Ухвала суду № 89930045, 18.06.2020, Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/3607/18

Провадження № 4-с/682/3/2020

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2020 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі: головуючого судді Шевчука В.В., за участю секретаря судового засідання Гаптар О.В., розглянувши у відкритому судовому скаргу ОСОБА_1 , третя особа: Славутський міськрайонний відділ ДВС Центально-Західного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції, на дії державного виконавця та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

23 березня 2020 року до суду надійшла скарга ОСОБА_1 на дії державного виконавця та скасування постанови.

Скарга мотивована тим, що на виконання Славутського міськрайонного відділу ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління юстиції перебуває виконавчий лист № 682/3607/18, виданий Славутським міськрайонним судом 19.07.2019 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного боргу в сумі 274219, 61 грн. В березні 2020 року скаржнику стало відомо, що постановою державного виконавця від 03.03.2020 накладено арешт на картковий рахунок скаржника в АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_1 , на який останньому зараховується заробітна плата і, як наслідок, було заблоковано отримання скаржником заробітної плати, що призвело його у скрутне матеріальне становище. У зв`язку з наведеним ОСОБА_1 звернувся до суду та просить скасувати вказану вище постанову в частині накладення арешту на картковий рахунок та скасувати арешт на рахунок.

ОСОБА_1 15.06.2020 подав суду заяву, в якій просив задовольнити скаргу та розгляд справи проводити за його відсутності.

В судове засіданні прибув представник Славутського міськрайонного відділу ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції, який заперечив проти задоволення скарги. Вказав, що постанова державного виконавця винесена у відповідності до вимог закону, оскільки уповноважені працівники банку зобов`язані були повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Дослідивши матеріали скарги, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що постановою державного виконавця від 05.08.2019 відкрито виконавче провадження ВП №59706689 про стягнення боргу в сумі 274219,61 грн. з ОСОБА_1 на користь стягувача – з ОСОБА_1 на користь стягувача – Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного (а.с. 5).

Постановою державного виконавця від 03.03.2020 накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_1 , що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунка, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику (а.с. 6).

Довідкою, виданою Військовою частиною А1358 від 05 березня 2020 № 172, підтверджується, що ОСОБА_1 отримує належні йому види грошового забезпечення у військовій частині на картковий рахунок Приатбанку (а.с. 10).

Згідно довідки, виданою АТ КБ «Приватбанк» від 04.03.2020 №»20.1.0.0.0/7-200303/9851, на підставі вказаної вище постанови арешт накладений на такі рахунки IBAN: НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 (а.с. 7).

Відповідно до довідок, виданих АТ КБ «Приватбанк» від 06.03.2020, на рахунок IBAN НОМЕР_2 на картку НОМЕР_4 , яку видано ОСОБА_1 , зараховується заробітна плата (а.с. 8, 9).

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд враховує наступне.

Відповідно до частини 1 статті 446 Цивільного процесуального кодексу України, процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Відповідно до пункту 7 частини 2 статті 18 Закону 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейська обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

На підставі ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Згідно ч.1 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника (ч. 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ч.1 ст.68 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до ч.1 ст.25 Закону України «Про оплату праці», забороняється будь-яким способом обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою, крім випадків, передбачених законодавством.

Частиною 1 ст. 115, ч.5 ст.97 КЗпП України, ст.22, ч.ч.1, 6 ст.24, ч.3 ст.15 Закону України «Про оплату праці» визначено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку, всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Верховний Суд зазначає, що приписами частини 1 статті 2, частини 2 статті 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01 липня 1949 року № 95, ратифікованої Україною 04 серпня 1961 року, визначено, що дана Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї. Заробітна плата в розумінні поняття «власності» є майном, на захист якого в тому числі стає стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Принципи, закріплені в статях 3 та 43 Конституції України, також знаходять своє вираження в положеннях статей 97 Кодексу законів про працю України, статтях 15, 22, 24 Закону України «Про працю».

На підставі викладеного можна дійти висновку, що рахунки, відкриті для виплати заробітної плати, є рахунками із спеціальним режимом, на які відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби (правова позиція Верховного суду у справі № 340/1018/19, № К/9901/22118/19)

Разом з тим скаржник ОСОБА_1 просить скасувати постанову державного виконавця в частині накладення арешту на рахунок № IBAN НОМЕР_1 , хоча згідно довідки, наданої АТ КБ «Приватбанк», заробітна плата ОСОБА_1 нараховується на рахунок IBAN НОМЕР_2 на картку НОМЕР_4 . Відкритого рахунку в АТ КБ «Приватбанк» № IBAN НОМЕР_1 за ОСОБА_1 не значиться.

Враховуючи те, що скаржник до суду не прибув для дачі показів, а суд позбавлений права з власної ініціативи змінювати предмет вимог чи встановлювати факт допущення описки у сформульованих вимогах, тому відсутність підстав для скасування постанови державного виконавця від 03.03.2020 про арешт коштів боржника.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 43 Конституції України, ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 447-452 ЦПК України, ст. 59, 60, 74 Закону України «Про виконавче провадження», суд,

у х в а л и в:

У задоволенні скарги – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Шевчук В. В.