перелічені вище телевізор, замок та лом, мають суттєве доказове значення у кримінальному провадженні, оскільки телевізор є предметом злочину, а замок і лом могли зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.

Прокурор та володілець майна в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду клопотання були повідомлені належним чином. При цьому прокурором було надано заяву про розгляд клопотання без її участі.

Слідчий суддя, розглянувши клопотання, дослідивши додані до клопотання документи, дійшов наступного.

Згідно ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Відповідно до ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

З аналізу норм п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Разом із тим, статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені вчастині першійцієї статті.

Як зазначено у клопотанні, вилучені речі мають вагоме значення для досягнення мети доказування у даному кримінальному провадженні, а саме, мають силу речових доказів та зберегли на собі сліди злочину.

Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що у разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар .

Відповідно допунктів 69,73рішення Європейськогосуду зправ людинивід 23вересня 1982року усправі "Спорронгта Льонротпроти Швеції"(SporrongandLonnrothv.Sweden)будь-якевтручання державногооргану управо намирне володіннямайном повиннозабезпечити "справедливийбаланс"між загальнимінтересом суспільствата вимогамизахисту основоположнихправ конкретноїособи.Необхідність досягненнятакого балансувідображена вцілому вструктурі статті1Першого протоколудоКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

З матеріалів вбачається, що є достатні підстави вважати, що речі, вказані у клопотанні відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а тому на думку суду, є достатньо підстав вважати, що всі вилучені речі, вказані прокурором у клопотанні, мають доказове значення у кримінальному провадженні та на них необхідно накласти арешт з метою забезпечення їх збереження.

Крім того, слід зазначити щодо вимог прокурора у клопотанні про визначення місця зберігання тимчасово вилученого майна, що це питання вирішується слідчим або прокурором відповідно до ч. 4 ст. 168 КПК України.

Керуючись вимогами ст. ст. 98, 170-175, 309 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора Слобідського відділу Харківської місцевої прокуратури № 5 ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно задовольнити.

Накласти арештна тимчасововилучене 17.06.2020в ходіогляду місцяподії,майно,а саме:LEDтелевізор «SAMSUNG»модель «UE40J5200AU»тип «UE40J5200»в корпусічорного кольору,серійний номер0B6D3LEJ100044Y,діагональ 42мм,без пошкоджень; навісний замок ТМ "AVERS", темно-сірого кольору; лом сірого кольору, довжиною 70 см та шириною 2,5 см..

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Виконання ухвали покладається на прокурора Слобідського відділу Харківської місцевої прокуратури № 5 ОСОБА_3 ..

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя- ОСОБА_1