Ухвала суду № 89932281, 10.06.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/5089/20

Провадження № 1-кс/638/1535/20

10.06.2020 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді Рибальченко Л.М.,

за участю секретаря Рассоха В.Ю.,

прокурора Божко О.В.,

представника заявника – адвоката Смілянського Я.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні №12020220480001428 від 10.04.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194, ч. 5 ст. 185 КК України,

встановив:

29.05.2020 року ОСОБА_1 звернулась до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, в якому просить скасувати арешт транспортного засобу марки BMW модель 320D, д.н.з. НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_1 , зобов`язати слідчого повернути вказаний автомобіль власнику та повернути технічний паспорт та ключі від транспортного засобу.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.04.2020 року накладено арешт на вказаний в клопотанні автомобіль. Вказану ухвалу заявник вважає необґрунтованою та незаконною, оскільки власником автомобіля є ОСОБА_1 Ані ОСОБА_2 , ані ОСОБА_3 до автомобіля відношення не мають. За таких обставин ОСОБА_1 вважає за необхідне скасувати арешт, накладений на належне їй майно.

Представник заявника – адвокат Смілянський Я.Г. в судовому засіданні клопотання про скасування арешту підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання ОСОБА_1 .

Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання дійшов висновку про таке.

З матеріалів справи убачається, шо в провадженні СВ Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області знаходиться кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12020220480001428 від 10.04.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194, ч. 5 ст. 185 КК України.

В ході проведення огляду місця події, а саме: АДРЕСА_1 Харків АДРЕСА_2 вул АДРЕСА_3 , виявлено та вилучено автомобіль «BMW» з номерами OOL703 сірого кольору.

В подальшому на зазначене вище майно відповідно до ухвали слідчого судді Дзержинського районного суду м.Харкова Штих Т.В. від 22.04.2020 року по справі №638/5089/20 (1-кс/638/1150/20) накладено арешт.

Власник майна – ОСОБА_1 просить скасувати арешт накладений на вищевказане майно.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

При цьому, згідно зі ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушенн я. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання арешту майна в порядку п.1 ч.2 ст.170 КПК України слідчий суддя має врахувати можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні.

Згідно з ч.2 ст.174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З матеріалів справи убачається, що арешт на майно накладено відповідно до ухвали слідчого судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 22.04.2020 року по справі №638/5089/20 (1-кс/638/1150/20) з метою забезпечення збереження речових доказів, які мають значення по кримінальному провадженню. Необґрунтованість накладення арешту заявником у судовому засіданні не доведена.

На даний час досудове слідство по даній справі триває, вказані в клопотанні речі є речовими доказами, тому слідчий суддя вважає, що ОСОБА_1 не доведено, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба.

При цьому, слідчий суддя відхиляє доводи заявника щодо неправомірності накладення арешту на майно ОСОБА_1 , яка не є підозрюваною по даному кримінальному провадженню, оскільки відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено не тільки на майно підозрюваного, а і третіх осіб.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про скасування арешту майна ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 174, 369, 371, 372 КПК України, суд,

постановив:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні №12020220480001428 від 10.04.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194, ч. 5 ст. 185 КК України відмовити.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя