Рішення № 89930294, 13.05.2020, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/2651/20

Провадження № 2/686/2240/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

13 травня 2020 року Хмельницький міськрайоний суд

Хмельницької області в складі :

головуючого судді - Мазурок О.В.;

при секретарі – Колісник Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому, в порядку

ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 133845,71 грн., вказавши, що 16.06.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 014/8112/73/1463 за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 23810,00 дол. США зі сплатою 13% річних.

Банк належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором, надавши позичальнику кредитні кошти на загальну суму 23810,00 дол. США.

02 серпня 2019 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «Оксі Банк» було укладено договір про відступлення прав вимоги №114/2-16, відповідно до якого ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» відступило АТ «Оксі Банк», а АТ «Оксі Банк» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту № 014/8112/73/1463 від 16.06.2007 року, укладеного між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та боржником.

02 серпня 2019 року між АТ «Оксі Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту № 014/8112/73/1463 від 16.06.2007 року, укладеного між АТ «Оксі Банк» та боржником. Таким чином, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача.

За період користування кредитними коштами відповідачем здійснені часткові платежі на погашення основної суми кредиту, проте заборгованість в повному обсязі не погашена. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом та пені за порушення умов кредитного договору станом на 13.01.2020 року, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 28735,58 дол. США, що за курсом НБУ станом на 13.01.2020 становить 688725,76 грн. з яких: заборгованість за тілом кредиту - 22240,04 дол. США. що за курсом НБУ станом на 13.01.2020 становить 533042,61 грн.; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 5170,59 дол. США. що за курсом НБУ станом на 13.01.2020 становить - 123927,15 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 1324,95 дол. США. що за курсом НБУ станом на 13.01.2020 становить - 31756,00 грн.

Позивач вказує, що з огляду на те, що станом на день подання позву відповідач не повернув отримані від позивача кредитні кошти, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення інфляційних втрат та 3% річних. Загальний розмір заборгованості по сплаті інфляційних втрат та 3% річних за користування кредитом, що підлягає стягненню станом на 13.01.2020 року та становить 133845,71 грн., з яких: нараховані 3% річних - 48 016,09 грн.; подвійна облікова ставка НБУ за період з 13.07.2019 року по 13.01.2020 року - 85 829,62 грн.

Представник позивача направив до суду заяву про слухання справи у його відсутність та підтримання позову, проти постановлення заочного рішення суду не заперечує.

Відповідач до суду не з`явилася, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином, причина неявки відповідача суду не відома. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд, вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав: судом об`єктивно встановлено, що 16.06.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 014/8112/73/1463 за умовами п. 1.1, 1.4 якого банк надав позичальнику кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 23810,00 дол. США зі сплатою 13% річних.

Банк належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором, надавши позичальнику кредитні кошти на загальну суму 23810,00 дол. США.

02 серпня 2019 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «Оксі Банк» було укладено договір про відступлення прав вимоги №114/2-16, відповідно до якого ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» відступило АТ «Оксі Банк», а АТ «Оксі Банк» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту № 014/8112/73/1463 від 16.06.2007 року, укладеного між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 . Відповідно до п. 2.3 вказаного кредитного договору новий кредитор заміняє первісного кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості і вказані у реєстрі боржників та набуває прав грошових вимог первісного кредитора, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань за кредитними договорами.

02 серпня 2019 року між АТ «Оксі Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту № 014/8112/73/1463 від 16.06.2007 року, укладеного між АТ «Оксі Банк» та боржником. Відповідно до п. 2.3 вказаного кредитного договору новий кредитор заміняє первісного кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості і вказані у реєстрі боржників та набуває прав грошових вимог первісного кредитора, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань за кредитними договорами. Таким чином, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні і в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору. Такий правовий висновок узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного суду України від 19 жовтня 2016 року № 6-2129цс16 та постанові Верховного Суду від 6 лютого 2018 року у справі № 753/15633/15-ц.

Оскільки стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України, то вона поширює свою дію на всі зобов`язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань. Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника. 3 % річних розраховуються з урахуванням простроченої суми, визначеної у відповідній валюті, помноженої на кількість днів прострочення, які вираховуються з дня, наступного за днем, передбаченим у договорі для його виконання до дня ухвалення рішення, помноженого на 3, поділеного на 100 та поділеного на 365 (днів у році). Вказані висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц. При цьому при обрахунку 3 % річних за основу береться розмір простроченої суми, визначений у договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 638/10417/15-ц.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач прострочила виконання грошового зобов`язання, не повернула отримані кредитні кошти, тому відповідно до вимог ч.2 ст.625 ЦК України повинна сплатити позивачу три проценти річних від простроченої суми за період з 13.01.2017 р. по 13.02.2020 р., яка нарахована на суму заборгованості за тілом кредиту (у межах заявлених вимог) у розмірі 22240,04 дол. США та становить 2001,60 дол. США (22240,04 дол. США х 1095 днів х 3 : 100 : 365 = 2001,60 дол. США).

Оцінюючи вимогу позивача про стягнення з відповідача 85829,62 грн. суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У позовній заяві позивач, посилаючись на ст. 625 ЦК України, вказує, що означена сума є заборгованістю по сплаті інфляційних втрат та нарахована у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 13.07.2019 р. по 13.01.2020 р. При цьому норма ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання, не передбачає обов`язок боржника сплатити інфляційні витрати за прострочення виконання грошового зобов`язання на рівні подвійної облікової ставки. Таких умов і не містить кредитний договір. Окрім того, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, іноземна валюта індексації не підлягає. Норми частини другої статті 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов`язання, визначеного у гривнях. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 20 лютого 2019 року у справі № 638/10417/15-ц, від 01 березня 2017 року у справі № 6-284цс17. За умовами ж кредитного договору, банк надав позичальнику кредит в іноземній валюті у розмірі 23810,00 дол. США.

Окрім того, у додатку до позовної заяви позивач навів розрахунок боргу 3% річних з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ (а.с. 16-17), де вказав, що сума 85829,62 грн. є пенею за несвоєчасне виконання зобов`язань за кредитом за період з 13.07.2019 р. по 13.01.2020 р. А тому суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що за змістом ст.ст.546, 549, 550, 551 ЦК України неустойка за своєю правовою природою є додатковим (акцесорним) способом забезпечення виконання зобов`язань і, будучи цивільно-правовою санкцією, у всіх випадках є елементом самого забезпеченого зобов`язання, а відтак може нараховуватися лише в межах погодженого сторонами строку дії договору. Такий правовий висновок Великої Палати Верховного Суду міститься у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, де Велика Палата вказала, що право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Аналогічні висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року у справі № 14-154цс18.

За умовами п. 1.2 кредитного договору кредит надається на строк 72 місяці по 15.06.2013 р., а отже з цієї дати припинилося право позивача на нарахування неустойки. Також п. 10.1 кредитного договору визначено, що за порушення строків повернення кредитної заборгованості, процентів за користування кредитом, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, тоді як розрахунок сум 85829,62 грн. здійснено виходячи з подвійної облікової ставки НБУ

Проаналізувавши всі наведені обставини у сукупності, суд приходить до висновку, що вимога про стягнення з відповідача 85829,62 грн. не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищенаведе, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 3% річних від простроченої суми заборгованості за тілом кредиту, що становить 2001,60 дол. США.

Позивачем заявлялася вимога про стягнення заборгованості у розмірі 133845,71 грн., тоді як судом задоволена до стягнення сума 2001,60 дол. США, що еквівалентно станом на 13.01.2020 р. 47973,75 грн. тобто позов задоволено на 35,84% (47973,75х100/133845,71= 35,84%). За таких обставин з відповідача на користь позивача слід стягнути 753,35 грн. (2102х35,84%/100=753,36 грн.)

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 512, 514, 526, 610, 611, 625, 1050 ЦК України, ст..ст. 4, 12, 81, 258, 280, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» 3 % річних від простроченої суми заборгованості у розмірі 2001,60 дол. США.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» 753,35 грн. сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 30 денний строк з дня складання повного судового рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», яке знаходиться за адресою: м. Київ вул. Кудрявський Узвіз, 5-Б, код ЄДРПОУ 36799749.

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлений 18.05.2020 року.

Суддя: О.В.Мазурок