Вирок № 89925755, 19.06.2020, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/203/20

1-кп/544/48/2020

Номер рядка звіту 227

В И Р О К

іменем України

19 червня 2020 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого: судді Нагорної Н.В.,

за участю:

секретаря Киричевської В.М., Чеботарьової Л.В.,

прокурора Рожка І.С., Погребського С.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого – адвоката Чумарного А.І.,

потерпілого – ОСОБА_2 ,

представника потерпілого ОСОБА_2 – адвоката Нагайника М.Г.,

представника цивільних позивачів ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) – адвоката Нагайника М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пирятин кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019170290000261 від 01.08.2019, за обвинувальним актом відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Бойковщина Драбівського району Черкаської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, працюючого в локомотивному ДЕПО станції Гребінка слюсарем, розлученого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 31 липня 2019 року приблизно о 15 годині 38 хвилин, керуючи технічно-справним автомобілем AUDI-A6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався на ділянці з одностороннім рухом на 168км автошляху Київ - Харків - Довжанський Пирятинського району Полтавської області з боку м. Київ в напрямку м. Харків. Наблизившись до нерегульованого пішохідного переходу на вищевказаній ділянці автодороги, всупереч правил дорожнього руху, з метою повороту ліворуч, виїзду на проїзну частину, водій ОСОБА_1 проявив неуважність перед зміною напрямку руху та здійсненням маневру розвороту, не переконався в безпеці даного маневру, що він буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, при виїзді на зустрічну смугу руху не дав дорогу транспортним засобам, які рухалися по автодорозі Київ - Харків – Довжанський, та виїхав на смугу руху водія автомобіля MERCEDES- BENZ С 220, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в напрямку м. Київ, чим створив небезпеку для його руху та допустив з ним зіткнення, порушивши тим самим вимоги п. 10.1, п.10.4, п.10.7 (ґ) Правил дорожнього руху України, відповідно до яких:

п.10.1.: Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху, водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

п. 10.4: Перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в`їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.

Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам.

п. 10.7 (ґ): Розворот забороняється: - на пішохідних переходах і ближче 10 м. від них з обох боків, крім випадку дозволеного розвороту на перехресті.

Дати дорогу — вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу руху), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість.

У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля MERCEDES-BENZ С 220, реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2 та його пасажири, отримали тілесні ушкодження, а саме:

1) ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку та травматичного ушкодження зв`язок лівого колінного суглобу (хрестоподібної зв`язки) з гемартрозом, рани передньо-внутрішньої поверхні лівого колінного суглобу, що утворилися від ударної дії тупих твердих предметів та при ударі об такі, деталей салону легкового автомобіля при ДТП в якості водія та безпосередньо у передуючих госпіталізації, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 174 від 21.10.2019 за ступенем тяжкості відносяться до середнього ступеню тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров`я;

2) Bloom Katia Budman отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з забоєм головного мозку середнього ступеню з вогнищами геморагічних забоїв головного мозку і його набряком та після травматичним субарахноїдальним крововиливом, гематосинусу лівого синуса, розриву слухових проходів, закритої травми грудної клітки з переломом груднини та боєм органів грудної клітки та двобічним посттравматичним пульмонітом і двобічним гідротораксом, відкритого перелому обох кісток лівої гомілки зі зміщенням з послідуючою спленектомією та ушиванням перфоративного отвору тонкої кишки і трахеотомією, що утворилися від ударної дії тупих твердих предметів та при об такі, деталей салону легкового автомобілю при дорожньо-транспортної події, в якості пасажира та безпосередньо передуючих госпіталізації, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 181 від 29.10.2019 за ступенем тяжкості відповідають тяжкому ступеню тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент спричинення;

3) Bloom Margared отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку та вестибулярно- атактичним синдромом, закритого скалкового перелому лівої променевої кістки зі зміщенням уламків, що утворилися від ударної дії тупих твердих предметів та при ударі об такі, деталей салону легкового автомобіля при дорожньо-транспортній події в якості пасажира та безпосередньо передуючих госпіталізації, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 175 від 24.10.2019 за ступенем тяжкості відносяться до середнього ступеню тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров`я.

Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № 24 від 14.01.2020 у даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля AUDI-A6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 вбачаються невідповідності з вимогами п.п.10.1., 10.4. Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди і останній мав технічну можливість уникнути зіткнення шляхом виконання ним вимог п.10.1., 10.4. Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було будь-яких перешкод, які б не дозволили йому виконати вимоги даних пунктів правил.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , не оспорюючи фактичних обставин справи, свою вину у скоєному злочині визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, просив суворо не карати, не позбавляти його права керування транспортними засобами, оскільки він буде шукати роботу водія, щоб більше заробляти грошей і тим самим відшкодовувати шкоду потерпілим. Цивільні позови визнає частково, грошей у нього немає, тому буде відшкодовувати шкоду в тому розмірі, що визначить суд. Просив пробачення у потерпілих.

Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, суд находить їх достатніми та істинними.

Потерпілий ОСОБА_2 просив суворо не карати обвинуваченого, не позбавляти останнього права керування транспортними засобами. Перед початком судового засідання обвинувачений в рахунок моральної шкоди відшкодував йому 2000грн, у зв`язку з чим він зменшує суму моральної шкоди та просить стягнути з обвинуваченого 194741,80грн моральної шкоди. Крім того просив задовольнити його позов до страхової компаній та стягнути з ТДВ ОСОБА_7 «АЛЬФА-ГАРАНТ» на його користь матеріальну шкоду, пов`язану з лікуванням, в сумі 15078,01грн, матеріальну шкоду, пов`язану зі стійкою втратою працездатності, в сумі 50076грн, а всього матеріальну шкоду в суті 65154,01грн. Також просить стягнути з відповідача ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» в рахунок відшкодування моральної шкоди 3258,20грн, яка здійснена із розрахунку 5% від страхової суми 65154,01грн.

Представник потерпілого ОСОБА_2 – адвокат Нагайник М.Г. підтримав уточнені позовні вимоги довірителя та просив позов ОСОБА_2 задовольнити.

Потерпілі ОСОБА_8 , ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилися, оскільки проживають в місті Сан-Франциско Каліфорнія США, надіслали на адресу суду заяви про розгляд кримінального провадження без їх участі. Свої цивільні позови підтримують у повному обсязі та просять їх задовольнити. Висловили свою думку щодо міри покарання обвинуваченому та просять призначити ОСОБА_1 покарання в межах санкції ч.2 ст.286 КК України та позбавити права керування транспортними засобами на п`ять років.

Представник цивільних позивачів ОСОБА_8 , ОСОБА_5 – адвокат Нагайник М.Г. підтримав позовні вимоги цих потерпілих та просив задовольнити.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 , потерпілий ОСОБА_2 та його представник – адвокат Нагайник М.Г. не оспорюють фактичні обставини справи, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позицій, заслухавши думку учасників процесу та роз`яснивши їм положення ч.3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Враховуючи наведене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у межах ч.3 ст.349 КПК України, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про повну доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, за обставин, встановлених судом.

Суд дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, заподіяли тяжке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання, суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Вчинений обвинуваченим злочин відноситься до категорії тяжких злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_1 працює, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, раніше не судимий, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття в скоєному, активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Беручи до уваги викладене, враховуючи всі пом`якшувальні та відсутність обставин, що обтяжують покарання, приймаючи до уваги положення ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення ним нових злочинів, суд уважає, що з метою виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 , попередження з його боку вчинення нових злочинів і досягнення інших цілей покарання, та враховуючи ступінь тяжкості кримінального правопорушення, кількість потерпілих, думку потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , а також те, що автомобіль не являється джерелом доходів обвинуваченого, ОСОБА_1 слід призначити основне покарання у виді позбавлення волі з призначенням додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації таке покарання буде адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності, даним про особу, достатнім для перевиховання обвинуваченого та попередження скоєння нових злочинів.

При прийнятті судового рішення про міру покарання обвинуваченому суд враховує висновок досудової доповіді, згідно якого виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе. Наявні дані не вказують ймовірність небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб.

Враховуючи викладене суд уважає, що обвинувачений загрози для суспільства не становить, має міцні соціальні зв`язки, працює, частково відшкодував заподіяну шкоду та вживає заходів для її відшкодування, тому приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції його від суспільства та вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням, із застосуванням вимог ст.75 КК України та покладенням обов`язків, передбачених п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України.

Розглянувши цивільні позови потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

В силу положень ч.1, п.1 ч.2 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно приписів п.п.1, 3 ч.2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Зокрема, ураховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках.

При визначенні розміру шкоди враховуються вимоги розумності та справедливості.

Виходячи з викладеного суд приходить до висновку, що діями обвинуваченого потерпілим ОСОБА_8 та ОСОБА_5 була завдана моральна шкода, яка полягає у фізичних та душевних стражданнях, яких вони зазнали у зв`язку з ушкодженням їх здоров`я, отриманими тілесними ушкодженнями, внаслідок чого вони довгий час знаходились на лікуванні. Все це негативно вплинуло на їх моральний стан, життєві зв`язки, порушило звичайний уклад особистого життя.

З урахуванням того, що винними діями обвинуваченого ОСОБА_1 потерпілім ОСОБА_8 та ОСОБА_5 було завдано моральної шкоди, така шкода підлягає відшкодуванню самим обвинуваченим.

Виходячи з викладеного та враховуючи особу потерпілої, яка є громадянкою Сполучених Штатів Америки та проживає у США, тяжкість отриманих нею тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент спричинення, характер та тривалість фізичних та моральних страждань потерпілої внаслідок ушкодження її здоров`я, принцип розумності, виваженості і справедливості, суд уважає, що з урахуванням зазначених обставин позов про відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню в розмірі 150000грн. Дана сума, на думку суду, пропорційна та адекватна тим стражданням, яких зазнала потерпіла ОСОБА_8 в результаті отриманих тяжких тілесних ушкоджень.

З огляду на викладене цивільний позов ОСОБА_8 підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розміру моральної шкоди, що підлягає стягненню з обвинуваченого на користь потерпілої ОСОБА_5 , суд виходить з конкретних обставин справи, враховує особу потерпілої, яка є громадянкою Латвійської Республіки, особою похилого віку, проживає у США, характер та тривалість фізичних та моральних страждань потерпілої внаслідок ушкодження її здоров`я, принцип розумності, виваженості і справедливості, тому уважає, що з урахуванням зазначених обставин позов підлягає частковому задоволенню в розмірі 100000грн. Дана сума, на думку суду, пропорційна та адекватна тим стражданням, яких зазнала потерпіла ОСОБА_5 в результаті отриманих тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

З огляду на викладене цивільний позов ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню.

Розглянувши цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди суд вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Із матеріалів кримінального провадження убачається, що на момент вчинення злочину відповідальність ОСОБА_1 було застраховано на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між ним як власником транспортного засобу та ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» (а.с.106). Згідно з полісом про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності при настанні страхового випадку від 23.07.2019 серії АО №5763968 страхова компанія зобов`язується здійснити виплату страхового відшкодування, зокрема, за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю потерпілого та його майну, на сумі завданих збитків, але не більше встановленого в договорі ліміту страхової суми: 200000грн - за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю; 100000грн - за шкоду, заподіяну майну.

Згідно ст.22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 №1961-IV (далі - Закон №1961-IV) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує в установленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі N 14-176цс18 (справа N 755/18006/15-ц), у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України №1961-IV порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.

Згідно ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застраховано за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо згідно з цим договором або Законом України N 1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у ст.37) чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди та сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст.3 Закону України №1961-IV).

Таким чином з урахуванням викладеного суд уважає, що з позовом в частині відшкодування матеріальної та моральної шкоди потерпілий ОСОБА_2 обґрунтовано звернувся саме до відповідача – ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ».

Статтею 23 Закону України №1961-IV визначено, що шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Відповідно до п.24.1 ст.24 Закону України №1961-IV у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я.

У статті 26 Закону України №1961-IV зазначено, що шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відшкодовується у розмірах, визначених відповідно до Цивільного кодексу України.

Мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить, зокрема, у разі встановлення III групи інвалідності - 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку.

Відшкодування страховою компанією моральної шкоди, заподіяної потерпілому, здійснюється відповідно до положень статті 26-1 Закону України №1961-IV. Так, страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Враховуючи вказані норми матеріального права суд уважає, що потерпілий має право на відшкодування йому страховиком шкоди, заподіяної життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а саме: шкоди, пов`язаної з лікуванням потерпілого; шкоди, пов`язаної із стійкою втратою працездатності потерпілим; та моральної шкоди.

Вирішуючи питання про розмір шкоди, яку належить стягнути з ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» на користь потерпілого суд враховує наступне.

Дослідивши надані ОСОБА_2 документи на підтвердження вартості лікування та придбання лікарських засобів, суд дійшов висновку, що потерпілим доведений належними та допустимими доказами розмір шкоди на суму 19515,85грн (а.с.86-88, 99-102, 105, 175-180). При цьому суд не враховує копію чеку №13659 (а.с.97), оскільки він потерпілим порахований двічі; чек на суму 367,35грн від 02.08.2019, чек від 13.08.2019 (а.с.175, 177), оскільки вони є поганої якості, нечитабельними та з них неможливо встановити витрачену суму; чеки платіжного терміналу на суму 392грн від 15.08.2019, 161грн від 15.08.2019, 754грн від 20.08.2019, 127,80грн від 20.08.2019, 55грн від 20.08.2019 (а.с.177, 179), так як вони не доводять факт сплати коштів саме за придбання ліків, тобто є неналежними доказами; чек на суму 432,83грн від 13.08.2019 (а.с.180), оскільки вказана у чеку сума сплачена за пальне, а не придбання ліків.

При визначенні остаточної суми шкоди, пов`язаної з лікуванням потерпілого, суд враховує й те, що обвинувачений відшкодував потерпілому на лікування 9000грн, про що зазначав сам потерпілий, отже стягненню з ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» на користь потерпілого підлягає сума 10515,85грн.

Щодо вимог ОСОБА_2 до страхової компанії в частині стягнення шкоди, пов`язаної із стійкою втратою працездатності потерпілим, в сумі 50076грн, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі виходячи з наступного.

Як убачається із матеріалів кримінального провадження потерпілому ОСОБА_2 24.10.2019 встановлена ІІІ група інвалідності (а.с.79). Встановлення групи інвалідності було наслідком отриманих потерпілим травм в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 31.07.2019, що слідує з виписного епікризу з історії хвороби №2004 та виписки із медичної карти амбулаторного хворого (а.с.82, 83).

Доводи страхової компанії в тій частині, що позивачем не надано докази на підтвердження причинно-наслідкового зв`язку між ДТП та встановленням інвалідності, не заслуговують на увагу та спростовуються вище вказаними доказами.

Отже з урахуванням викладеного суд уважає, що зі страхової компанії на користь потерпілого необхідно стягнути шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності потерпілим, в сумі 50076грн із розрахунку 4173грн х 12 = 50076грн.

Всього страхова виплата становить 60581,85грн (10515,85грн + 50076грн).

Щодо стягнення з ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» на користь потерпілого моральної шкоди суд уважає, що стягненню підлягає моральна шкода в сумі 3029,60грн. із розрахунку відповідно до положень ст.26-1 Закону України №1961-IV: 60581,85грн х 5% = 3029,60грн.

Заперечення страхової компанії в частині того, що позов ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, оскільки позивач не звертався до них із заявою про страхове відшкодування, суд знаходить безпідставними, оскільки для задоволення в межах кримінального провадження цивільного позову потерпілого до страховика про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 КК України, попереднє звернення потерпілого до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному статтею 35 Закону України №1961-IV, не є обов`язковим.

Саме таку позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.06.2019 по справі №465/4621/16-к (провадження № 13-24кс19).

Розглянувши цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди суд зазначає таке.

В силу положень ч.1, п.1 ч.2 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно приписів п.п.1, 3 ч.2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Зокрема, ураховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках.

При визначенні розміру шкоди враховуються вимоги розумності та справедливості.

Виходячи з викладеного суд приходить до висновку, що діями обвинуваченого потерпілому ОСОБА_2 була завдана моральна шкода, яка полягає у фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку з ушкодженням його здоров`я, отриманими тілесними ушкодженнями, внаслідок чого він з 01.08.2019 по 12.08.2019 та з 08.10.2019 по 17.10.2019 знаходився на стаціонарному лікуванні в КНП «Шишацька ЦРЛ». Як наслідок дорожньо-транспортної пригода ОСОБА_2 24.10.2019 встановлена третя група інвалідності, що підтверджено довідкою до акта огляду МСЕК. Все це негативно вплинуло на його моральний стан, життєві зв`язки, порушило звичайний уклад особистого життя.

Визначаючи розмір шкоди, суд враховує характер та тривалість фізичних та моральних страждань потерпілого внаслідок ушкодження його здоров`я, принцип розумності, виваженості і справедливості, та вважає, що з урахуванням зазначених обставин позов про відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню в розмірі 150000грн. Дана сума, на думку суду, пропорційна та адекватна тим стражданням, яких зазнав потерпілий ОСОБА_2 в результаті отриманих тілесних ушкоджень та встановленої групи інвалідності.

Підсумовуючи вище викладене суд зазначає, що цивільний позов ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК.

Суд вважає за необхідне згідно ст. 124, 126 КПК України стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведені експертизи. При цьому вартість судової автотоварознавчої експертизи в сумі 6280грн стягненню з обвинуваченого не підлягає, оскільки вказана експертиза є оплаченою в повному обсязі (а.с.205).

Арешт майна підлягає скасуванню згідно ч.4 ст.174 КПК України.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не застосовувався.

Керуючись ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити за даним законом покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі, встановивши йому іспитовий строк на 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_8 в рахунок відшкодування моральної шкоди 150000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень.

Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування моральної шкоди 100000 (сто тисяч) гривень.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «АЛЬФА-ГАРАНТ» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «АЛЬФА-ГАРАНТ» на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 60651 (шістдесят тисяч шістсот п`ятдесят одна) гривня 85 копійок, яка складається із: шкоди, пов`язаної з лікуванням потерпілого – в сумі 10515,85грн; шкоди, пов`язаної із стійкою втратою працездатності потерпілим – в сумі 50076грн; в рахунок відшкодування моральної шкоди 3029 (три тисячі двадцять дев`ять) гривень 60 копійок, а всього стягнути 63621 (шістдесят три тисячі шістсот двадцять одну ) гривню 45 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 150000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень.

Речові докази: легковий автомобіль AUDI-A6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , легковий автомобіль MERCEDES- BENZ С 220, реєстраційний номер НОМЕР_2 , які зберігаються на території Пирятинського ВП Гребінківського ВП ГУНП в Полтавській області, передній бампер автомобіля AUDI-A6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 на автомобіль AUDI-A6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , посвідчення водія серії НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 на автомобіль MERCEDES- BENZ С 220, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що зберігаються в камері зберігання речових доказів Пирятинського ВП Гребінківського ВП ГУНП в Полтавській області – з набранням вироком законної вили повернути власникам.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави витрати за проведення експертиз у кримінальному провадженні №12019170290000261 від 01.08.2019 в сумі 7536 (сім тисяч п`ятсот тридцять шість) гривень 48 копійок.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалами слідчого судді Пирятинського районного суду Полтавської області від 01.08.2019.

Вирок може бути оскаржений з урахуванням особливостей, передбачених ч.2 ст.394 КПК України, до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Пирятинський районний суд Полтавської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набуває законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору.

Суддя Н.В.Нагорна