Рішення № 89926023, 18.06.2020, Новобузький районний суд Миколаївської області

Справа № 481/320/20

Провадж.№ 2/481/148/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

18 червня 2020 року Новобузький районний суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді Ціпивко І.І.,

з участю секретаря судового засідання Асмолової Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новий Буг Миколаївської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Позивач АТ КБ «ПриватБанк» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 08.02.2017 в розмірі 28310,12 грн., яка складається з наступного: 20,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 19187,73 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту, 0,00 грн. – заборгованість за нарахованими відсотками, 0,00 грн. – заборгованість за простроченими відсотками, 2418,84 грн. – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит, 4859,26 грн. – нарахована пеня, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. – штраф (фіксована частина), 1324,29 грн. – штраф (процентна складова), та судові витрати по справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що 08.02.2017 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання останнім анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. За умовами вказаного договору позичальник отримав кредит у розмірі 9000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Своїм підписом у заяві відповідач підтвердив, що підписана ним заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті: www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. ОСОБА_1 умови кредитного договору належним чином не виконував, на вимоги банку не реагував, унаслідок чого утворилася заборгованість за кредитом, яка станом на 21.01.2020 року становила 28310,12 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту 19207,73 грн; в т.ч. заборгованість за поточним кредитом 20,00 грн; заборгованість за простроченим тілом кредиту 19207,73 грн., заборгованість за нарахованими відсотками 2418,84 грн., нарахована пеня 4859,26 грн., а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) 500,00 грн., штраф (процентна складова) 1324,29 грн., яку в добровільному порядку не погашає.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти проведення судом заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, повторно на виклик суду не з`явився, про причину неявки не повідомив, відзив на позов не подав, тому суд відповідно до ст. 280 ЦПК України розглянув справу заочно за його відсутності на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до п.п. 1, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу в порядку ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, розглянувши матеріали справи, дав оцінку зібраним доказам, вважає, що неявка відповідача не є перешкодою для розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін і позов слід задовольнити частково, ухваливши заочне рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 11 роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Виходячи із наведених вище процесуальних норм, практики та роз`яснень, суд, перевіривши порушення прав та обов`язків позивача в межах заявлених ним вимог, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 була підписана анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку № б/н від 08.02.2017, згідно з якою відповідач отримав кредитний ліміт у розмірі 9000,00 грн. на кредитну карту «Універсальна».

Згідно з витягом з Тарифів обслуговування кредитної картки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» пільговий період – до 55 днів (пільгова ставка діє за умови погашення до 25 числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості); базова відсоткова ставка в місяць (нараховується на залишок заборгованості) за тратами, здійсненими з 01.09.2014, – 2,9%, за тратами, здійсненими з 01.04.2015, – 3,6%; обов`язковий щомісячний платіж – 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості; з 01.04.2014 – 5% від заборгованості, але не менше 100 грн. та не більше залишку заборгованості; пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів: пеня = 0,24% від суми загальної заборгованості (нараховується за кожний день прострочення кредиту)+50 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 грн.; пеня=0,24% від суми загальної заборгованості (нараховується за кожний день прострочення кредиту)+100 гривень щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 гривень другий місяць поспіль і більше; штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань 500 грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій /а.с. 9/.

Крім цього, в анкеті-заяві зазначено, що ОСОБА_1 згідний з тим, що дана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в кредитному буклеті, складають між відповідачем та банком договір про надання банківських послуг та ОСОБА_1 ознайомлений з договором про надання банківських послуг до його укладення та згідний з його умовами, примірник договору про надання банківських послуг згідний отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту банку. Окрім того, ОСОБА_1 зобов`язався виконувати вимоги Умов та правил надання банківських послуг, а також регулярно самостійно знайомитися з їх змінами на сайті ПриватБанку та підтвердив, що умови кредитування, відомості про сукупну вартість кредиту йому роз`яснені і зрозумілі, рекламний буклет з тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування ним отримані /а.с. 8/.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором № б/н від 08.02.2017, укладеним між сторонами, станом на 21.01.2020 відповідач ОСОБА_1 має заборгованість 28310,12 грн., а саме: 20,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 19187,73 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту, 0,00 грн. – заборгованість за нарахованими відсотками, 0,00 грн. – заборгованість за простроченими відсотками, 2418,84 грн. – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит, 4859,26 грн. – нарахована пеня, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. – штраф (фіксована частина), 1324,29 грн. – штраф (процентна складова) /а.с. 4-7/.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 1, 2 ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Позивач, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просить у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав у борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема, заборгованість за простроченим тілом кредиту, заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит, заборгованість за пенею, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг.

Судом встановлено, що відповідач не виконав взятих на себе за кредитним договором зобов`язань, внаслідок чого утворилася заборгованість перед банком за тілом кредиту в розмірі 20,00 грн., яка позивачем доведена повністю, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Згідно з витягом з Тарифів обслуговування кредитної картки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів: пеня = 0,24% від суми загальної заборгованості (нараховується за кожний день прострочення кредиту)+50 гривень щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 гривень; пеня=0,24% від суми загальної заборгованості (нараховується за кожний день прострочення кредиту)+100 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 грн. другий місяць поспіль і більше; штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань 500 грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.

Позивач, обґрунтовуючи необхідність задоволення позову в частині стягнення з відповідача заборгованості за простроченим тілом кредиту, заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит, заборгованості за пенею, а також штрафів, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 08.02.2017 та підписаної сторонами анкети-заяви, посилається на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг, розміщений на сайті: https://privatbank.ua/terms/, як невід`ємні частини спірного договору.

Однак на витягу з Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку та на витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», які знаходяться у матеріалах справи, немає дати та підпису відповідача, що позбавляє суд можливості встановити, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Відтак у даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua), неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Таким чином, Умови та правила надання банківських послуг і Тарифи банку, які долучені до справи, не можуть визнаватись як складова частина кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем, оскільки вони не містять ані дати їх складання, ані підпису позичальника, чи будь-якої іншої ознаки, яка б могла дозволити встановити факт обізнаності позичальника саме із цими умовами і тарифами на момент підписання анкети-заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (ч. 6 ст. 95 ЦПК України).

Відтак банк не надав належних та допустимих доказів на підтвердження нарахування заборгованості у частині вчасно непогашеної суми кредиту (простроченої заборгованості), за пенею та штрафами, оскільки відповідач не підписував Умов та правил надання банківських послуг і Тарифів банку, якими передбачено їх нарахування.

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 13.06.2018 (справа № 226/3556/15-ц) та від 03.07.2019 (справа № 342/180/17).

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення простроченої заборгованості за тілом кредиту, заборгованості за пенею та штрафами не підлягають до задоволення у зв`язку з їх недоведеністю. Позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження встановлення простроченої заборгованості за тілом кредиту, пені та штрафів при порушенні позичальником зобов`язань з погашення кредиту, оскільки відповідач не підписував Умов та правил надання банківських послуг і Тарифів банку, якими передбачено їх нарахування, а отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у вигляді пені та штрафу за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1,50 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог (20х2102:28310,12=1,48).

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263, 265, 280-283 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь акціонерного товариства комерційний банк “Приват Банк”, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, рах. № НОМЕР_2 суму боргу за кредитним договором № б/н від 08.02.2017 року у розмірі 20 (двадцяти) гривень 00 копійок тіла кредиту та судовий збір в розмірі 01 (однієї) гривні 48 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено судом 18.06.2020 р.

Суддя І.І.Ціпивко