Рішення № 89926116, 19.06.2020, Снігурівський районний суд Миколаївської області

Справа № 485/597/20

Провадження № 2-а/485/6/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2020 року м.Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Квєтки І.А.,

секретар судового засідання Семенака А.Г.,

розглянувши у відкритому засіданні в залі суду м.Снігурівка у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, інспектор патрульної служби 3-го батальйону 2-ї роти 1-го взводу УПП в Миколаївській області Марченко С.М., про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

В травні 2020 року ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Шибко О.Л., звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.

Позов обґрунтовує тим, що 28 квітня 2020 року інспектором патрульної служби 3-го батальйону 2-ї роти 1-го взводу УПП в Миколаївській області капітаном поліції Марченком С.М. складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДП18 № 331032, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. за те, що він 28.04.2020, о якій годині інспектор в протоколі не вказав, в м.Миколаєві по проспекту Богоявленському, б.248 А, керуючи транспортним засобом МАН 35.364 VFRC номерний знак НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію т/з значиться як "вантажний самоскид, в наявності бортовий ...", чим порушив вимоги п.п. 31.3 "а" ПДР України.

З притягненням його до адміністративної відповідальності позивач не згоден, вважає вказану постанову незаконною та необґрунтованою, оскільки інспектор поліції не є експертом, який у встановленому законом порядку має право визначати технічний стан, характеристики та здійснювати технічну експертизу. У зв"язку з чим, інспектор неповно з"ясував обставини, що мають значення для справи та висновки інспектора не відповідають фактичним обставинам справи.

На підставі викладеного, просить скасувати постанову серії ДП18 № 331032 від 28 квітня 2020 року про накладення на нього адміністративного стягнення та стягнути з Управління патрульної поліції в Миколаївській області витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

Ухвалою суду від 27 травня 2020 року залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, інспектора патрульної служби 3-го батальйону 2-ї роти 1-го взводу УПП в Миколаївській області Марченка С.М.

У судове засідання учасники справи не з`явилися.

Представник позивача Шибко О.Л. подав до суду заяву, в якій просив справу слухати у відсутність позивача та представника позивача, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача Управління патрульної поліції в Миколаївській області ДПП в судове засідання не з"явився, про причини неявки суд не повідомив. 05 червня 2020 року до суду надійшов відзив на адміністративний позов, у якому представник відповідача Палієнко Д.Т. просила відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог та в компенсації витрат на правову допомогу. Відповідно до поданного відзиву послалася на те, що оскаржувана постанова прийнята згідно норм чинного законодавства та дотриманням вимог КУпАП. Крім цього в якості доказу по справі подано ДВД-диск.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, інспектор патрульної служби 3-го батальйону 2-ї роти 1-го взводу УПП в Миколаївській області Марченко С.М. про причини неявки суду не повідомив.

У відповідності до ст. 205 КАС України суд розглянув справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів.

За неявки у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, згідно ч. 4 ст. 229 КАСУ.

Дослідивши докази по справі, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що 28 квітня 2020 року інспектор патрульної служби 3-го батальйону 2-ї роти 1-го взводу УПП в Миколаївській області капітан поліції Марченко С.М. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 331032, якою притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 грн., за те, що він 28 квітня 2020 року о 10:25 в м.Миколаєві по проспекту Богоявленському, б.248 А, керував транспортним засобом марки "МАN 35.364 НОМЕР_2 " з номерним знаком НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 значиться як вантажний самоскид, тоді як в наявності бортовий вантажний, тобто переобладнаним без погодження з органами Національної поліції, чим порушив п. 31.3 "а" ПДР України (а.с.17).

Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з частиною першою статті 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху України (далі ПДР України), затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року.

Вимоги п. 31.3 "а" ПДР України встановлюють, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху.

Положеннями ст. 32 Закону України "Про дорожній рух" визначено, що переобладнання транспортних засобів, тобто зміна типу або марки (моделі), призначення чи параметрів конструкції транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, шляхом установки кабіни, кузова чи їх деталей, спеціального обладнання і номерних агрегатів, не передбачених нормативно-технічною документацією на даний транспортний засіб, повинно відповідати правилам, нормативам і стандартам України.

Не дозволяється без погодження з виробниками транспортних засобів та їх складових частин або іншої спеціально уповноваженої на це Кабінетом Міністрів України організації переобладнання, що призводить до зміни повної маси та її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмового і рульового керування та трансмісії.

Переобладнання транспортних засобів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до пунктів 5-8 Порядку переобладнання транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2010 року № 607, для переобладнання транспортного засобу в індивідуальному порядку власник або його представник подає до спеціально уповноваженої організації заяву про погодження переобладнання транспортного засобу (далі – заява про погодження), в якій зазначаються відомості про транспортний засіб, вид переобладнання, а також технічна та інша інформація, необхідна для проведення переобладнання. До заяви про погодження додаються копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та акта проведення його огляду.

Спеціально уповноважена організація розглядає заяву про погодження і визначає технічну можливість та умови (вимоги) переобладнання транспортного засобу з урахуванням того, що його конструкція повинна відповідати вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища.

За результатами розгляду заяви про погодження спеціально уповноважена організація видає документ про погодження або надає обґрунтовану відмову в погодженні переобладнання транспортного засобу.

До спеціально уповноважених організацій належать: державне підприємство "ДержавтотрансНДІпроект"; Головний сервісний центр МВС.

Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Позивач в своєму адміністративному позові вказав, що він ПДР України не порушував, при цьому постанова відповідачем прийнята без з"ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням чинного законодавства, є необґрунтованою і незаконною та підлягає скасуванню, оскільки інспектор поліції не є експертом, який у встановленому законом порядку має право визначати технічний стан, характеристики та здійснювати технічну експертизу.

Відповідно до ст. 222 КУпАП розгляд справ про правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 121 цього Кодексу, покладено на органи Національної поліції.

При цьому, згідно положень Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого у неавтоматичному режимі, що затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, визначено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, поліцейський одразу виносить постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, без складання протоколу.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов"язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, як вбачається з наданої копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , яким керував позивач, та його технічних характеристик, транспортний засіб марки "МАN 35.364 VFRC" з номерним знаком НОМЕР_1 значиться як "вантажний самоскид" (а.с.4).

Як слідує з відеозапису з нагрудного відеореєстратора поліцейського, транспортний засіб марки "МАN 35.364 НОМЕР_2 " з номерним знаком НОМЕР_1 , дійсно має задній борт, що не відповідає параметрам його конструкції; переобладнання у встановленому законом порядку з органами Національної поліції не погоджене, внаслідок чого позивач порушив вимоги п. 31.3 "а" ПДР України, за що передбачена відповідальність згідно з ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів на спростування обставин, що викладені в оспорюваній постанові, та на підтвердження своїх пояснень, стосовно дій відповідача, які на його думку є незаконними, а постанова в справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 № 331032 від 28.04.2020 року є безпідставною та неправомірною.

Судом встановлено, що постанова в справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 № 331032 від 28.04.2020 року винесена уповноваженою не те посадовою особою, а також за формою і змістом відповідає вимогам ст.ст. 255, 256, 283 КУпАП, адміністративне стягнення у вигляді штрафу в доход держави у межах розміру, передбаченого санкцією ч.1 ст. 121 КУпАП.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в справі докази, суд вважає, що постанова в справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 № 331032 від 28.04.2020 року винесена відносно позивача уповноваженою посадовою особою та відповідає вимогам закону, при цьому, факт порушення вимог п. 31.3 "а" ПДР України позивачем спростований не був, а також будь-яких неправомірних дій при винесенні постанови в справі про адміністративне правопорушення відносно позивача судом не встановлено, а тому суд вважає, що адміністративний позов є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.2, 5-9, 72-77, 90, 241-243, 245-246, 250, 271, 286 КАС України, суд,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, інспектор патрульної служби 3-го батальйону 2-ї роти 1-го взводу УПП в Миколаївській області Марченко С.М., про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, з урахуванням п.3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАСУ.

Суддя

Дата складення повного рішення - 19 червня 2020 року.